Постанова № 34389374, 18.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 р. Справа № 804/12864/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяЛяшко О.Б., при секретаріСтавицькому О.В., за участю: представників позивача представників відповідача Сидорова Ю.В., Демченка В.І., Виборової В.В., Макушенцевої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» 30 вересня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекцій з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.09.2013 № 0000292110.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач неправомірно вважає, що позивачем порушено пункт 57.1 ст. 57 Податкового кодексу (з урахуванням пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу) шляхом відображення сплачених авансових внесків з податку на прибуток у рядку 13 декларації з податку на прибуток за півріччя 2013 року та як наслідок занижено підприємством податкове зобов'язання з податку на прибуток за півріччя 2013 року на суму 2 298 978 грн., оскільки такий механізм передбачений формою податкової декларації з податку на прибуток, а також неврегульованістю цього питання Податковим кодексом України у разі подання декларацій за періоди відмінні від річного.

Також позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає про неправомірність нарахування штрафної (фінансової) санкції у підвищеному розмірі, оскільки відсутні ознаки повторності, що як зазначає позивач є додатковою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. Позивач вважає висновки перевірки необґрунтованими, а оскаржуване повідомлення-рішення таким, що винесене без достатніх на те правових підстав, з порушенням вимог законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, на їх задоволенні наполягали, посилаючись на обставини, які викладені в уточненій позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що у декларації з податку на прибуток за півріччя 2013 року підприємство не повинно було зменшувати суму податку на прибуток за рахунок сплачених авансових внесків, так як авансові внески враховуються лише у зменшенні податкових зобов'язань з податку на прибуток у декларації за 2013 рік.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» (код ЄДРПОУ 14367980) зареєстроване у якості юридичної особи, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АБ № 746676.

ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» є платником податку на додану вартість з 04 липня 1997 року та має Свідоцтво № 100344682 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22 липня 2011 року.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів 06 вересня 2013 року було складено акт № 16/21.1-14367980 камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток. Даною перевіркою перевірялась правомірність відображення у рядку 13 суми сплачених авансових внесків у поданій платником податку на прибуток податковій декларації за І півріччя 2013 року.

Перевіркою податкової звітності встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, в результаті занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за півріччя 2013 року на 2 298 978,00 грн.

На підставі акту перевірки № 16/21.1-14367980 від 06 вересня 2013 року, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів було винесено податкове повідомлення-рішення від 23 вересня 2013 року за № 0000292110, яким ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств та організацій у сумі 3 448 467,00 грн., з яких за основним зобов'язанням - 2 298 978,00 грн. та штрафні санкції - 1 149 489,00 грн.

Судом встановлено, що ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекцій з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів 17 травня 2013 року була подана уточнююча декларація з податку на прибуток за 2012 рік, відповідно до якої дохід позивача, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за 2012 рік склав 872 877 889,00 грн., а отже позивач мав керуватись абз. 4 п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України та щомісяця сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

До річної декларації з податку на прибуток ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» був наданий розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців (починаючи з березня 2013 року), відповідно до якого сума таких щомісячних внесків складала 2 256 335,00 грн.

На виконання п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, позивач у січні - лютому 2013 року сплачував авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, а саме 2 734 307,00 грн.

У 2013 році позивачем сплачено авансових внесків у загальній сумі 9 981 284 грн., в т.ч.:

- 2 734 307,00 грн. за січень 2013 року (із розрахунку 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року);

- 2 734 307,00 грн. за лютий 2013 року (із розрахунку 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року);

- 2 256 335,00 грн. за березень 2012 року (із розрахунку 1/12 нарахованої до сплати суми податку за 2012 рік);

- 2 256 335,00 грн. за квітень 2012 року (із розрахунку 1/12 нарахованої до сплати суми податку за 2012 рік).

Судом встановлено, що позивачем платіжними дорученнями № 6 від 18.01.2013 на суму 2 734 307,00 грн., № 3 від 19.02.2013 на суму 2 734 307,00 грн., № 845 від 29.03.2013 на суму 2 256 335,00 грн., були зроблені у 1 кварталі 2013 року авансові внески з податку на прибуток на загальну суму 7 724 949,00 грн., а також № 1344 від 30.04.2013 здійснений у квітні 2013 року на суму 2 256 335,00 грн.

ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» 08 травня 2013 року надало податковому органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2013 року, в якій зазначило наступне:

- в рядку 01 (Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) зазначено 36 143 123,00 грн.;

- в рядку 04 (Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) зазначено 45 285 281,00 грн.;

- в рядку 07 (Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+,-) зазначено - 9 142 158,00 грн.;

- рядок 11 (Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню) та рядок 12 ТП (Податок на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню) є незаповненими.

ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод» 23 серпня 2013 року надало податковому органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2013 року, в якій зазначило наступне:

- в рядку 01 (Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) зазначено 142 605 316,00 грн.;

- в рядку 04 (Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) зазначено 130 505 434,00 грн.;

- в рядку 07 (Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+,-) зазначено - 12 099 882,00 грн.;

- в рядку 11 (Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню) зазначено 2 298 978,00 грн.;

При цьому, в рядку 13 ЗП (Зменшення нарахованої суми податку) зазначена сума 2298 978,00 грн., а рядок 14 (Податок на прибуток за звітний податковий період) при цьому не заповнено, оскільки сума авансових внесків, сплачених спочатку 2013 року зменшила нарахований податок на прибуток, зазначений у рядку 11 декларації.

Отже, податкова декларація з податку на прибуток від 08 травня 2013 року була надана позивачем у зв'язку з тим, що за результатами господарської діяльності позивача за 1 квартал 2013 року в наявності є збитки на суму 9 142 158,00 грн., що у відповідності з абз. 9 п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України є підставою для платника податку, який сплачував авансові внески з податку на прибуток без подання податкової декларації, подати податкову декларацію з податку на прибуток за перший квартал 2013 року.

Аналізуючи зміст даних правовідносин, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Порядок та строки сплати авансових платежів врегульовано ст. 57 Податкового кодексу України.

Відповідно до абз. 4 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно абз. 11 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців.

Абз. 12 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Разом із тим, абз. 9 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачена спеціальна норма, яка визначає підстави звільнення платника податку на прибуток від сплати авансових внесків, а саме: у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Також, відповідно до п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік у разі сплати щомісячних авансових внесків, у порядку, визначеному пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу;

Згідно п. 33.3 ст. 33 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

У відповідності з абз. 4 п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

При цьому, абз. 9 п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як вбачається із змісту акту камеральної перевірки від 06 вересня 2013 року, на підставі якого було винесено спірне податкове-повідомлення рішення, підставою для донарахування податкових зобов'язань є висновок податкового органу про те, що позивачем не вірно заповнено рядок 13 податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2013 року. ПАТ «ДнСЗ», на думку відповідача, податкове зобов'язання з податку на прибуток, визначене платником у податковій декларації за 2013 рік, зменшується на суму авансових внесків за період січень-грудень 2013 року. Таким чином, підприємство у декларації з податку на прибуток за півріччя 2013 року не повинно було зменшувати суму податку на прибуток за рахунок сплачених авансових внесків, так як авансові внески враховуються лише у зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток у декларації за 2013 рік.

При вирішенні питання щодо правомірності відображення позивачем у рядку 13 ЗП (Зменшення нарахованої суми податку) податкової декларації з податку на прибуток від 23.08.2013 року суми сплачених авансових внесків у розмірі 2 298 978,00 грн., суд виходить з наступного.

Підпунктом 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Податкового кодексу України встановлена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Як зазначалося вище, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року авансові внески не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Пунктами 46.1, 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У відповідності з Таблицею 1 Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 № 1213 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, сума, що зазначається в рядку 13 (Зменшення нарахованої суми податку) податкової декларації з податку на прибуток, визначається шляхом складання сум: рядок 13.1 + рядок 13.2 + рядок 13.5.1 + рядок 13.6 + рядок 13.7 Таблиці 1 вказаного Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток.

В свою чергу рядок 13.7. Таблиці 1 Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток має назву: «Сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 статті 57 глави 4 розділу II та абзацу другого пункту 2 підрозділу 4розділу XX Податкового кодексу України».

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач правомірно відобразив суму авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 2 298 978,00 грн. в рядку 13.7.Таблиці 1 Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток та відповідно в рядку 13 ЗП (Зменшення нарахованої суми податку) безпосередньо самої податкової декларації від 23.08.2013 року.

За підсумками першого кварталу звітного (податкового) року позивач отримав збиток, що підтверджує декларація за 1 кв. 2013 року, та на підставі абз. 9 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України підприємство було звільнено від сплати авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року.

Авансові платежі з податку на прибуток є узгодженою сумою податкових зобов'язань з податку на прибуток 2013 року. Так, в рядку 34 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 № 1213, зазначені суми авансових внесків, що підлягають сплаті у березні - грудні 2013 року. А отже, звітним податковим періодом за який сплачується податок, визначений 2013 рік.

З огляду на наведене, суд вважає, що авансові платежі з податку на прибуток, які сплачуються протягом звітного річного періоду, є складовою частиною податку на прибуток того звітного періоду, протягом якого вони сплачуються та який визначений для сплати в розрахунку щомісячних авансових платежів у складі річної декларації.

Зміст положень п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України вказує на те, що нарахування грошового зобов'язання податковим органом тягне обов'язкове застосування до платника податків штрафних санкцій. У той же час, наведеною нормою диференційовано розмір такого штрафу в залежності від повторності виявлення протиправного діяння.

При цьому, відповідальність за вказаним пунктом Податкового кодексу України настає не за те, що контролюючий орган самостійно визначив суму податкового зобов'язання, або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, а за ті дії чи бездіяльність платників податків, які утворили підстави для контролюючого органу самостійно визначити суми податкового зобов'язання, зменшити суми бюджетного відшкодування тощо.

Суми податкового зобов'язання відповідно до Податкового кодексу України нараховуються контролюючим органом шляхом винесення податкового повідомлення-рішення. При цьому, первинним є факт визначення податковим органом такого складу податкового правопорушення, як заниження податкового зобов'язання суми, в даному випадку податку на прибуток, мірою відповідальності за яке є штрафна (фінансова) санкція, диференційована в залежності від повторності виявлення такого порушення.

Відповідно до ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність вчинення спірних дій з проведення перевірки належним чином не довів.

Оскільки, вчиняючи оскаржувані дії, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 23 вересня 2013 року № 0000292110, яким Публічному акціонерному товариству "Дніпропетровський стрілочний завод" нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3448467,00 грн., в тому числі за основним платежем - 2298978,00 грн., за штрафними санкціями - 1149489,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" (код ЄДРПОУ 14367980) судовий збір у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 жовтня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 18.10.2013 р. СуддяО.Б. Ляшко О.Б. Ляшко