Рішення № 3439709, 26.03.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.03.09р.

Справа № 6/11-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вик ОИЛ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славнафта", м. Дніпропетровськ

про стягнення 769 100,00 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Васютович О.В., представник, довіреність №46 від 24.12.2008р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вик ОИЛ", м. Київ –далі по тексту–позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славнафта", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 648 889,53 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки нафтопродуктів №40008801 від 15.07.2008р.

Додатково, обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов вищеназваного договору, щодо оплати отриманих нафтопродуктів, на підставі п.4.1 даного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 50 856,00грн. пені, та за порушення грошових зобов'язань, позивач, посилаючись на ч.2 ст.625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на його користь 51 192,00 грн. - інфляційних та 7 703,00 грн. - 3% річних.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 7 691,00 грн. –держмита, 118,00 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідач вимоги суду двічі не виконав, у судове засідання двічі не з`явився, відзив на позов надав та витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що відповідача належним чином було двічі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від: 12.01.2009 р., 24.02.2009 р., замовленою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, з адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

24.02.2009 р. на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 17.03.2009 р. у зв’язку з тим, що відповідач у судове засідання не з’явився та для надання сторонами письмових доказів в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх заперечень.

12.03.2008 р. ухвалою заступника голови господарського суду Дніпропетровської області строк розгляду справи було продовжено до 30.03.2009 р.

17.03.2009 р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки нафтопродуктів № 40008801, у відповідності з п.1.1 умов якого позивач по видаткових накладних станом на 08.10.2008 р. поставив відповідачеві нафтопродукти на загальну суму 12 412 842,53 грн., які відповідач отримав і відповідно до п.3.2 умов вищеназваного договору зобов’язався оплатити на протязі 5 календарних днів з дати отримання товару, але згідно банківської виписки оплатив отримані нафтопродукти частково у сумі 11 663 953,53 грн., у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 748 880,00 грн. заборгованості за поставлені, але неоплачені відповідачем нафтопродукти на підставі умов договору поставки нафтопродуктів № 40008801 від 15.07.2008 р.

Приймаючи до уваги, що після порушення провадження у справі відповідач у добровільному порядку в рахунок оплати отриманих нафтопродуктів перерахував позивачеві 100 000,00 грн. позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 648 880,00 грн. заборгованості за поставлені, але неоплачені відповідачем нафтопродукти на підставі умов договору поставки нафтопродуктів № 40008801 від 15.07.2008 р.

Додатково, обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов вищеназваного договору, щодо оплати отриманих нафтопродуктів, на підставі п.4.1 даного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 50 856,00грн. пені, та за порушення грошових зобов'язань, позивач, посилаючись на ч.2 ст.625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на його користь 51 192,00 грн. - інфляційних та 7 703,00 грн. - 3% річних.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 7 691,00 грн. –держмита, 118,00 грн. - інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 648 889,00 грн. повністю підтверджується актом звірки взаєморозрахунків сторін підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на 01.02.2009 р., оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду та залучених у копіях до матеріалів справи, та визнається відповідачем по суті спору.

Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи було доведено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 648 889,00 грн., яку відповідач по суті визнає у повному обсязі в акті звірки взаєморозрахунків сторін підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на 01.02.2009 р., то позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 648 889,00 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача, за неналежне виконання відповідачем умов вищеназваного договору, щодо оплати отриманих нафтопродуктів, на підставі п.4.1 даного договору 50 856,00 грн. пені, та за порушення грошових зобов'язань на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, 51 192,00 грн. - інфляційних та 7 703,00 грн. - 3% річних, слід визнати обґрунтованими, такими, що не протирічать умовам вищеназваного договору та чинному законодавству України, а отже такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 7 691,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славнафта" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-кт Карла Маркса, буд. 12, код ЄДРПОУ 33808142, п/р 26007005234001 в філії ВАТ КБ “Надра” м. Дніпропетровська, МФО 306016, р/р 26004301532 в філії АКБ "Золоті ворота" м. Дніпропетровська, МФО 307145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вик Оил" (03045, м. Київ, вул. Столичне шосе, буд. 98, код ЄДРПОУ 23125543) 648 889,00 грн. (шістсот сорок вісім тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять гривень 00 коп.) - основного боргу, 50 856,00 грн. (п`ятдесят тисяч вісімсот п`ятдесят шість гривень 00 коп.) - пені, 51 192,00 грн. (п`ятдесят одна тисячі сто дев`яносто дві гривень 00 коп.) - інфляційних, 7 703,00 грн. (сім тисяч сімсот три гривень 00 коп.) - 3% річних, 7 691,00 грн. (сім тисяч шістсот дев`яносто одна гривень 00 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

О.О. Коваленко

Рішення підписано - 23.03.2009 р.