Рішення № 3439166, 13.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.04.09 р. Справа № 31/153

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Лазебній Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо” м.Донецьк

до відповідача Комунального підприємства „Макіївтепломережа” м.Макіївка

про стягнення заборгованості у сумі 397987,40грн

В присутності представників сторін:

від позивача: Мартинов К.О. – довіреність

від відповідача: Кацап Є.В. – довіреність

В судовому засіданні 24.03.2009р

оголошувалась перерва на 07.04.2009р на 14-30год,

07.04.2009р оголошувалась перерва на 10.04.2009р

на 11-30год.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Облпаливо” м.Донецьк звернулось із позовом до Комунального підприємства „Макіївтепломережа” про стягнення заборгованості у сумі 936987,40грн, з яких основного боргу 802800,00грн, пені – 95565,80грн, інфляційних – 26329,60грн, 3% річних – 12292,00грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що згідно договору поставки №567 від 26.02.2008р протягом лютого – квітня 2008р ним було поставлене вугілля у загальній кількості 1700тон, однак в порушення умов договору відповідач не здійснив оплату за отриманий товар, в зв’язку з чим утворилась заборгованість та була нарахована пеня, інфляційні, річні.

Відповідач надав відзив, в якому фактично проти наявності боргу не заперечував, але не погоджувався із сумою, пред’явленою позивачем і зазначив, що заборгованість за поставлене вугілля повязана із фінансовими труднощами, які виникли із –за неналежної оплати населенням вартості отриманих послуг з теплопостачання. Разом з тим, відповідач не згоден із нарахуванням економічних санкцій та пені.

Заявою №39/06-01 від 12.01.2009р позивач уточнив свої позовні вимоги, зменшивши суму основного боргу і просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 397987,40грн, з яких основний борг – 263800грн, пеня – 95565,80грн, інфляційні – 26329,60грн, річні – 12292,00грн. Зменшення своїх позовних вимог позивач обґрунтовує тим, що під час розгляду справи відповідачем була частково погашена заборгованість за поставлене вугілля.

05.03.2009р та 07.04.2009р до канцелярії господарського суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, згідно яких він вважає обгрунтованою суму основного боргу у розмірі – 163800грн та інфляційних у сумі 12584грн, пені – 54135,40грн, річних – 7311,45грн. В доповненнях на позовну заяву відповідач також зазначив, що в порушення умов договору позивачем не були виставлені рахунки на сплату вугілля за здійснені поставки по накладним від 28.03.2008р та від 14.04.2008р і тому у нього не наступив момент виникнення зобов’язань щодо оплати за отриманий товар, тому підстав для нарахування пені, річних та інфляційних на суму заборгованості по поставкам за період з 28.02.2008р по квітень 2008р не має. З урахуванням зазначеного відповідач визнає лише заборгованість за поставлене вугілля за отриманим рахунком №26-02-08у від 26.02.2008р і вважає правомірним нарахування штрафних санкцій за прострочення оплати заборгованості по даному рахунку.

Технічна фіксація судового засідання не здійснювалась за клопотанням сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

26.02.2008р між Комунальним підприємством „Макіївтепломережа” (покупець) та Відкритим акціонерним товариством „Облпаливо” (постачальник) був укладений договір постачання №567 вугільної продукції в 2008р.

Згідно п. 1 Договору постачальник був зобов’язаний поставити у власність покупця вугільну продукцію, а покупець прийняти та оплатити вартість вугільної продукції.

Порядок розрахунків був передбачений п.5.3 Договору: при поставці залізничним транспортом – 100% вартості вугілля покупець оплачує із відстрочкою платежу на 10 банківських днів з моменту отримання вугілля покупцем. Моментом отримання вантажу вважається дата зазначена на штампі станції призначення про видачу вантажу отримувачу на залізничній квитанції. Покупець зобов’язаний протягом 24 годин з моменту отримання вантажу направити постачальнику факсову копію залізничної накладної; при постачанні автомобільним транспортом – 100% вартості вугілля покупець сплачує з відстрочкою платежу на 10 банківських днів з моменту підписання його уповноваженим представником товаротранспортної накладної.

Сторонами договору була укладена додаткова угода до договору постачання , якою була змінена редакція п.5.3 Договору і передбачалось, що розрахунки за поставлене вугілля покупцем здійснюються на умовах 100% передоплати згідно виставленому постачальником рахунку.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем на адресу позивача без переоплати були здійснені наступні поставки вугілля: 26.02.2008р на суму 484000грн у кількості 1000тон, 28.03.2008р на суму 53675,60грн у кількості 110,9тон, 28.03.2008р на суму 236724,40 у кількості 489,1тона та 14.04.2008р на суму 48400,00грн у кількості 100тон. Факт поставки підтверджуються наявними в матеріалах справи накладними: №26-02-08у від 26.02.2008р, №28-03-08-1у від 28.03.2008р, №28-03-08-2у від 28.03.2008р, №14-04-08-у від 14.04.2008р та актами приймання – передачі №26-02-08-у від 26.02.2008р, №28-03-08-1у від 28.03.2008р, №28-03-08-2у від 28.03.2008р та №14-04-08-у від 14.04.2008р. Відповідач прийняв поставлене вугілля і факт його отримання відповідачем не заперечується.

До матеріалів справи також були надані рахунки №26-02-08у від 26.02.2008р на суму 484000грн, №28-03-08-1у від 28.03.2008рна суму 53675,60грн, №28-03-08-2у від 28.03.2008р на суму 236724,40грн та №14-04-08-у від 14.04.2008р на суму 48400грн.

Станом на 01.05.2008р сторони звірили розрахунки, про що складений акт звірки (а.с.48), згідно якого заборгованість за поставлене вугілля склала 822800грн. Акт підписаний сторонами та скріплений печатками.

В зв’язку із несплатою відповідачем вартості отриманого вугілля, позивач на адресу КП „Макіївтепломережа” направив претензію №32/06-319 від 05.08.2008р на суму 905612,40грн, з яких сума основного боргу складала 822800,00грн, пені – 59362,60грн, річних – 6171грн, інфляційних - 17278,80грн.

Претензія була отримана відповідачем 06.08.2008р, однак відповідь на претензію в установленому порядку надана не була. Сторонами станом на 31.07.2008р здійснена звірка розрахунків по даному договору, складено відповідний акт, згідно якого сума заборгованості по договору №567 від 26.02.2008р залишилась незміною і складала 822800грн.

Умовами договору ( в редакції додаткової угоди від 26.02.2008р) було передбачено, що постачання вугілля здійснюється при 100% передоплаті вартості вугілля згідно виставленому продавцем рахунку. Разом з тим, відповідачу було поставлене вугілля без здійснення передоплати і вугілля прийняте відповідачем.

Доказів в підтвердження підстав для дострокової поставки вугілля позивач не надав. Порядок та строки оплати вугілля у випадку дострокової поставки вугілля договором не визначені.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь – який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач стверджує, що йому був пред’явлений лише рахунок №26-02-08-у від 26.02.2008р на суму 484000грн, відносно якого у нього і виник обов’язок щодо оплати вартості отриманої продукції. Інші надані до позовної заяви рахунки до нього не надходили, тому вважає їх такими, що не були пред’явлені для оплати, оскільки на них відсутні його відмітки щодо їх отримання.

Під час розгляду справи відповідачем частково була погашена сума основного боргу за отримане вугілля. Позивач враховуючи часткову оплату зменшив свої позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 397987,40грн, з яких основний борг – 263800грн, пеня – 95565,80грн, інфляційні – 26329,60грн, річні – 12292,00грн. При цьому позивачем не прийняті в рахунок оплати вартості поставленого вугілля, що є предметом спору, кошти отримані від відповідача по платіжному дорученню №901 від 17.02.2008р на суму 50000грн та №962 від 18.02.2009р на суму 50000грн.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню враховуючи наступне.

Відповідач в підтвердження часткової оплати вартості отриманого вугілля надав платіжні доручення: №4014 від 27.10.2008р на суму 20000, №4706 від 19.12.2008р на суму 30000грн, №4714 від 22.12.2008р на суму 100000грн, №4726 від 23.12.2008р на суму 50000грн, №4754 від 25.12.2008р на суму 100000грн, №4834 від 29.12.2008р на суму 100000грн, №43 від 08.01.2009р на суму 59000грн, №45 від 09.01.2009р на суму 100000грн, №901 від 17.02.2009р на суму 50000грн, №962 від 18.02.2009р на суму 50000грн, що в загальній сумі складає 659000грн.

Позивач вважає, що відповідачем була сплачена заборгованість за поставлене вугілля лише у сумі 559000грн з огляду на те, що оплата за платіжними дорученнями №901 від 17.02.2009р на суму 50000грн, №962 від 18.02.2009р на суму 50000грн здійснювалась в рахунок вугілля, поставленого у грудні 2008р, яке не є предметом розгляду у даній справі. Разом з тим, в платіжному дорученні відсутнє посилання на те, що сплачені суми є платежем за поставлену продукцію в грудні 2008р, згідно конкретного рахунку, в зв’язку з чим господарський суд приймає суми оплачені за платіжними дорученнями №901 від 17.02.2009р на суму 50000грн, №962 від 18.02.2009р на суму 50000грн в рахунок вартості отриманого відповідачем вугілля за період лютий – квітень 2008р. Відповідачем надавались платіжні доручення про сплату вартості поставленого вугілля саме за грудень 2008р (платіжне доручення №68 від 13.01.2009р) на суму 50000грн, які не включені до зарахування боргу, що є предметом спору.

З урахуванням викладених обставин, господарський суд вважає, що заборгованість, яка несплачена відповідачем за отримане вугілля на момент розгляду справи становить 163800грн.

Зважаючи на те, що:

- зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку:

- згідно ст. 193 Господарського Кодексу (“ГК”) України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима;

- відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

Відповідач зобов’язання по сплаті боргу за поставлену продукцію протягом 7 днів з дня отримання вимоги (претензії) виконав, тому вимоги позивача щодо стягнення боргу у сумі 163800грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Посилання відповідача на те, що у нього відсутній обов’язок щодо сплати заборгованості по поставці вугілля за березень – квітень 2008р судом до уваги не прийняті, оскільки відповідач підтвердив заборгованість актами звірки, здійснював часткову оплату заборгованості, отже дії відповідача свідчать про те, що він прийняв на себе зобов’язання щодо сплати боргу. Крім того, позивачем пред’явлена претензія, яка є по суті вимогою про сплату і відповідно до ст.530 ЦК України відповідач повинен виконати свій обов’язок щодо сплати боргу у семиденний термін з моменту отримання вимоги.

Пунктом 6 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати покупець сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення. Згідно розрахунку позивачем нарахована пеня у сумі 95565,80грн. Відповідач погодився із нарахуванням пені у сумі 54135,40грн на суму боргу 484000грн за період з 05.03.2008р по 05.09.2008р. В претензії позивачем пред’явлена до сплати пеня у сумі 59362,60грн.

Відповідно до п.6 договору та ст.625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані 3% річних у сумі 12292грн та інфляційні у сумі 26329,60грн, які позивачем були пред’явлені до сплати в претензії від 05.08.2008р у сумі 6171грн річних та 17278,80грн - інфляційні.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, за порушення зобов'язань або їх не належне виконання, винна сторона сплачує господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня). Разом з тим, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені, інфляційних, річних можуть бути задоволені лише в межах пред’явлених заявлених в претензії сум, а саме річних – 6171грн, пені – 59362,60грн, інфляційних – 17178,80грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 95565,80грн, річних у сумі 12292грн та інфляційних у сумі 26329,60грн є такими, що підлягають частковому задоволенню у сумі: річних – 6171грн, пені – 59362,60грн, інфляційних – 17278,80грн.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 526, 530,625 Цивільного кодексу України , ст. 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо” м.Донецьк до Комунального підприємства „Макіївтепломережа” про стягнення заборгованості у сумі 397987,40грн, з яких основний борг – 263800грн, пеня – 95565,80грн, інфляційні – 26329,60грн, річні – 12292,00грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Макіївтепломержа” (86156 м.Макіївка, вул.Лебедєва, хозблок, ЄДРПОУ 31534547, ІНН 315345405951, р/р 26009402000 у ЗАТ „Донгорбанк” м.Макіївка, МФО 334970) на користь Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо” (83086 м.Донецьк, вул.Донецька,38, р/р 260097267 у ДОД „Райффайзен банк Аваль”, МФО 335076, код ЄДРПОУ 01881333) суму боргу за поставлену продукцію в розмірі 163800грн, річних у сумі 6171грн, інфляційних – 17278,80грн. та нарахованої пені у сумі 59362,60грн, а всього у сумі 246612,40грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства „Макіївтепломержа” (86156 м.Макіївка, вул.Лебедєва, хозблок, ЄДРПОУ 31534547, ІНН 315345405951, р/р 26009402000 у ЗАТ „Донгорбанк” м.Макіївка, МФО 334970) на користь Відкритого акціонерного товариства „Облпаливо” (83086 м.Донецьк, вул.Донецька,38, р/р 260097267 у ДОД „Райффайзен банк Аваль”, МФО 335076, код ЄДРПОУ 01881333) витрати по сплаті державного мита в сумі 2466,12 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 73,16грн.

Видати накази після набрання рішенням чинності.

Вступну та резолютивну частину рішення оголошену в судовому засіданні долучити до матеріалів справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до Донецького апеляційного господарського суду з дня його підписання.

Суддя

Рішення підписане 21.04.2009р.