Постанова № 34393323, 28.10.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/1-694/2011

Провадження № 1/344/39/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування

28 жовтня 2013 року Івано-Франківський міський суд

Івано-Франківський міський суд в складі головуючого судді Кишакевича Л.Ю., з участю: секретаря судового засідання Кулеші С.І., прокурора Рибки Л.Я., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_8 досудовим слідством обвинувачуються за ч. 5 ст.191 КК України у тому, що ОСОБА_7 в період з серпня 2008 по грудень 2008 працюючи на посаді директора ПП «Алтом», за попередньою змовою з депутатом Рожнятівської районної ради ОСОБА_9, з заступником голови Калуської РДА ОСОБА_11, з начальником відділу житлово-комунального господарства та будівництва Калуської РДА ОСОБА_10, з сільським головою с. Завій Калуського району ОСОБА_8 привласнили і розтратили чуже майно в особливо великих розмірах шляхом зловживання цими службовими особами своїми службовими становищами. Так, ОСОБА_7 пред'явлено обвинувачення у тому, що він, діючи спільно з депутатом Рожнятівської районної ради ОСОБА_9 завищили об'єми виконаних робіт по об'єкту «Ліквідація наслідків паводку на р.Лімниця» в с. Вербівка Рожнятівського району на загальну суму 171577,80 грн., і отже, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9, заволоділи шляхом зловживання службовим становищем, бюджетними коштами в сумі 171577,80 грн., що є особливо великими розмірами, які розподілили між собою та використали для забезпечення власних потреб. Крім того, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 пред'явлено обвинувачення у тому, що реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння бюджетними коштами, на виконання умов договорів № 5 та № 6 від 25.09.2009, № 16 та 17 від 20.10.2008, № 20 та № 22 від 5.11.2008 по всіх об'єктах: «Берег р.ОСОБА_3 по вул. І. Франка в с. Завій Калуського району», «Берег р.ОСОБА_3 по вул. Лісова с. Завій», «Берег р. ОСОБА_3 с. Грабівка Калуського району», «Берег р. ОСОБА_3 по вул. Андрусяка с. Грабівка», «Пішохідний перехід по вул.Андрусяка в с. Грабівка Калуського району», «Перехід через р. ОСОБА_3 по с.Грабівка» приватним підприємством «Алтом», директором якого був ОСОБА_7, виконано робіт на загальну суму 117438 грн., а решту отриманих з державного бюджету коштів в сумі 537276 грн., що є особливо великим розміром, шляхом складання підроблених актів виконаних робіт із завищеними їх обсягами, групою осіб в складі ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 привласнені шляхом зловживання службовим становищем та використані для забезпечення власних потреб. Також підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 досудовим слідством обвинувачуються за ч.2 ст.366 КК України у тому, що ОСОБА_7 будучи службовою особою директором ПП «Алтом» протягом вересня - грудня 2008 року діючи у співучасті з начальником відділу житлово-комунального господарства та будівництва Калуської РДА ОСОБА_10, сільським головою с. Завій Калуського району ОСОБА_8, склали акти приймання виконаних робіт по вищевказаних об'єктах, в які внесли завідомо неправдиві відомості - завищені об'єми та вартість виконаних робіт, при цьому достовірно знаючи що значна кількість відновлювальних робіт, передбачених даними договорами- не виконані, а також подали зазначені акти з завідомо-неправдивими відомостями у відповідні районну державну адміністрацію та сільську раду.

Під час судового розгляду справи підсудний ОСОБА_10 заявив клопотання про повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства. Так, на думку підсудного ОСОБА_10, досудовим слідством не були допитано ряд свідків, які брали участь у обстеженні повноти виконаних робіт по ліквідації наслідків паводку, а також у розробленні локальних кошторисів з цього приводу, умисно приховані і не досліджені письмові докази його невинуватості. Крім того, досудовим слідством йому інкримінується те, що він згідно п.7.10 Положення «Про відділ житлово-комунального господарства та будівництва» був наділений функцією здійснення технічного контролю за виконанням будівельно-монтажних робіт при будівництві, хоча такого п. 7.10 та таких функцій у діючому на той час положенні про відділ - взагалі не має. Також підсудний вказує на те, що висновок експерта ОСОБА_12 повністю спростовує неправдивий висновок експерта ОСОБА_13, який мається у справі, та на якому досудове слідство грунтувало обвинувачення щодо нього у завищенні об'ємів та вартості виконаних робіт по об'єктах ліквідації наслідків паводку. Пред'явлене йому обвинувачення, підсудний ОСОБА_10 вважає неконкретним, оскільки неіндивідуалізовано конкретно його дії. Крім того, підсудний вважає, що досудовим слідством не враховані висновки постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.07.2009 року з цього приводу.

Захисник ОСОБА_8 підтримала таке клопотання підсудного ОСОБА_10 про повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування.

Підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та їх захисники заперечили щодо задоволення такого клопотання підсудного ОСОБА_10, вважають його передчасним.

Прокурор заперечила щодо повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, вважає, що судовий розгляд справи слід продовжити.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вважає, що дану кримінальну справу слід повернути на додаткове розслідування з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 281 КПК України 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України 1960 року не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Судом встановлено, що дана кримінальна справа, в порушення ст. 22 КПК України 1960 року, розслідувана неповно та поверхово, не вжито необхідних заходів для всебічного, повного і обєктивного дослідження всіх обставин справи і ця неповнота та неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Так, досудовим слідством, в порушення ст. 22 КПК України 1960 року, не були досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а саме які функціональні обов'язки здійснював ОСОБА_10, як начальник відділу житлово-комунального господарства та будівництва Калуської РДА, та які завдання були покладені на нього на момент інкримінованих йому дій. Так, досудовим слідством ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_10 пред'явлено обвинувачення у тому, що ОСОБА_10 у грудні 2008 року згідно п. 7.10 Положення «Про відділ житлово-комунального господарства та будівництва» був зобов'язаний здійснювати технічний контроль за виконанням будівельно-монтажних робіт при будівництві і зловживаючи своїм службовим становищем вчинив привласнення та розтрату чужого майна за попередньою змовою групою осіб. Проте такий висновок суперечить дослідженим у судовому засіданні письмовим матеріалах справи, а саме діючому на час інкримінованих ОСОБА_10 злочинів положенню «Про відділ з питань житлово-комунального господарства та будівництва Калуської РДА» №733 від 19.12.2008 року (т. 7 а.с. 178-182), у якому взагалі відсутній як інкримінований досудовим слідством сам п. 7.10, так і відсутні повноваження щодо здійснення технічного контролю за виконанням будівельно-монтажних робіт при будівництві.

Відповідно до інкримінованої всім підсудним ст. 191 КК України, передбачено кримінальну відповідальність за привласнення та розтрату чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем основною ознакою є використання офіційно наданих винному за посадою службових повноважень.

Таким чином, досудовим слідством, в порушення ст. 22 КПК України 1960 року, не були досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а саме не досліджено які функіональні обов'язки здійснював ОСОБА_10, як начальник відділу житлово-комунального господарства та будівництва Калуської РДА, і чи використовував він вказані надані йому за посадою повноваження для вчинення інкримінованих йому дій. Зазначена неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. Під час проведення додаткового розслідування слід ретельно розслідувати та конкретно встановити час вчинення злочину, тобто конкретизувати дату чи період часу, і враховучи це слід встановити яке положення про відділ з питань житлово-комунального господарства та будівництва Калуської РДА було чинним на цей час і які функціональні обовязки здійснював особисто ОСОБА_10, як начальник відділу, відповідно до покладених на нього завдань. З цією метою, у разі виникнення необхідності, слід провести виїмку необхідних документів щодо цього та провести інші необхідні слідчі дії. Суд також вважає, що без усунення такої неповноти дана справа не може бути розглянута у суді.

Крім того, досудове слідство в порушення ст. 22 КПК України 1960 року обвинувачуючи підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_8 у вчиненні службових злочинів, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, не тільки не дослідило, але і не вказало, які саме службові обов'язки вони повинні були виконувати та якими документами такі обов'язки визначені. Більше того досудовим слідством не розслідувано і не вказано у чому конкретно полягало зловживання ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_8 і ОСОБА_10, як службовими особами, своїм службовим становищем, не зазначено які саме з наданих їм посадових повноважень вони використали.

Також досудовим слідством поверхово розслідувано і в обвинуваченні не вказано роль, характер, ступінь участі та конкренті дії щодо привласнення та розтрати кожного з підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_8 і ОСОБА_10 Натомість досудове слідство, в порушення вимог закону, обмежилося формальними загальними фразами, що ОСОБА_7 діяв з вказанами підсудними за попередньою змовою. За наведених обставин таке обвинувачення є неконкретним і неприйнятним.

Таким чином досудовим слідством взагалі не були досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи і зазначена неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. Суд вважає, що під час проведення додаткового розслідування слід ретельно дослідити і вказати які саме службові обов'язки ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 виконували та якими документами такі обов'язки визначені, а також розслідувати і деталізувати роль, характер, ступінь участі та конкретні дії щодо привласнення та розтрати кожного з підсудних. З цією метою слід провести виїмку необхідних документів, встановити і допитати свідків та провести інші необхідні слідчі дії.

При розгляді даної справи, відповідно до вимог Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд вважає за необхідне застосувати практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, відповідно до рішення від 21.10.2010 року в справі «Корнєв і Карпенко проти України», Європейським судом з прав людини зазначено, що докази мають, як правило, подаватись у відкритому судовому засіданні у присутності обвинуваченого з розрахунку на аргумент у відповідь. З цього правила існують винятки, але вони не можуть порушувати права на захист. Як загальне правило пункти 1 і 3 (d) статті 6 Конвенції вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечувати докази свідка обвинувачення і допитати його або під час надання останнім своїх показань або пізніше. Засудження не може ґрунтуватися виключно чи вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити. У вказаному рішенні Європейським судом з прав людини також зазначено, що якщо засудження виключно або вирішальною мірою ґрунтується на показаннях особи, допитати яку чи домогтися допиту якої підсудний не мав можливості ані під час досудового слідства, а ні під час судового розгляду, права захисту виявляються обмеженими в тій мірі, що є несумісною з гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, у процесі судового розгляду даної кримінальної справи, судом вживались заходи щодо виклику та примусового приводу в судове засіданні свідків обвинувачення, при цьому судом докладалося усіх розумних зусиль і суд вичерпав усі доступні визначені законом засоби для забезпечення явки свідків для безпосереднього допиту їх в суді. Однак вжиті судом заходи щодо виклику вказаних свідків в судове засідання не дали результатів і в судове засіданні для безпосереднього допиту в суді не з'явився жоден з 14 свідків, у зв'язку з чим права сторони захисту були обмежені в тій мірі, що є несумісною з гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, підсудних було позбавлено можливості допитати вказаних свідків, як під час досудового слідства так і під час розгляду справи в суді щодо обставин інкримінованих їм злочинів.

Таким чином суд вважає, що дана кримінальна справа, в порушення ст. 22 КПК України 1960 року, розслідувана неповно, а саме неповно встановлені особи свідків та не забезпечено можливості підсудним перехресного допиту свідків під час досудового розслідування, не проведено всіх очних ставок між підсудними та вказаними свідками. Про це свідчать рапорти працівників міліції на виконання постанови суду про примусовий привід свідків, відповідно до яких такі свідки, як ОСОБА_14 та ОСОБА_15, на показаннях яких грунтується значна частина обвинувачення, за вказаними досудовим слідством адресами не проживають і не проживали. Більше того свідок ОСОБА_16, на показаннях якого також грунтується обвинувачення, і до якого були застосовані заходи безпеки і виклик якого неодноразово здійснювався виключно через органи досудового слідства, взагалі не з'явився в суд і відповідно до наданих суду листів уповноважених органів (т. 11 а.с. 6) - місцезнаходження цього свідка невідоме.

За таких обставин з метою непорушення прав підсудних, передбачених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, під час проведення додаткового розслідування слід ретельно встановити особи свідків, їх місцезнаходження та з метою забезпечення можливості підсудним заперечувати показання свідків слід провести очні ставки підсудних та вказаних свідків.

Крім того, досудовим слідством, в порушення ст. 22 КПК України 1960 року, поверхово були досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Так, згідно висновків судових будівельно-технічних експертиз, які проводив експерт Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_13 (т. 6 а.с. 38-39, а.с. 73-74, а.с. 92-93, а.с. 112-113), на яких грунтується обвинувачення і згідно яких досудове слідство встановило суму коштів, привласнених та розтрачених підсудними ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, вартість будівельних робіт, виконаних ПП Алтом по ліквідації паводку на р. ОСОБА_3 в с. Грабівка та с. Завій Калуського району у 2008 році, могла становити 117438 гривень. Під час судового розгляду справи підсудним ОСОБА_10 суду був наданий інший висновок експертного будівельно-технічного дослідження, яке проводив експерт ОСОБА_12 і згідно якого вартість будівельних робіт, виконаних ПП Алтом по ліквідації паводку на р. ОСОБА_3 в с. Грабівка та с. Завій Калуського району у 2008 році становила 260269 гривень, що є більш ніж удвічі більшою сумою від суми, встановленої проведеною під час досудового розслідування експертизою, і на підставі якої обвинувачення встановило суму збитків, завданих злочином.

Таким чином викликає сумніви в правильності висновку експерта ОСОБА_13, даного під час досудового розслідування, а тому з метою усунення неповноти досудового розслідування під час додаткового рослідування слідчому за участю експертів, а за необхідності і інших спеціалістів, з метою встановлення фактичних обсягів виконаних ПП Алтом будівельних робіт на вказаних об'єктах та встановлення їх вартості слід провести, детальні, грунтовні і всі необхідні контрольні обміри безпосередньо на цих об'єктах і на підставі здобутих даних з врахуванням минування значного проміжку часу провести комплексну повторну будівельно-технічну експертизу з цього приводу.

Наведена неправильність досудового слідства та допущена досудовим слідством неповнота у зясуванні істотних обставин даної справи не може бути усунута при розгляді справи судом, так як для її усунення потрібно провести значний обсяг слідчих та оперативно-розшукових дій, направлених на встановлення вищевказаних обставин справи, та оскільки дані, здобуті під час цих дій, можуть істотно вплинути на можливу кваліфікацію дій підсудних.

Крім того, без усунення такої неповноти та неправильності досудового слідства дана справа не може бути розглянута в суді.

Судом також встановлено, що досудовим слідством не вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів, які б підтверджували чи спростовували обвинувачення ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у вчиненні даних злочинів.

За таких обставин, суд вважає, що дану кримінальну справу слід повернути на додаткове розслідування.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 22, 64, 273, 281 КПК України 1960 року, -

П О С Т А Н О В И В :

Повернути кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, прокурору Івано-Франківської області для організації додаткового розслідування з метою усунення неповноти та неправильності досудового слідства, вказаної в мотивувальній частині постанови.

Запобіжний захід ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити раніше обраний взяття під варту.

Запобіжний захід ОСОБА_10 та ОСОБА_11 залишити раніше обраний підписку про невиїзд.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя Л.Ю. Кишакевич