Постанова № 34388150, 18.10.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2013 р. Справа №918/934/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Бригинець Л.М. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Головченко Д.М.

За участю представників:

позивача - Сократова А.О. (довіреність №40 від 13.05.2013 року)

відповідача - Ширко М.Р. (довіреність №7 від 05.06.2013 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" на рішення господарського суду Рівненської області від 31.07.2013 року у справі №918/934/13

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісно-промислове підприємство "МБР Україна""

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго"

про скасування оперативно-господарської санкції

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 31.07.13 р. у справі №918/934/13 (суддя Романюк Р.В..) позов задоволено, скасовано оперативно-господарську санкцію у вигляді донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервісно-промислове підприємство "МБР Україна"" вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 231 958 грн. 97 коп., застосовану Публічним акціонерним товариством "Рівнеобленерго" оформлену протоколом №39 засідання комісії по розгляду актів порушення Правил користування електроенергією від 06.06.2013 року. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-промислове підприємство "МБР Україна"" 1 147 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду Рівненської області мотивоване тим, що відповідачем не подано доказів та не доведено в судовому засіданні наявність порушень умов договору чи Правил користування електроенергією.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго" оскаржило його в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі відповідач просить суд скасувати рішення господарського суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції в рішенні встановлено факт "злому сигналізації", який не підтверджується жодним доказом, що містяться в матеріалах справи, не визнавався Товариством та не має жодного стосунку до предмету доказування у даній справі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №918/934/13 від 19.08.2013 року прийнято до провадження апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" на рішення господарського суду Рівненської області від 31.07.2013 року у справі №918/934/13.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісно-промислове підприємство "МБР Україна"" подано суду клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату, в зв'язку з тим, що представник задіяний в іншому судовому процесі, та неможливістю забезпечити явку іншого повноважного представника.

Суд відхиляє зазначене клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на те, що представник позивача з'явився в судове засідання.

Окрім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду заслухала присутніх представників сторін, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, перевірила правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 жовтня 2005 року між Закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго") (Постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісно-промислове підприємство "МБР Україна"" (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 1625 (Договір) за умовами якого, постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі з гідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку (розділ 2 Договору).

Відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії, врегульовані Законом України "Про електроенергетику".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електроенергетику", відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. N910) затверджено Правила користування електричною енергією, які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442 (в подальшому Правила) до основних завдань яких віднесено врегулювання взаємовідносин, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до п. 1.3 Правил, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Так, відповідно до п.2.2.1. Договору, споживач зобов'язується виконувати умови цього Договору.

Згідно п.3.1.4. Договору, постачальник електричної енергії має право вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику електричної енергії внаслідок порушення споживачем умов цього Договору.

Пунктом 4.2.3 Договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість електроенергії, розраховану згідно з методикою, затвердженою НКРЕ у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.

Спірні питання та розбіжності щодо виконання умов цього Договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України (п.10.3. Договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005 року. Договір уважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.10.4. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2013 року представниками відповідача було проведено перевірку засобів обліку позивача, в ході якої було виявлено порушення, про що складено Акт про порушення № R 004681 (а.с.10), відповідно до якого за результатами перевірки було встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: м.Рівне, вул.Бахарєва, 23, ТП 31, порушив п.6.40. ПКЕЕ, а саме: самовільне зняття ел.лічильників та споживання ел.енергії без них. Зрив пломб енергопостачальної організації. З вказаним актом свідки - Ю.П. Омельчук та О.М. Приймак не погодилися та відмовилися його підписувати.

06.06.2013 року комісія по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією було складено протокол №39 (а.с.11) у відповідності до якого, позивачу за порушення п.6.40 Правил, було проведено дорахування, згідно п.2.1 п.п.2 Методики за період з 12.03.2013 року по 30.05.2013 року в обсязі 193240 кВт*год., вартість не облікованої електроенергії становить - 231 958,97 грн..

Зафіксовані в Акті та Протоколі порушення позивачем оспорюються.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (уравнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається (п. 5.1. Правил).

Частиною 4 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є:

- порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах;

- крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку;

- пошкодження приладів обліку;

- розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів;

- створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики;

- порушення правил охорони електричних мереж;

- порушення правил користування енергією;

- насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки;

- незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками.

Пунктом 6.41. Правил користування електричноюенергією встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Як вбачається з акту порушення № R 004681 від 30.05.2013 року та протоколу №39 від 06.06.2013 року, на підставі якого до позивача застосовано оспорювану оперативно-господарську санкцію, перевіркою відповідача було встановлено, що "споживач при користуванні електричною енергією за адресою: м.Рівне, вул.Бахарєва, 23 ТП 31, порушив п.6.40 ПКЕЕ - самовільне зняття ел. лічильників, споживання електроенергії без них та зрив пломб енергопостачальної організації", за що останньому і було зроблено донарахування, згідно п. 2.1 пп. 2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року N 562.

Пунктом 6.40. Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Проте, як встановлено під час судового розгляду справи, а це не заперечується і представником відповідача в судовому засіданні, 30.05.2013 року працівниками енергопостачальної компанії (відповідача у справі) на об'єктів відповідача по вул.Бахарєва, 23 було фактично було виявлено ознаки злому ТП-31 та відсутність двох приладів обліку. Тобто "пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів", передбачених п.6.40 Правил, представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії виявлено не було.

Докази, які б свідчили, що позивач пошкодив чи здійснив зрив пломб або пошкодив відбитки тавр на пломбах, здійснив пошкодження засобів обліку з метою зміни їх показників, або ж, в даному випадку як стверджує відповідач, самовільно провів демонтаж приладів обліку, в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, як вбачається із залученого до матеріалів справи витягу з кримінального провадження №12013190010003256 позивачем 30.05.2013 року повідомлено про крадіжку правоохоронні органи і Рівненським РВ МВС України в Рівненській області по факту незаконного проникнення та крадіжки лічильників та іншого майна порушено кримінальну справу та ведеться досудове розслідування.

Тобто, дії позивача - факт звернення до правоохоронних органів з повідомленням про крадіжку приборів обліку та у подальшому повідомлення про це відповідача, свідчать про те, що позивачем виконані всі необхідні дії по повідомленню належних осіб про факт зникнення приладів обліку і, відповідно, до встановлення осіб винних у скоєнні злочину чи повернення лічильників з ознаками втручання, покладати відповідальність на позивача за самовільний демонтаж чи за порушення, встановленні п.6.40 Правил, є неправомірним. (Аналогічна позиція міститься і в постанові ВГСУ від 12.01.2011 року справа №2-28/2397-2010)

За загальним правилом, закріпленим статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

А тому, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для скасування оперативно-господарської санкції, оформленої протоколом №39 засідання комісії по розгляду актів порушення Правил користування електроенергією від 06.06.2013 року ПАТ "Рівнеобленерго" про стягнення 231 958,97 грн. не облікованої електроенергії? оскільки відповідачем не подано доказів та не доведено вчинення порушень умов Договору чи Правил користування електроенергією (в даному випадку п.6.40 Правил), зафіксованих в оспорюваних акті та протоколі, чи вчинення позивачем інших дій, які б визнавались правопорушенням в електроенергетиці, в розумінні Закону України "Про електроенергетику".

Судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 31.07.2013 року у справі №918/934/13 - залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" на рішення господарського суду Рівненської області від 31.07.2013 року у справі №918/934/13 - залишити без задоволення.

2. Справу №918/934/13 повернути до господарського суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарсько-процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Бригинець Л.М.

Суддя Огороднік К.М.