ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2013 року № 826/14861/13-а
В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство "Філур Електрик, ЛТД" звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 3 вересня 2013 року № 0003362201.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, закони України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" неправомірно зроблений висновок про те, що правочини вчинені за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонметал-Захід", Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніус", Товариства з обмеженою відповідальністю "Люті Скай Мост" не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами підтверджуються необхідними первинними документами.
Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві правомірно та в межах своїх повноважень винесено податкове повідомлення-рішення від 3 вересня 2013 року № 0003362201, оскільки операції між Товариством з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіонметал-Захід", Товариством з обмеженою відповідальністю "Даніус", Товариством з обмеженою відповідальністю "Люті Скай Мост" не спрямовані на реальне настання правових наслідків та здійснювались з метою одержання коштів за рахунок бюджетного відшкодування.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
В період з 15 серпня 2013 року по 16 серпня 2013 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, відповідно до повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 15 серпня 2013 року № 559 та наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 13 серпня 2013 року № 559 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіонметал-Захід" за період з 1 грудня 2012 року по 31 грудня 2012 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Даніус" за період з 1 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Люті Скай Мост" за період з 1 лютого 2013 року по 28 лютого 2013 року.
За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт від 16 серпня 2013 року № 123/1-22-01/21462503, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 102 708 грн., в тому числі за жовтень 2012 року на суму 44 711 грн., за грудень 2012 року на суму 24 670 грн., за лютий 2013 року на суму 33 327 грн.
23 серпня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" подані заперечення на акт перевірки.
Листом від 30 серпня 2013 року за № 353/10/22-01 Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" про те, що висновки акту перевірки від 16 серпня 2013 року № 123/1-22-01/21462503 залишено без змін, а заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" від 23 серпня 2013 року № 46 до акту без задоволення.
На підставі складеного акту перевірки, 3 вересня 2013 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0003362201, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" суму грошового зобов'язання в розмірі 154 062 грн., з якої: за основним платежем - 102 708 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 51 354 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100.
Як встановлено під час розгляду справи, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві під час проведення перевірки прийшла до висновку про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіонметал-Захід", Товариством з обмеженою відповідальністю "Даніус", Товариством з обмеженою відповідальністю "Люті Скай Мост", оскільки правочини вчинені за участю позивача та його контрагентів не спричинили настання реальних правових наслідків.
Щодо визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає про наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).
Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.
Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
28 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Даніус", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, Лтд", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 003/12, за умовами якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором поставити електронні компоненти з передачею прав власності на даний товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, прийняти та оплатити товар. Згідно пункту 1.2 договору, найменування, кількість та асортимент товару визначаються сторонами у специфікаціях, які оформлюються у формі додатків до даного договору і є невід'ємними його частинами. Пунктом 2.1 договору визначено, що вартість товару за цим договором складає 300 000 грн., в тому числі ПДВ - 50 000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, додатками № 1, № 2 та № 3 до договору сторонами погоджено найменування, кількість та асортимент товару, а саме: світлодіод BVU-529TT8E-WF2, дросель В82732-F2132-В1, дросель В82732-F2162-В1, дросель В82732-F2601-В1, дросель В82732-F2701-В1, дросель В82732-F2801-В1, дросель В82732-F2901-В1, дросель В82733-F2112-В1, дросель В82733-F2122-В1, дросель В82733-F2142-В1, дросель В82733-F2232-В1, кварцовий генератор О-10,000-5ррm-ТХО, кварцовий генератор О-16,000-ТХО-5ррm, кварцовий генератор О-16,384-ТХО, ІМС GP22-EVA-KIT-Acam, IMC TDC-GP22- Acam, загальною вартістю 286 268,88 грн.
Електронні компоненти поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Даніус" позивачу, згідно видаткових накладних № 7 від 1 жовтня 2012 року, № 24 від 15 жовтня 2012 року, № 65 від 29 жовтня 2012 року. Згідно витягу з книги реєстрації довіреностей, Андрієвському О.О. видані довіреності від 1 жовтня 2012 року № 1210, від 15 жовтня 2012 року № 1228 та від 26 жовтня 2012 року № 1245 на отримання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніус".
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Даніус" виписало на користь позивача податкові накладні:
- № 7 від 1 жовтня 2012 року на загальну суму 90 000 грн., в тому числі ПДВ - 15 000 грн.,
- № 24 від 15 жовтня 2012 року на загальну суму 69 108,48 грн., в тому числі ПДВ - 11 518,08 грн.,
- № 65 від 29 жовтня 2012 року на загальну суму 127 160,40 грн., в тому числі ПДВ - 21 193,40 грн.
Вказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягами з Єдиного реєстру податкових накладних.
На підтвердження оплати товару, придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніус" позивачем надано копії платіжних доручень № 3858 від 8 жовтня 2012 року, № 3883 від 16 жовтня 2012 року, № 3933 від 31 жовтня 2012 року та виписку по рахунку в ПАТ "Банк Форум".
На підтвердження перевезення товару позивачем надано копії подорожніх листів службового легкового автомобіля.
Згідно видаткових накладних № 49039-1 від 24 жовтня 2012 року, № 50808-1 від 29 жовтня 2012 року, № 50742-1 від 5 листопада 2012 року, № 49802-2 від 20 листопада 2012 року, № 51220-1 від 30 листопада 2012 року, № 49538-4 від 27 грудня 2012 року, № 52718-1 від 18 лютого 2013 року, № 52969-1 від 12 березня 2013 року, № 53487-1 від 11 квітня 2013 року, № 53773-1 від 24 квітня 2013 року, № 53829-2 від 29 травня 2013 року, придбаний позивачем товар в подальшому був реалізований Публічному акціонерному товариству "Завод засобів механізації аеропортів", Приватному акціонерному товариству "Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання "Імпульс", Відкритому акціонерному товариству "Промінь", Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничому підприємству "Водомер", Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма ХАГ", Товариству з обмеженою відповідальністю "Делком Україна" та Публічному акціонерному товариству "Топаз".
20 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіонметал-Захід", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, Лтд", як покупцем, укладено договір поставки № 211, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором поставити електронні компоненти з передачею прав власності на даний товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, оплатити та прийняти такий товар. Згідно пункту 1.2 договору, найменування, кількість та асортимент товару визначаються сторонами у специфікаціях, які оформлюються у формі додатків до даного договору і є невід'ємними його частинами. Пунктом 2.1 договору визначено, що вартість товару за цим договором складає 480 000 грн., в тому числі ПДВ - 80 000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, додатком № 1 до договору сторонами погоджено найменування, кількість та асортимент товару, а саме: паяльне обладнання LF-853DTP, паяльне обладнання LF-8800TP, паяльна станція LF-1600, паяльна станція LF-3200, ІМС НМС570LС5-Нittite, ІМС НМС869LС5-Нittite, транзистор MGF2430A-11, ІМС НМС207АS8E-Нittite, УЗ Ванна SD-120H-SD-Ultra, IMС HMC425LP3E- Нittite, IMС HMC966LP4E- Нittite, загальною вартістю 148 0209 грн.
Електронні компоненти поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіонметал-Захід" позивачу, згідно видаткової накладної № 74 від 26 грудня 2012 року. Згідно витягу з книги реєстрації довіреностей, Андрієвському О.О. видана довіреність від 24 грудня 2012 року № 1311 на отримання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонметал-Захід".
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонметал-Захід" виписало на користь позивача податкову накладну № 74 від 26 грудня 2012 року на загальну суму 148 020 грн., в тому числі ПДВ - 24 670 грн. Вказана податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних.
На підтвердження оплати товару, придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонметал-Захід" позивачем надано копію платіжного доручення № 4180 від 23 січня 2013 року та виписку по рахунку в ПАТ "Банк Форум".
На підтвердження перевезення товару позивачем надано копію подорожного листа службового легкового автомобіля.
Згідно видаткових накладних № 52418-1 від 8 лютого 2013 року, № 52627-1 від 11 лютого 2013 року, № 54908-1 від 24 липня 2013 року, придбаний позивачем товар в подальшому був реалізований Приватному акціонерному товариству "УХЛ-МАШ", Товариству з обмеженою відповідальністю "БЮЛІНГ ІНК." та Дослідно-експериментальному заводу "Авіаприлад" Публічного акціонерного товариства "НТК "Електронприлад".
4 лютого 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Люті Скай Мост", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, Лтд", як покупцем, укладено договір поставки № 14, за умовами якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором поставити електронні компоненти з передачею прав власності на даний товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, прийняти та оплатити товар. Згідно пункту 1.2 договору, найменування, кількість та асортимент товару визначаються сторонами у специфікаціях, які оформлюються у формі додатків до даного договору і є невід'ємними його частинами. Пунктом 2.1 договору визначено, що вартість товару за цим договором складає 600 000 грн., в тому числі ПДВ - 100 000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, додатком № 1 до договору сторонами погоджено найменування, кількість та асортимент товару, а саме: УЗ ванна SD-80H-SD-Ultra, конденсатор TAJE106K050R-AVX, наконечник 44-510604JP (XY-B04 JP), ВЧ конденсатор АТС600S220JT250XT5, наконечник 44-510601JP (XY-B01 JP), наконечник 44-510630JP (XY-B30 JP), наконечник 44-516004, тримач нагрівача 26А140172SF, транзистор ІRF7103TR-IR, IMC SA605DK - Philips, індуктивність BLA31AG102SN4D, припій K-NС-63/37-10-05, транзистор FLM8596-4F-Sumitomo, транзистор FLM8596-8F-Sumitomo, наконечник 44-510602JP (XY-B02 JP), наконечник 44-510603JP (XY-B03 JP), наконечник 44-510623JP (XY-B23 JP), наконечник 44-510633JP (XY-B33 JP), наконечник 44-510634JP (XY-B34 JP), загальною вартістю 199 960,67 грн.
Електронні компоненти поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Люті Скай Мост" позивачу, згідно видаткової накладної № 17 від 26 лютого 2013 року. Згідно витягу з книги реєстрації довіреностей, Андрієвському О.О. видана довіреність від 26 лютого 2013 року № 1372 на отримання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "Люті Скай Мост".
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Люті Скай Мост" виписало на користь позивача податкову накладну № 17 від 26 лютого 20132 року на загальну суму 199 960,67 грн., в тому числі ПДВ - 33 326,78 грн. Вказана податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних.
На підтвердження оплати товару, придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю "Люті Скай Мост" позивачем надано копію платіжного доручення № 4326 від 15 березня 2013 року та виписку по рахунку в ПАТ "Банк Форум".
На підтвердження перевезення товару позивачем надано копію подорожнього листа службового легкового автомобіля.
Згідно видаткових накладних № 52695-1 від 26 лютого 2013 року, № 52826-1 від 27 лютого 2013 року, № 52109-4 від 12 березня 2013 року та № 51957-1 від 26 березня 2013 року, придбаний позивачем товар в подальшому був реалізований Товариству з обмеженою відповідальністю "Радаравіасінтез", Приватному підприємству "Науково-виробнича фірма "Лекіс", Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер Сервіс" та Товариству з обмеженою відповідальністю "НІК-Електроніка".
Отже, під час розгляду справи встановлено, що зобов'язання згідно укладених договорів виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіонметал-Захід", Товариством з обмеженою відповідальністю "Даніус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люті Скай Мост", що підтверджується відповідними первинними документами.
Разом з тим, проаналізувавши надані позивачем первинні документи, судом встановлено їх відповідність вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
На підтвердження наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" офісних та складських приміщень позивачем надано орендну угоду від 29 липня 2011 року № 290811, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Борей" та договір суборенди приміщення № 010912-1 від 1 вересня 2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пагода".
Також позивачем на підтвердження можливості здійснення перевезення товару надано договір № 18880 від 20 січня 2012 року про надання транспортно-експедиторських послуг, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" та договір № 3895 від 3 серпня 2006 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" та Приватним підприємством "Нічний експрес".
З огляду на встановлене та враховуючи, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонметал-Захід", Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніус" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Люті Скай Мост", які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, висновки відповідача про те, що первинні документи складені за участю позивача та його контрагентів не підтверджують факт здійснення господарських операцій, судом до уваги не приймаються.
Відносно висновків відповідача, викладених в акті перевірки, суд зазначає про наступне.
Як вбачається з акту перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Горловного управління Міндоходів у м. Києві, висновки податкового органу щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіонметал-Захід", Товариством з обмеженою відповідальністю "Даніус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люті Скай Мост" ґрунтуються на акті Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 31 травня 2013 року № 1690/22-40/37853780 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Регіонметал-Захід" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 1 грудня 2012 року по 31 грудня 2012 року, акту Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 3 червня 2013 року № 1719/2240/38320046 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Люті Скай Мост" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період жовтень, грудень 2012 року, січень-квітень 2013 року та акту Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 17 червня 2013 року № 102/2201/38261414 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніус" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 вересня 2012 року по 31 квітня 2013 року.
Отже, нереальність господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіонметал-Захід", Товариством з обмеженою відповідальністю "Даніус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люті Скай Мост" відповідач обумовлює неможливістю проведення зустрічної перевірки контрагентів позивача.
Однак неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента не є імперативною ознакою протиправності її діяльності та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такою особою.
При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей. З огляду на недоведеність податковим органом існування відповідних фактів, та обставина, що первинні документи від імені контрагентів підписані невстановленими особами, не є достатньою підставою для позбавлення покупця (позивача у справі) права на відображення у податковому обліку понесених (нарахованих) витрат за наслідками придбання послуг у спірних постачальників.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2013 року у справі № К/800/15523/13.
При цьому, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2012 року у справі № К/9991/5398/12.
Суд також зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.
Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Крім того, суд зазначає, що для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагентів платника податку на додану вартість в стані платників податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.
Як встановлено під час розгляду справи, на момент складання податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість.
Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" є: оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням, роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.
Таким чином, суд зазначає про відповідність господарських взаємовідносин статутній діяльності позивача.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди чи заволодіння майном держави.
З огляду на встановлене, суд зазначає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіонметал-Захід", Товариством з обмеженою відповідальністю "Даніус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люті Скай Мост", тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 3 вересня 2013 року № 0003362201 визнається протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 3 вересня 2013 року № 0003362201.
3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Філур Електрик, ЛТД" судові витрати у розмірі 1 540 (одна тисяча п'ятсот сорок) грн. 62 коп.
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева
Судове рішення № 34390077, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 28.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/14861/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: