Рішення № 3439335, 15.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.04.09 р. Справа № 15/240

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “МегаСтилл” м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 32011462)

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 00210602)

про стягнення заборгованості в сумі 6547,38 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Тищенко А.В. за довіреністю № 7 від 20.01.2009 р. (в останнє судове засідання не з’явився)

від відповідача: Бойко М.І. за довіреністю № 17/303-23 від 16.03.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “МегаСтилл” м. Запоріжжя до відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 6547,38 грн.

Ухвалою суду від 22.12.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/240, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 11.02.2009 року строк вирішення спору продовжений до 19.03.2009 року.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 04.03.2009 р. строк вирішення спору продовжено до 20.04.2009 р.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2007 р. сторони уклали договір № 15/109, згідно якого продавець (позивач) зобов’язався передати у встановлений строк у власність покупця (відповідач) товар (брухт чорних металів), а покупець зобов’язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість, в порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 1.2 договору найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики товару, строки та умови поставки, вантажовідправник вказуються в специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 6.3 договору покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом 10 календарних днів з дня поставки продукції.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що договір вступив в силу з моменту його підписання та діяв до 31.12.2007 р.

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу товар на суму 297498,00 грн. за видатковою накладною № РН-0000044 від 08.04.2007 р. на суму 297498,00 грн., завірена копія якої додана до позову.

Факт отримання відповідачем товару на суму 297498,00 грн. підтверджується крім вказаної видаткової накладної прийомо-здаточними актами: № 370 від 08.04.2007 р. на суму 100959,00 грн., № 371 від 08.04.2007 р. на суму 102459,00 грн., № 372 від 08.04.2007 р. на суму 94080,00 грн., податковою накладною № 65 від 08.04.2007 р. на суму 297498,00 грн. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 15/109 від 02.01.2007 р. суд робить виходячи з того, що найменування, кількість та ціна товару, зазначеного у видатковій накладній, прийомо-здаточних актах та податковій накладній, повністю відповідають тим, що вказані в договорі. Також видаткова та податкова накладні містять посилання на договір № 15/109 від 02.01.2007 р. як на умову поставки.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару, у зв’язку з чим сума заборгованості складає 6547,38 грн.

Позивач надіслав відповідачу претензію № 177 від 17.10.2008 р., завірена копія якої додана до позову. В претензії позивач вимагає від відповідача погасити заборгованість в сумі 6547,38 грн. Факт направлення позивачем даної претензії та отримання її відповідачем підтверджується описом вкладення № 178 від 17.10.2007 р., реєстром на відправлену кореспонденцію від 17.10.2008 р., фіскальним чеком № 3791 від 17.10.2008 р., повідомленням про вручення 23.10.2008 р. рекомендованого поштового відправлення представнику відповідача. Завірені копії вказаних документів додані до позовної заяви.

Відповідач надав до суду відзив № 17/72 від 20.01.2009 р. на позовну заяву, в якому вказує наступні обставини.

Між сторонами 02.01.2007 р. був укладений договір № 15/109 на поставку брухту та відходів чавунного лиття. На виконання умов даного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 736984,68 грн. Відповідач отриману продукцію оплатив на суму 736984,68 грн., тобто в повному обсязі. Відповідач у відзиві наводить реєстр платіжних доручень, за якими ним була здійснена оплата товару за договором № 15/109, та додає їх завірені копії. До відзиву доданий лист № 12/734 від 23.10.2007 р., згідно якого відповідач просить позивача платіжне доручення № 6181 від 23.10.2007 р. на суму 10000,00 грн. зарахувати в оплату за брухт за договором № 15/109 від 02.01.2007 р. в сумі 6984,68 грн.; за договором № 15/797 від 23.12.2004 р. в сумі 3015,32 грн. (завірена копія листа міститься в матеріалах справи).

Також до відзиву додана завірена копія акту звірки взаєморозрахунків від 01.01.2009 р., з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 15/109 від 02.01.2007 р. складає 0,00 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі.

11.02.2009 р. позивач надав до суду заяву про зміну підстави позовних вимог за вх. № 02-41/5873, з якої вбачається, що на протязі 2004-2008 років згідно договорів № 15/797 від 23.12.2004 р. та № 15/109 від 02.01.2007 р. позивач поставляв товар відповідачу. Поставки мали циклічний характер. Відповідач повинен був сплачувати грошові суми протягом десяти днів після кожної поставки, але протягом зазначеного часу при звірянні взаєморозрахунків сальдо було постійно позитивне по відношенню до позивача. Станом на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору № 15/797 від 23.12.2004 р. складає 6547,38 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені підстави позовних вимог.

До заяви про зміну позовних вимог позивач додає завірену копію договору № 15/797 від 23.12.2004 р., згідно якого продавець (позивач) зобов’язався підготувати та відвантажити, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити товар (брухт металів) в кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору. Ціна договору визначається специфікаціями, але повинна складати не більше 7800000,00 грн.

Відповідно до п. 2 договору товар вважається поставленим та прийнятим покупцем за наступними документами: накладна (залізнична накладна), податкова накладна, платіжна вимога-доручення, прийомо-здаточний акт.

Пунктом 3 договору передбачені умови прийому та оплати товару, а саме: оплата поставленого товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця: 50% – передоплата, остаточний розрахунок – по факту прийому згідно прийомо-здаточного акту (форма 69 або 19) протягом трьох днів після поставки товару. Обов’язковою умовою прийому товару є наявність накладної, сертифікату, акту походження, посвідчення радіаційної безпеки та посвідчення про безпеку металобрухту на кожну партію.

Факт виконання умов договору № 15/797 від 23.12.2004 р. позивач обґрунтовує прийомо-здаточними актами, завірені копії яких також додані до заяви про зміну підстав позову.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 692 ч.1 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Вказана норма закону є спеціальною нормою для правовідносин купівлі-продажу товару, тому її застосування є пріоритетним перед іншими загальними нормами закону.

Сторонами в договорі встановлений конкретний строк оплати по кожній партії поставленого за вказаним договором товару, з урахуванням дати підписання кожного прийомо-здаточного акту.

Таким чином, встановлений договором строк оплати за отриманий товар по спірному договору № 15/797 для відповідача наступив.

Відповідач надав до суду відзив на змінені позовні вимоги, в якому визнає, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 15/797 від 23.12.2004 р. станом на день подання відзиву до суду складає 6547,45 грн. Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за даним договором на суму 6547,38 грн. відповідач визнає в повному обсязі.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов’язані із визнанням позову, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити вартість отриманого від позивача товару в установлений строк на суму 6547,38 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у зв’язку із задоволенням позовних вимог покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-36; 43; 49; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (юридична адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ; ЄДРПОУ 00210602; розрахунковий рахунок 26005301510738 у філії „Відділення ПІБ м. Краматорськ Донецької області”, МФО 334141) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “МегаСтилл” (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 145-В, оф. 2; ЄДРПОУ 32011462; розрахунковий рахунок 2600001300130 в Запорізькій філії ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 313935) борг у сумі 6547,38 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

В судовому засіданні 15.04.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя