Рішення № 3439272, 13.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.04.09 р. Справа № 7/290

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р.Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк

До відповідача: Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” м.Макіївка

Предмет спору: стягнення 8 378 369, 57 грн.

За участю представників:

від позивача: Дейнека Т.І.-предст.за довір.

від відповідача: не з’явився.

У судовому засіданні 31.03.2009р. на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 13.04.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі СО Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка про стягнення 8 378 369, 57 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №191/05/5 від 31.03.2005р.з додатками; повідомлення №191 від 30.10.2008р.; акти приймання-передачі за листопад 2008р.; розрахунки втрат; рахунки №191/05/5/12/1 від 30.11.2008р., №191/05/5/12 від 30.11.2008р.

Листом №30/210 від 02.03.2009р. позивач повідомив суд про часткову сплату відповідачем суми основного боргу платіжними дорученнями №377 від 30.01.2009р., №544 від 05.02.2009р., повідомив, що сума несплаченого боргу складає 3 405 159, 61 грн.

У відзиві №69/0144 від 20.01.2009р. відповідач повідомив про сплату суми боргу за реактивну електроенергію у сумі 189 482, 74 грн. платіжним дорученням №16554 від 23.12.2008р., у залишковій частині вимог – просить відстрочити виконання рішення.

За клопотанням відповідача від 02.04.2009р. до справи залучене платіжне доручення №1675 від 05.03.2009р., яке також свідчить про часткову сплату відповідачем суми основного боргу.

Заявою б/н від 09.04.2009р. відповідач повідомив суд про повну сплату суми основного заявленого до стягнення боргу, в підтвердження чого надав відповідні платіжні документи.

У судовому засіданні відповідач також підтвердив той факт, що пеня та 3% річних нараховані арифметично вірно.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії 191/05/5 від 31.03.2005р. (далі по тексту договір).

Згідно п.9.4 Договору, його укладено на строк до 31.12.2005р. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору за згодою сторін не буде укладена відповідна додаткова угода.

Строк дії договору був продовжений сторонами до 31.12.2009р. у додаткових угодах №1 від 28.12.2005р., №4 від 29.12.2006р., №6 від 12.11.2007р. та №13 від 04.02.2009р. до договору, підписаних обома сторонами без зауважень та скріплених печатками обох підприємств.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є його невід’ємними частинами.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 7 договору та в додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору.

Пунктом 7 додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленим печатками обох підприємств, передбачено, шо оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 банківських днів.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у листопаді 2008р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну електроенергію у кількості 28 921 376 кВт/год. та реактивну електроенергію у кількості 13 102 048 кВт/год., що підтверджено сторонами у судовому засіданні та актами прийому-передачі за листопад 2008р., підписаним обома сторонами без зауважень. У зв’язку з наведеним, позивач виставив відповідачу відповідні рахунки на оплату №191/05/5/12/1 від 30.11.2008р., №191/05/5/12 від 30.11.2008р., про отримання яких свідчить підпис представника відповідача на самих рахунках із зазначенням дати отримання – 30.11.2008р. Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії належним чином не виконав, виставлені рахунки сплатив частково, чим порушив умови договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу за листопад 2008р. за активну електроенергію у розмірі 8 081 159, 61 грн. та за реактивну електроенергію у розмірі 189 482, 74 грн.

В ході розгляду спору судом з’ясовано, що відповідач сплатив вартість заявленої до стягнення активної та реактивної електроенергії за листопад 2008р. у повному обсязі, після подачі позовної заяви до суду (дата подачі позову до суду 15.12.2008р.), на підтвердження чого позивачем надані копії платіжних доручень №16554 від 23.12.2008р., №377 від 30.01.2009р., №544 від 05.02.2009р., №1675 від 05.03.2009р., №2930 від 03.04.2009р., №2931 від 03.04.2009р.. Зазначений факт також підтверджений представниками обох сторін у судовому засіданні.

Таким чином, провадження у справі щодо стягнення з відповідача суми боргу за листопад 2008р. за активну електроенергію у розмірі 8 081 159, 61 грн. та за реактивну електроенергію у розмірі 189 482, 74 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 12.11.2008р. по 10.12.2008р. 3% річних у сумі 14 052, 39 грн.

3% річних перераховані судом відповідно до чинного законодавства, з урахуванням умов договору та дати вручення відповідачу рахунків на сплату, складають 14 013, 99 грн. та підлягають стягненню у цьому розмірі.

Вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням термінів передбачених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 93 674, 83 грн. за період з 12.11.2008р. по 10.12.2008р.

Пеня перерахована судом відповідно до чинного законодавства, з урахуванням умов договору та дати вручення відповідачу рахунків на сплату, складає 112 111, 91 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 93 674, 83 грн., що не суперечить приписам діючого законодавства.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 93 674, 83 грн. підлягають задоволенню.

У судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача щодо надання відстрочки виконання рішення.

Позивач проти відстрочки виконання рішення заперечив.

Враховуючи обставини, викладені сторонами, те, що відповідач не вказав термін, на який вимагається відстрочити виконання рішення та не представив жодного документу в підтвердження існування обставин, що ускладнюють виконання рішення, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, суд вважає за потрібне відмовити у задоволенні клопотання відповідача щодо відстрочення виконання рішення.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк до Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” м.Макіївка про стягнення 8 378 369, 57 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” (86101, Донецька область, м.Макіївка, вул..Металургійна, 47, р/р 260023107491 в АКБ „ЮНЕКС” м.Київ, МФО 322539, ЄДРПОУ 33185989) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Харцизьких електричних мереж (86700, Донецька область, м.Харцизьк, вул..Адамця, 58, ЄДРПОУ 00130932, п/р 26005059804400 в АКІБ „Укрсиббанк”, м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 00130932) 3% річних – 14 013, 99 грн., пеню – 93 674, 83 грн., державне мито – 25 499, 88 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 117, 99 грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми боргу за листопад 2008р. за активну електроенергію у розмірі 8 081 159, 61 грн., за реактивну електроенергію у розмірі 189 482, 74 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя