Ухвала суду № 34392341, 09.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 р.Справа № 814/1904/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Федусика А.Г.,

Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання - Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Інпроектсервіс» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

24.04.2013р. приватне акціонерне товариство «Інпроектсервіс» (далі - ПрАТ «Інпроектсервіс») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.04.2013р. № 0003682230 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 14 230 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 13 771 грн. та штрафними санкціями в розмірі 459 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що доводи ДПІ про нереальність господарської операції з підприємством-постачальником ТОВ «БК «Київбудмонтаж» є неправомірними, оскільки позивач отримав послуги та використав їх в своїй господарській діяльності.

ДПІ заперечувала проти позову та зазначала, що позивач безпідставно включив до податкового кредиту суму ПДВ по господарській операції з зазначеним контрагентом. До таких висновків ДПІ прийшла внаслідок наявності податкової інформації про те, що усі господарські операції ТОВ «БК «Київбудмонтаж» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничих, складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності. Посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення, представник ДПІ просив у позові відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року позов задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 12.04.2013р. № 0003682230.

В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачається з матеріалів справи наступні обставини.

ПрАТ «Інпроектсервіс» (код ЄДРПОУ 14307506) 10.03.1995р. зареєстровано виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, взято на податковий облік в органах державної податкової служби, на момент перевірки перебуває на обліку відповідача.

В період з 15 по 21 березня 2013р. податковим органом проведена позапланова невиїзна перевірка ПрАТ «Інпроектсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо відображення правових відносин з контрагентом-постачальником ТОВ «БК Київбудмонтаж» за квітень, травень, серпень 2011р. та контрагентами-покупцями, за наслідками якої 28.03.2013 року складений акт № 325/22-300/14307506.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4, п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ на суму 13 771 грн.

В обґрунтування своїх доводів ДПІ в акті перевірки зазначала, що в зв'язку з неможливістю встановити наявність умов для ведення господарської діяльності контрагентом позивача - ТОВ «БК Київбудмонтаж», що підтверджується актом ДПІ у Печерському районі м.Києва від 20.04.2012р. № 961/22-2/37143832 про неможливість проведення зустрічної звірки, операції із зазначеними контрагентами підпадають під ознаки нікчемності. Вважаючи, що господарські операції на справді не виконувались, а були укладені лише для отримання податкової вигоди, відсутні підстави для врахування сум ПДВ по господарським операціям із зазначеним контрагентом при формуванні податкового кредиту.

За висновками акту перевірки 12.04.2013 року ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення № про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 14 230 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 13 771 грн. та штрафними санкціями в розмірі 459 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не погодився з позицією ДПІ, зазначаючи, що податковим органом не надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем ТОВ «БК Київбудмонтаж», або невідповідність змісту укладених між ними договорів дійсним намірам сторін.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими.

Порядок формування та нарахування податкового кредиту визначається ст.198 ПК України, зокрема п.198.2,п.198.3 цієї статті, про що докладно визначено судом першої інстанції.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (у разі не отримання податкової накладної).

В частині 2 цього ж пункту зазначено, що платник податку несе відповідальність лише в разі не підтвердження сум податку зазначеними цим пунктом документами на момент проведення перевірки податковим органом.

Під час проведення перевірки позивачем підтверджений податковий кредит

податковими накладними на суму ПДВ - 13 771 грн., що підтверджується даними акту перевірки (стор.11-12 акту перевірки).

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству вищевказаних первинних документів, а також не заперечує проти того факту, що вказаний контрагент на момент проведення операцій із позивачем мав право на виписку податкових накладних, оскільки був зареєстровані як платник податку на додану вартість. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «БК Київбудмонтаж» анульовано лише 20.02.2012р., тобто значно пізніше здійснення господарських операцій з позивачем.

З наведеного слідує, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог пунктів ст.198 ПК України у вигляді не підтвердження належним чином складеними податковими накладними податкового кредиту з ПДВ по операціям із ТОВ «БК Київбудмонтаж» є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються іншими доказами по справі.

При цьому, колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ «БК Київбудмонтаж» позивач надав копії договорів підряду: від 06.04.2011р. № 11 і 12, від 21.04.2011р. № 13, від 09.08.2011р. № 25/08., за якими ТОВ «БК Київбудмонтаж» зобов'язувався здійснити ремонтні роботи, встановити інфрачервоний обігрів в адміністративній будівлі «Інпроектсервіс» за адресою: м.Миколаїв, пр-т Леніна,67, розрахунки договірних цін про ремонтні роботи, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних робіт.

Позивачем за виконані роботи здійснена оплата в безготівковій формі, що підтверджується наданими позивачем виписками по рахунку, а також даними перевірки (стор.12 акту).

За даними перевірки ПрАТ «Інпроектсервіс» використовує у своєї діяльності власне нежитлове приміщення, розташоване в м.Миколаєві, вул.Леніна, 67.

Необхідність здійснення поточного ремонту приміщень цієї будівлі та встановлення обігріву позивач пояснює фізичних зносом будівлі внаслідок тривалого користування без проведення ремонту. Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, отримана позивачем ліцензія № 576337, яка видана 29.06.2011р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, має широкий спектр видів діяльності, в т.ч. будівництво житлових і нежитлових будівель. Проте, основним видом діяльності позивача є проектні роботи по будівництву житлових і нежитлових будівель. На підстави цього, у позивача була необхідність у пошуку підрядної організації на виконання ремонтних робіт.

Підставою для зменшення позивачу податкового кредиту ДПІ вважала достатньою наявність податкової інформації про відсутність у ТОВ «БК Київбудмонтаж» виробничих потужностей та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, незнаходження підприємств за юридичною адресою, що підтверджується актом ДПІ у Печерському районі м.Києва від 20.04.2012р. № 916/22-2/37143832 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК Київбудмонтаж».

З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товару від ТОВ «БК Київбудмонтаж» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів чи послуг. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками сторін по договорам таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Крім посилань на акт ДПІ про неможливість здійснення зустрічної звірки, відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з отримання робіт у цього контрагента. В той же час зазначений акт ДПІ не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Стосовно механізму підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яким були сформовані валові витрати та податковий кредит з ПДВ, слід зазначити, що такий механізм законодавством України не визначений. Податковий кодекс України визначає лише вимоги щодо документального підтвердження задекларованих сум податкового кредиту, які, як зазначено вище, були дотримані позивачем.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія вважає, що висновки відповідача про нереальність господарських операцій і, як наслідок, неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ «БК Київбудмонтаж» за 2011рік, не відповідають обставинам справи, є такими, що не підтверджені достатніми та належними доказами, в зв'язку з чим винесене на підставі цього акту перевірки спірне податкове повідомлення-рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому правильно скасоване судом першої інстанції.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: А.Г.Федусик

Суддя: К.В.Кравченко