Постанова № 34389926, 23.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 жовтня 2013 р. № 820/6573/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - не прибули, відповідач - Яришкіна Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Укрпромбуд" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Укрпромбуд", звернувся до суду із адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.03.2013р. № 0000660221. В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугував висновок контролюючого органу про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам із контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест". Разом з тим, оскільки у позивача наявні всі первині документи які підтверджують факт взаємовідносин із вищезазначеними контрагентами, то він мав встановлене законом право на їх віднесення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечував, пославшись на те, що підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували встановлені за результатами перевірки висновки контролюючого органу про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту червня 2012 року суми податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ "Промбуд-монтажінвест" податкових накладених, оскільки свідоцтво останнього було анульовано на підставі рішення податкового органу 14.10.2011 року.

У судове засідання призначене на 23.10.2013 року представник позивача не з'явився, надав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.10.2013 року проти заявлених позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі уповноваженого представника позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, ТОВ "БК Укрпромбуд" пройшло передбачену законом державну реєстрацію, перебуває на податковому обліку як платник податків та зборів в Основ'янській ОДПІ.

28.02.2013 року співробітниками Основ'янської ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірки ТОВ "БК Укрпромбуд" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Промбуд-монтажінвест", їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2012 року, за наслідками якої складено Акт №1439/22.1-04/34390087 від 06.03.2013 року.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено податок на додану вартість в розмірі 44000 грн. за червень 2012 року.

На підставі вищезазначеного акту, Основ'янською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000660221 від 26.03.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 66000 грн., в т.ч. за основним платежем 44000 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 22000 грн.

Позивач, не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Під час розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання на підставі спірного податкового повідомлення-рішення, слугував висновок податкового органу про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту червня 2012 року суми податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ "Промбуд-монтажінвест" податкових накладених, оскільки свідоцтво останнього було анульовано на підставі рішення податкового органу 14.10.2011 року.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як насідок правомірність визначення позивачу суму грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.

З 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений ПК України.

Так, згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Відповідно до положень п. 14.1.18 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14, п.198.3, п. 198.6. ст.19 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що наявність податкових накладних, платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість в ціні товару хоч і є обов'язковими підставами для визначення податкового кредиту та бюджетного відшкодування, але не вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення суми бюджетного відшкодування

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "БК Укрпромбуд" у перевіряємий період мало господарські відносини із ТОВ "Промбуд-монтажінвест".

Перевіряючи правомірність формування позивачем суми податкового кредиту по взаємовідносинам із вищезазначеним контрагентом, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст. 3 Закону України №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2 ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, протиправності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При розв'язанні відповідних спорів судам варто враховувати принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (лист Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 "Щодо підтвердження даних податкового обліку").

Як було встановлено під час проведеної перевірки, 08.12.2011 року між Відділ освіти Чугуївської райдержадміністрації (Замовник) та ТОВ „БК Укрпромбуд" (Підрядчик) було укладено Договір підряду №40, згідно із яким, Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов Договору виконання реконструкції Коробочкінського навчально-виховного комплексу за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Коробочкіно, вул. Жовтнева, б/н.

Під час судового розгляду представник позивача пояснив, що з метою виконання умов вищезазначеного Договору, 01.06.2012 року позивачем було укладено із ТОВ „Промбуд-Монтажінвест" Договір №14, згідно із яким ТОВ „БК Укрпромбуд" (Замовник) доручає, а ТОВ „Промбуд-Монтажінвест" (Підрядник) приймає на себе зобов'язання по проведенню реконструкції Коробочкінського навчально-виховного комплексу за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Коробочкіно, вул. Жовтнева, б/н. Загальна вартість робіт згідно п.3.2 Договору складає 264 000 грн., у т.ч. ПДВ 44000 грн. (а.с.82)

На підтвердження факту виконання ремонтних робіт за договором №14 від 14.06.2012 року, позивачем було надано та долучено до матеріалів справи копії первинних документів, а саме: Довідку про вартість виконаних будівельних робіт/витратах за червень 2012 року та Акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року (а.с. 107-110).

Вартість виконаних робіт була сплачена позивачем у безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем та долучені до матеріалів справи копії платіжних доручень та виписки з банку (а.с.97-102).

ТОВ „Промбуд-Монтажінвест" було виписано на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 264 000 грн., у т.ч. ПДВ 44000 грн., а саме: №45 від 27.06.2012 року на загальну суму 54000 грн. (у т.ч. ПДВ 9000 грн.), №46 від 27.06.2012 року на загальну суму 55000 грн. (у т.ч. ПДВ 9166,67 грн.), №47 від 27.06.2012 року на загальну суму 46000 грн. (у т.ч. ПДВ 7666,67 грн.), №48 від 27.06.2012 року на загальну суму 51000 грн. (у т.ч. ПДВ 8500 грн.), №49 від 27.06.2012 року на загальну суму 58000 грн. (у т.ч. ПДВ 9666,67 грн.).

Перевіряючи реальність вищезазначених господарських операцій, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч.1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 1 статті 877 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Суд зауважує, що позивачем під час розгляду справи не було надано всіх необхідних документів, з яких можливо встановити реальність укладених між підприємством та контрагентом ТОВ „Промбуд-Монтажінвест" господарських операцій, а саме: Договірні ціни до договору; Локальні кошториси; Відомості ресурсів; Розрахунки загальновиробничих витрат у складі договірної ціни; Акти приймання-передачі будівельних матеріалів у роботу; Акти цільового використання матеріалів.

Крім того, надані позивачем на підтвердження реальності виконаних робіт документів (Довідки про вартість виконаних будівельних робіт/витратах за червень 2012 року та Акту приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року) невідповідають вимогам діючого законодавства щодо порядку їх оформлення, а саме не містять місця їх складання.

Крім того, суд зауважує, що згідно із умовами договору №14 від 01.06.2012 року надано право Підряднику (ТОВ „Промбуд-Монтажінвест") частково використовувати власні будівельні матеріали та обладнання належної якості. Тобто, згідно із вказаних положень Договору суд дійшов висновку, що під час виконання робіт, Підрядник загалом використовував будівельні матеріали Замовника (ТОВ „БК Укрпромбуд").

Відповідно до ст. 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу.

Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

Суд зазначає, що позивачем не надано первинних документів, які підтверджують надання необхідних для виконання підрядних робіт матеріалів та їх відповідність встановленим стандартам на кожен вид матеріалу, що передбачено умовами договору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з наданих позивачем документів неможливо встановити реальність виконаних ТОВ "Промбуд-монтажінвест" ремонтно-будівельних робіт на підставі укладених із позивачем договорів підряду.

Посилання представника позивача на необхідність укладання вказаних договірних відносин була зумовлена взятими позивачем на себе господарськими зобов'язаннями перед Відділом освіти Чугуївської райдержадміністрації на підставі Договору №40 від 08.12.2011 року, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що під час розгляду справи у позивача було витребувано докази наявності розумних об'єктивних економічних причин щодо укладання договорів із ТОВ "Промбуд-монтажінвест", у т.ч. первинні документи по взаємовідносинам із Відділом освіти Чугуївської райдержадміністрації на підставі Договору №40 від 08.12.2011 року, в зв'язку з чим, розгляд справи неодноразово відкладався. В свою чергу, позивачем витребуваних документів надано не було.

Посилання представника позивача на відсутність вказаних документів, у зв'язку з їх вилученням СУ ГУМВС України в Харківській області на підставі запиту №47/2981 від 13.02.2013 року, про що надано копію відповідного опису (а.с.81), суд вважає необґрунтованим, оскільки позивачем не було надано доказів, на підтвердження того факту, що вказані документи на час розгляду справи не були повернуті підприємству та знаходяться у правоохоронних органах, як і не було надано доказів звернення позивача до СУ ГУМВС України в Харківській області з приводу надання витребуваних судом доказів, з урахуванням того, що розгляд справи в зв'язку з їх витребуванням неодноразове відкладався.

Тобто, за відсутності вказаних документів неможливо визначити, чи було надано позивачу, під час виконання господарських зобов'язань перед Відділом освіти Чугуївської райдержадміністрації за Договором №40 від 08.12.2011 року, право залучати для їх виконання третіх осіб, що як наслідок, у випадку відсутності вказаного права може свідчити про порушення суттєвих умов договору.

Крім того, суд зазначає, що згідно Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року № 554 затверджено форми первинних документів з обліку в будівництві, яким закріплено, що обов'язковою умовою для документів є наявність підписів замовника, генпідрядника і субпідрядника.

Разом з тим, з наданих позивачем копій первинних документів (Довідка про вартість виконаних будівельних робіт/витратах за червень 2012 року та Акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року) вбачається, що вони підписані лише представниками ТОВ „Промбуд-Монтажінвест" та ТОВ „БК Укрпромбуд". Підпису ж представника Відділу освіти Чугуївської райдержадміністрації, як замовника, вказані первинні документи не містять.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем копії первинних документів складені з порушенням порядку їх оформлення щодо форми та змісту, що як наслідок спричиняє втрату ними юридичного статусу первинних документів.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення суми податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Виходячи із зазначеного, суд дійшов висновку, що з наявних у позивача документів неможливо встановити реальність укладених між ТОВ „Промбуд-Монтажінвест" та ТОВ „БК Укрпромбуд" господарських операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 вище зазначеної статті Кодексу встановлено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

З огляду на добуті по справі докази в їх сукупності суд не приймає до уваги твердження позивача про реальність господарських операцій між ТОВ „БК Укрпромбуд" та його контрагентом - ТОВ „Промбуд-Монтажінвест", так як позивачем не надано до суду належних, достатніх та переконливих доказів реальності надання товарів/послуг від зазначеного суб'єкта господарювання, а також не надано доказів дотримання засад розумності та добросовісності у спірних взаємовідносинах.

З наявних у справі документів слідує, що фактично господарських операцій саме між позивачем, та його контрагентом не відбувалось, а тому надані до справи копії первинних документів не можуть бути взяті до уваги навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що з матеріалів справи не вбачається можливості фактичного здійснення контрагентом ТОВ „Промбуд-Монтажінвест" господарських операцій, через відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, у зв'язку із відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, які економічно необхідні для виконання такого виду робіт (надання транспортних засобів) або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів; порушення ч.1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст.215 , п.1 ст.216, ст.228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених контрагентами із постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185 ПК України.

З огляду на зазначене, враховуючи неналежне оформлення первинної документації, відсутності документів щодо реальності проведених операцій, з яких можливо було б встановити зміст та обсяги надання послуг, позивач не підтвердив реальність господарської операції, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що матеріали справи та наявні в дій докази об'єктивно засвідчують відсутність реального наміру на виконання укладених між позивачем та контрагентом - ТОВ "Промбуд-монтажінвест", господарських відносин, та як наслідок безпідставне формування податкового кредиту ПДВ на їх підставі

За таких обставин, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень було доведено про правомірність встановлених під час перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, що призвело до завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість по даним взаємовідносинам, та як наслідок обґрунтованості винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Позивачем же, в порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, не було надано належних та допустимих доказів реальності укладених із контрагентом - ТОВ "Промбуд-монтажінвест" договірних відносин, а відтак правомірності формування позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість .

Доводи позивача щодо реальності укладених із контрагентом господарських операцій, суд вважає необґрунтованими з вищезазначених підстав.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Таким чином суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Укрпромбуд" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 28.10.2013 року.

Суддя Горшкова О.О.