Постанова № 34389549, 11.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 жовтня 2013 р. № 820/6589/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Романенко Т.С.,

за участю: представника позивача - Основіна О.О.,

представника відповідача - Мєрємєря В.П.,

представника третьої особи 2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Кредитної спілки "Фінансова підтримка" до Відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Кредитна спілка "Фінансова підтримка", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області, третя особа ОСОБА_4, в якому з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просить суд скасувати постанову ВП №35732480 про арешт майна (рухомого та нерухомого) боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.12.2012р., яка винесена державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області в частині майна, що знаходиться в заставі та іпотеці у Кредитної спілки "Фінансова підтримка", а саме:

- машину зерноочисну, зернонавантажувач ПЗК-25, маслофільтр (2 шт.), семенорушка та повнокомплектний масло-прес шнековий для виготовлення рослинних масел;

- масло-прес шнековий ММШ220 - 2 штуки;

- 27/100 часток комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, розміщений на земельній ділянці, загальна площа 0,7840, кадастровий номер 6322055903:00:000:0177.

Ухвалою суду від 05.09.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наявність арешту майна, яке знаходиться в заставі та іпотеці у Кредитної спілки "Фінансова підтримка", а саме: машини зерноочисної, зернонавантажувача ПЗК-25, маслофільтра (2 шт.), семенорушки та повнокомплектного масло-пресу шнекового для виготовлення рослинних масел; масло-пресу шнекового ММШ220 - 2 штуки; 27/100 часток комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, розміщений на земельній ділянці, загальна площа 0,7840, кадастровий номер 6322055903:00:000:0177, накладеного постановою Відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області від 20.12.2012 р. унеможливлює користування Кредитною спілкою "Фінансова підтримка" правами розпорядження вказаним майном, яке, на думку позивача, підлягає виключенню з майна ОСОБА_4, на яке накладено арешт, виходячи з приписів Закону України "Про виконавче провадження". У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, надав письмові заперечення, в яких послався на те, що 20.12.2012 року державним виконавцем отримано витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з якого стало відомо про наявність заборони на відчуження нерухомого майна, у зв'язку з чим звернення стягнення на нерухоме майно не проводилось та зазначив, що звернення стягнення на заставлено майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, можливо, якщо вартість майна перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Крім того, вказав, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості щодо перебування рухомого майна боржника під заставою, тому 27.06.2013 року з метою визначення вартості та реалізації майна відповідачем був складений акт опису та арешту рухомого майна боржника.

Представник третьої особи, ОСОБА_5, надав письмові заперечення проти позовних вимог. В обґрунтування зазначив, що відповідач при винесенні постанови про накладення арешту на майно боржника діяв у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, вказав, що договір застави рухомого майна боржника від 15.10.2012 року нотаріально непосвідчений, тому єдиним обтяжувачем такого майна є Відділ державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з уточненнями підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі

Представник відповідача в судовому засідання проти позовних вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, ОСОБА_5, в судовому засідання проти позовних вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім того, надав письмові пояснення, в яких позовні вимоги Кредитної спілки "Фінансова підтримка" підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та представника третьої особи, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в забезпечення грошових зобов'язань за кредитним договором № 315-К від 15.10.2010 року між Кредитною спілкою "Фінансова підтримка" (заставодержатель/іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (заставодавець/іпотекодавець) було укладено:

- договір застави майна від 15.10.2010 року, відповідно до якого заставодавець передає у заставу рухоме майно, а саме: машину зерноочисну, зернонавантажувач ПЗК-25, маслофільтр (2 шт.), семенорушку (1 шт.) та повнокомплектний масло-прес шнековий для виготовлення рослинних масел (а.с. 19-20);

- договір застави від 21.10.2010 року, відповідно до умов якого заставодавець передає у заставу рухоме майно, а саме: масло-прес шнековий ММШ220 - 2 штуки (а.с. 21-23). Вказаний договір нотаріально посвідчений 21.10.2010 року та зареєстрований в реєстрі за № 1938;

- договір іпотеки від 21.10.2010 року, відповідно до умов якого іпотекодавець передає у в іпотеку нерухоме майно, а саме: 27/100 часток комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, розміщений на земельній ділянці, загальна площа 0,7840, кадастровий номер 6322055903:00:000:0177 (а.с. 24-27). Вказаний договір нотаріально посвідчений 21.10.2010 року та зареєстрований в реєстрі за № 1940.

На виконання умов кредитного договору та додаткових договорів до нього позивач надав ОСОБА_4 кредит в розмірі 80 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на строк до 14.10.2012 р. (а.с. 9-18).

Станом на час судового розгляду кредитні зобов'язання ОСОБА_4 перед позивачем у повному обсязі не виконані, наявна прострочена заборгованість за його кредитними зобов'язаннями, яка станом на 09.10.2013 р. складає 74324,18 грн. з урахуванням кредитної заборгованості та процентів за користування кредитом, не враховуючи штрафних санкцій.

Відповідно до умов вищевказаних договорів застави від 15.10.2010 року, від 21.10.2010 року та договору іпотеки від 21.10.2010 року, у разі невиконання заставодавцем/іпотекодавцем своїх грошових зобов'язань у строки, визначені кредитним договором, Кредитній спілці "Фінансова підтримка" надається право звернення стягнення на предмет застави/іпотеки.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003р. № 898-IV іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодавець) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Право власності на 27/100 часток комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_4, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 110).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі заборон відчужень об'єктів нерухомого майна № 630546 від 20.02.2013 року (а.с. 112), нерухоме майно - 27/100 часток комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 - є об'єктом обтяження Кредитної спілки "Фінансова підтримка", на яке накладено заборону відчуження, підставою для реєстрації є договір іпотеки від 21.10.2010 р., дата реєстрації - 21.10.2010 р.

Судом встановлено, що Відділом державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 35732480) від 13.12.2012 р. з примусового виконання виконавчого листа № 393, виданого 11.10.2012 року Золочівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 суми боргу у розмірі 30738,00 грн. (а.с. 88). Крім того, постановою відповідача від 13.12.2012 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику, ОСОБА_4, в межах суми боргу та заборонено здійснювати відчуження будь-якого, що належить боржнику лише в межах суми боргу (а.с. 140), про що 20.12.2012 року було внесено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 112, 141-143). З матеріалів справи та пояснень представника відповідача судом встановлено при реєстрації обтяження в реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 20.12.2012 року державним виконавцем допущено технічну помилку, а саме: невірно вказано дату винесення постанови про накладення арешту - 20.12.2012 року, замість дійсної дати - 13.12.2012 року. Представником позивача та представником третьої особи в судовому засіданні не заперечувалось, що спірна постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена Відділом державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області 13.12.2012 року. Отже, вказана обставина визнана сторонами по справі в ході судового засідання, стосовно даної обставини спір відсутній.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вищевказаний арешт, накладений відповідачем на рухоме на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_4, охоплює й майно, що знаходиться в іпотеці та заставі Кредитної спілки "Фінансова підтримка".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV, в редакції від 16.04.2009 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №606-XIV) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України №606-XIV, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 17 Закону України №606-XIV встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ст. 32 Закону України №606-XIV заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України №606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

При цьому, відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 54 Закону України №606-XIV стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Частиною 4 ст. 54 Закону України №606-XIV передбачено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Проте, як встановлено судом, в порушення вказаної норми законодавства відповідач не повідомив позивача про накладення арешту на майно боржника, яке перебуває у заставі та іпотеці позивача, та не роз'яснив право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із вказаного майна. Належних доказів та пояснень з приводу зазначеного представником відповідача не надано.

Згідно з ч.5 ст.60 Закону України №606-XIV у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Статтями 12, 15 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що на підставі черговості (виникнення) реєстрації обтяжень встановлюється їх пріоритет, внаслідок чого обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003р. № 898-IV у разі порушення боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про іпотеку" пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно; вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного и того ж нерухомого майна.

Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Державний виконавець зобов'язаний не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів учасників виконавчого провадження, виконувати дії об'єктивно та неупереджено.

Як встановлено судом, нерухоме майно, а саме: 27/100 часток комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 перебуває в іпотеці Кредитної спілки "Фінансова підтримка" з 21.10.2010 р. (дата нотаріального посвідчення договору іпотеки).

Відповідне обтяження нерухомого майна позивачем зареєстроване в Державному реєстрі заборон відчужень об'єктів нерухомого майна 21.10.2010 р. за № 1940.

Спірна постанова відповідача про арешт майна винесена 13.12.2012 р., а отже, обтяження нерухомого майна зареєстроване позивачем раніше, з огляду на що нерухоме майно, а саме: 27/100 часток комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 підлягає звільненню з-під арешту, оскільки це порушує право позивача здійснити забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 315-К від 15.10.2010 р., укладеним між позивачем та ОСОБА_4

Щодо позовної вимоги про скасування постанови ВП №35732480 про арешт майна (рухомого та нерухомого) боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині рухомого майна, що знаходиться в заставі Кредитної спілки "Фінансова підтримка", а саме:

- машини зерноочисної, зернонавантажувача ПЗК-25, маслофільтра (2 шт.), семенорушки та повнокомплектного масло-пресу шнекового для виготовлення рослинних масел;

- масло-прес шнекового ММШ220 - 2 штуки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Як встановлено судом, договір застави від 21.10.2010 року, відповідно до умов якого заставодавець передає у заставу рухоме майно, а саме: масло-прес шнековий ММШ220 - 2 штуки нотаріально посвідчений 21.10.2010 року та зареєстрований в реєстрі за № 1938.

Посилання відповідача на те, що договір застави майна від 15.10.2010 року, відповідно до якого заставодавець передає у заставу рухоме майно, а саме: машину зерноочисну, зернонавантажувач ПЗК-25, маслофільтр (2 шт.), семенорушку (1 шт.) та повнокомплектний масло-прес шнековий для виготовлення рослинних масел, непосвідчений нотаріусом та незареєстрований в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна судом не приймаються з огляду на наступне.

Статтею 572 Цивільного кодексу України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з частиною 1 статті 585 Цивільного Кодексу України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту його нотаріального посвідчення.

Крім того, статтею 12 Закону України "Про заставу" визначено форму договору застави. Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів. Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави. Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна зі сторін.

Законом України "Про заставу" передбачено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону (ст. 15 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про заставу" право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Отже, системно аналізуючи вищевказані норми законодавства, суд приходить до висновку, що договір застави рухомого майна, окрім транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації та право застави виникає з моменту укладення договору застави.

Згідно положень ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Стаття 572 Цивільного кодексу України вказує на те, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Так, згідно до ст. 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду.

Згідно ст. 4 вказаного Закону, забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника перед обтяжувачем. У відповідності зі ст. 5 вказаного Закону, предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.

Статтею 21 вказаного Закону передбачено, що до забезпечувальних обтяжень належить в тому числі "застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 ЦК України, що виникає на підставі договору".

Таким чином, майно, що складає предмет застави за вищезазначеними договорами є забезпечувальним обтяженням зобов'язань боржника перед позивачем за кредитним договором відповідно до положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Як встановлено судом, зобов'язання боржника перед позивачем за договором кредиту виникло раніше за борг за спірним виконавчим провадженням. Договір кредиту є діючим, на даний момент боржник не виконав свої кредитні зобов'язання перед Кредитною спілкою "Фінансова підтримка", договори застави є діючими, рухоме майно на цей час обтяжене заставою під забезпечення виконання боржником кредитних зобов'язань - право застави на машину зерноочисну, зернонавантажувач ПЗК-25, маслофільтр (2 шт.), семенорушку (1 шт.) та повнокомплектний масло-прес шнековий для виготовлення рослинних масел виникло у позивача 15.10.2010 року, право застави на масло-прес шнековий ММШ220 - 2 штуки - 21.10.2010 року; вільної від обтяження заставою частини немає, що у відповідності до ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" виключає можливість звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.

З вказаного слідує, що на вищезазначене рухоме майно, згідно чинного законодавства, не може бути накладено арешт та звернено стягнення без попередньої згоди заставодержателя.

Більш того, як встановлено судом, відповідач в порушення ч. 4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження не повідомив позивача, як заставодержателя, про накладення арешту на рухоме майно, що призвело до порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

Отже, згідно ст. 18 Закону України "Про заставу", ст. 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" позивач має переважне, перед іншими особами, право задовольнити забезпечені заставою вимоги за її рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено, що він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, щодо позовних вимог про скасування постанови ВП №35732480 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.12.2012 р. в частині майна, що знаходиться в заставі та іпотеці у Кредитної спілки "Фінансова підтримка", суд зазначає наступне. На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови відповідача від 13.12.2012 р. з огляду на прийняття її відповідно до вимог чинного законодавства.

Проте, суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Порядок зняття арешту з майна боржника регулюється ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до ч. 5 якої у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Суд для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін вважає за необхідне зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області звільнити з-під арешту, накладеного постановою Відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області від 13.12.2012 р. (ВП № 35732480) майно, а саме: машину зерноочисну, зернонавантажувач ПЗК-25, маслофільтр (2 шт.), семенорушку та повнокомплектний масло-прес шнековий для виготовлення рослинних масел; масло-прес шнековий ММШ220 - 2 штуки; 27/100 часток комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, розміщений на земельній ділянці, загальна площа 0,7840, кадастровий номер 6322055903:00:000:0177.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кредитної спілки "Фінансова підтримка" до Відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування постанови - задовольнити частково.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області (62300, Харківська обл., Дергачівський р-н, м. Дергачі, вул. Петровського, буд. 20, код 34793745) звільнити з-під арешту, накладеного постановою Відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області від 13.12.2012 р. (ВП № 35732480) майно, а саме: машину зерноочисну, зернонавантажувач ПЗК-25, маслофільтр (2 шт.), семенорушку та повнокомплектний масло-прес шнековий для виготовлення рослинних масел; масло-прес шнековий ММШ220 - 2 штуки; 27/100 часток комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, розміщений на земельній ділянці, загальна площа 0,7840, кадастровий номер 6322055903:00:000:0177.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Кредитної спілки "Фінансова підтримка" (юридична адреса: вул. Іванівська, 1, м. Харків, 61022, код: 33205863) витрати по сплаті судового збору в сумі 20,00 грн. (двадцять грн. 00 коп.) грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 17.10.2013 року.

Суддя К.О. Севастьяненко