Рішення № 3439428, 25.03.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.03.09р.

Справа № 27|17-09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Дизельний завод», м. Кривий Ріг

до Закритого акціонерного товариства «Дизельсервіс», м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості

Суддя Татарчук В.О.

Секретар Дякун А.І.

Представники:

від позивача –Лисих В.М. дов. від 05.08.08р.

від відповідача - Пашков І.А. пасп. серії АН №053415

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство «Дизельний завод»звернулося з позовом до закритого акціонерного товариства «Дизельсервіс»про стягнення основного боргу в розмірі 3943,63грн., пені –2169грн., індексу інфляції – 46,22грн., трьох відсотків річних –89,14грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- спірна сума заборгованості утворилася у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №09/128-2007 від 05.04.07р. щодо своєчасної сплати орендної плати;

- орендарем не була проведена оплата по рахункам-фактури №ДІ від 31.10.2007р. на суму 3560грн, №ДІ від 31.10.2007р. - 202,07грн., №ДІ-11/48 від 30.11.2007р. –181,56грн.;

- загальна сума заборгованості становить 6247,99грн. в тому числі: 3943,63грн. –основний борг, 2169,63грн. –пеня, 46,22грн. –сума інфляції, 89,14грн. - 3 % річних.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:

- згідно з протоколом від 28.11.2007р. між сторонами був проведений залік взаємної заборгованості на суму 204726,52грн. і до вказаної суми були включені і зазначені позивачем рахунки №Ди-10/40 від 30.10.07р. і №Ди-10/68 від 31.10.07р.;

- заборгованість по орендній платі станом на 01.01.08р. складала 202,07грн. і була сплачена відповідачем платіжним дорученням №16 від 28.01.08р.;

- рахунок №Ди-11/48 від 30.11.07р. оплаті не підлягає, оскільки містить дані щодо найменування послуг відмінні від зазначених в акті звірки;

- з урахуванням умов договору рахунок за електроенергію повинен виставлятися на підставі показників лічильника.

В ході вирішення спору позивач подав заяву від 05.03.2009р. №31-142 про зміну вимог та вказав на необхідність стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3741,56грн. на підставі рахунків-фактур №Ди-11/73 від 29.11.2007р. і №Ди-11/48 від 30.11.07р.

В судовому засіданні 17.03.2009р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

05.07.2007р. між ВАТ «Дизельний завод»(Орендодавець) і ЗАТ «Дизельсервіс»(Орендар) було укладено договір оренди №09/128-2007.

Згідно з п.п.1.1 вказаного договору, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння приміщення під офіс, загальною площею 78м2 та приміщення під склад, загальною площею 200м2 , що знаходяться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, 34.

Пунктом 5 вказаного договору встановлено, що орендар сплачує орендну плату:

- за приміщення під офіс у розмірі 1560грн., в тому числі ПДВ у розмірі 260грн.;

- за приміщення під склад у розмірі 2000грн., в тому числі ПДВ у розмірі 333,33грн.

Загальна сума орендної плати за вказаним договором становить 3560грн. в місяць, в тому числі ПДВ - 593,33грн.

05.07.07р. сторони підписали акт прийому – передачі вказаних приміщень згідно з договором оренди.

Додатковою угодою №1 від 05.10.07р. продовжено термін дії вказаного договору оренди до 30.11.07р.

29.11.07р. згідно з актом прийому –передачі орендоване приміщення повернуто орендодавцю у зв’язку з закінченням терміну дії договору оренди.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 181,56грн. з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В ході вирішення спору відповідачем не виконані вимоги ч.1 ст.33 ГПК України та не доведений факт відсутності заборгованості перед позивачем на суму 181,56грн.

Позивачем був направлений на адресу ЗАТ «Дизельсервіс»рахунок-фактура №Ди-11/48 від 30.11.2007р. на суму 181,56грн. за електроенергію та її транзит (лист ВАТ «Дизельний завод»№31-1800 від 01.09.08, фіскальний чек №273 від 02.09.08).

Відповідачем не надано доказів оплати вказаного рахунку, що свідчить про невиконання ЗАТ «Дизельсервіс»умов договору оренди у відповідній частині.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача в частині стягнення 181,56грн.

В той же час слід відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 3762,07грн., пені –2169грн., індексу інфляції –46,22грн., трьох відсотків річних –89,14грн. з огляду на наступне.

Позивачем не доведена наявність заборгованості відповідача на суму 3762,07грн.

Так, в відповідачем надана копія підписаного сторонами протоколу заліку погашення взаємної заборгованості між ВАТ «Дизельний завод»і ЗАТ «Дизельсервіс»від 28.11.07р.

Згідно з вказаними протоколом погашено заборгованість:

- ВАТ «Дизельний завод» перед ЗАТ «Дизельсервіс»за матеріали на суму 204726,52грн.;

- ЗАТ «Дизельсервіс»перед ВАТ «Дизельний завод»за оренду приміщення, готову продукцію, інші послуги на суму 204726,52грн.

До вказаного протоколу включено і заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 3560грн. (рахунок –фактура №Ди-10/40 від 30.10.07р.), що фактично не заперечується позивачем та підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 12.02.2009р. №1.

Заборгованість за електроенергію в сумі 202,07грн. за рахунком №Ди-10/68 від 31.10.2007р. була сплачена відповідачем платіжним дорученням №16 від 28.01.09р.

Таким чином, у відповідача відсутній обов’язок щодо сплати заборгованості в сумі 3762,07грн.

Наведене свідчить і про необґрунтованість наданого позивачем розрахунку пені, розміру заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних. До того ж розрахунок пені здійснений без урахування положень ч.6 ст.232 ГК України.

З огляду на викладене, вказані вимоги не підлягають задоволенню.

Стосовно заяви ВАТ «Дизельний завод»від 05.03.2009р. №31-142 суд зазначає наступне.

Згідно з ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Таким чином, вказана норма чітко визначає право позивача змінити або підставу або предмет позову.

В порушення наведеного, ВАТ «Дизельний завод»в заяві від 05.03.2009р. №31-142 в частині стягнення 3741,56грн. змінив як підставу, так і предмет позову.

Зокрема, позивач в заяві вказує на направлення в лютому 2009 року на адресу відповідача в тому числі рахунку-фактури №Ди-11/73 від 29.11.2007р. (нова підстава) на суму 3741,56грн. (новий предмет), що є заборгованістю з орендної плати за листопад 2007р.

Враховуючи викладене, суд не приймає до розгляду вказану заяву ВАТ «Дизельний завод» від 05.03.2009р. №31-142.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Дизельсервіс»(50015, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 21, код ОКПО 30734801) на користь відкритого акціонерного товариства «Дизельний завод»(50106, м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, б.34, код ОКПО 0190957) 181,56грн. - основного боргу, 2,97грн. - витрат по сплаті державного мита, 3,43грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.О.Татарчук

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України –23.03.2009р.