Рішення № 3439666, 26.03.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2009

Справа №2-2/214-2009

за позовом - Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзувська, 5)

до відповідача - Житлово-комунального підприємства "Скворцово" (97544, Сімферопольський район, с. Скворцове, вул. Калініна, 59)

про стягнення 59 296,63 грн.

Суддя В.І. Толпиго

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Фляга – представник, довіреність у справі.

Від відповідача : Ройко – юрист, довіреність у справі.

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АРК із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за спожиті послуги з водовідведення та водопостачання у сумі 59 296грн.63коп., у тому числі, суму основного боргу у розмірі 5168грн.85грн., суму інфляції у розмірі 2 857грн.48коп., пені у сумі 4 164грн.34коп. та 3% річних у сумі 605грн.96коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків до комунальної каналізації №3506 від 01.8.2006 р. Позивач свої зобов’язання за договором виконував своєчасно, проте, відповідач, порушуючи вимоги договору, сплачував за наданні послуги нерегулярно, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 10.2.2009 р., надав суду заяву, якою зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути 41 668грн.85коп. основного боргу, 2 857грн.48коп. інфляції, 3% річних у сумі 605грн.96коп., 4 164грн.34коп. пені.

26.3.2009 р. відповідач через канцелярію господарського суду передав відзив на позовну заяву, якою визнає позовні вимоги у сумі 33 668грн.85коп., суму інфляції у розмірі 2 857грн.48коп., 3% річних у сумі 605грн.96коп. та пеню у розмірі 4 164грн.34коп.

03.3.2009 р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 26.3.2009 р.

Після перерви судове засідання було продовжено за участю представника позивача Міркіна А.Л. – ю/к за довіреністю.

26.3.2009 р. представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву про зменшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача 33 668,85грн. основного боргу, 2 857,48грн. інфляції, 3% річних у сумі 605,96грн., 4164,34грн. пені.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана

вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між позивачем та відповідачем укладений договір №3506 від 01.09.2006 р. на водопостачання з комунального водопроводу та водовідведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію.

Відповідно до вищенаведеного договору (та доповнення до нього) позивач узяв на себе зобов’язання щодо надання послуг відповідачу по водопостачанню питної холодної води при наявності у джерелах та здійснювати водовідведення. «Абонент» приймає на себе зобов’язання споживати вказані у договорі послуги у кількості не більше встановленого ліміту, також абонент приймає на себе зобов’язання своєчасно оплачувати надані послуги по водопостачанню та водовідведенню (п.2.1 договору).

Відповідно до п. 4.2.1 договору кінцевий розрахунок за отримані послуги з водопостачання та водовідведення виконується до закінчення поточного звітного місяця. Звітним вважається місяць, у якому безпосередньо надавались послуги за договором. Кінцевий розрахунок за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню здійснюється на протязі трьох банківських днів з моменту отримання пред’явленого рахунку за надані послуги.

У виконання взятих на себе обов’язків за договором, позивач надав відповідачеві передбачені договором послуги на загальну суму 189 492грн.54коп., що підтверджується матеріалами справи, але відповідач частково сплатив за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 137 823грн.69коп.

На оплату споживаних відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення за період з серпня по листопад за вищевказаним договором відповідачу пред’являлись рахунки №3506 від 28.08.2008 р. на суму 81146,06грн., №3506 від 29.09.2008 р. на суму 48609,98грн., №3506 від 24.10.2008 р. на суму 26076,49грн., №3506 від 25.11.2008 р. на суму 33660,01грн.

Також на підтвердження об’ємів спожитих послуг з водопостачання та водовідведення позивачем складалися акти від 28.08.2008 р., 29.09.2008 р., 24.10.2008 р., 25.11.2008 р.

Як встановлено матеріалами справи, на момент звернення позивача із позовом до суду заборгованість за надані послуги склала 51 668грн.85коп., що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що сума основного боргу в розмірі 18 000грн. була погашена відповідачем 03.02.2009 р., 26.02.2009 р. 25.03.2009 р., що підтверджується банківськими виписками, тобто після звернення позивача з позовом у суд, у зв’язку із чим суд вважає, що у частині стягнення 18 000грн.00коп. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню у в’язку із відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як він такі в суд не представив.

Вимога про стягнення 33 668грн.85коп. основного боргу обґрунтована, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення 605грн.96коп. річних. (за період з 01.12.2008 р. по 23.12.2008 р.), 2 857грн. 48коп. інфляції (.за період з 01.12.2008 р. по 23.12.2008 р.), пені у сумі 4 164грн.30коп. (за період з 01.12.2008 р. по 23.12.2008 р.).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом, тому у частині стягнення 605грн.96коп. річних.,

2 857грн. 48коп. інфляції позов підлягає задоволенню.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Пунктом 11.1.1 договору по закінченню строку на оплату, вказаного у розділі 4 договору, абонент сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до повного погашення заборгованості.

Тому, суд вважає, що розрахунок пені позивачем здійснений правильно та позов у частині стягнення 4 164грн.30коп. (за період з 01.12.2008 р. по 23.12.2008 р.) обґрунтований та підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на відповідача, тому, що частина суми основного боргу у розмірі 18 000,00грн відповідачем була сплачена після звернення позивача із позовом до суду, тобто після 08.01.2009 р., що підтверджується матеріалами справи.

За згодою представника позивача в засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 31.3.2009р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.49, п.1-1ст.80,ст.ст.75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Прийняти заяву про зменшення позовних вимог.

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-комунального підприємства "Скворцово" (97544, Сімферопольський район, с. Скворцове, вул. Калініна, 59, ЄДРПОК 32316059, п/р 26005000130954 в АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», м. Сімферополь, МФО384577) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзувська, 5, ЄДРПОУ 20671506, МФО 324021, п/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Сімферополь) 33 668грн.85коп боргу, 2 857грн.48коп. інфляційних витрат, 605грн.96коп. річних, 4 164грн.34коп. 592грн97коп. держмита, 118,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. У частині стягнення 18 000,00грн боргу провадження у справі припинити у зв’язку із відсутністю предмету спору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.