Рішення № 3439032, 31.03.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" березня 2009 р. Справа № 11/1148

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Маріщенко Л.О.

судді

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

Розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Макрохім" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "М.П.С." (м. Житомир)

про стягнення 35921,65 грн.

Позивачем подано позов до відповідача про стягнення вартості поставленого товару в розмірі 35921,00 грн.

12.02.2009р. представником позивача надана заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 39571,52 грн.

Оскільки дана заява не суперечить вимогам ст.22 ГПК України, справа вирішується в межах уточнених позовних вимог.

27.03.2009р. на адресу суду надійшла телеграма, про неможливість представника позивача з'явитися в судове засідання. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу без участі представника.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву не надав, хоча був повідомлений належним чином.

За таких обставин, відповідно до ст.75 ГПК України, справа вирішується за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши в сукупності матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008р. між сторонами по справі було укладено Договір поставки №179, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити харчові добавки в асортименті, кількості та по цінам, викладеним в Додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п.6.1 Договору, відповідач зобов'язувався здійснити оплату поставленої продукції в строк, що не перевищує 35 календарних днів з дати поставки продукції.

Відповідно п.10.3 Договору, у випадку порушення строку оплати продукції, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Пунктом 10.4 Договору сторони визначили, що відповідач на вимогу позивача, у випадку несвоєчасної оплати продукції, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням десяти процентів річних від простроченої суми.

Позивач зазначає, що свої зобов'язання щодо поставки продукції відповідачу виконав своєчасно та в повному обсязі.

Вказує, що відповідач свої зобов'язання виконав лише частково на суму 3600,00 грн.

Керуючись п.10.3 Договору, позивач нарахував відповідачу 3855,65 грн. пені.

На підставі п.10.4 Договору, позивач нарахував відповідачу 1856,24 грн. річних.

Відповідно до ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3759,43 грн. інфляційних втрат.

Відповідач позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не надав.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення представника позивача, господарський суд позовні вимоги задовольняє в частковому обсязі, враховуючи наступне.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписом ст.628 ЦК України зміст Договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором поставки №179 від 01.01.2008р. сторони погодили усі істотні умови, зокрема визначили порядок проведення розрахунків.

За приписом ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань в повному обсязі підтверджується видатковими накладними №М0023253 від 05.06.2008р., №М00233558 від 05.06.2008р., довіреністю серії ЯПВ №105074 від 04.06.2008р., видатковою накладною №М0027901 від 03.07.2008р., довіреністю серії НБК №131866 від 02.07.2008р.

Позивачем на адресу відповідача 17.10.2008р. була направлена вимога за №2353 про сплату заборгованості, яку останній залишив без відповіді.

Відповідач свої зобов'язання не виконував, сплативши лише частково 3600,00 грн., в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 30100,20 грн.

Заборгованість відповідача на день вирішення спору становить 30100,20 грн., яка є обґрунтованою, такою, що підтверджується належними доказами і підлягає задоволенню.

У відповідності до п.10.3 Договору позивач нарахував відповідачу пеню на загальну суму 3855,65 грн.

Керуючись п.10.4 Договору, нарахував відповідачу 10% річних в сумі 1856,24 грн.

Згідно ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційних втрат в сумі 3759,43 грн.

Господарський суд погоджується з позивачем в розрахунках пені, 10% річних, як таким, що відповідають чинному законодавству.

Однак суд не погоджується з позивачем в частині розрахунку інфляційних втрат.

За розрахунками суду, сума інфляційних втрат склала 2648,69 грн.

В частині стягнення 1110,74 грн. суд відмовляє як заявленим безпідставно.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог..

На підставі ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 22, 33, 49, 69,75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма М.П.С.", 10000, м.Житомир, шосе Київське, д.131, оф.№811, код 34687703

на користь Закритого акціонерного товариства "Макрохім", 02022, м.Київ, вул.Луначарського, 4, код 24720905

- 30100,20 грн. основної заборгованості;

- 3855,65 грн. пені;

- 1856,24 грн. - 10% річних;

- 2648,69 грн. - інфляційних втрат;

- 384,61 грн. - державного мита;

- 114,69 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Суддя Маріщенко Л.О.

дата підписання 01.04.09 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу