Постанова № 34389325, 16.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 р. Справа № 2а/0470/9887/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТЕК-Х» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІНТЕК-Х» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, який згодом змінило та в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо невизнання податкової звітності ТОВ «СІНТЕК-Х» з податку на додану вартість за квітень2012 року податковою декларацією;

- скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби№7609/10/184-22 від 08.05.2012 року про невизнання податкової звітності ТОВ «СІНТЕК-X» з податку на додану вартість за квітень 2012 року податковою декларацією;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТЕК-Х» з податку на додану вартість за квітень 2012 року датою її фактичного отримання, тобто 15.05.2012 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТЕК-Х» з податку на додану вартість за квітень 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТЕК-Х»;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 48,49 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при вчиненні оскаржуваних дій та винесенні оскаржуваного рішення

При цьому позивач зазначає, що подана ним декларація з ПДВ за квітень 2012 року була оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства. Чинним законодавством не передбачено підстави для неприйняття декларації - позбавлення статусу платника ПДВ згідно акту анулювання реєстрації платника ПДВ, на що посилається ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в рішенні від 15.05.2012 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2012 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у адміністративній справі № 2а/0470/6608/12 за адміністративним позовом ТОВ «СІНТЕК-Х» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування рішення № 421/290 від 12.01.2011 року та поновлення у реєстрі платників податку на додану вартість.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 року провадження у справі було поновлено.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Частиною 6 статті 128 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За даних обставин суд, керуючись положеннями частини 6 статті 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 20.01.2011 року відповідач виніс Рішення № 421/290, яким вирішив анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «СІНТЕК-Х» (індивідуальний податковий номер 33771904638, свідоцтво № 100200589) у зв'язку з тим, що 20.10.2011 року по платнику ТОВ «СІНТЕК-Х» внесено запис до Єдиного державного реєстру № 12241440026017693 про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

10.05.2012 року позивач надіслав відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2012 року.

15.05.2012 року вказана податкова декларація була отримана відповідачем.

15.05.2012 року відповідач надіслав позивачу лист № 8560/10/184-22, в якому повідомив, що у зв'язку з тим, що свідоцтво платника ПДВ № 100200589 було анульовано 20.01.2011 року, надіслана позивачем поштою декларація з податку на додану вартість за квітень 2012 року не прийнята до розгляду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 року у справі № 2а/0470/6608/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 року, було скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 421/290 від 20.01.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТЕК-Х». Поновлено ТОВ «СІНТЕК-Х» у реєстрі платників податку на додану вартість з дати анулювання реєстрації - з 20.01.2011 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За змістом ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

У відповідності зі ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Крім того, відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 року № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація. Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.

Аналіз наведених нормативних приписів вказує на те, що податкова декларація може бути не прийнята податковим органом лише у випадку, якщо вона заповнена з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, що може вплинути на адміністрування податку органом державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом від 15.05.2012 року № 8560/10/184-22 повідомив позивача про те, що надіслана позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2012 року не прийнята до розгляду у зв'язку з анулюванням 20.01.2011 року свідоцтва платника ПДВ позивача.

Проте, як було зазначено, чинне законодавство не містить такої підстави для невизнання податкової звітності податковою декларацією і відповідної відмови у прийнятті такої звітності як анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової звітності позивача з податку на додану вартість за квітень 2012 року податковою декларацією є обґрунтованими.

Водночас, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для їх суб'єктів. Правовий акт індивідуальної дії породжує права й обов'язки тільки в того суб'єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), якому (яким) його адресовано.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

За своїм змістом оскаржуваний лист № 8560/10/184-22 від 15.05.2012 року не є рішенням відповідача у розумінні процесуального закону, оскільки має інформаційний характер та не містить приписів чи розпоряджень суб'єкта владних повноважень.

За таких умов позовні вимоги про скасування рішення відповідача №7609/10/184-22 від 08.05.2012 року про невизнання податкової звітності позивача з податку на додану вартість за квітень 2012 року податковою декларацією задоволенню не підлягають.

Пунктом 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

З огляду на викладене, позовні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за квітень 2012 року є неналежним способом захисту порушеного права та задоволенню не підлягають.

Водночас, суд вважає, що необхідним заходом для належного захисту прав платника є зазначення у резолютивній частині судового рішення дати, з якої податкова декларація вважається поданою платником до органу державної податкової служби.

Відповідно до Інструкції "Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби", затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005 № 276,облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес введення. З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. У залежності від призначення платежів відкриваються, зокрема, такі особові рахунки: ф. N 5 - для здійснення обліку податку на додану вартість для платників податків - юридичних та фізичних осіб. У картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис вказаних підсумкових рядків до особового рахунку. Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією. Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді. На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 03.07.2001 № 266 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків". Податкові вимоги формуються засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо.

Станом на час розгляду справи постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 року у справі № 2а/0470/6608/12рішення відповідача № 421/290 від 20.01.2011 року про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість скасовано та поновлено позивача у реєстрі платників податку на додану вартість з 20.01.2011 року.

Отже, підстави для невнесення даних, зазначених у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, до відповідної форми податкової звітності відпали, і у позивача є в наявності матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

За таких обставин, позовні вимоги про зобов'язання відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації позивача з податку на додану вартість за квітень 2012 року в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в його картці особового рахунку є законними та обґрунтованими.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення, яку він зазначає як позовну, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності з ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позовні вимоги - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, спрямовані на захист або поновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 267 суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є засобом судового контролю за виконанням судового рішення, який застосовується судом за власною ініціативою та розсудом і не може бути предметом позовних вимог.

За таких обставин, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо невизнання податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТЕК-Х» з податку на додану вартість за квітень 2012 року податковою декларацією.

Визнати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТЕК-Х» з податку на додану вартість за квітень 2012 року такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНТЕК-Х» у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, тобто 15.05.2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТЕК-Х» з податку на додану вартість за квітень 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТЕК-Х».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНТЕК-Х» (код ЄДРПОУ 33771191) судові витрати в сумі 24,00 грн. (двадцять чотири гривні 00 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна