Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-12568/12/0170/25
17.10.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дудкіної Т.М.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Омельченка В. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 07.06.13 у справі № 2а-12568/12/0170/25
за позовом Приватного підприємства "СБО-Сервіс" (вул. М. Жукова, 35, кв. 145,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95035)
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "СБО-Сервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені 25 жовтня 2012 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0007592204 та № 0007612204.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.13 у справі № 2а-12568/12/0170/25 позовні вимоги Приватного підприємства "СБО-Сервіс" - задоволені частково.
Визнано частково протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, винесені 25 жовтня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС, а саме: № 0007612204 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 464516 гривень, з яких 403913 гривень - основний платіж та 60603 гривень - штрафні санкції; № 0007592204 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 483907,75 гривень, з яких 469597,50 гривень - основний платіж та 14310,25 гривень - штрафні санкції.
В інший частині позовних вимог - відмовлено.
Також судом вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання 17.10.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «СБО-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БВП «Строитель-плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 рік, за результатами якої було складено Акт №6851/22-7/35053240 від 05.09.2012 року.
ДПІ у м. Сімферополі АР Крим дійшла висновку про порушення ПП «СБО-Сервіс»:
-п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1, ст.4, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, та п.14.1.181, п.14.1.191 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.3, ст.198, п.201.14 п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 29.02.2012 рік у загальному розмірі 408163 грн.
-п.5.1, ст.5, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.3.9 пп.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР зі змінами та доповненнями, п.14.1.191 ст.14, пп.138.1., п.138.2, ст.138, пп.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-V, в результаті чого позивачем в податковому обліку занижено податок на прибуток за період з 01.01.2011 року по 29.02.2012 рік у сумі 474485 грн.
На підставі цих висновків Акту, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 25 жовтня 2012 року були винесені податкові повідомлення - рішення:
- №0007612204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 469828,50 грн., з яких 408163 грн. - основний платіж та 61665,50 грн. - штрафні санкції (т.с.1, а.с.14);
- №0007592204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 490017,25 грн., з яких 474485 - основний платіж та 15532,25 грн. - штрафні санкції (т.с.1, а.с.15);
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з помилковості висновків податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства за наслідками проведеної перевірки, які покладено в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів встановила наступне.
В ході перевірки було встановлено, що за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 рік ПП «СБО-Сервіс» мало взаємовідносини зокрема з ТОВ «Строитель-плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс».
При проведенні перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС була використана інформація щодо контрагентів позивача, а саме «Акти про неможливість проведення зустрічної звірки» від 06.04.2012 року №32/22/37081766, від 06.04.2012 року №34/22/32100553, від 11.04.2012 року №36/22/32468182, від 11.04.2012 року №37/22/31263808.
Згідно з даними цих Актів перевірок, звіркою контрагентів позивача ТОВ БВП «Строитель-плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс» встановлені порушення ч.1 ст.203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ними (п.5 ст.203 Цивільного кодексу України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ БВП «Строитель-плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс» до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.
Тобто, звіркою контрагентів позивача не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 рік з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.
Таким чином, перевіркою встановлено, що усі фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «СБО-Сервіс» та ТОВ БВП«Строитель-плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс» є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені з метою надання податкової вигоди шляхом порушення вимог податкового законодавства.
З такими висновками неможливо погодитися та з цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції та при апеляційному перегляді безперечно встановлено, що між позивачем та вказаними контрагентами у період, що перевірявся було укладено низку договорів: з БВП «Строитель-Плюс" - договір купівлі-продажу нафтопродуктів №150; ТОВ «Кримстройиндустрия» (Орендодавець) був укладений договір оренди приміщення №22, що знаходиться за адресою м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10г та належить Орендодавцю на праві власності; ПП «Комманд» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг пересувних сторожок №45; ПП «Комманд» (Орендар) був укладений договір оренди приміщення №46, що знаходиться за адресою м.Сімферополь, вул.Монтажна, 10г та знаходиться в орендному використанні Орендаря згідно договору оренди б/н, укладеного 12.01.2010 року; КП «Альянс» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг пересувних сторожок для охорони №138; КП «Альянс» (Виконавець) був укладений договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №1302.
За всіма вказаними угодами сторонами оформлені первинні бухгалтерські документи про виконання господарських операцій.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до декларацій з ПДВ, розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів (додаток 5 до декларацій), реєстрів отриманих податкових накладних та податкових накладних, отриманих від постачальників ТОВ БВП «Строитель-Плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс» за період з 01.01.2011 року по 29.02.2012 рік позивач задекларував податковий кредит з ПДВ у загальній сумі 417748,17 грн. у тому числі по постачальникам (т.с.2, а.с.116-213):
- ТОВ БВП «Строитель-Плюс» у сумі 22331,54 грн.
