Рішення № 34388389, 10.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р.Справа № 922/3096/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків, до Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, м. Богодухів Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, Богодухівська районна державна адміністрація, м. Богодухів Харківської області, про стягнення 157690,30грн. за участю представників:

позивача - Басарт Л.А. (дов.)

відповідача - Жижирій Н.В. (начальник), Пугач Л. І. (дов.)

третьої особи - Сизоненко О.В. (дов.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Котельні лікарняного комплексу", звернувся до господарського суду Харківської області, з позовною заявою до відповідача, Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 2007/11 від 01.10.2010 р., у загальній сумі 157690,30 грн., в т.ч. основна заборгованість - 145930,42 грн., 3% річних - 8019,47 грн., пеня - 3740,41 грн. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати.

У судовому засіданні позивачем надані письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що після його звернення з даним позовом відповідачем в добровільному порядку перераховані в рахунок погашення основної заборгованості кошти в сумі 18700,00 грн.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги та просить урахувати здійснену відповідачем часткову оплату.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач необґрунтовано збільшив заборгованість, застосувавши невірну формулу нарахувань та не врахувавши окремі показники. В останньому судовому засіданні відповідач фактично визнав позовні вимоги, пославши на те, що сплати не були здійснені через відсутність коштів у бюджеті. Крім того відповідачем заявлено клопотання про зменшення суми штрафних санкцій та пені до 0,00 грн., а також про розстрочення виконання судового рішення на два роки.

Ухвалою суду від 15.08.2013р. до участі у справі залучено Богодухівську районну державну адміністрацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача.

Третя особа - Богодухівська районна державна адміністрація підтримує позицію відповідача, вказує на те, що є розпорядником бюджетних коштів та не здійснено оплати за отриману теплову енергію через відсутність фінансування.

В слуханні справи оголошувались перерви до 08.10.2013р. об 11:30 год., 10.10.2013р. о 12:30 год.

Вислухавши представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" (теплопостачальна організація, позивач) та Управлінням праці та соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації, яке змінило назву на Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області відповідно до розпорядження Богодухівської райдержадміністрації від 14.09.2012р. № 511 (споживач, відповідач) був укладений договір про постачання теплової енергії № 2007/11 від 01.10.2010р.

За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 даного договору.

Строк дії договору № 2007/11 від 01.10.2010 р. з урахуванням додаткової угоди № 4 від 28.01.2011р. встановлений до 31.12.2011р.

Сторони в п. 10.4 погодили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. В п.10.2 договору сторони погодили випадки, з яких цей договір припиняє свою дію - закінчення строку, на який він був укладений; взаємна згода сторін; прийняття рішення господарським судом та ліквідація однієї із сторін.

Документи, що містяться в матеріалах справи, дають підстави вважати договір № 2007/11 від 01.10.2010 р. діючим.

Згідно із договорами позивач поставив теплову енергію в приміщення споживача, що знаходиться за адресою : Харківська область, м. Богодухів, вул. Чернієнко, 6-б, та виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт за період з жовтня 2010р. по квітень 2013р.

Згідно з актами виконаних робіт за період з жовтня 2012р. по квітень 2013р. позивачем відповідачу була поставлена теплова енергія на загальну суму 294150,53 грн.

Станом на 30.04.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 158560,42 грн., що підтверджено і відповідачем в акті звірки взаєморозрахунків.

На момент звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість становила 145930,42 грн., з якої в процесі розгляду справи було погашено 18700,00 грн., а отже залишок заборгованості склав 127230,42 грн.

Відповідач в своїх запереченнях проти позову заперечував проти споживання теплової енергії в заявлених позивачем обсягах та на визначену позивачем суму, методики нарахувань .

Судом встановлено, що відповідач не має індивідуального приладу обліку теплової енергії на своїй будівлі.

Згідно п.5.6. договору № 2007/11 від 01.10.2010р. у разі підключення Споживача без приладів комерційного обліку до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами комерційного обліку - від загального обсягу теплової енергії, визначеної за приладами комерційного обліку ЦТП віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за показаннями приладів комерційного обліку Споживачів, підключених до ЦТП, а решта обсягу спожитої теплової енергії розподіляється Споживачу пропорційно до його договірного максимального приєднаного теплового навантаження та фактичного часу споживання теплової енергії.

Відповідач отримує теплову енергію від котельні по пров. Лікарняному, 2, в м. Богодухів, власником якої є Богодухівська міська рада, а ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" орендувало її по договору з метою виробництва теплової енергії.

На цій котельні 08.11.2011р. був встановлений комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджено актом допуску к експлуатації від 08.11.2011р. та актом збереження пломб від 08.11.2011р. Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Харківській області.

Відповідач листом № 960-5 від 16.11.2011р. був попереджений про встановлення цього приладу обліку та зміну порядку розрахунків за теплову енергію у відповідності до пункту 5.6. договору купівлі-продажу теплової енергії, що підтверджується копією листа-повідомлення та поштового повідомлення про його отримання.

Таким чином, за період грудень 2011р. - березень 2012р. розрахунок теплової енергії відповідачу був зроблений на підставі розрахунку по всім споживачам тепла від котельні за кожний місяць, довідки про середньомісячну температуру по кожному місяцю від Харківського регіонального центру з гідрометеорології, щомісячних звітів про зняття показань приладу обліку тепла на котельні. Відповідний розрахунок був зроблений за формулою, що передбачена КТМ 204 Україна 244-91.

Суд вважає, що позивачем доведена правомірність нарахувань за спірний період саме в сумах, що визначені позивачем, а відповідачем не надано належного нормативного обґрунтування та документального підтвердження своїх заперечень.

Суд також не приймає посилання відповідача на те, що акти виконаних робіт підписані працівником, який на даний час звільнений, а такі акти підписував без належної перевірки, оскільки акти підписані повноважною особою на момент їх підписання, що не заперечується відповідачем та акти завірені печаткою відповідача, а отже такі акти є належним доказом отримання відповідачем теплової енергії в обсягах, що зазначені в актах виконаних робіт.

Відповідно до п.6.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Згідно п. 6.4 договору споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.5 договору).

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р. плата за житлово - комунальні послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлений інший строк.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, та те, що на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 127230,42 грн. В частині стягнення заборгованості в сумі 18700,00 грн. суд припиняє провадження у справі на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю спору.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3740,41 грн., нараховану за несвоєчасну сплату відповідачем отриманої теплової енергії за період з лютого 2012 р. по лютий 2013р.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення за період з дня настання строку оплати до дня фактичної оплати.

Наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами. Нарахування пені здійснено в межах строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України. Наданий позивачем розрахунок не спростований відповідачем.

Відповідач просить зменшити стягувану суму пені до 0,00 грн., тобто на 100%, обґрунтовуючи клопотання важким фінансовим становищем.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Приписами частини 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд враховує те, що відповідач є неприбутковою організацією, а отже відповідач не розрахувався з позивачем за отриману теплову енергію через недостатність фінансування з державного бюджету, суд також враховує те, що відповідачем приймаються заходи щодо погашення заборгованості, а за таких обставин, враховуючи позицію позивача, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір стягуваної пені на 50% відсотків, стягнувши з відповідача на користь позивача пеню в сумі 1870,20 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем зроблений розрахунок 3% річних, згідно якого нараховані річні складають 8019,47 грн. та нараховані за несвоєчасну сплату теплової енергії, отриманої в період з жовтня 2010 р. по квітень 2013р.

Наданий розрахунки відповідає вимогам чинного законодавства, а тому 3% річних у сумі 8019,47 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, нараховані 3% річних не є штрафними санкціями та не можуть бути зменшені судом.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його винних дій, а частина заборгованості була сплачена лише після звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідачем також заявлено клопотання про розстрочення стягнення заборгованості на два роки.

Позивач заперечує проти даного клопотання, вказуючи, що йому також необхідно виконувати свої зобов'язання перед НАК "Нафтогаз України" за отриманий газ, щоб мати змогу виконувати зобов'язання щодо поставки теплової енергії, а заявлений відповідачем період розстрочки є занадто великим.

Згідно з п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. (із змінами) вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан.

Судом встановлено, що фінансування відповідача здійснюється з державного бюджету, недостатність такого фінансування стало наслідком виникнення заборгованості.

Надані документи свідчать про наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду.

Однак, суд має врахувати і майнові інтереси стягувача, якому також необхідно виконувати свої грошові зобов'язання перед контрагентами, що можливо з рахунок коштів, які надходять від споживачів теплової енергії, в тому числі і від відповідача.

А за таких обставин суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду частково, надавши розстрочення сплати заборгованості на 6 місяців. Суд вважає, що саме такий термін надасть можливість відповідачу розрахуватись з позивачем, заклавши необхідні суми в бюджет на наступний рік та звернутись до відповідних органів щодо здійснення фінансування на виконання рішення суду. Крім того суд вважає, що розстрочення сплати заборгованості на такий термін, є більш ефективним засобом погашення заборгованості, ніж вчинення примусових дій з виконання наказу суду.

За таких обставин суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості в загальному розмірі 140274,09 грн. на 6 місяців зі сплатами за наступним графіком : до 25.11.2013р. - 23379,01 грн., до 25.12.2013р. - 23379,01 грн., до 25.01.2014р. - 23379,01 грн., до 25.02.2014р. - 23379,01 грн., до 25.03.2014р. - 23379,01 грн., до 25.04.2014р. - 23379,04 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації (62103, Харківська область, м. Богодухів вул. Чернієнка, 6, р/р 35215001000686 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 03196386) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (61018, м. Харків, вул. Балакірєва, 3, р/р 260383013582 в Філії ХОУ АТ "Ощадбанк", м. Харків, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31555944) 127230,42 грн. основної заборгованості, 1870,20 грн. пені, 8019,47 грн. інфляційних втрат, 3154,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Розстрочити виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості в загальному розмірі 140274,09 грн. на 6 місяців зі сплатами за наступним графіком : до 25.11.2013р. - 23379,01 грн., до 25.12.2013р. - 23379,01 грн., до 25.01.2014р. - 23379,01 грн., до 25.02.2014р. - 23379,01 грн., до 25.03.2014р. - 23379,01 грн., до 25.04.2014р. - 23379,04 грн.

В частині стягнення 18700,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В частині стягнення пені в сумі 1870,21 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.10.2013 р.

Суддя Яризько В.О.