Рішення № 34388244, 21.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 жовтня 2013 року Справа №913/2366/13

Провадження №32/913/2366/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», м.Горлівка, код ЄДРПОУ 35871504

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Красний Луч, код ЄДРПОУ НОМЕР_1

про стягнення 40833,76 грн.

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Солопов О.І. - по дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», м.Горлівка звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Красний Луч про стягнення боргу за поставлений товар в сумі 32942,22 грн., пені - 3325,45 грн., 20% річних - 4566,09 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №48 від 01.01.2011р. в частині проведення оплати поставленого за вказаною угодою товару на суму 32942,22 грн. згідно із видатковими накладними №123168/117847 від 10.11.2012р., №123223/117855 від 10.11.2012р., №144503/138356 від 22.12.2012р., №144708/138362 від 22.12.2012р., що стало підставою для нарахування пені та 20% річних.

Відповідач в судові засідання не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, витребуваних судом документів не представив. Одночасно, за висновками суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

За приписами ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно із ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За правилами ч.4 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі повинні міститися, зокрема, відомості про місце проживання фізичної особи - підприємця.

За змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.09.2013р. місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1. Аналогічні відомості щодо місця реєстрації відповідача містить копія паспорту НОМЕР_2 ОСОБА_1.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано процесуальні документи з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Крім того, ухвала від 02.10.2013р. про відкладення розгляду справи направлялась за адресою місця торгівлі відповідача, яка зазначена у ліцензії НОМЕР_3 від 14.07.2010р. на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а саме: АДРЕСА_2.

Ухвала про порушення провадження по справі від 09.09.2013р. направлена судом за адресою проживання (реєстрації) відповідача була повернута відділеннями поштового зв'язку з позначкою «За закінченням терміну зберігання». Ухвала від 02.10.2013р. про відкладення розгляду справи, яка була направлена, крім іншого, за місцем торгівлі відповідача, або докази її вручення до господарського суду Луганської області не повернулись.

У п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресами Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, які наявні у матеріалах справи, в тому числі, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судові засідання на виклик суду не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.712 вказаного нормативно-правового акту за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ст.266 зазначеного Кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір поставки №48, у відповідності до п.1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця алкогольні напої, а покупець прийняти та оплатити товар в порядку, визначеному умовами даного договору.

За приписами п.4.1 договору №48 від 01.01.2011р. найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Пунктом 5.3 вказаної угоди визначено, що загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар.

За змістом п.9.6 договору №48 від 01.01.2011р. сторонами узгоджено, що договір чинний протягом 2 років з дати укладення.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Тобто, враховуючи зміст вказаних статей, при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором поставки, позивачем має бути доведено, в тому числі, факт передання відповідачу товару за договором, невиконання якого є підставою позовних вимог, а також настання строку виконання покупцем за договором обов'язку стосовно оплати придбаного товару.

Як вказує позивач, з листопада по грудень 2012 року сторонами було оформлено видаткові накладні з постачання товару за договором №48 від 01.01.2011р. на загальну суму 39946,57 грн., а саме: №123168/117847 від 10.11.2012р. на суму 15272,71 грн. (з урахуванням факту повернення), №123223/117855 від 10.11.2012р. на суму 6100,44 грн., №144503/138356 від 22.12.2012р. на суму 12953,10 грн., №144708/138362 від 22.12.2012р. на суму 5620,32 грн.

Відповідно до п.3.6 договору №48 від 01.01.2011р. покупець зобов'язаний до моменту першої поставки надати постачальникові повідомлення зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток (штампів). Підпис особи уповноваженої прийняти товар на товаросупроводжувальних документах зразок якого є у повідомленні наданому покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий повноваженою особою покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою (штампом). Наявність на товаросупроводжувальних документах печатки (штампу), зразки яких було попередньо надано покупцем, є належним доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, навіть якщо зразок підпису особи зазначений у повідомленні не збігається з тим, який зазначений на товаросупроводжувальних документах. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки (штампу) на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток (штампів) наданих покупцем постачальнику у повідомленні, проте, такий підпис (печатка, штамп) наявний на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця.

У повідомленні відповідача, яке є невід'ємною частиною договору №48 від 01.01.2011р., визначено наступні прізвища, ім'я, по батькові матеріально-відповідальних осіб покупця, а також надано зразки підписів: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Як свідчать матеріали справи, товар за видатковими накладними №123168/117847 від 10.11.2012р., №123223/117855 від 10.11.2012р., №144503/138356 від 22.12.2012р. на загальну суму 34326,25 грн. прийнято ОСОБА_4.

За таких обставин, вказані первинні документи приймаються судом в якості належного доказу поставки позивачем та прийняття відповідачем товару у відповідності до умов укладеного між сторонами договору.

Одночасно, алкогольні напої за накладною №144708/138362 від 22.12.2012р. на суму 5620,32 грн. прийнято ОСОБА_6. При цьому, належних та допустимих у розумінні норм ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності у вказаної особи повноважень на прийняття товару від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, за висновками суду, позивачем доведено факт поставки відповідачу товару на суму 34326,25 грн. за договором №48 від 01.01.2011р. та накладними №123168/117847 від 10.11.2012р., №123223/117855 від 10.11.2012р., №144503/138356 від 22.12.2012р.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи зі змісту п.6.1 договору №48 від 01.01.2011р. покупець зобов'язався здійснювати розрахунок за товар протягом 30 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Відомостей щодо узгодження сторонами будь-якого іншого порядку розрахунків або шляхом проведення передплати матеріали справи не містять, внаслідок чого суд дійшов висновку, що відповідач мав здійснити оплату за товар протягом 30 календарних днів з дня його отримання.

Як зазначалося вище, видаткові накладні №123168/117847, №123223/117855, №144503/138356 щодо прийняття товару на суму 34326,25 грн. були підписані постачальником та покупцем 10.11.2012р., 22.12.2012р., внаслідок чого судом встановлено, що строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати за договором №48 від 01.01.2011р. та вказаними накладними настав.

Проте, за поясненнями позивача, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за поставлений товар з позивачем своєчасно та в повному обсязі не розрахувався.

Ухвалами господарського суду Луганської області від 09.09.2013р., 02.10.2013р. відповідача було зобов'язано, зокрема, надати докази часткової чи повної оплати визначеної позивачем заборгованості (за наявності).

Витребуваних судом доказів Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу не представлено, тверджень позивача щодо наявності заборгованості в сумі 32942,22 грн. не спростовано.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №48 від 01.01.2011р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу за поставлений товар в сумі 32942,22 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Згідно із п.7.1 договору №48 від 01.01.2011р. за порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення.

За змістом позовної заяви пеня за період з 12.12.2012р. по 03.09.2013р. становить 3325,45 грн.

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до положень, які містяться у листі №01-06/1624/2011 від 21.11.2011р. Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» якщо укладеним сторонами договором передбачено більш тривалий ніж визначений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України строк, у межах якого перераховуються штрафні санкції, то застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.

Виходячи зі змісту п.7.1 договору №48 від 01.01.2011р. сторонами було узгоджено нарахування пені за кожний день прострочення.

За таких обставин, приймаючи до уваги зміст вказаного договору, суд дійшов висновку, що позивач мав право нарахувати пеню за період з 12.12.2012р. по 03.09.2013р.

За розрахунком суду сума пені від боргу 32942,22 грн. за період з 12.12.2013р. по 03.09.2013р. є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за вказаний період у розмірі 3325,45 грн.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.9.2 договору №48 від 01.01.2011р. у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» нараховано та заявлено до стягнення 20% річних в сумі 4566,09 грн. за період з 12.12.2012р. по 03.09.2013р.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають 20% річних за період з 12.12.2012р. по 03.09.2013р. у розмірі 4562,84 грн.

Таким чином, судом частково задовольняються вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» про стягнення 20% річних в сумі 4566,09 грн., а саме на суму 4562,84 грн.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», м.Горлівка до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Красний Луч про стягнення боргу за поставлений товар в сумі 32942,22 грн., пені - 3325,45 грн., 20% річних - 4562,84 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Озерянівська, буд.2, код ЄДРПОУ 35871504) заборгованість за поставлений товар в сумі 32942,22 грн., пеню - 3325,45 грн., 20% річних - 4562,84 грн., а також судовий збір в розмірі 1720,36 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 21.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 28.10.2013р.

Суддя Ю.О. Паляниця