Рішення № 3439491, 10.03.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.09 Справа № 8/44/09

Суддя Попова І.А.

Позивач

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез», м.Запоріжжя

Відповідач

Приватне підприємство “Бізон-Тех 2006 ”, м.Запоріжжя

Суддя Попова І.А.

Представники

Позивача:

Ковальова Е.Г., дов. від 24.02.2009 р.

Бабенко Л.М., пр. від 17.03.2008 р.

Відповідача:

Боговін В.В. (засновник)

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 136324 грн. 16 коп. основного боргу за товар, отриманий за видатковій накладній, 21181 грн. 85 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 3686 грн. 35 коп. річних процентів.

Розгляд справи, призначений на 09.02.2009 р., відкладався до 24.02.2009 р., в судовому засіданні оголошувалася перерва до 10.03.2009 р. Строк вирішення спору продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.

Позивачем заявлено клопотання про збільшення розміру позовних вимог. У відповідності до ст.. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 136325 грн. 16 коп. основного боргу за товар, отриманий за видатковим накладним, 28628 грн. 06 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 4493 грн. 09 коп. річних процентів.

Позивач підтримав вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог позивач вказує, що по видатковій накладній № А-00000033 від 29.01.2008 р. передав відповідачу товар на загальну суму 705312 грн., за який відповідач повинен був розрахуватися, здійснивши попередню оплату. Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманої продукції виконав частково, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 136324 грн. 40 коп. за товар, отриманий за накладною, яку позивач просить стягнути з підприємства “Бізон-Тех 2006”. Також, у відповідності до ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення 4493 грн. 09 коп. річних процентів, нарахованих за період з 30.01.2008 р. по 05.03.2009 р., та 28628 грн. 06 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих з лютого 2008 р. по січень 2009 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов вказує, що 27.11.2007 р. ПП “Бізон-Тех 2006” продало ТОВ “Корпорація Агросинтез” пшеницю у кількості 200 тон на суму 300000 грн., що підтверджується видатковою накладною № БТ-0000735 від 27.11.2007 р. та довіреністю ЯОГ № 610247 від 27.11.2007 р., яку ТОВ “Корпорація “Агросинтез” не оплатило. Товариство “Корпорація “Агросинтез” поставило відповідачу насіння по видатковій накладній № А-00000033 від 29.01.2008 р. без укладання письмового договору в рахунок отриманих позивачем коштів та отриманої від ПП “Бізон-Тех 2006” продукції. На початку грудня 2008 р. ТОВ “Корпорація “Агросинтез” повідомило, що відмовляється забирати із зберігання пшеницю, яку вони купили 27 листопада 2007 р. з тих причин, що на неї впала ціна, та просило анулювати операцію купівлі-продажу пшениці, як повернення її товариству “Бізон-Тех 2006” за його згодою. Відповідачем анульовано операцію по купівлі-продажу пшениці, що підтверджується видатковою накладною ТОВ “Корпорація “Агросинтез” № А-00001168 від 10.12.2008 р. та розрахунком № 14/434 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 27.11.2007 р. № 434. 13 грудня 2008 р. підприємство “Бізон-Тех 2006” отримало від товариства “Корпорація “Агросинтез” вимогу від 10.12.2008 р. № 306-08-юр про доплату 136324 грн. 16 коп. за насіння, в якій вказано, що насіння повинно бути оплаченим в січні 2008 р. Відповідач вказує, що насіння на суму 136324 грн. 16 коп. поставлялось в рахунок оплати пшениці і фактично зобов'язань щодо його оплати не виникло у відповідача до 10.12.2008 р. Відповідач не заперечує факт одержання насіння та обов’язку його оплатити, а заперечує факт, що зобов'язання по оплаті виникли в січні 2008 р., оскільки таких домовленостей не було. Оскільки сторонами письмовий договір щодо поставки насіння за видатковою накладною № А-00000033 від 29.01.2008 р. не укладався, то сторонами не був визначений строк оплати цього товару. Клиценко Р.В., який підписав видаткову накладну № А-00000033 від 29.01.2008 р. не був уповноважений на укладення договору і визнання його умов, в т.ч. умов його оплати. Довіреністю серія ЯОГ № 649178 від 29.01.2008 р. він уповноважувався тільки на отримання товарно-матеріальних цінностей, а не на укладення договору. З посиланням на ст.. 530 ЦК України, відповідач вважає, що суму 136324 грн. 16 коп. повинен був сплатити 21.12.2008 р. Відповідач вказує, що з метою врегулювання спору в добровільному порядку пропонував позивачу в рахунок погашення заборгованості забрати поставлені йому по договору поставки № КП010108 від 01.01.2008 р. засоби захисту рослин на загальну суму 139825 грн. 80 коп., які відповідачем були оплачені, але до цього часу не були реалізовані і зберігаються на складі. Просить суд розстрочити виконання рішення на 5 місяців з квітня по серпень 2009 р., шляхом стягнення 136324 грн. 16 коп. в наступному порядку: у квітні –10000 грн., у травні –10000 грн., у червні –10000 грн., у липні - 20000 грн., у серпні - 86324 грн. 16 коп. Вимоги в частині стягнення річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів не визнає, так як ці суми нараховані до 21.12.2008 р., тобто у період, в який не прострочено сплату основного боргу.

Вивчивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного: згідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають з підстав, передбачених законом, а також з дій громадян і організацій. Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній та письмовій формі. При цьому письмовою формою вважається як підписання одного документу, так і обмін листами, телеграмами тощо, з яких вбачається, що сторони правочину досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договорів даного виду.

По видатковій накладній №А-00000033 від 29.01.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 705312 грн., про що свідчать довіреність серії ЯОГ № 649178 від 29.01.2008 р., яку видано уповноваженій особі відповідача. Відповідно до ст.. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. З огляду на вищезазначені документи суд доходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Корпорація «Агросинтез»та приватним підприємством “Бізон-Тех 2006” вчинено правочин купівлі-продажу внаслідок досягнення ними згоди по всіх істотних умовах, необхідних для укладення угод купівлі-продажу, а саме: щодо найменування продукції, ціни за одиницю виміру, загальній вартості, що підлягає сплаті. Внаслідок вчинення правочину у сторін виникають певні зобов’язання. Зобов’язання відповідно до ст. 509 ЦК України –це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На оплату отриманої продукції відповідачу пред'явлено рахунок-фактуру № А-0000683 від 09.11.2007 р.

Згідно ст.. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Таким чином, суд вважає, що строк виконання зобов’язання щодо оплати отриманого товару визначається з моменту пред’явлення вимоги про оплату.

Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в сумі 136324 грн. 16 коп. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Відповідач не надав суду доказів виконання зобов’язання щодо оплати отриманої від позивача продукції в узгодженому розмірі та у визначені строки.

З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 136324 грн. 16 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 28628 грн. 06 коп., нарахованих за період з лютого 2008 р. по січень 2009 р. є такими, що підлягають задоволенню. Вимоги про стягнення 4493 грн. 09 коп. річних процентів, нарахованих за період з 30.01.2008 р. по 05.03.2009 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 4471 грн. 61 коп., внаслідок невірного виконання розрахунку позивачем.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне:

По-перше, згідно положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідачем не надано будь-яких належних доказів на підтвердження обставин, викладених у відзиві на позов щодо отримання від позивача продукції за накладною № А-00000033 від 29.01.2008 р. в рахунок перерахованих ним позивачу раніше грошових коштів та поставленої продукції.

По-друге, оскільки отримання продукції за накладною № А-00000033 від 29.01.2008 р. відбулося за довіреністю ПП “Бізон-Тех 2006”, особа, яка її отримала, була уповноважена на укладення правочину саме на зазначених у накладній умовах щодо кількості, ціни та порядку розрахунків. Доказів відмови від правочину відповідач суду не надав.

Розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення, суд зазначає, що відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити його виконання. За сталою практикою відстрочку або розстрочку може бути надано у випадку наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Даним рішенням суд не встановлює ні строк, ні спосіб виконання рішення. Строк пред’явлення до примусового виконання наказу суду встановлений законодавством у три роки. Наведені відповідачем обставини щодо неможливості виконання зобов'язань по оплаті отриманої продукції суд не вважає винятковими та такими, що ускладнюють виконання рішення для відповідача. Крім цього, суд приймає до уваги факти та доводи, викладені позивачем та відповідачем та, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, відмовляє в задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати відносяться на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст.ст.11, 205, 509, 526, 530, 655 ЦК України, ст.. 180, 193 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Бізон-Тех 2006” (70650, Запорізька область, Пологівський район, с.Кінські Роздори, вул.. Мережка, 25-а, ЄДРПОУ 34216986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація «Агросинтез»(69035, м.Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, ЄДРПОУ 30345439) 136324 грн. 16 коп. основного боргу, 28628 грн. 06 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 4471 грн. 61 коп. річних процентів, 1812 грн. 22 коп. судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 01 квітня 2009 р.