Постанова № 34389627, 09.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 року № 813/6079/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Потабенко В.А.,

за участі секретаря судового засідання Чернявської О.Д.,

за участі представників сторін:

представників позивача -Цяцяк А.Р., Голополосова К.В., згідно довіреностей,

представника відповідача-1 - Рибака Н.Я., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Техніка Монтажу" до Львівської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" звернулося до суду з позовом до Львівської митниці ДМС України, ГУ Державної казначейської служби України у Львівській області про:

- скасування рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900064/2 від 03.07.2013 року;

- скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00304, яка оформлена Львівською митницею;

- стягнення надмірно сплачених позивачем суми мита в розмірі 1511,40 грн. та ПДВ в розмірі 6347,90 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на безпідставність та протиправність висновку Львівської митниці про неможливість визначити митну вартість товарів за ціною договору у зв'язку з неподанням документів, що підтверджують митну вартість та відсутністю відомостей, що підтверджують митну вартість, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Позивач вважає, що ним, як декларантом, було подано всі документи, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів та подано додаткові документи на необґрунтовану вимогу Львівської митниці. Також позивач зазначає, що крім надання обов'язкових документів, він звертався до Львівської торгово-промислової палати за ціновою довідкою про вартість товару, яка теж була надана відповідачу. Тобто, з представлених документів вбачається, що ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" підтвердило обґрунтованість заявленої ціни товару. В зв'язку з прийняттям Львівською митницею спірного рішення, позивачем понесено додаткові витрати, які слід стягнути з Державного бюджету України.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю, просили задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні позов заперечив з підстав, наведених у запереченнях, поданих до суду 11.09.2013 року, суть яких зводиться до наступного. Львівська митниця правомірно визначила митну вартість ввезеного ТзОВ "Фірма "Техінка Монтажу" товару за шостим резервним методом, який передбачає, що визначення митної вартості повинно ґрунтуватись на раніше визнаних митними органами митних вартостях. На думку, Львівської митниці, задекларована ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" митна вартість товару не підтверджувалась наданими документами, а саме, не було подано транспортні (перевізні) документи (договір на транспортне перевезення), банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Крім того, за результатами здійснення порівняння рівня заявленої митної вартості товарів виявлено, що задекларована митна вартість товару значно відрізнялась від рівня митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено; виявлено, що договір перевезення стосується іншого суб'єкта ЗЕД; про проведення консультацій з декларантом свідчить скерування декларанту в електронному вигляді повідомлень про надання наявної інформації. З урахуванням наведеного, оскаржені рішення є законними. Тому у задоволенні позову слід відмовити.

Представник відповідача-2 в судове засідання 09.10.2013 року не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відтак, суд вважає, що справу можливо розглядати у його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

05.09.2012 року між компанією FABORY SHANGHAI CO., LTD. (Продавець), та ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" (Покупець) було укладено контракт № FB_2012_005, відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець купує метричну продукцію на умовах FOB порт Китаю (відповідно INKOTERMS 2000), згідно обумовлених специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.1. Контракту вартість товару встановлюється в доларах США і включає до складу вартість товару, пакування, витрати по завантаженню Товару до транспортного засобу Покупця, виконанню всіх формальностей по передачі Товару, зокрема отримання експортних ліцензій, митної реєстрації та інших дозволів, необхідних для продукування та експорту і перевозки Товару до України.

Сума товару, що може бути поставлений по даному контракту, складає 400000 доларів США та включає в себе вартість упакування та маркування товару (пункт 2.3); термін постачання товару 90 днів з моменту узгодження специфікації (пункт 4.1); покупець оплачує вантаж безготівковим банківським переказом (пункт 5.1).

Також п. 1.3. вказаного контракту передбачено, що сторони залишають право, при взаємній згоді, доповнювати або змінювати терміни та умови виконання контракту.

26.12.2012 року між сторонами було укладено додаток № 2 до контракту № FB_2012_005 від 05.09.2012 року на виробництво, постачання та купівлю товару на загальну суму 30089,67 доларів США. Ним же погоджено обов'язок покупця сплатити 6000,00 доларів США авансу до 28.12.2012 року.

22.03.2013 року між сторонами було укладено додаток № 2/1 до контракту № FB_2012_005 від 05.09.2012 року на виробництво, постачання та купівлю товару на загальну суму 7836,32 доларів США. Ним же погоджено обов'язок покупця сплатити 1836,32 доларів США авансу до 09.05.2013року.

12.03.2013 року Продавець виставив покупцю комерційну пропозицію на товар.

Згідно з комерційним інвойсом № FB120028000 від 25.03.2013 року загальна вартість товару, що підлягає поставці становить 7836,32 дол. США.

Платіжними дорученнями в іноземній валюті № 611 від 07.03.20013 року та № 601 від 27.12.2012 року ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" сплатило на користь FABORY SHANGHAI CO., LTD вартість товару, що підлягав поставці згідно контракту № FB_2012_005 від 05.09.2012 року.

Транспортування товару відбувалося згідно укладеного з ТзОВ "Глобал Оушен Лінк" 12.08.2009 року договору № 00/15 на транспортно-експедиційне обслуговування. За умовами даного договору ТзОВ "Глобал Оушен Лінк" (експедитор) організовує перевезення різними видами транспорту, перевалки у портах та транспортно-експедиційному обслуговуванні зовнішньоторгових вантажів клієнта - ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу", в т.ч. у великотоннажних контейнерах. Довідкою про транспортні витрати № 386 від 31.05.2013 року засвідчено ставку морського фрахту Шанхай (Китай) через Одеський порт (Україна) на адресу ТМ-Сервіс, м. Львів, для 1х20фт контейнера ECMU1315566, що складає 2172,53 грн.

Листом № 345 від 17.12.2012 року ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" звернулось до Львівської торгово-промислової палати з проханням надати цінову довідку по вартості товару без сплати обов'язкових митних платежів та ПДВ, що постачається по контракту № FB_2012_005 від 05.09.2012 року, інвойс № FB12005000 від 24.10.2012 року, а саме гвинти з чорних металів, фосфатова ні, головка "під потай", з хрестоподібним шліцем. В свою чергу Львівська торгово-промислова палата надала відповідь листом № 19-09/1289 від 21.12.2012 року, в якому вказала, що значення вартості оцінюваного товару без сплати обов'язкових митних платежів та ПДВ, станом на дату оцінки складає вартість угоди у відповідності до контрактної документації, а саме 40234,89 дол. США.

Після цього ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" подало до митного оформлення електронну митну декларацію № 100250000/2013/015722 на вантаж. На підтвердження заявленої митної вартості товару до митної декларації було додано: контракт № FB_2012_005 від 05.09.2012 року, інвойс компанії виробника - постачальника № FB12005000 від 24.10.2012 року з додатками до нього, платіжні доручення в іноземній валюті № 611 від 07.03.20013 року та № 601 від 27.12.2012 року, пакувальний лист від 25.03.2013 року, договір № 00/15 від 12.08.25009 року на транспортне-експедиційне обслуговування; оригінал сертифікату походження № G133112101390018 від 10.04.20130 року із зазначенням країни походження товару і зазначенням відправника та отримувача, комерційну пропозицію від постачальника від 12.03.2013 року, митну декларацію країни відправника № 223120130810173131 від 11.04.2013 року, іменний коносамент від 14.04.2013 року № CNSHA034223, довідку на транспортні послуги, надані ТзОВ "Глобал Оушен Лінк".

Як вбачається з матеріалів справи, наданих до митного оформлення документів, на думку Львівської митниці, не було достатньо для визначення митної вартості товару у зв'язку із чим митним органом сформовано електронне повідомлення-вимогу про необхідність подання додаткових документів, за умови яких може бути визначено митну вартість товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації; прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів; підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

03.07.2013 року позивачем були надані Львівській митниці додаткові документи згідно вимоги: копія додатку № 2 від 26.12.2012 року, витяг про вартість сировини біржових організацій від 03.07.2013 року, виписки з бухгалтерської документації, платіжне доручення № 601 від 27.12.2012 року, висновок Львівської торгово-промислової палати з додатками.

03.07.2013 року Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900064/2, в якому зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку із відсутністю відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та з неподанням повного переліку основних документів, що підтверджують митну вартість. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МК України) з причини відсутності у митного органу інформації про ідентичні. Під час розгляду документів були виявлені розбіжності, а саме: відмінність печаток на контракті та фактурі. Договір на перевезення стосується іншого суб'єкта ЗЕД. Висновок Львівської торгово-промислової палати від 21.12.2013 року № 19-09/1289 не може розглядатися як такий, що підтверджує митну вартість товарів, оскільки в ньому зазначено, що даний документ обмежується використанням в рамках іншого інвойсу. Необхідно зазначити, що надана комерційна пропозиція, а не прас-лист. Декларанту був наданий перелік додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана: виписку з бухгалтерської документації, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Коригування митної вартості ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях МД № 100250000/2013/15722 від 25.06.2013 року.

Також на основі цього рішення було видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00304.

На підставі рішення Львівської митниці від 03.07.2013 року ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" додатково сплатило ПДВ і мито за розмитнення товару згідно тарифів митниці МП 1 без ПДВ в розмірі 7859,30 грн.

В обґрунтування протиправності рішення Львівської митниці, ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" стверджує, що документи, надані до митного оформлення, в тому числі і надані на вимогу Львівської митниці, підтверджують митну вартість товару.

Оцінюючи спірні правовідносини та правомірність оскаржуваних рішень та дій відповідача, суд керувався наступним.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 року № 4495-VI (надалі - МК України).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст. 49 МК України).

Відповідно до ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до гл. 9 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У ст. 53 МК України передбачено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Разом з тим, у ч. 3 ст.53 Кодексу передбачено перелік документів, які митний орган може вимагати у декларанта у разі, якщо документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МК України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Це, зокрема, транспортні (перевізні) документи, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару.

Як встановлено судом, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.

Підтверджується матеріалами справи і те, що декларант вчинив певні дії, щоб підтвердити ціну товару згідно контракту, зокрема, надав висновок Львівської торгово-промислової палати, яким підтверджено, що значення вартості оцінюваного товару без сплати обов'язкових митних платежів та ПДВ, станом на дату оцінки може складати вартість угоди у відповідності до контрактної документації, а саме 40234,89 дол. США.

Крім того, на виконання ч.3 ст. 53 МК України декларант також подав додаткові документи. Однак, ці документи також не дали змоги відповідачеві визначити митну вартість товару.

Щодо застосування Львівською митницею резервного методу визначення митної вартості товару, то суд вважає, що такий застосовано необґрунтовано.

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Судом досліджувались документи, надані до митного оформлення товару за ціною договору, тобто за першим методом. Так, із напису від 03.07.2013 року, який був здійснений на вимозі Львівської митниці, вбачається, що ТзОВ "Фірма "Техніка Монтажу" подало додаткові документи згідно вимоги Львівської митниці, в тому числі і копія додатку № 2 від 26.12.2012 року, і витяг про вартість сировини біржових організацій від 03.07.2013 року, і виписки з бухгалтерської документації, і платіжне доручення № 601 від 27.12.2012 року, які містяться в матеріалах справи.

Судом не беруться до уваги твердження відповідача про те, що існує відмінність печаток на контракті та фактурі, а договір на перевезення стосується іншого суб'єкта ЗЕД, висновок Львівської торгово-промислової палати від 21.12.2013 року № 19-09/1289 не може розглядатися як такий, що підтверджує митну вартість товарів, оскільки в ньому зазначено, що даний документ обмежується використанням в рамках іншого інвойсу, крім того, надана комерційна пропозиція, а не прайс-лист, оскільки.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, судом відхиляються посилання відповідача на відсутність виписки бухгалтерської документації, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації; прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів; підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, оскільки зазначене не входить до виключного переліку підстав для відмови митного органу у митному оформленні товарів, які визначені частиною 6 ст. 54 МК України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Крім того, позивач зазначає, що в рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № 209000003/2013/900064/2 від 03.07.2013 року відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, також відсутня докладна інформація та джерела, які використовувались митним органом при її визначенні. В рішенні про коригування лише зазначено, що коригування митної вартості ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях МД № 10025000/2013/15722 від 25.06.2013 року.

Так, у відповідності до наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 року № 598, в графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Недотримання таких умов також свідчить про наявність підстав для скасування спірного рішення.

Крім того, доводи Львівської митниці про те, що консультації проводились у вигляді надіслання декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимоги про надання додаткових документів, є необґрунтованими. Право вимоги таких документів передбачено у ч.3 ст.53 МК України, і не може вважатися частиною процедури консультацій, передбачених ч. 4 ст. 57 МК України.

Таким чином, відповідачем не дотримано процедури при обранні методу визначення митної вартості товару, що є порушенням прав декларанта.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Приймаючи самостійне рішення про визначення митної вартості імпортованого товару за шостим (резервним) методом, відповідач покликається на неможливість застосування попередніх методів.

Перевіряючи правомірність застосування методів визначення митної вартості, Суд керується ст. 58 Митного кодексу України, за якою перший метод визначення митної вартості може бути використаний лише за умови, якщо дані, заявлені декларантом, підтверджені документально та є достовірними, підтверджені документально або визначені кількісно і достовірні та/або наявна хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Оскільки декларант подав документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, Суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для застосування резервного методу № 6.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи суд вважає, що відповідні положення як Конституції України, так і норм КАС України відповідачем дотримані не були, що, в свою чергу, зумовило звернення позивача за захистом своїх порушених прав до суду.

Обґрунтовуючи правомірність своїх рішень, відповідач покликається лише на те, що декларантом не подано основних документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме не було подано виписки бухгалтерської документації, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації; прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів; підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, а для застосування інших методів, окрім методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, не було підстав. Однак, в судовому засіданні ці доводи не знайшли підтвердження належними та допустимими доказами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості № 209000003/2013/900064/2 від 03.07.2013 року, є обґрунтованими.

Відповідно скасуванню підлягає і картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00304, а надмірно сплачені суми мита в розмірі 1511,40 грн. та ПДВ із ввезених на митну територію України товарів в розмірі 6347,90 грн. - поверненню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати в сумі 114,70 грн. слід стягнути з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № 209000003/2013/900064/2 від 03.07.2013 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00304, оформлену Львівською митницею Державної митної служби України.

Стягнути з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Техніка монтажу" (ЄДРПОУ 30650109), м. Львів, вул. Садова, 2а, надмірно сплачені суми мита в розмірі 1511,40 грн. та податку на додану вартість в розмірі 6347,90 грн., а всього 7859 грн. (сім тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 30 копійок на підставі платіжного доручення № 3031 від 03.07.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Техніка монтажу" (ЄДРПОУ 30650109), м. Львів, вул. Садова, 2а, сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 114,70 грн.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 14.10.2013 року.

Суддя Потабенко В.А.