Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-13484/12/0170/2
17.10.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дудкіної Т.М.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Омельченка В. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Керченської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 13.06.13 у справі № 2а-13484/12/0170/2
за позовом Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" (вул. Танкістів, 4,Керч,Автономна Республіка Крим,98310)
до Керченської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул.Борзенко, буд. 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, після уточнення якого, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000084020 від 21.09.2012 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування на додану вартість за березень 2012 р. у сумі 16418,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 8209,00 грн., виписаного Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.06.2013 року позов Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" задоволено.
Визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0000084020 від 21.09.2012 р.
Також судом вирішене питання щодо судових витрат.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, податковий орган звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, оскільки судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, а тому, за приписами ч.2 ст.197 КАС України, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу у письмовому провадженні.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що працівники ДПІ, правонаступником якої є відповідач, 08.06.2012 р. провели документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунки платника у банку за березень 2012 р., за результати якої склали акт №30/41-00/14307251 . У висновках зазначеного акту зафіксовано, що позивачем порушено п.200 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201, п.198.6 ст.198 ПК України та зменшено суму ПДВ , що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок у березні 2012 р. на 296564 грн., а також податковий кредит березня 2012 р. на 296564 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ, правонаступником якої є відповідач, 22.06.2012 р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000054100, згідно з яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 296564 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 148282 грн.
За результатами розгляду скарги позивача, ДПА в АРК 30.08.2012 р. прийнято рішення №2583/10/10-0223 , згідно з яким скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ №0000054100 від 22.06.2010р. в частині зменшення бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2012 р. в розмірі 280146 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 140073 грн.
ДПІ, правонаступником якої є відповідач, 21.09.2012 р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000084020, згідно з яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 16418 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 8209 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "НВФ "Елна" і ПП "Євротір" щодо придбання товару, його використання в господарській діяльності позивача, проведення розрахунків за придбаний товар (в тому числі перерахування ПДВ), знайшло підтвердження при судовому розгляді, а тому, у відповідача були відсутні підстави для зменшення позивачу розміру податкового кредиту по ПДВ за березень 2012 р. на 16418 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, встановила таке.
За актом перевірки, податковий орган зробив висновок про завищення платником податків суми бюджетне відшкодування у березні 2012 р. в наслідок віднесення до його складу сум ПДВ, перерахованих ТОВ "НВФ "Елна" та ПП "Євротір" при здійсненні розрахунків за придбаний у них товар за невірно оформленими податковими накладними.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "НВФ "Елна" 19.01.2012 р. укладено договір №41/2012 , предметом якого було придбання товару відповідно до специфікацій, узгоджених сторонами. На виконання умов зазначеного договору ТОВ "НВФ "Елна"в період часу,що перевірявся, здійснило постачання підкладок керамічних CBS -05T на суми 50000 грн.( в тому числі ПДВ у розмірі 8333,33 грн.), 48296,40 грн. ( в тому числі ПДВ у розмірі 8049,40грн.), що підтверджено податковими накладними відповідно № 15 від 14.03.2012 р. , № 20від 19.03.2012 р. Перевезення цього товару на адресу позивача підтверджено Товарно-транспортною накладною №58 від 19.03.2012 р. , копія якої залучена до матеріалі справи.
Також, позивачем надані докази проведення розрахунків за товар, придбаний у ТОВ "НВФ "Елна"( в тому числі перерахування ПДВ), його використання в господарській діяльності ( для проведення зварених робіт).
Як встановлено судом першої інстанції, у податковій накладній №15 від 14.03.2012 р. при зазначені виду цивільно-правового договору зроблена помилка у даті укладання договору № 41/2012 , а саме, зазначено 19.01.2020 р.
Проте, в умовах наявності доказів перевезення товару, його отримання позивачем, проведення оплати його вартості ( в тому числі перерахування ПДВ), використання підкладок керамічних CBS -05T для проведення ним господарської діяльності, помилка у зазначені дати укладання договору під час оформлення податкової накладної не може бути доказом неправомірності формування платником податків сум податкового кредиту по ПДВ.
Також, позивач у березні 2012 р. придбав у ПП "Євротір" фільтри масляні Р550428 та Р550880 вартістю 210 грн. ( в тому числі ПДВ 35 грн.), що підтверджено податковою накладною №549 від 13.03.2012 р. , перерахував їх вартість ( в тому числі ПДВ). Вказані фільтри були встановлені на автомобілі "Сталевоз "HYSTER M600 A", що належить платнику податків.
Таким чином, судом першої інстанції та при апеляційному розгляді безперечно встановлено фактичне виконання господарських операцій за укладеними правочинами.
Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).
У п.200.4. ст.200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.200.7. ст.200 ПК України).
Відповідно до п. 200.11 ст.200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
У п.200.14 ст.200 ПК України вказано, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
З аналізу зазначених норм ПК України вбачається, що сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг). При цьому необхідною умовою є фактичне отримання товару (послуги) для його використання в господарській діяльності платника податків.
Враховуючи з'ясовані обставини, які узгоджуються з положеннями вказаних норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення позивачу розміру кредиту по ПДВ за березень 2012 р. на суму 16418 грн., оскільки безперечно встановлено, що постачання ТОВ "НВФ "Елна" та ПП "Євротір" товару позивачу мало реальний характер, товар, придбаний для використання в господарській діяльності останнього, проведення розрахунків за придбаний товар (в тому числі перерахування ПДВ), знайшло відображення в податковій та бухгалтерській звітності.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при проведенні перевірки податковим органом встановлено факт помилки в податковій накладній, в зв'язку з чим у позивача не виникло право на формування податкового кредиту за податковою накладною, заповненою з порушенням встановленого законом порядку її заповнення.
Апелянт при цьому посилається на приписи п.198.6 ст.198 та ст.201 ПК України та п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. №1379, яким передбачено заповнення податкової накладної державною мовою.
Колегія суддів вважає неспроможними такі доводи апелянта та зазначає наступне.
Приписами ч.2 ст.11 ЗУ «Про мови в Українській РСР» передбачено, що у випадках, передбачених ч.2 ст.3 цього Закону, мовою роботи, діловодства і документації поряд з українською мовою може бути національна мова більшості населення тієї чи іншої місцевості…
Відповідно до ст.18 ЗУ «Про основи державної мовної політики» передбачено, зокрема, що в економічній і соціальній діяльності об'єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть в економічній і соціальній вільно використовувати регіональну мову, зокрема, російську, оскільки податкові відносини є однією зі сфер економічної діяльності.
Також, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що податковий кредит сформований позивачем на підставі податкової накладної, виписаної за наслідками господарської операції здійсненої фактично. Податкова накладна містить всі необхідні реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 ПК України, а її виписка російською мовою не позбавляє платника права на формування податкового кредиту, оскільки наказ Міністерства фінансів України, яким затверджений Порядок заповнення податкової накладної має нижчу юридичну силу, ніж Закони України «Про мови в Українській РСР» та «Про основи державної мовної політики»
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. 195; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Керченської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.06.13 у справі № 2а-13484/12/0170/2 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.М. Дудкіна
Судове рішення № 34392956, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13484/12/0170/2. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: