Рішення № 34396927, 07.10.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9464/13-ц

Провадження № 2/344/4276/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

07 жовтня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Польської М.В.

при секретарі c/з ОСОБА_1.

з участю представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом.,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом в розмірі 37302.48 грн., 150 грн. за юридичні послуги та судових витрат.

В подальшому позивачем було зменшено позовні вимоги, в звязку з добровільним відшкодуванням частини коштів, а саме: стягнути з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» страхове відшкодування в розмірі 3780 грн. та залишено без розгляду позовні вимоги до відповідача ОСОБА_4 В судовому засіданні позовні вимоги повторно було зменшено до стягнення з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» страхового відшкодування в розмірі 3593.14 грн.

В судовому засіданні представник позивач позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з врахуванням уточнених позовних вимог.

Відповідач ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в судове засідання не прибув і про причину своєї неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.01.2012 року близько 22.15 год. ОСОБА_4 не справившись з керуванням транспортним засобом допустив ДТП, внаслідок якої позивач, яка була в автомобілі ОСОБА_4, отримала тілесні ушкодження та потрапила в реанімаційне відділення у важкому стані. В період з 15.01.2012 року по 06.02.2012 року перебувала на лікуванні в відділенні АІТ ОКЛ, з 06.02.2012 р. по 09.03.2012 р. в неврологічному відділенні ОДКЛ (а.с.16, 17). Згідно довідки до Акту огляду МСЕК ОСОБА_3 отримала ІІ групу інвалідності (а.с.6).

Законом України «Про страхування» визначено, що страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів(страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Поняття договір страхування закріплено в ЦК (ст. 979), та в Законі України «Про страхування». Так, згідно зі ст. 16 цього Закону України «Про страхування» договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобовязання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 981 ЦК, ч. 2 ст. 18 вищезазначеного закону, факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Відповідно до ст. 985 ЦК страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобовязаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

Відповідно до Поліса АВ/0839850 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.18) страхувальник ОСОБА_4 уклав договір страхування ТЗ, страховий ліміт за шкоду заподіяну життю і здоровю становить 100 000 грн.

16.08.2012 року ОСОБА_3 подала заяву до Івано-Франківської філії ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про виплату страхового відшкодування в розмірі 33522.48 грн. (витрати на медикаменти та лікування), а 20.09.2012 року доповнення до заяви про виплату страхового відшкодування в розмірі 3780 грн. (а.с.19-20).

13.02.2013 року відповідач повідомив позивача на дані звернення про необхідність надання ряд документів (а.с.21).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страховим випадком відповідно до Закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи,відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 991 ЦК рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Така відмова має бути направлена страхувальнику у строк, визначений законом або договором.

Однак страхова компанія не дотрималася цього правила, зокрема не було розглянуто питання про виплату страхового відшкодування позивачу в цій частині і не надано відмову у виплаті, хоча і не здійснено її.

Під час розгляду справи в суді, ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» добровільно відшкодувала 33522.48 грн. та ОСОБА_4 150 грн. за послуги правої допомоги. Проте, вимога до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» щодо відшкодування 3780 грн. не була задоволена відповідачем добровільно і не надано відмову щодо такої виплати, як і не було надіслано до суду заперечення чи інші документи щодо відмови в такому відшкодуванні.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування.

В підтвердження понесених витрат по лікуванню, позивач надала копії чеків, звірених в судовому засіданні з оригіналами, за якими витрати становлять 3593.14 грн. (а.с.13-15).

Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (п.14) передбачено, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди. Пунктом 17 цієї постанови вказано, що необхідною умовою виникнення обовязку страховика за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором). Якщо факт завдання шкоди відповідно до статті 6 Закону № 1961-IV не є страховим випадком, то потерпілий має право вимагати відшкодування шкоди на підставі загальних правил, встановлених ЦК.

Як слідує з п.24 даної Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 страхове відшкодування шкоди, завданої потерпілому, виплачується за кожним страховим випадком, що настав протягом періоду дії відповідного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика (МТСБУ), з урахуванням умов, зазначених у статті 9 та пункті 19.1 статті 19 Закону № 1961-IV. Максимальні розміри страхової виплати за шкоду, завдану майну потерпілих, у разі спрощеного врегулювання дорожньо-транспортної пригоди (так званий Європротокол) затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 листопада 2011 року № 698 «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України».

Ч.3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

За змістом ст. ст. 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За таких обставин та доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

На підставі ст.ст. 22, 979, 981, 985, 991, 1192 ЦК України, керуючись ст.ст.3,4,10,60, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», яка знаходиться за адресою м.Київ, вул.Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 20602681, р/р №26504172 в АТ «ОСОБА_5 Аваль», м.Київ, МФО 300335, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки смт.Більшівці, Галицького р-ну, вул. Гагаріна, 16, Івано-Франківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, страхове відшкодування у розмірі 3593,14 грн. (три тисячі пятсот девяносто три гривні 14 копійок)

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», яка знаходиться за адресою м.Київ, вул.Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 20602681, р/р №26504172 в АТ «ОСОБА_5 Аваль», м.Київ, МФО 300335, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 229 грн. 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянути за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Польська М.В.