Постанова № 34399770, 03.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року 14:20

Справа № 2а-0870/10772/11

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.

за участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Склопласт»

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2011 року Приватне акціонерне товариство «Склопласт» звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення прийняте ДПІ у Комунарському районі №0001182305 від 09.11.2011.

Ухвалою суду від 16.01.2012 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №2а-0870/3803/11 за позовом Приватного акціонерного товариства «Склопласт» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2010 №0000302302/0 та №0000292302/0.

17.09.2013 на запит суду отримано інформацію про набрання законної сили рішенням по пов’язаній справі №2а-0870/3803/11, яким було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.10.2010 №0000302302/0 та №0000292302/0. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2013 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2011 залишено без змін.

19.09.2013 провадження у справі було поновлено та призначений розгляд справи на 03.10.2013.

Представник позивача у судове засідання не прибув, направив до суду заяву, просить суд розглянути справу за його відсутності. Просить позов задовольнити на вимогах наполягає.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. До канцелярії суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов Просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до приписів ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.

Як свідчать матеріали справи, на підставі направлень від 28.09.2011 №1505,1504,1507,1506 на проведення перевірки та відповідно до пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2011 за результатами якої складено акт від 25.10.2011 №2149/2305/13615370.

В зазначеному акті на сторінці 18 зазначено, що в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в (іншому попередньому) акті від 28.09.2010 №2972/2305/13615370 про результати планової виїзної перевірки ПАТ «Склопласт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2010 валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2010, під час якої встановлено порушення пп.7.4.1, п 7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” ПАТ «Склопласт» завищено податковий кредит за березень 2009 у сумі 6039,00 грн., за травень 2009 року у сумі 11201,00 грн., за червень 2009 року у сумі 5115,00 грн., за липень 2009 року у сумі 23242,00 грн., за серпень 2009 року у сумі 25055,00 грн., за вересень 2009 року у сумі 66506,00 грн., за жовтень 2009 року у сумі 34889,00 грн., за листопад 2009 року у сумі 32424,00 грн., за грудень 2009 року у сумі 28909,00 грн., за січень 2010 року у сумі 31 472,00 грн., за лютий 2010 року у сумі 29403,00 грн., за березень 2010 року у сумі 29230,00грн., за квітень 2010 року у сумі 26798,00 грн., за травень 2010 року у сумі 27544,00 грн., за червень 2010 року у сумі 32 139,00 грн., в результаті чого завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2010 року на суму 127277,00грн.

В зв’язку з вищезазначеним перевіряючими зроблений висновок в акті перевірки від 25.10.2011 (який є предметом розгляду даної справи) про порушення позивачем пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4ст.200 Податкового кодексу України, та встановлено заниження ПАТ «Склопласт» у перевіряємому періоді (з 01.07.2010 по 30.06.2011) податку на додану вартість на загальну суму 127 277,00 грн., у тому числі: за квітень 2011 року на суму 36779,00 грн., за квітень 2011 року на суму 16970,00 грн., за травень 2011 року на суму 38430,00 грн., за червень 2011 року на суму 35098,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2011 №0001182305, яким збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість в тому числі за основним платежем у розмірі 127277,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4,00 грн.

Позивач не погоджується із висновками акту перевірки та прийнятим рішенням, оскільки висновки акту перевірки від 25.10.2011 базуються на порушеннях встановлених актом перевірки від 28.09.2010, вважає що перевіряючими помилково зроблений висновок, що обладнання, яке було отримане згідно з договором фінансового лізингу №030-04/2008 з компанією ТОВ «ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗІНГ» не використовується в господарській діяльності, тобто не є виробничими основними засобами, що свою чергу підтверджується постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2011 по справі №2а-0870/3803/11, залишеною без змін ухвалою апеляційної інстанції від 05.04.2012.

Відповідач заперечуючи проти позову в обґрунтування надав письмові пояснення аналогічні викладеним в акті перевірки від 25.10.2011, також зазначив, що дане порушення відображено в іншому (попередньому) акті перевірки від 28.09.2010.

Однак суд не погоджується з позицією відповідача виходячи з наступного.

Судом з’ясовано, що контролюючим органом двічі проводилась перевірка за один і той же період: з 01.01.2009 по 30.06.2010. Так за результатом першої планової виїзної перевірки, яка проводилась на підставі ч.1-5 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» складений акт від 28.09.2010, та оскільки підприємством оскаржено результати перевірки, податковою вже на підставі, зокрема, пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України , яким передбачено проведення перевірки виключно з питань, що стали предметом оскарження, проведено другу перевірку за вказаний вище період, за результатом якої складений акт від 15.02.2011.

Як під час першої так і під час другої перевірки, податківцями перевірялось зокрема питання віднесення ЗАТ «Склопласт» до складу валових витрат винагороди лізингодавцю згідно договору №030-04/2008 з компанією ТОВ «ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗІНГ», в ході перевірок зроблений висновок про відсутність документальних підтверджень щодо використання винагороди лізингодавцю та комісії фінансування у власній господарській діяльності. Оскільки законодавством не передбачено віднесення до складу валових витрат винагороди лізінгодавцю при невикористанні в господарській діяльності об’єктів фінансового лізингу, перевіряючи прийшли до висновку про порушення підприємством пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2010 року на суму 127277 грн.

Слід зазначити що за результатом другої перевірки (акт від 15.02.2011) відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення від 12.10.2010 №0000302302/0, яким визначено грошове зобов’язання з ПДВ у розмірі 5042,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 2186,80 грн. та №0000292302/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 254405,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 257,20 грн. Податкові повідомлення – рішення підприємство оскаржило у судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2011 по справі №2а-0870/3803/11 визнано протиправними та скасовані вищевказані податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 вищевказану постанову суду залишено в силі.

Під час розгляду справи №2а-0870/3803/11 судами першої та апеляційної інстанцій було досліджено використання ПАТ «Склопласт» обладнання, яке було отримане згідно з договором фінансового лізингу №030-04/2008 з компанією ТОВ «ХЮПО АЛЬПЕ-АДРІА-ЛІЗІНГ». Суди прийшли до висновку, що отримане обладнання за вказаним договором безпосередньо виступає інструментом виробництва і використовується для виготовлення продукції підприємства, тобто безпосередньо бере участь в отриманні доходу.

Згідно з п. 7.9.6. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” при нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує валові доходи, а орендар збільшує валові витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі відсотків або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. Під відсотками, відповідно до п.1.10, слід розуміти доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До відсотків включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

платіж за використання коштів, залучених у депозит;

платіж за придбання товарів у розстрочку.

Відсотки нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум.

Тобто термін “винагорода”, яка зазначена в договорі фінансового лізингу, за своїм змістом повністю відповідає поняттю “відсотки”, передбаченому в п.1.10 Закону про прибуток, а саме платіж за використання залученого в кредит майна, який розраховано у відсотках на основну суму заборгованості та визначено у фіксованій сумі в графіку лізингових платежів.

Тому суд вважає, що ці витрати цілком відповідають визначенню, наведеному в п.7.4.1. Закону «Про податок на додану вартість» №168/97: “Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) ... протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

У відповідності з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктами 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, збільшення податковим органом грошового зобов’язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій не ґрунтується на нормах закону, тому суд вважає що оскаржуване рішення відповідача є протиправним.

Виходячи з вищевикладеного, та враховуючи положення ч.1 ст.71 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Склопласт» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м.Запоріжжя від 09.22.2011 №0001182305.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Склопласт» сплачений судовий збір у сумі 29,55 (двадцять дев’ять) гривень 55коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова