Рішення № 3439670, 16.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.04.09 р. Справа № 34/4

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Державного підприємства „Вугілля України” в особі філії „Донецьквуглезбуд” Державного підприємства

до відповідача – Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м. Донецьк

про стягнення 47138,80грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Загнітка Я.А. (за довіреністю)

від відповідача – Козаченко Н.Ю. (за довіреністю)

від третьої особи – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Державного підприємства „Вугілля України” в особі філії „Донецьквуглезбуд” Державного підприємства до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк про стягнення 47138,80грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем було поставлено за Договором вугілля кам’яного енергетичного неналежної якості, яке було повернуто відправнику, однак збитки за неякісне вугілля позивачем були сплачені ВАТ „Західенерго” відповідно до рішення суду, відтак позивач просить стягнути з відповідача понесені ним збитки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 26 січня 2009року (вхід. №02-41/2909) проти позову заперечує у повному обсязі за підстав викладених і відзиві.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10 лютого 2009року залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

31 грудня 2004року між Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” (виконавець) було укладено договір №31/12/5п/р/77 на переробку рядового вугілля, за умовами якого виконавець зобов’язується переробити рядове вугілля та відвантажити отримані продукти збагачення на умовах FCA.

30 листопада 2004року між Державним підприємством „Вугілля України” (покупець) та Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія” (постачальник) укладено договір постачання №1-11/2-ДК, відповідно до умов якого постачальник на умовах передбачених даним договором, зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити вугілля кам’яне енергетичне українського походження.

Відповідно до п.4.6. укладеного Договору при відвантаженні вугілля у зимовий період постачальник за власний рахунок забезпечить заходи проти змерзання вугілля, яке відвантажується в рахунок договору.

Між Державним підприємством „Вугілля України” (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Західенерго” 28 січня 2004року укладено договір поставки №4-01/1-П, за умовами якого постачальник на умовах передбачених даним договором, зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити вугілля кам’яне енергетичне українського походження. Додатковою угодою №2-10/05 від 31.12.2005року термін дії договору продовжено до 31.12.2006року.

Відповідно до п.4.6 Договору продавець в зимовий період з 15 листопада по 15 березня здійснювати профілактичні заходи проти змерзання вугілля. У випадку передачі вугілля у змерзлому стані сторони за участю представника залізничної станції складають акт загальної форми. Додаткові витрати покупця на вивантаження вугілля, переданого у змерзлому стані, відшкодовується за рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи згідно залізничних накладних №32503032, №45566270, №52117344, №52117345, №52117346 на адресу Бурштинської ТЕС (ВАТ „Західенерго” надійшло вугілля загальною масою 341000кг. У зазначених накладних як відправник зазначений ЦОФ „Октябрьська”.

За участю представників залізничної станції 19 січня 2006року було складено акт який свідчить про те, що вантажовідправник в порушення „Правил перевезення вантажів” Укрзалізниці не прийняв мір проти змерзання вугілля в вагонах. Дане вугілля з вологою і золою більше гранично допустимих значень, визначених договором.

Зазначені обставини призвели до наднормативного простою вагонів під розвантаженням.

Згідно наявних в матеріалах справи актів приймання вугілля №246, №247, №268 складених 19 січня 2006року представниками вантажоодержувача та вантажовідправника, фактичний зміст вологи та золи у вугіллі, поставленому за залізничними накладними №32503032, №45566270, №52117344, №52117345, №52117346 становив від 13% до 14% проти 12% граничного допустимого вмісту вологи та від 35,4% до 37% проти 30% граничного допустимого вмісту золи за договором №8-1 від 11.06.2004року.

У зв’язку з неможливістю розвантаження вагонів з вугіллям та значним перевищенням встановлених договором гранично допустимих критеріїв якості, вугілля загальною масою 341т. було повернуто вантажовідправнику (відповідачу) 20 січня 2006року що підтверджується №35688196, №35688197, №35688198, №35688199, №35688200 виданих залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05 грудня 2006року задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” до відповідача Державного підприємства „Вугілля України” про стягнення 24343,20грн., з них збитки 24343,20грн., та 118,00грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як вбачається із зазначеного рішення сума збитків у розмірі 24343,20грн. складалася з суми провізної плати з перевезень повернутого вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Родинська Донецької залізниці в сумі 18898грн., без ПДВ, а з урахуванням ПДВ – 22677,60грн., вартість плати за користування вагонами під час розігрівання вагонів в розморожуючи пристроях Бурштинської ТЕС і спроб розвантаження поставленого вугілля в сумі 1388грн. без ПДВ, а з врахуванням ПДВ – 1665,00грн.

Позивач на виконання рішення по справі №31/519 сплатив на користь ВАТ „Західенерго” 24461,20грн. про що свідчить наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення №9148 від 13 березня 2007року.

Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача 47138,80грн. У позові позивач зазначає, що сума збитків складається наступним чином: 22677,60грн. з ПДВ + 22677,60грн.+1665,60грн. +118 грн. з ПДВ = 47138,80грн. з ПДВ, де : 22677,60грн. з ПДВ – вартість залізничного тарифу, сплаченого ДП „Вугілля України” за перевезення 341т. вугілля до Бурштинської ТЕС; 22677,60грн. з ПДВ – вартість залізничного тарифу, сплаченого за перевезення 341т. вугілля до вантажовідправника; 1665,60грн. з ПДВ – вартість плати за користування вагонами, сплаченої Бурштинській ТЕС; 118грн. – плата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі №31/519 від 05.12.2006року.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд дійшов до висновку що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 зазначеного кодексу встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 зазначеного кодексу визначені склад та розмір відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, постачальник вугілля за договорами з позивачем неналежним чином виконував свої договірні обов’язки, не поставив обумовлену сторонами вугілля належної якості, поставлене вугілля було повернуто вантажоотримувачем - ВАТ „Західенерго”.

Разом з тим, рішенням господарського суду м. Києва від 05 грудня 2006року задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” до відповідача Державного підприємства „Вугілля України” про стягнення 24343,20грн., з них збитки 24343,20грн., та 118,00грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за неналежне виконання умов договору №4-01/1-П від 28.01.2004року та поставку вугілля без здійснення профілактичних заходів щодо змерзання. Позивачем сплачено задоволену суму у розмірі 24461,20грн., з них провізна плата з перевезень повернутого вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Родинська Донецької залізниці в сумі 18898грн., без ПДВ, а з урахуванням ПДВ – 22677,60грн., вартість плати за користування вагонами під час розігрівання вагонів в розморожуючи пристроях Бурштинської ТЕС і спроб розвантаження поставленого вугілля в сумі 1388грн. без ПДВ, а з врахуванням ПДВ – 1665,00грн. були сплачені позивачем на користь ВАТ „Західенерго”, а саме витрати у розмірі 1665,00грн. понесені за користування вагонів підтверджуються відомостями плати за користування вагонами: №95/90 (т.1, а.с.45) вагони №66011073, №65518334, №65809139, №65729337, №65725244 на суму 12,60грн., №94/89 (т.1, а.с.44) вагони №66011073, №65518334, №65809139, №65729337, №65725244 на суму 1649,02грн., №77/72 (т.1, а.с.48) вагони №65518334, №65809139, №66011073 на суму 4,68грн., №76/71 (т.1,а.с.47) вагон №65729337 на суму2,04грн., №86/81 (т.1, а.с.46) вагон №65725244 на суму 2,04грн., всього на загальну суму 1665,60грн.

За даних обставин суд дійшов висновку про те, що збитки понесені позивачем у розмірі 24461,20грн. внаслідок господарського правопорушення з боку постачальника вугілля, за правовою природою є збитками позивача та в силу приписів ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України мають бути відшкодовані відповідачем позивачеві.

Таким чином, позов у цій частині є обґрунтованим наданими суду доказами та посиланнями на приписи чинного законодавства України, внаслідок чого підлягає задоволенню.

Крім того позивачем надані докази фактичної оплати залізничних накладних №52117346 на суму 4554,00грн. , №52117345 на суму 4554,00грн., №52117344 на суму 4554,00грн., № 52720144 на суму 4554,00грн. (т.1,а.с.25), №52720145 на суму 4461,6грн.(т.1, а.с.26), на загальну суму 22677,60грн., що підтверджується ТЕХПД-1 (а.с.98, т.1), (т.2, а.с.16). Тобто позивачем підтверджено документально суму витрат залізничного тарифу, сплаченого за перевезення 341тони вугілля до Бурштин Львівської залізниці.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, позов є обґрунтованим наданими суду доказами та посиланнями на приписи чинного законодавства України, внаслідок чого підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 16 квітня 2009року за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Державного підприємства „Вугілля України” в особі філії „Донецьквуглезбуд” Державного підприємства до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м. Донецьк за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м. Донецьк про стягнення 47138,80грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м. Донецьк, вул. Артема,63, код ЄДРПОУ 33161769, п/р 26002301768811 у філії „ГУ Промінвестбанку в Донецькій обл.”, МФО334635) на користь Державного підприємства „Вугілля України” (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького,4, код ЄДРПОУ 3209929, п/р 260093016513 в АК „Промінвестбанк” м. Київ, МФО 300012) 47138,80грн.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м. Донецьк, вул. Артема,63, код ЄДРПОУ 33161769, п/р 26002301768811 у філії „ГУ Промінвестбанку в Донецькій обл.”, МФО334635) на користь Державного підприємства „Вугілля України” (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького,4, код ЄДРПОУ 3209929, п/р 260093016513 в АК „Промінвестбанк” м. Київ, МФО 300012) витраті по сплаті державного мита в розмірі 471,38грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 21 квітня 2009року.

Суддя