Рішення № 3439308, 30.03.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.09 Справа № 8/23/09

Суддя Попова І.А.

Позивач

Закрите акціонерне товариство “Мінетек”, Донецька область, м.Краматорськ

Відповідач

Відкрите акціонерне товариство “Запорізький електровозоремонтний завод”, м. Запоріжжя

Суддя

І.А. Попова

Представники

Позивача:

Колот В.О., прот. № 14 від 07.04.2008 р.

Відповідача:

Стуброва С.Ю., дов. від 29.12.2008 р.

Мальчев В.Є., дов. від 28.12.2007 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення 160167,12 грн. основного боргу за договором № 15 від 12.10.2005 р., 5640 грн. 61 коп. пені, 2944 грн. 34 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 705 грн.08 коп. річних процентів.

Розгляд справи, призначений на 23.01.2009 р., відкладався до 13.02.2009 р., в судовому засіданні оголошувалися перерви до 12.03.2009 р., 30.03.2009 р. Строк вирішення спору продовжено в порядку ст. 69 ГПК України за клопотанням сторін.

Рішення оголошено в судовому засіданні 30.03.2009 р.

Заявою від 12.02.2009 р. позивач збільшив розмір позовних вимог. Відповідно до ст.. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 160167 грн. 12 коп. основного боргу за договором поставки № 15 від 12.10.2005 р., 10057 грн. 42 коп. пені, 1257 грн. 18 коп. річних процентів, 9683 грн. 92 коп. втрат від інфляції грошових коштів.

В обґрунтування позову, заявленого відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України, вказується, що відповідно до умов договору від 12.10.2005 р. № 15 ЗАТ “Мінетек” зобов’язується виготовити та передати, а ВАТ “Запорізький електровозоремонтний завод” прийняти та оплатити стенд з комп’ютерною діагностикою мод. СВД 23-0,5П для проведення випробувань гідравлічних гасителів коливань у кількості 1 шт.. 01 червня 2006 р. покупцем здійснено перерахування авансу на поточний рахунок продавця у розмірі 73292,40 грн. 25 травня 2008 р. сторонами підписано додаткову угоду № 4/1 до договору від 12.10.2005 р. № 15 про встановлення вартості продукції за станом цін на 01.10.2007 р. на рівні 291824 грн. 40 коп. з ПДВ. Відповідно до підпункту 1 Специфікації (додаток № 1 до додаткової угоди № 4/1 від 21.05.2008 р.) покупець здійснює аванс у розмірі 30% від загальної вартості договору протягом 5-ти банківських днів після підписання сторонами даної додаткової угоди. В порушення п.п. 1 Специфікації перерахування авансу у розмірі 14254,92 грн. Відповідачем до теперішнього часу не здійснено. Відповідно до п.п. 2 Специфікації покупець здійснює оплату за продукцію у розмірі не менш 50% від загальної вартості договору протягом 15-ти банківських днів після підписання сторонами акту технічного стану продукції. Акт технічного стану продукції підписується за результатами випробувань у постачальника разом з оформленням акту виготовлення гідравлічної, електроприводної та електричної частин стенду та метрологічної атестації. Цей акт за номером 3 підписаний сторонами 08.10.2008 р. Покупець повинен здійснити оплату у розмірі 145912,20 грн. не пізніше 29.10.2008р. В порушення п.п. 2 Специфікації оплата у розмірі 145912,20 грн. відповідачем до теперішнього часу не здійснена. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно п.п. 2 Специфікації позивач просить стягнути з відповідача 10057 грн. 42 коп. пені, нарахованої за період з 30.10.2008 р. по 11.02.2009 р. Також, у відповідності до ст.. 625 ЦК України до стягнення заявлено 1257 грн. 18 коп. річних процентів, нарахованих за період з 30.10.2008 р. по 11.02.2009 р., та 9683 грн. 92 коп. втрат від інфляції грошових коштів за період з листопада 2008 р. по січень 2009р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У запереченнях на позов вказує, що відповідно до п. 6.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 26.06.2006 р.) випробування продукції за договором здійснюється після метрологічної атестації у постачальника за участю представника покупця не пізніше 9 місяців з моменту одержання авансу з оформленням акту виготовлення гідравлічної, електроприводної та електричної частин стенду та акту метрологічної атестації. Відповідач перерахував передплату за договором на розрахунковий рахунок позивача платіжним дорученням № 3773 від 01.06.2006 р. В порушення вказаного пункту 6.1 договору позивачем не проведено випробування продукції у строки передбачені договором, акт метрологічної атестації, акт технічного стану не підписані. Посилання позивача на Акт № 3 від 08.10.2008 р., як на Акт технічного стану продукції, після підписання якого настає строк оплати, є безпідставним, так як це зовсім різні акти –Акт технічного стану підписується на підставі пункту 6.4. договору за результатами випробувань у постачальника, а Акт № 3 від 08.10.2008 р. підписаний на виконання п. 6.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 26.06.2006 р.)

Більш того, відповідно до п 7.2 договору, відвантаження продукції здійснюється після виконання покупцем підпункту 2 п. 5.1. договору. Відповідно до п.п. 2 п. 5.1 договору оплата за продукцію по договору здійснюється у наступному порядку: не менше 50% від загальної вартості договору протягом 15 банківських днів після підписання сторонами Акту технічного стану продукції. Відповідно до п. 7.1 договору та специфікації до додаткової угоди № 4/1 від 21.05.2008 р. до договору умови постачання ЕХW, м.Краматорськ. Позивач зобов'язаний був повідомити відповідача про готовність до передачі товару у належному місці, як це передбачено ст. 664 ЦК України. До терміну закінчення дії договору позивач не повідомив відповідача про готовність до передачі товару у належному місці. В зв’язку з порушенням позивачем строку виготовлення продукції, не повідомленням відповідача про готовність до передачі товару –виконання договору стало практично неможливим на протязі строку дії договору, так як договором передбачено випробування стенду у покупця (п. 6.7 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 29.05.2006 р.). Відповідно до п. 1.4 договору продукція повинна бути вироблена у 2007 році, за твердженням позивача вона вироблена у 2008 році. Тому відповідач вважає, що мав всі підстави зупинити виконання свого обов’язку щодо оплати продукції, так як були очевидні підстави вважати, що позивачем не будуть виконанні умови договору. Вимоги щодо стягнення авансу в розмірі 14254,92 грн. відповідач також вважає безпідставними, так як аванс –це грошові кошти сплачені в рахунок майбутніх платежів. Відповідно до ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Відповідно до Наказу державного казначейства України № 242 від 26.12.2003 р. авансовий платіж – це сума коштів, що сплачується (перераховується) відповідно до умов укладеного договору в рахунок майбутніх платежів за матеріальні цінності або сума коштів, що видається у підзвіт працівнику банку на господарські витрати. Відповідач перерахував аванс за договором на розрахунковий рахунок позивача платіжним дорученням № 3773 від 01.06.2006 р. Відповідно до підпункту Специфікації оплата за продукцію по договору здійснюється у наступному порядку: на менше 50% від загальної вартості договору протягом 15 банківських днів після підписання сторонами Акту технічного стану продукції. Сума договору - 291824,40 грн., 50% суми договору –145912,20 грн. Аванс здійсненій відповідачем 73292,40 грн. Таким чином, якщо був би підписаний Акт технічного стану продукції (настав би строк виконання грошового зобов'язання), то сума основного боргу, відповідно до специфікації не менше 50% від загальної вартості договору повинна складати 76619,80 грн. Вимоги позивача щодо стягнення пені на підставі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” є безпідставними, так як вказаний Закон не визначає розмір пені, а її обмежує.

Сторонам надавалася можливість врегулювати спір в добровільному порядку , для чого в засіданні оголошувалася перерва. Сторони не досягли згоди щодо умов врегулювання спору.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

12 жовтня 2005 р. сторонами по справі укладено договір № 15 поставки продукції за умовами якого ЗАТ “Мінетек” зобов’язалось виготовити за технічним завданням ВАТ “Запорізький електрозоворемонтний завод” стенд з комп’ютерної діагностики мод. 23-0,5 П для проведення випробувань гідравлічних гасителів коливань. Тобто, за правовою природою цей договір є змішаним та має правові елементи договору підряду та поставки.

Сторони неодноразово змінювали ціну продукції та строки її виготовлення, про що укладено низку додаткових угод.

Додатковою угодою № 4/1 від 21.05.2008 р. сторони узгодили, що вартість продукції складатиме 291824 грн. 40 коп. Додаток № 1 до додаткової угоди № 4/1 містить порядок розрахунків, а саме: аванс у розмірі 30% від загальної вартості договору сплачується протягом 5-ти банківських днів після підписання сторонами даної додаткової угоди, не менше 50% від загальної вартості договору сплачується протягом 15-ти банківських днів після підписання сторонами акту технічного стану продукції, остаточний розрахунок за продукцію здійснюється покупцем протягом 15-ти банківських днів після виконання пусконаладки стенду та проведення випробувань у покупця.

На виконання умов договору платіжним дорученням № 3773 від 01.06.2006 р. відповідач перерахував авансовий платіж в сумі 73292,40 грн. (не менше 30% від узгодженої на час платежу ціни продукції). Оскільки угодою від 21.05.2008 р. ціну договору збільшено, позивач вважає, що замовник зобов'язаний здійснити додатковий авансовий платіж, який складав би 30% від суми договору. Стягнення 14254 грн. 92 коп. авансованого платежу та 145912,20 грн. частини основного боргу є предметом позовних вимог.

Доводи позивача суд знаходить обґрунтованими внаслідок наступного:

Згідно ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний

сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором. Оскільки умовами додаткової угоди № 4/1 від 21.05.2008 р. сторони змінили вартість договору, відповідач в обумовлені п. 1 додатку № 1 до додаткової угоди № 4/1 строки мав збільшити розмір авансового платежу, 30% якого складає 87547 грн. 32 коп. Вимоги про стягнення 14254,92 грн. авансового платежу задовольняються судом.

Також, додатковою угодою № 4/1 від 21.05.2008 р. сторони змінили порядок розрахунків, визначивши при цьому, на відміну від умов розділу 6 договору № 15 від 12.10.2005 р. в попередній редакції, не два, а три етапи, в які мають бути здійснені платежі, а саме: 1) авансовий платіж; 2) 50% від загальної вартості договору після підписання акту технічного стану продукції, 3) остаточний розрахунок після виконання пусконаладки стенду та проведення випробування у покупця.

Суд знаходить безпідставними доводи відповідача, зроблені ним з посиланням на розділ 6 договору в редакції на момент його укладення, без врахування подальших узгоджених змін, щодо того, що акт технічного стану продукції до цього часу не складено.

За наявними матеріалами 08.10.2008 р. замовник та виконавець підписали без зауважень акт № 3 згідно до якого позивач виготовив та передав, а відповідач прийняв гідравлічну, електроприводну та електричну частини стенда, проведена перевірка стенду на працездатність та метрологічна атестація. Продукція виготовлена в повному об’ємі та відповідає завданню. Даний акт відповідає домовленостям сторін, викладеним у додатковій угоді № 2 від 26.06.2006 р. до договору, якою змінено п. 6.1 договору. Таким чином, після підписання сторонами акту № 3 від 08.10.2008 р. відповідачем виконаний другий етап робіт, який підлягає оплаті відповідно до додаткової угоди № 4/1 від 21.05.2008 р. в розмірі 50% від загальної вартості договору. Вимоги про стягнення 145912 грн. 20 коп. підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 9682 грн. 92 коп., нарахованих за період з листопада 2008 р. по січень 2009 р. та 1257 грн. 18 коп. річних процентів, нарахованих за період з 30.10.2008 р. по 11.02.2008 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 10057 грн. 42 коп., нарахованої за період з 30.10.2008 р. по 11.02.2009 р. позивач обґрунтовує п. 8.3 договору № 15 від 12.10.2005 р., згідно до якого відповідач несе відповідальність за несвоєчасну оплату у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.

Також суд звертає увагу, що на час розгляду справи строк дії договору скінчився –31.10.2008 р., але відповідач не надав суду доказів відмови від договору (оскільки повний обсяг робіт передбачений договором не виконаний) відповідно до ст. 849 ЦК України або вимоги до позивача припинити виготовлення продукції відповідно до п. 8.5 договору. Крім того, виготовлена продукція за умовами договору прийнята відповідачем до закінчення строку дії договору –08.10.2008 р.

Таким чином, внаслідок встановленого позовні вимоги задовольняються судом.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст. 526, 625, 854 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, ЄДРПОУ 01056273) на користь Закритого акціонерного товариства ”Мінетек” (84323, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Ювілейна, 72, ЄДРПОУ 23113534) 160167 грн. 12 коп. основного боргу, 10057 грн. 42 коп. пені, 1257 грн. 18 коп. річних процентів, 9683 грн. 92 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1929 грн. 67 коп. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.А. Попова