Постанова № 34390174, 24.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2013 року 11:57 № 826/15166/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Київмлин» доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 17.05.2013р., за участю:

представників позивача - Деркач Н.П., Берко Н.В., Шелестова Н.Г.

представника відповідача - Макаревич О.С.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Київмлин» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 17.05.2013р. №0003322240 та №0003312240.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено перевірку ПАТ «Київмлин» за результатами якої 19.04.2013р. складено акт №1399/22-409/30523267 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ «Київмлин» з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Саноіл Торг» (код ЄДРПОУ 37269136) відповідно до постанови слідчого СВ ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС Зінчук І.М. від 08.04.2013 року за період з 01.01.2010р. по 01.04.2013р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток, на загальну суму 1 680 331грн., у тому числі по періодам за І квартал 2012 року на загальну суму 1 680ь331грн. та п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 1 600 316грн. у тому числі по періодам за квітень 2012 року у розмірі 1 600 316грн.

29.04.2013р. позивачем на акт перевірки направлено до податкового органу заперечення, які останнім були залишені без задоволення, а акт перевірки - без змін.

На підставі встановлених порушень відповідачем 17.05.2013р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0003322240, яким позивачу визначене заниження податку на прибуток у розмірі 2 520 497грн., в тому числі основний платіж - 1 680 331грн. та штрафні (фінансові) санкції - 849 166грн. та №0003312240, яким зменшено розмір від'ємного значення ряд. 19 декларації та від'ємного значення ряд. 24 декларації з податку на додану вартість у розмірі 1 600 316грн., в тому числі основний платіж 1 600 316грн.

В порядку адміністративного оскарження прийняті податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги - без задоволення.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Саноіл Торг» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 09-12-11 від 09.12.2011р. відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця продукцію та матеріали, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його. Найменування, асортимент, кількість та вартість товару визначається сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємними додатками до даного договору.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Саноіл Торг» оформлені наступні документи: Специфікації №1 від 20.02.2012р., №2 від 29.02.2012р.; акти приймання-передачі №1 від 20.02.2012р., №1/1 від 21.02.2012р., №2 від 29.02.2012р.; видаткові накладні №РН-0000108 від 20.02.2012р., №РН-0000109 від 21.02.2012р, №РН-0000138 від 29.02.2012р.; податкові накладні №152 від 29.02.2012р., №123 від 21.02.2012р., №122 від 20.02.2012р.

Оплата товару відбувалась шляхом безготівкового перерахування коштів, в матеріалах справи містяться платіжні доручення №1793 від 05.04.2012р., №2058 від 19.04.2012р., №2960 від 29.05.2012р., №419 від 14.06.2012р.

Також, в матеріалах справи міститься договір комісії № 0912О від 09.12.2011р. укладений між позивачем (Комітент) та ТОВ «Югекотоп» (Комісіонер), відповідно до умов якого Комісіонер зобов'язується від власного імені і за рахунок Комітента за винагороду проводити одну або декілька зовнішньоекономічних операцій по продажу товару, найменуванню, кількості, ціна якого визначається в Додатку до даного договору. Комісіонер зобов'язаний від свого імені укладати експортні контракти з покупцями товару.

Відповідно до додатку №1 від 20.02.2012р. до Договору комісії №0912О позивач мав передати на комісію ТОВ «Югекотоп» для подальшого експорту 646,5т. Української нерафінованої соняшникової олії за ціною не менша 989,50 долів США (7094,42грн.) за 1т. всього на суму 639 711,75 доларів США (5 110 209,37 грн.). Умови передачі товару на комісію: в ємностях EXW (Франко завод ТОВ «Евері») для подальшої реалізації на експорт на умовах FOB - порт Миколаїв (причал №3).

Передача у розпорядження ТОВ «Югекотоп» обумовленого у додатку №1 від 20.02.2012р. обсягу відбувалась на підставі акту про приймання товару за кількістю та якістю №1 від 20.02.2012р. відносно 500т. нерафінованої соняшникової олії та акту про приймання товару за кількістю та якістю №1/1 від 21.02.2012р. відносно 146,5т. соняшникової олії (всього 646,5т.).

Відповідно до додатку №2 від 29.02.2012р. до договору комісії №0912О позивач мав передати на комісію ТОВ «Югекотоп» для подальшого експорту 374,850т. української нерафінованої соняшникової олії за ціною не менше 1023 доларів США (8170,39грн.) за 1т. всього на суму 383 471,55 доларів США (3 062 672,23грн.). Умови передачі товару на комісію в ємностях EXW (Франко завод ТОВ «Евері») для подальшої реалізації на експорт на умовах FOB - порт Миколаїв (причал №3).

Передача у розпорядження ТОВ «Югекотоп» обумовленого у додатку №2 від 29.02.2012р. товару на комісію відбувалася на підставі акту про приймання товару за кількістю та якістю №2 від 29.02.2012р. від 29.02.2012р. складеного між позивачем та ТОВ «Югекотоп» відносно 374,85т. нерафінованої соняшникової олії.

Позивач зазначив, що товаро-транспортні накладні відсутні, оскільки передача олії здійснювалась без її переміщення.

Між контрагентом позивача ТОВ «Саноіл Торг» (Покупець) та ТОВ «Інфініті» (Постачальник) укладено договір поставки №25/8-М від 01.08.2011р. згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю олію соняшникову нерафіновану, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі. Кількість, ціна за одиницю, якість товару, а також порядок та строки поставки визначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

В матеріалах справи містяться специфікації №127 від 02.02.2012р., №128 від 15.02.2012р., №129 від 15.02.2012р., №130 від 20.02.2012р.

Товар придбаний контрагентом ТОВ «Саноіл Торг» поставлявся ТОВ «Інфініті» та розвантажувався в пункті терміналу ТОВ «Евері», про що свідчать товарно-транспортні накладні №0591730, №651994, №651869, №0591675 від 13.02.2012р., №547684, №547614, №547686, №0591581, №547606, №547613, №547836, №547685 від 16.02.2012р., №849888, №547840, №547839, №547838, №859658, №547617, №547813, №547803, №871431 від 17.02.2012р., №857200, №651974, №849827 від 18.02.2012р., №651996, №547730, №651997, №857146, №574700, №547728 від 19.02.2012р., №849889, №547988, №839311, №547987, №833127, №839126 від 20.02.2012р. та реєстр ТТН на отримання соняшникової олії ПАТ «Київмлин» від постачальника ТОВ «Інфініті».

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем занижено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 680 331грн. та зменшено розмір від'ємного значення р.19 декларації та від'много значення р.24 декларації з податку на додану вартість у розмірі 1 600 316грн. у зв'язку з наступним.

ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС отримано лист ДПС України №157-3 від 08.04.2013р. згідно якого встановлене наступне:

У провадженні управління розслідування особливо важливих справ ГСУ ДПС України перебувають матеріали кримінального провадження №32013110100000031 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України та щодо невстановлених осіб за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що групою осіб створено злочинну схему незаконної мінімізації податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств шляхом використання реквізитів та банківських рахунків суб'єктів господарської діяльності, в тому числі, що здійснюють фіктивну діяльність.

Згідно вказаної схеми, невстановлені розслідуванням особи, створили документальне оформлення купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання за участю суб'єктів господарської діяльності ПП «Тоэрис», ТОВ «Інфініті» та інші підприємства, в тому числі, що здійснюють фіктивну діяльність, та за участю ТОВ «Саноіл Торг», яке задіяли в якості транзитного підприємства в злочинному ланцюзі незаконної мінімізації податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства. Своїми діями, вказана група осіб сприяла діючим підприємствам, серед яких ПрАТ «Київмлин», в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірів.

ТОВ «Інфініті» зареєстровано та знаходиться на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Миколаїва Миколаївської області ДПС. Директором, головним бухгалтером та засновником цього підприємства є гр. ОСОБА_6, за юридичною та фактичною адресою: м. Миколаїв, вул. Гмирьова,14, підприємство не знаходиться, а зазначена адреса є адресою масової реєстрції.

За результатами проведеного аналізу звітності ТОВ «Інфініті» встанволено, що основних фондів підприємство не має, внесок до статутного фонду є мінімальним, на підприємстві офіційно працевлаштована адна особа, складські приміщення та автотранспорт у підприємства відсутні.

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаїва Миколаївської області ДПС складено акт від 17.01.2013р. №164/22-200/37585953 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.03.2011 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 21.03.2011 по 30.09.2012».

За висновками вищевказаного акту перевірки встановлено порушення службовими особами ТОВ «Інфініті» ст. 134, ст. 135, ст. 137 ПК України, в результаті чого не підтверджено фактичну реалізацію товарів та послуг, тому не підтверджено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та ст. 185, ст. 186, ст. 187, ст. 188, ст. 198 ПК України в результаті чого не підтверджено фактичну реалізацію, постачання товарів та послуг, тому не підтверджено податковий кредит з податку на додану вартість.

Також перевіркою встановлено, що контрагенти ТОВ «Інфініті», в тому числі ТОВ «Кристал-Стар», «Стройлюкс-Н», ТОВ «Форсаж 2011», ТОВ «Грін-Ленд», ТОВ «Пріорітет-МК», ТОВ «Прайм Браво», ТОВ «Ком Віто», ТОВА «СТК-Груп», ТОВ «Спікер.ком», ТОВ «Трейд. ком», ТОВ «Маслогард» фактично не мали можливості здійснювати постачання насіння соняшнику на адресу ТОВ «Інфініті», оскільки не мали можливості самостійно виростити (посіяти, обробити та зібрати) соняшник за відсутності власних чи орендованих земельних ділянок та спеціальної техніки.

Виходячи з вищенаведених фактів щодо неможливості фактичного придбання насіння соняшникового, ТОВ «Інфініті» фактично не могло здійснювати діяльність з виробництва олії соняшникової та макухи соняшникової, а також у зв'язку з відсутністю основних засобів на підприємстві не могло надавати послуги по зберіганню вказаної продукції, тому умови продажу у ТОВ «Інфініті» відсутні.

Викладене свідчить про безтоварність операцій, що проводились ТОВ «Саноіл Торг» з ТОВ «Інфініті».

За період з 01.01.2012р. по 31.03.2012р. ВАТ «Київмлин» задекларовано до сплати податок на прибуток у розмірі 363 386грн.

Перевіркою повноти декларування податку на прибуток ВАТ «Київмлин» по взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг» за період з 01.01.2012р. по 31.03.2012р. встановлено його заниження на загальну суму 1 680 331грн., в тому числі за І квартал 2012 року 1 680 331грн.

За період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. ВАТ «Київмлин» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 8 813 267грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з ТОВ «Саноіл Торг» за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 1 600 316грн., в тому числі за квітень 2012 року - 1 600 316грн.

Відповідно до висновків актів перевірки контрагентів-постачальників ПАТ «Київмлин», встановлено не підтвердження факт реального здійснення господарських операцій ТОВ «Київмлин» з контрагентами-постачальниками. Враховуючі висновки актів та у зв'язку з тим, що Товариством під час перевірки не надано документів, які б підтверджували фінансово-господарські взаємовідносини з постачальниками, ПАТ «Київмлин» не мало право формувати власний податковий кредит у вище зазначених періодах.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст. 3 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи:

- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Враховуючи вищевикладене, позивачем не підтверджено фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по договірним взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та ТОВ «Саноіл Торг» не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. ТОВ «Саноіл Торг» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Так, податковий кредит та валові витрати сформовані позивачем за наслідками безтоварної господарської операції без належним чином складених первинних документів.

Таким чином, суд погоджується з висновками податкового органу викладеними в Акті перевірки.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 17.05.2013р. №0003322240 та №0003312240, а тому адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Київмлин» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Приватному акціонерному товариству «Київмлин» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 28.10.2013р.

Суддя В.В. Амельохін