- ТОВ «Кримстройиндустрия» у сумі 114999,96 грн.
- ПП «Комманд» у сумі 59166,66 грн.
- КП «Альянс» у сумі 221250,01 грн.
ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС було встановлено завищення податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з цими контрагентами на 408163 гривень (відхилення ПДВ в сумі 9583 гривень пов'язано з тим, що ДПІ у м. Сімферополі не виключило зі складу податкового кредиту ПДВ, отриманий від ТОВ «Кримстройиндустрия» за січень 2011 року по податковій накладній №76 від 31.01.2011 року).
Також, відповідач вважає формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за рахунок цих господарських операцій безпідставними, оскільки перевіркою було встановлено, що діяльність контрагентів позивача спрямована на отримання податкової вигоди та ці відносини мали безтоварний характер та правочини є нікчемними.
Проте, такі висновки не ґрунтуються на приписах податкового законодавства, оскільки, наведені в податкових накладних дані повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, що підтверджують факт постачання товарів та надання послуг.
Як вбачається з первинних бухгалтерських документів, наданих до перевірки, угоди між позивачем та ТОВ «Строитель-плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс» були реально виконані сторонами, що зокрема підтверджується договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт, актами здачі приймання виконаних робіт, платіжними дорученнями, виписками з банку.
Також по справі було призначено проведення судової економічної експертизи, висновком якої у повному обсязі підтверджується факт здійснення ПП «СБО-Сервіс» господарських операцій з придбання товарів та послуг від ТОВ «Строитель-плюс», ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс» на загальну суму 2506489,28 грн., у тому числі ПДВ 417748,21 грн., їх оплата та використання в господарській діяльності позивача, що спричинило реальні зміни в структурі активів та зобов'язань позивача за період з 01.01.2011 року по 29.02.2012 рік.
З висновку проведеної судової економічної експертизи також вбачається, що використання отриманих від контрагентів товарів та послуг в господарській діяльності ПП «СБО-Сервіс» підтверджується наявністю виробничих потужностей позивача, а саме, - орендованими автомобілями для використання отриманого від ТОВ БВП «Строитель-Плюс» палива у власній господарській діяльності, договорами на надання послуг охорони «Дислокація постів», послугами оренди нежитлового приміщення, послугами з надання пересувних сторожок для охорони та інформаційно-консультаційних послуг, отриманих від ТОВ «Кримстройиндустрия», ПП «Комманд» та КП «Альянс».
Висновки судової економічної експертизи сумнівів у колегії суддів не викликають.
Контрагенти позивача на момент укладення та виконання договорів були зареєстрованими в реєстрі платників ПДВ, інформації, яка б могла свідчити про порушення ними податкової дисципліни на час вчинення правочинів з позивачем судом не добуто.
Колегія суддів зазначає, що податковим законодавством не передбачений обов'язок покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарської операції. Відтак, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов'язань, оскільки чинним законодавством така відповідальність не передбачена.
Колегія суддів наголошує , що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не Актами податкового органу, які б факти у ньому не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою посадової особи податкового органу, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентів позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.
Судом першої інстанції були ретельно досліджені первинні бухгалтерські та податкові документи позивача, в повному обсязі з'ясовані обставини справи на підставі яких суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність з боку позивача порушень податкового законодавства при формуванні валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами позивача, та як наслідок - протиправність висновків податкового органу та прийнятих на їх підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Доводи апеляційної скарги з приводу "безтоварності" господарських операцій були предметом дослідження суду першої інстанції, з цього приводу судом призначалася судова економічна експертиза, за висновками якої порушень податкового законодавства, про яке вказує у своєму акті податковий орган, з боку позивача не встановлено. Не знайшли свого підтвердження ці доводи і при апеляційному розгляді справи.
Також, апелянт у своїй скарзі посилається на на наявність кримінальної справи № 69-0146, порушеної стосовно директора ТОВ "Союз КСД" за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, та кримінальної справи стосовно посадових осіб ТОВ "БВП "Строитель Плюс" та фізичних осіб за фактами фіктивного підприємництва.
Проте, такі доводи колегія суддів вважає неспроможними, оскільки особи, стосовно яких порушені кримінальні справи не є посадовими особами позивача, а тому, в силу ч.4 ст.72 КАС України наявність вказаних кримінальних справ не є належним та допустимим доказом при розгляді даної справи.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. 195; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.13 у справі № 2а-12568/12/0170/25 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.М. Дудкіна
Судове рішення № 34392950, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-12568/12/0170/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: