Постанова № 34388461, 28.10.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.10.2013 р. справа №5009/3556/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Суддів:Малашкевича С. А. Ломовцевої Н. В., Мартюхіної Н. О.при секретарі судового засідання Максименко Г. П.за участю представників сторін: від позивача:Антонець І. В. - за довір.від відповідача:Польнікова Н. В. - за довір. розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Російська літакобудівна корпорація "МіГ", м. Москва, Російська Федераціяна ухвалу господарського суду Запорізької областівід 30.09.2013р.у справі№ 5009/3556/12(суддя: Мойсеєнко Т.В.)за позовомВідкритого акціонерного товариства "Російська літакобудівна корпорація "МіГ", м. Москва, Російська Федераціядо відповідача: Публічного акціонерного товариства "МОТОР СІЧ", м. Запоріжжя простягнення 39 165 254,80 російських рублів, що еквівалентно 9 969 907,26 грн.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Російська літакобудівна корпорація "МіГ" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "МОТОР СІЧ" про стягнення грошових коштів на суму 39165254,80 російських рублів.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.11.2012р. у справі №5009/3556/12, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013р., у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2013 р. у даній справі попередні судові рішення скасовані, позов Відкритого акціонерного товариства "Російська літакобудівна корпорація "МіГ" задоволений в повному обсязі, внаслідок чого стягнуто з Публічного акціонерного товариства "МОТОР СІЧ" на користь Відкритого акціонерного товариства "Російська літакобудівна корпорація "МіГ" грошові кошти на суму 39165254 російських рублів 80 копійок, а також 64380,00 грн. - судового збору за подання позовної заяви, 32190,00 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги, 34410,00 грн. -судового збору за подання касаційної скарги. Про що, 10.09.2013 р. господарським судом Запорізької області видано відповідні накази.

19.09.2013р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство "МОТОР СІЧ" із заявою про зупинення виконання постанови Вищого господарського суду України від 20.08.2013р. та відстрочку виконання цієї постанови строком на три роки. Заява обґрунтована тим, що сума боргу, яка підлягає стягненню за постановою ВГСУ надто велика і фінансовий стан відповідача, з урахуванням необхідності виконання державної програми розвитку літакобудівної галузі, не дозволяє виконати рішення суду шляхом одночасної сплати стягуваних сум. Крім того, зазначив, що негайне виконання постанови касаційної інстанції призведе до банкрутства підприємства.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.09.2013 р. у справі № 5009/3556/12 заява Публічного акціонерного товариства "МОТОР СІЧ", м. Запоріжжя про відстрочку виконання постанови Вищого господарського суду України від 20.08.2013 р. у справі №5009/3556/12 задоволена частково. Виконання постанови Вищого господарського суду України від 20.08.2013 р. у справі №5009/3556/12 про стягнення 39165254 російських рублів 80 копійок, а також 64380,00 грн. судового збору за подання позовної заяви, 32190,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 34410,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги відстрочено строком на 12 місяців, починаючи з 30.09.2013 р.

Суд першої інстанції з аналізу наданих відповідачем документів в обґрунтування заяви, дійшов висновку, що надання відповідачу відстрочки на вказаний термін сприятиме як можливості продовження господарської діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, винести нову ухвалу якою відмовити у задоволенні заяви відповідача повністю. В обґрунтування підстав для її скасування апелянт посилається на не повне з`ясування судом обставин, що мають значення у справі, недоведеність обставин, а також порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: ст. 43, 86 ГПК України. Апелянт вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу суд визнав достовірними твердження АТ «Мотор Січ» про його скрутне матеріальне становище, не перевіривши при цьому його дійсний фінансовий стан, не дослідив обставин, на які вказував відповідач та не встановив причинного зв`язку між цими обставинами та фінансовим становищем відповідача. Також, на думку апелянта, відповідач взагалі не довів факт скрутного фінансового становища.

Відповідач з доводами апеляційної скарги не погодився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи апелянта вважає необґрунтованими, вказуючи на те, що суд першої інстанції правомірно, з дотриманням законодавчих вимог, за наслідком дослідження доказів, наданих до матеріалів справи, визнав, що виконання в даний час постанови ВГСУ, в тому числі накладення арешту на рахунки і майно призведе до порушення нормальної роботи АТ «Мотор Січ», оскільки цього не дозволяє залишок вільних коштів на рахунках підприємства, а їх примусове стягнення призведе до зупинення виконання інвестиційних і інноваційних проектів, а тому вважає ухвалу суду першої інстанції про надання йому відстрочки законною та обґрунтованою. У зв`язку з чим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.09.13 р. без змін.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі господарського суду Запорізької області від 30.09.13 р., судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з заявою про відстрочку виконання постанови ВГСУ від 20.08.2013 р., відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан, що спричинений відсутністю на його рахунках суми авансу, яка підлягає поверненню позивачу, оскільки вона була повністю освоєна підприємством на виготовлення авіаційних двигунів з метою своєчасного виконання своїх контрактних зобов'язань перед позивачем; крім того, у зв'язку з неповною сплатою позивачем авансу відповідачем були залучені додаткові кредитні кошти для виготовлення двигунів; відсутністю вільних коштів на рахунках підприємства та наявністю у підприємства чинних зобов'язань з виконання контрактів на загальну суму більш ніж 5 млрд. грн. З огляду на викладені обставини, відповідач вважає, що негайне виконання судового рішення в даній справі призведе до затримок у сплаті поточних платежів, заробітної плати, розрахунках з бюджетом, скороченні чисельності робочих місць, порушення строків виконання державних, а також інших контрактів та створить загрозу нормальному функціонуванню підприємства, яке має стратегічне значення для держави, і внаслідок цього спричинить його банкрутство.

Також, відповідач послався на те, що на виконання Державної програми розвитку літакобудівної промисловості всі кошти, що вивільняються в процесі застосування ПАТ «МОТОР СІЧ» пільг, наданих державою, а також в процесі здійснення господарської діяльності, спрямовуються на виконання інноваційних і інвестиційних проектів, з метою створення та впровадження у виробництво сучасної техніки у сфері літакобудування. З огляду на те, що виконання державної програми розраховано загалом до 2012 року, деякі елементи діють до 2016 року, з метою попередження зупинення виконання такої державної програми і надання підприємству можливості поступового вивільнення необхідних коштів для виконання судового рішення, відповідач просить надати відстрочку його виконання строком на три роки.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно із зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Поряд з цим, зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при зверненні до суду із заявою про відстрочку виконання рішення зазначено конкретні обставини, які ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

Статтею 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка кореспондується з нормами Конституції України, передбачено, що суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, надання відстрочки виконання рішення є правом суду, який на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Судом першої інстанції при прийняті оскаржуваної ухвали правомірно були враховано ті обставини, що ПАТ «МОТОР СІЧ» є стратегічним підприємством для держави; авансовий платіж на рахунках підприємства не обліковується, так як сплата, перерахована ВАТ «МіГ» у 2003 році, була освоєна підприємством з метою виготовлення авіаційних двигунів на виконання контрактних зобов'язань з позивачем, в підтвердження чого відповідачем було надано лист ПАТ «МОТОР СІЧ» № ВТФ/62522 від 24.10.2003 р. та довідку підприємства про витрати від 29.11.2012 р. № 311-1/СПО; суми, які підлягають сплаті за постановою ВГСУ (39 165 254 російських рублів 80 копійок безпідставно отриманих коштів та 130 980,00 грн. судових витрат) є значними і одночасна сплата цих сум відповідачем негативно позначитися на нормальній господарській діяльності підприємства та може, як наслідок цього, призвести до його банкрутства. Також, з наданих відповідачем відомостей про рух грошових коштів на розрахункових рахунках ПАТ «МОТОР СІЧ» за вересень 2013 року, вбачається, що для забезпечення стабільної діяльності підприємства необхідне щомісячне фінансування для розрахунків з постачальниками в розмірі 248 601 328,77 грн., на сплату податків в розмірі 5 266 986,89 грн., на виплату заробітної плати в розмірі 120 719 538,56 грн., фінансові витрати на суму 17 920 000,00 грн. та інші витрати на загальну суму 8 688 213,01 грн. При цьому загальні витрати підприємства у вересні 2013 року (401 196 067,23 грн.) перевищують грошові надходження за відповідний місяць (363 412 541,19 грн.).

Підтвердженням скрутного фінансового становища також є те, що для ведення господарської діяльності підприємством залучені кредитні ресурси (згідно довідки ПАТ «МОТОР СІЧ» станом на 30.09.2013 р. сума заборгованості відповідача по кредитах складає в гривневому еквіваленті 88 662 500 грн. по довгострокових кредитах та 233 058 612 грн. по короткострокових кредитах). При цьому, в забезпечення зобов'язань ПАТ «МОТОР СІЧ» за кредитними договорами накладені заборони відчуження рухомого майна ПАТ «МОТОР СІЧ» (товарів в обороті та виробничого обладнання), що підтверджується витягом з реєстру обтяжень рухомого майна від 27.09.2013р.

Крім того, у зв'язку з необхідністю виконання відповідачем державної програми підтримки розвитку літакобудівної галузі, всі кошти, що вивільняються в процесі застосування ПАТ «МОТОР СІЧ» пільг, наданих державою, а також в процесі здійснення господарської діяльності, спрямовуються на виконання інноваційних і інвестиційних проектів, з метою створення та впровадження у виробництво сучасної техніки у сфері літакобудування.

Таким чином, дослідивши зазначені документи, подані відповідачем в обґрунтування підстав для відстрочки виконання судового рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відстрочка виконання судового рішення надасть цілком реальну змогу підприємству в майбутньому розрахуватися з позивачем, і продовжити свою подальшу господарську діяльність.

Натомість апелянт не надав достатніх доказів того, що відстрочка виконання рішення призведе до значного погіршення його фінансового становища та взагалі наявність на цей час скрутного фінансового становища.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведена відповідачем ситуація об'єктивно унеможливлює здійснення ним своєчасних розрахунків з позивачем, що є винятковою обставиною та підставою для надання відповідачеві відстрочки виконання рішення суду.

Крім того, колегія суддів враховує також те, що суд надав відстрочку виконання рішення суду на значно менший строк, не зважаючи на те, що заявник просив надати її на 3 роки. З даною позицією господарського суду колегія суддів апеляційної інстанції також погоджується.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 30.09.2013 р. у справі № 5009/3556/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105, 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Російська літакобудівна корпорація "МіГ", м. Москва, Російська Федерація на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.09.2013 р. у справі № 905/3556/12 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.09.2013 р. у справі № 905/3556/12 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя С.А. Малашкевич

Судді: Н. В. Ломовцева

Н. О. Мартюхіна