Рішення № 34388204, 21.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 жовтня 2013 року Справа №913/2214/13

Провадження №32/913/2214/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Елєгін», м.Олександрія, код ЄДРПОУ 31116080

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м.Стаханов, код ЄДРПОУ 00186513

про стягнення 90948,61 грн.

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Елєгін», м.Олександрія звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м.Стаханов про стягнення заборгованості в сумі 83056,13 грн., пені – 6519,63 грн., 3% річних – 1372,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору №8 від 17.01.2011р. в частині проведення оплати поставленого товару, що стало підставою для нарахування пені та 3% річних.

Крім того, 02.10.2013р. до господарського суду надійшло клопотання б/н від 26.09.2013р. позивача, у відповідності до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Елєгін» повідомило суд про те, що відповідач сплатив основний борг в розмірі 83056,13 грн. гарантійним платежем з датою виконання 16.10.2013р.

Відповідач в судові засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №9101611488088, №9101611538220, №9101611571627.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов’язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

ss="fs25">Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

s="fs25">Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов’язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За висновками суду, незважаючи на те, що позивач та відповідач, зокрема, у судове засідання 21.10.2013р. не з’явились, справа може бути розглянута за наявними в ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Крім того, судом враховано, що строк розгляду справи №913/2214/13 закінчувався 21.10.2013р., внаслідок чого відкладення судового засідання на іншу дату за умови відсутності клопотання сторін про продовження строку розгляду спору, було неможливим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.712 вказаного нормативно-правового акту за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

">За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ст.266 зазначеного Кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, 17.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елєгін» (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Стахановський завод феросплавів» (організаційно-правовою формою якого на теперішній час визначено як публічне акціонерне товариство) (покупець) був укладений договір №8, у відповідності до п.1.1 якого постачальник зобов’язався передати у власність покупця товар, повне найменування якого, марка, вид, ґатунок, вказуються в специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід’ємною частиною, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених договором.

За приписами п.2.1 вказаного договору детальна інформація щодо кількісних та якісних характеристик товару міститься в специфікаціях.

17.01.2011р. сторони підписали специфікацію, у відповідності до якої встановили, зокрема, наступне:

- загальна сума договору – 237880 грн.,

- умови оплати – відстрочка платежу 5 б.д.,

- умови поставки – доставка на склад покупця за рахунок постачальника,

- термін дії специфікації – 2 квартал 2012р.

Як зазначено у п.11.1 договору №8 від 17.01.2011р. в редакції додаткової угоди від 30.12.2011р. цей договір набуває сили з моменту її підписання обома сторонами та скріплення їх печатками. Строк дії договору закінчується 31.12.2012р., але не раніше повного виконання зобов’язань обома сторонами.

Як встановлено судом, на підставі видаткової накладної №ЭЛ-0001575 від 17.07.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Елєгін» поставило відповідачу товар на загальну суму 83056,13 грн.

За твердженням позивача, Публічне акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» встановлений договорами обов’язок по оплаті наданих послуг у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконало, внаслідок чого позивачем було заявлено вимоги, зокрема, про стягнення заборгованості в сумі 83056,13 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами п.п.4.6, 4.7 договору №8 від 17.01.2011р. оплата здійснюється в національній валюті України за цінами цього договору шляхом перерахування грошових коштів покупця на розрахунковий рахунок постачальника. Форма розрахунків зазначається сторонами в специфікаціях (додатках) до договору. У разі, якщо сторони, в порядку зазначеному в п.4.6 договору, встановили строк оплати – після моменту поставки, покупець здійснює оплату за товар після надання постачальником документів, зазначених в п.3.4 договору. При простроченні надання документів зазначених в п.3.4 договору, строк оплати збільшується на строк прострочення надання документів.

Як було зазначено судом вище, 17.01.2011р. сторони підписали специфікацію, у відповідності до якої встановили, зокрема, що оплата здійснюється з відстрочкою платежу 5 б.д.

За поясненнями позивача документи, які визначені п.3.4 договору №8 від 17.01.2011р. були передані покупцю в момент поставки, тобто, 17.07.2012р.

Ухвалами господарського суду від 09.09.2013р., 02.10.2013р. зобов’язано відповідача надати письмові пояснення, у тому числі, відносно строку пред’явлення постачальником покупцю документів, які зазначені у п.3.4 договору №8 від 17.01.2011р.

Публічне акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» вимог ухвал суду не виконало, витребуваних судом пояснень не представило, тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростувало, внаслідок чого суд вважає, що зобов’язання постачальника з надання документів зазначених в п.3.4 договору було виконано в момент поставки.

За таких обставин, з урахуванням вищенаведеного, за висновками суду, зобов’язання відповідача з оплати товару мало бути здійснено протягом 5 банківських днів з моменту поставки та надання постачальником документів, зазначених в п.3.4 договору.

Проте, як свідчать матеріали справи, всупереч умовам укладеного договору, специфікації №2/12 і положенням ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Публічне акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» оплату товару у належний строк не здійснило.

Одночасно, 02.10.2013р. до господарського суду надійшло клопотання б/н від 26.09.2013р. позивача, у відповідності до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Елєгін» повідомило суд про те, що відповідач сплатив основний борг в розмірі 83056,13 грн. гарантійним платежем з датою виконання 16.10.2013р.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у разі відсутності предмету спору. FONT>

Дослідивши платіжне доручення №HSAV6В3КІ7 від 16.10.2013р., яке надано до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем на суму 83056,13 грн. погашена в процесі розгляду справи, внаслідок чого провадження по справі №913/2214/13 стосовно вимог про стягнення основного боргу на вказану суму підлягає припиненню.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).NT>

ss="fs25">За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

ass="fs25">Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

NT >В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Згідно із п.9.2 договору №8 від 17.01.2011р. за порушення строків оплати за поставлений товар більше 10-ти календарних днів покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми несплаченого товару за кожен день прострочення, починаючи з 11 календарного дня прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

За змістом позовної заяви пеня за період з 11.01.2013р. по 01.08.2013р. становить 6519,63 грн.

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до положень, які містяться у листі №01-06/1624/2011 від 21.11.2011р. Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» якщо укладеним сторонами договором передбачено більш тривалий ніж визначений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України строк, у межах якого перераховуються штрафні санкції, то застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.

За таких обставин, приймаючи до уваги зміст вказаного договору, суд дійшов висновку, що позивач мав право нарахувати пеню за період з 11.01.2013р. по 01.08.2013р.

За розрахунком суду сума пені від боргу 83056,13 грн. за період з 11.01.2013р. по 01.08.2013р. є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за вказаний період у розмірі 6519,63 грн.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на приписи вказаної статті, Товариством з обмеженою відповідальністю «Елєгін» нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 1372,83 грн. за період з 11.01.2013р. по 01.08.2013р.

За розрахунком суду сума 3% річних від суми боргу 83056,13 грн. за період з 11.01.2013р. по 01.08.2013р. є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за вказаний період у розмірі 1372,83 грн.

Таким чином, судом задовольняються вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елєгін» про стягнення пені в сумі 6519,63 грн. та 3% річних в розмірі 1350,98 грн.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1818,97 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Одночасно, виходячи з того, що при зверненні до суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Елєгін» було сплачено судовий збір в розмірі більшому, ніж передбачено діючим законодавством, грошові кошти в сумі 0,78 грн. належить повернути позивачу з Державного бюджету України з огляду на положення ст.7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:/FONT>

Припинити провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елєгін», м.Олександрія до Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м.Стаханов про стягнення заборгованості в сумі 83056,13 грн.

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елєгін», м.Олександрія до Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів», м.Стаханов про стягнення пені в сумі 6519,63 грн. та 3% річних в розмірі 1372,83 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (94000, Луганська область, м.Стаханов, код ЄДРПОУ 00186513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елєгін» (28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, Провулок Суворова, буд.9, код ЄДРПОУ 31116080) пеню в сумі 6519,63 грн., 3% річних у розмірі 1372,83 грн., а також судовий збір – 1818,97 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Елєгін» (28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, Провулок Суворова, буд.9, код ЄДРПОУ 31116080) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 0,78 грн.

У судовому засіданні 21.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 28.10.2013р.

Суддя Ю.О. Паляниця