Рішення № 34388972, 16.10.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8043/13-ц

Провадження № 2/127/3094/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2013 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Клапоущак С. Ю.,

при секретарі - Гнасько Н.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Чугунова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Фінансова ініціатива" в особі Вінницького відділення № 3 ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" про розірвання договору банківського вкладу № 165656, стягнення коштів за депозитним вкладом та відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Фінансова ініціатива" до ОСОБА_3, ОСОБА_5 (третя особа Вінницька об"єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби України) про визнання правочину таким, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2013 року ОСОБА_3 звернувся з зазначеним позовом до відповідача про розірвання договору банківського вкладу № 165656 (вклад «Ощадний»), укладеного 21 січня 2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ Комерційний Банк «Фінансова ініціатива» та стягнення з відповідача грошових коштів за депозитним вкладом у розмірі 98999,56 грн., 10000 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

В ході судового розгляду позивач неодноразово змінював вимоги, останній раз 02.10.2013 року уточнив свої позовні вимоги, просив стягнути з ПАТ Комерційний Банк "Фінансова ініціатива" на користь ОСОБА_3 98000,00 грн. депозитного вкладу та 9536,88 грн. відсотків за договором депозитного вкладу за період з 21 січня 2013 року по 02.10.2013 року та 10000 грн. моральної шкоди.

Свої вимоги мотивував тим, що 21 січня 2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського вкладу № 165656 (вклад "Ощадний"), на виконання умов якого ОСОБА_3 вніс на відкритий на його ім'я в установі банку депозитний рахунок №НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 1000 грн., а відповідач прийняв дані кошти на строк 370 календарних днів за відсотковою ставкою 16% річних. Пізніше в межах діючого договору банківського вкладу позивачем був збільшений розмір вкладу на підставі Додаткового договору від 21.01.2013 року на суму 99000,00 грн.

12.02.2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою про дострокове повернення депозитного вкладу в сумі 100000,00 грн. 21.02.2013 року позивач отримав 1000,44 грн з депозитного рахунку.

Іншу суму депозитного вкладу , що складає 98999,56 грн. відповідач в порушення умов договору та вимог ст.ст. 1058, 1060 ЦК України позивачу не повернув, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

До судового розгляду по суті відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області, в якому просив суд визнати договір банківського вкладу № 165656 від 21.01.2013 року таким, що порушує публічний порядок та вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та просив стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в дохід держави грошові кошти в розмірі 98999,56 грн.

В зустрічному позові ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" посилався на зареєстровану 19.02.2013 року ВМВ УМВС України у Вінницькій області в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12013010390001071 заяву про те, що ОСОБА_5, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із старшим касиром вказаного відділення ОСОБА_6, економістом відділення ОСОБА_7, а також фізичними особами, що звернулись із незаконними вимогами до банку - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_3, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та іншими невстановленими особами, шляхом подачі вищевказаним фізичним особам підроблених договорів та касових документів з вимогами про повернення внесених на банківські рахунки грошових коштів, здійснили замах на заволодіння шляхом обману майном ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" в особливо великих розмірах, оскільки заявлені фізичними особами вимоги спростовуються документами, наявними у банку, а також інформацією щодо балансу по залишках на рахунках вказаних фізичних осіб станом на 12.02.2013 року.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що оскільки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вступили з ОСОБА_3 в злочинний зговір з метою ухилення від фінансового моніторингу, сплати податків, легалізації доходів здобутих незаконним шляхом, правочини укладені між ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" та ОСОБА_3 є такими, що порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства та просив у відповідності до ст. 228 ЦК України визнати їх недійсними з застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК України, а саме стягнення з відповідачів в дохід держави отриманих за вказаним договором банківського вкладу та додатковими угодами до договору грошових коштів в сумі 98999,56 грн.

Представник ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" в судовому засіданні первісний позов не визнав. Суду пояснив, що дійсно позивач відкривав депозитний рахунок в ПАТ КБ "Фінансова ініціатива", на який вніс кошти в розмірі 1000,00 грн., які йому були повернуті 21.02.2013 року в повному обсязі. Згідно даних бухгалтерського обліку ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" інші відомості про зарахування грошових коштів на відкритий позивачу банківський рахунок №НОМЕР_1 відсутні, тому вказана обставина доводить невнесення позивачем зазначених грошових коштів в повному обсязі та спричиняє недійсність договору та додаткових угод до нього, а відтак і відсутність у відповідача обов'язку повернути грошові кошти вкладника на його першу вимогу. Також немає підстав для стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди. Зустрічні позовні вимоги підтримав.

Представник позивача уточненні позовні вимоги підтримав, проти задоволення зустрічного позову заперечив, вказав, що відповідно до наданих позивачем в установу банку заяв про зняття готівкових коштів та додаткових договорів на зняття коштів позивач отримав 21.02.2013 року з депозитного рахунку грошові кошти в сумі 1000,44 грн., тобто позивач, укладаючи депозитний договір з відповідачем та отримавши частково суму вкладу, навіть не міг припустити, що згодом він не зможе отримати всю суму вкладу та крім цього відповідач звинуватить його у змові з працівником банку та шахрайстві. Вважає, що позивачу завдано відповідачем також моральну шкоду, яка полягає в порушенні прав позивача, та привела до фізичних, психічних страждань, погіршення сімейних стосунків. Просив вимоги первісного позову задоволити, у вимогах зустрічного позову відмовити за необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідач по зустрічному позову ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. Про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначене в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Третя особа Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької обласної Державної податкової служби України в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, надала заяву щодо розгляду справи у її відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісний позов є обґрунтований і підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов із наступного.

Відповідно ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад); за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника; умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до п.1.4 Положення про порядок здійснення банками вкладних операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою правління НБУ від 03.12.2003 року № 516 визначено, що залучення банком вкладів фізичних осіб підтверджується, зокрема, договором банківського вкладу з видачею іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності та звичаями ділового обороту.

Пункт 2.9. глави 2 розділу ІУ Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління НБУ від 01.06.2011 року № 174 передбачає, що банк зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція, або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Судом встановлено, що 21 січня 2013 року між позивачем та відповідачем від імені якого на підставі довіреності діяла начальник Вінницького відділенням № 3 ОСОБА_5, був укладений договір банківського вкладу № 165656 (вклад "Ощадний")(а.с.5-7).

Відповідно до умов п. 1.1. зазначеного Договору Банк приймає від Вкладника грошові кошти в сумі 1000,00 грн. (надалі - "Вклад") строком на 370 днів, що починається з наступного дня після внесення (надходження) грошових коштів на депозитний рахунок по 26 січня 2014 року на умовах та в порядку, визначених цим Договором. Згідно п. 1.2. Договору процентна ставка за Вкладом становить 16,00% річних. Відповідно до умов п. 1.3. Договору незнижувальний залишок коштів на Депозитному рахунку протягом строку Вкладу встановлюється в сумі 1000,00 грн.

Згідно п. 1.4. Договору додаткові внески (поповнення) до Вкладу допускаються виключно до дня, що передує "Даті повернення", а саме до 26 січня 2014 року.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору Банк зобов'язується прийняти грошові кошти, зазначені в п.1.1 цього Договору і зарахувати їх на депозитний рахунок № НОМЕР_1 в дату укладання цього договору, підтвердивши отримання Вкладу видачею належним чином оформленої квитанції банку та/або виписки з Депозитного рахунку.

На виконання умов п.п. 1.1., 1.4. Договору позивачем на депозитний рахунок №НОМЕР_1 в ПАТ КБ "Фінансова ініціатива", м. Київ, МФО 380054 було внесено 1000,00 грн. згідно квитанції № 4039 від 21.01.2013 року; на збільшення суми вкладу внеску між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір від 21.01.2013 року та позивачем на виконання додаткового договору внесено 99000,00 грн. одним платежом згідно квитанції № 4140 від 21.01.2013 року (а.с.8,9).

Відповідно до заяви від 21.02.2012 року про зняття готівкових коштів позивачем було отримано з депозитного рахунку відповідача грошові кошти в сумі 1000,44 грн. (а.с. 8).

Згідно ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.

Відповідачем оформлено ліцензію Національного банку України № 219 від 11 жовтня 2011 року на право надання банківських послуг, визначених ч. 3 ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність".

Згідно ст. 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком.

Відповідно до ч. 2 ст. 1058 ЦК України договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 ЦК України).

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до пояснень представника відповідача - позивача, укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" договір банківського вкладу відповідає типовій формі, затвердженій Постановою правління банку, а отже є договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України, відповідно до якої позивач ОСОБА_3 не міг запропонувати відповідачу свої умови договору.

Згідно п. 1.4 глави 1 розділу IV Інструкції клієнт заповнює касові документи від руки чи за допомогою технічних засобів або банк (філія, відділення) за згодою клієнта заповнює касові документи із застосуванням технічних засобів або системи автоматизації банку (далі - "САБ").

Згідно п. 2.5 глави 1 розділу IV Інструкції Банк (філія, відділення) здійснює приймання платежів від клієнтів із застосуванням САБ.

Правильність заповнення банком (філією, відділенням) реквізитів касового документа із застосуванням технічних засобів або САБ клієнт засвідчує своїм підписом.

Відповідно до п. 1.5 глави 1 розділу IV Інструкції прибуткові, видаткові та прибутково-видаткові касові ордери, заяви на видачу готівки банк (філія, відділення) оформляє за допомогою технічних засобів із зазначенням номера примірника в правому верхньому кутку.

Відповідно до п. 1.7 глави 1 розділу IV Інструкції друкується така кількість примірників касових документів, крім грошового чека, яка потрібна для учасників розрахунків.

Згідно п. 2.2. глави 1 розділу IV Інструкції Банк (філія, відділення) здійснює приймання від клієнта готівки національної валюти через операційну касу, зокрема за заявою на переказ готівки від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки.

Відповідно до п. 2.9 глави 1 розділу IV Інструкції Банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Отже, як вбачається з Інструкції та не заперечувалось представником відповідача - позивача, надані ОСОБА_3 квитанції до заяви про переказ готівки (примірник № 1) є надрукованими за допомогою САБ документами встановленої форми, один примірник якої видається установою банку особі, яка внесла грошові кошти в касу банку з метою зарахування на відповідний поточний рахунок отримувача, інший примірник разом з заявою залишається в установі банку та слугує підставою для зарахування грошових коштів на вказаний в заяві та квитанції рахунок.

Таким чином для зарахування грошових коштів на депозитний рахунок ОСОБА_3 мало відбутись дві взаємопов'язані події: прийняття касою банку певної суми готівкових грошових коштів та зарахування вказаної суми на депозитний безготівковий рахунок ОСОБА_3 із здійсненням відповідної бухгалтерської проводки.

Надані первісним позивачем квитанції на внесення грошових коштів в сумі 100000,00 грн., які є документами бухгалтерського обліку, мають підпис посадової особи, достовірність та повноваження якої засвідчені печаткою банку, а також договір банківського вкладу та додаткова угода до нього є належними та допустимими доказами внесення на депозитний рахунок зазначених грошових коштів у відповідності до положень ст. ст. 58, 59 ЦПК України.

Крім цього, по справі проводилась почеркознавча експертиза. У висновку Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №973/974/13-21 від 30 липня 2013 року зазначено, що оригіналу печатки каси банку, яка існувала в період укладення оспорюваних договорів, а саме: з 21.01.2013 року по 21.02.2013 року в розпорядження експерта надано не було у зв'язку з її заміною, вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_6 та ОСОБА_5 також в розпорядження експерта не надано.

Як вбачається з висновку судової почеркознавчої та технічної експертизи документів № 973/974/13-21 від 30 липня 2013 року при проведенні експертизи використовувались зразки підпису ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які надійшли в експертну установу з матеріалами інших цивільних справ, а саме № 127/6116/13-ц; № 127/5589/13-ц; № 127/5814/13-ц; 127/4946/13-ц та № 127/7150/13-ц. Крім цього, експертом досліджувався відтиск печатки ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" "Прибутково-видаткова каса № 1", який надійшов з матеріалами цивільної справи № 127/6116/13-ц, який існував в спірний період з 21.01.2013 року по 21.02.2013 року.

Так, експертом зазначено, що на квитанції за № 4039 від 21.01.2013 року на суму 99000,00 грн. наявний відтиск печатки "Прибутково-видаткова каса № 1 Вінницького відділення ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива.

З огляду на зазначене, суд критично ставиться до заперечень представника відповідача - позивача про те, що квитанція підроблена, оскільки за висновком експерта відтиск печатки на іншій наданій первісним позивачем квитанції аутентичний, тобто інший наданий оригінал квитанції містить той самий відбиток печатки (а.с. 95).

Крім цього, твердження представника Вінницького відділення ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива про те, що їх працівники ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вступили з громадянином ОСОБА_3 в злочинний зговір, судом до уваги не беруться, оскільки вказане нічим не доведено, відсутні будь-які об'єктивні дані, що вчинений спірний правочин, укладений між ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" та ОСОБА_3 є таким, що порушує публічний порядок та суперечить інтересам держави і суспільства та спростовується належними доказами.

Так, відповідно до письмової відповіді за № 28В/11 від 07.03.2013 року Вінницьке відділення №3 ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" залишок коштів на депозитному рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ КБ "Фінансова ініціатива", відкритому на ім'я ОСОБА_3 обліковується в сумі 0,00 грн. та зазначено про те, що правоохоронними органами проводяться слідчі дії щодо встановлення фактів протиправної дії групи фізичних осіб, які спільно з посадовими особами відділення банку злочинним способом заволоділи коштами фізичних осіб (а.с.11).

Тобто належних та допустимих доказів на підтвердження обставини, що ОСОБА_3 не вносив на депозитний рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КБ "Фінансова ініціатива", МФО 380054, відкритий на його ім'я кошти представником Вінницького відділення ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" не надано. Також не надано відповідних доказів, зокрема: виписок про рух коштів по депозитному рахунку та реєстрів бухгалтерських проводок за відповідні дні, а також доказів того, що не зарахування грошових коштів сталось внаслідок неправильного оформлення первинних касових документів або їх відсутності в установі банку.

З дослідженої в судовому засіданні копії трудової книжки ОСОБА_6 та наданими представником відповідача - позивача суду документами (штатний розпис, посадові інструкції, тощо) підтверджено факт перебування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в момент виникнення спірних правовідносин в трудових відносинах з банком та наявність у зазначених осіб повноважень на здійснення відповідних банківських операцій на підставі довіреності.

Посилання представника відповідача - позивача на відкрите за заявою ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" кримінальне провадження відносно скоєного його службовими особами злочину, як єдиної підстави для визнання правочину недійсним, суд оцінює критично, оскільки заява про скоєння кримінального злочину не є належним засобом доказування вини ОСОБА_3 в розумінні ст.ст. 10, 59 ЦПК України та не спростовує факту укладання зазначеного договору, що підтверджено матеріалами даної цивільної справи.

Також позивачем за зустрічним позовом не надано доказів того, що внесення та отримання ОСОБА_3 грошових коштів відповідно до умов укладеного Договору банківського вкладу на відкритий йому в установі банку депозитний рахунок в будь-який спосіб посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Тому вимога Вінницького відділення №3 ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" визнати правочини укладені між ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" та ОСОБА_3 таким, що порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства, а тому застосувати наслідки недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК України, а саме стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в дохід держави отриманих за вказаним договором банківського вкладу та додатковими угодами до договору грошових коштів в сумі 98999,56 грн. не підлягає до задоволення як така, що не узгоджується ні з укладеним кредитним договором, ні з вимогами ст. 1050 ЦК України.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами пунктів 3.3, 3.4 Глави 3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 516 від 03.12.2003р. передбачено, що банки повертають вклади (депозити) та .планують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком. Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу (депозиту) у розмірі, який установлюється в договорі банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до правил ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Також згідно ч. 2 ст. 57 ЦПК України ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Частиною 2 ст. 1066 ЦК України встановлено, що банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.

Вказаний договір банківського вкладу від 21.01.2013 року та додатковий договір в оригіналах безпосередньо досліджено в судовому засіданні та встановлено, що вони містять всі обов'язкові реквізити, підписані від імені банку уповноваженою особою відповідача ОСОБА_5, чий підпис завірено печаткою банку.

Відтак внесення ОСОБА_3 на відкритий згідно умов договору банківського вкладу № 165656 від 21.01.2013 року депозитний рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 1000,00 грн. незнижувального залишку 21.01.2013 року, поповнення банківського вкладу від 21.01.2013 року на суму 99000,00 грн., а також зняття коштів 21.02.2013 року в сумі 1000,00 грн. доведено належними та допустимими доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, на підставі поданих ОСОБА_3 доказів та пояснень представників сторін в судовому засіданні встановлено факт укладання договору банківського вкладу від 21.01.2013 року, додаткової угоди до нього, та внесення та зняття готівкових коштів з депозитного рахунку позивача № НОМЕР_1 в ПАТ КБ "Фінансова ініціатива", м. Київ, МФО 380054.

Таким чином розмір заборгованості відповідача за договором банківського вкладу становить 98000,00 грн.

Зроблений позивачем розрахунок процентів за вкладом на суму фактичного залишку коштів на рахунку за період з 21.02.2013 року по 01.10.2013 року виходячи зі ставки 16% річних в сумі 9536,88 грн. є арифметично вірним. Заперечень проти його правильності або власного розрахунку зазначеної суми відповідачем в судовому засіданні не надано.

Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника та умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав.

Крім того, відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договорoм або законом, зокрема: припинення зобов'язань внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, а також відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п.п.3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року №4 моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків, крім того у кожній справі суду необхідно з'ясовувати характер правовідносин сторін та чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Враховуючи, що правовідносини за договором банківського вкладу, який був укладений між сторонами регулюються параграфом 3 Глави 71 ЦК України, статтями якого не передбачено відшкодування моральної шкоди, як не передбачено відшкодування моральної шкоди і договором банківського вкладу, який був укладений між сторонами 21.01.2013 року, при цьому у суду відсутні достатні підстави вважати, що первісний позивач отримав моральну шкоду, яка потребує компенсації, внаслідок чого суд вважає, що ОСОБА_3 слід відмовити в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

У судовому засіданні позивачем не доведено настання фізичних, психічних страждань, погіршення сімейних стосунків ОСОБА_3 та причинного зв'язку між зазначеним фактом та діями (бездіяльністю) відповідача - позивача та обставиною, визначеною позивачем як моральна шкода внаслідок умисного ухилення ПАТ КБ "Фінансова ініціатива від виконання договору банківського вкладу та є незрозумілим з чого він виходить оцінюючи шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України вказана правова норма регулює правовідносини, коли моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особи, яка її завдала.

На думку суду зазначена норма закону регулює правовідносини, що виникають внаслідок заподіяння позадоговірної шкоди і на спірні правовідносини не поширюється.

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги те, що банк протиправно та в порушення умов договору та закону депозитний вклад та нараховані відсотки за користування вкладом не повертає, то суд дійшов до висновку, що слід зобов'язати ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" повернути ОСОБА_3 вклад та нараховані відсотки, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому при стягнення з відповідача - позивача на користь ОСОБА_3 1090,00 грн. гривень в рахунок відшкодування сплаченого при подачі позову судового збору, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, оскільки якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Під час звернення до суду з позовом позивачем було оплачено 1090,00 гривень судового збору, що стверджується квитанцією № 102374.470.1 (а.с. 1 ). Суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивача 991,9 гривень в рахунок відшкодування сплаченого судового збору, що складає 91 відсотки від задоволеної частини позовних вимог пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, у відповідності до ст.ст. 16, 633, 1058, 1060, 1066, 1071, 1073 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 31, 58-60, 179, 213-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Фінансова ініціатива" в особі Вінницького відділення № 3 ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" про розірвання договору банківського вкладу №165656, стягнення коштів та відсотків за депозитним вкладом задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ Комерційний Банк "Фінансова ініціатива" на користь ОСОБА_3 98000,00 грн. депозитного вкладу та 9536,88 грн. відсотків за договором депозитного вкладу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Фінансова ініціатива" в особі Вінницького відділення № 3 ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" на користь ОСОБА_3 витрати пов'язані з сплатою судового збору в розмірі 991,9 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Фінансова ініціатива" до ОСОБА_3, ОСОБА_5 (третя особа Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби України) про визнання правочину таким, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С У Д Д Я