Рішення № 34388089, 21.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17832/13 21.10.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр

"Охоронні системи"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЦ Охоронні системи"

про: стягнення 294 141,23 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Колійчук К.О. - пред. за довір.

від відповідача: Безносюк О.А. - пред. за довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Охоронні системи" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЦ Охоронні системи" на підставі Договору №011/10 від 19.04.2010р. 294 141,23 грн., з яких 190 644,00 грн. - сума основного боргу, 86 758,69 грн. - пеня, 16 738,54 грн. - 3 % річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним на підставі Договору №011/10 від 19.04.2010р., укладеного з відповідачем, виконано роботи, які відповідачем в повному обсязі оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 190 644,00 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за Договором, позивачем нараховано пеню в розмірі 86 758,69 грн. та 3 % річних в розмірі 16 738,54 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.13р. порушено провадження у справі №910/17832/13 та призначено справу до розгляду на 21.10.13р.

У судове засідання 21.10.13р. представники сторін з'явились та надали пояснення по справі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги. Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу не заперечував. Щодо стягнення з відповідача пені та 3% річних представник відповідача заперечував з тих підстав, що вина відповідача у невиконанні грошового зобов'язання відсутня, оскільки відповідач не має можливості розрахуватися з позивачем через невиконання контрагентами відповідача, зокрема, замовником робіт, обов'язку по оплаті.

У судовому засіданні 21.10.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

09.04.2010р. між позивачем (субпідрядник) та відповідачем (генпідрядник) укладено Договір №011/10 від 19.04.2010р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, субпідрядник (позивач) прийняв на себе зобов'язання відповідно до вимог проектно-кошторисної документації в обумовлений Договором строк, власними силами та (або) із залученням третіх осіб виконати монтажні роботи на об'єкті «Житловий будинок по вул.Генерала Наумова, 66 у Святошинському районі м.Києва», а генпідрядник (відповідач) зобов'язався надати субпідряднику будівельний майданчик, фронт робіт, проектно-кошторисну документацію, затверджену в установленому порядку з позитивним висновком органів МНС України, прийняти виконані роботи та повністю оплатити їх у порядку та розмірах, передбачених цим Договором.

В подальшому сторонами Договору були укладені Додаткові угоди №1 від 20.04.2010р., №2 від 10.08.2010р. та №3 від 20.08.2010р., якими були внесені зміни до Договору в частині статусу сторін договору, предмету договору, загальної ціни робіт, порядку розрахунків та відповідальності сторін за невиконання договірних зобов'язань.

Так, за умовами п.1 Додаткової угоди №1 від 20.04.2010р. сторони дійшли згоди змінити в тексті Договору статус ТОВ «СТЦ Охоронні системи» та в подальшому його іменувати не «генпідрядником», а «підрядником», у зв'язку з чим, сторони погодили, що всі положення Договору, які стосуються прав чи обов'язків генпідрядника, вважати такими, що стосуються підрядника.

Відповідно до п.1.1. Договору, зі змінами внесеними Додатковою угодою №2 від 10.08.2010р., субпідрядник (позивач) прийняв на себе зобов'язання відповідно до вимог проектно-кошторисної документації в обумовлений Договором строк, власними силами та (або) із залученням третіх осіб виконати монтажні роботи на об'єкті «Житловий будинок по вул.Генерала Наумова, 66 у Святошинському районі м.Києва», а підрядник (відповідач) зобов'язався надати субпідряднику будівельний майданчик, фронт робіт, проектно-кошторисну документацію, затверджену в установленому порядку з позитивним висновком органів МНС України, прийняти виконані роботи та повністю оплатити їх у порядку та розмірах, передбачених цим Договором.

Згідно з п.2.1. Договору, зі змінами внесеними Додатковою угодою №2 від 10.08.10р., сторони обумовили, що загальна ціна робіт (ціна Договору) визначена на підставі кошторисної документації (Додаток №3 до Договору) і відповідно до Протоколу погодження договірної ціни (Додаток №1 до Договору) становить: 2 083 870,00 грн., ПДВ (20%) - 416 774,00 грн., всього разом з ПДВ (20%) - 2 500 644,00 грн.

Пунктом 6.2. Договору сторони передбачили наступний порядок оплати: протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами Договору підрядник перераховує на банківський рахунок субпідрядника авансовий платіж в розмірі 166 666,67 грн., ПДВ (20 %) - 33 333,33 грн., всього разом з ПДВ (20 %) 200 000,00 грн. (п.6.2.1. Договору); остаточні розрахунки за виконані роботи підрядник здійснює на підставі підписаних сторонами Актів виконаних робіт (за формою №КБ-2В) (п.6.2.2. Договору, зі змінами внесеними Додатковою угодою №3 від 20.08.2010р.).

Згідно з п.12.2. Договору, договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання своїх зобов'язань сторонами.

Судом встановлено, що позивачем виконано роботи, передбачені Договором, на суму 2 500 644,00 грн., що підтверджується:

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року від 31.08.2010р. на суму 1 272 525,60 грн.;

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року від 31.08.2010р. на суму 1 228 118,40 грн.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим, приймаються судом як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.

Однак, як зазначає позивач, виконані позивачем роботи, відповідачем оплачені в повному обсязі не були.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем частково оплачено виконані позивачем роботи на суму 2 310 000,00 грн., а саме: 21.05.2010р. відповідачем сплачено 490 000,00 грн., 10.06.2010р. відповідачем сплачено 395 000,00 грн., 13.07.2010р. сплачено 330 000,00 грн., 03.08.2010р. сплачено 250 000,00 грн., 16.08.2010р. сплачено 105 000,00 грн., 12.10.2010р. сплачено 200 000,00 грн., 15.10.2010р. сплачено 200 000,00 грн., 27.10.2010р. сплачено 10 000,00 грн., 22.11.2010р. сплачено 140 000,00 грн., 02.12.2010р. сплачено 50 000,00 грн., 15.12.2010р. сплачено 90 000,00 грн., 24.12.2010р. сплачено 50 000,00 грн., що підтверджується Довідкою Публічного акціонерного товариства банк «Контракт» №072/12-6031 від 17.10.2013р., долученою до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

Отже, враховуючи те, що позивачем були виконані роботи згідно умов Договору на суму 2 500 644,00 грн., відповідачем оплачено 2 310 000,00 грн., на час розгляду спору вартість неоплачених відповідачем робіт склала 190 644,00 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що умовами Договору не визначено строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних за договором робіт.

Так, в п.6.2.2. Договору, зі змінами внесеними Додатковою угодою №3 від 20.08.2010р., зазначено, що остаточні розрахунки за виконані роботи підрядник здійснює на підставі підписаних сторонами Актів виконаних робіт (за формою №КБ-2В).

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що листом №321/1/10 від 02.09.2010р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату заборгованості. Вказаний лист було отримано відповідачем 02.09.2010р., що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні та підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача Жолобова О.В. на вказаному листі.

З огляду на те, що відповідачем було отримано вимогу позивача про оплату заборгованості 02.09.2010р., відповідач, враховуючи норми п.2 ст. 530 ЦК України, повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 10.09.2010р.

Станом на дату розгляду справи, заборгованість за Договором відповідачем в повному обсязі не оплачена.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується вищезазначеними актами приймання виконаних будівельних робіт та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 190 644,00 грн.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві, також, просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 16 738,54 грн. та пеню в розмірі 86 758,69 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок 3 % річних з суми боргу 190 644,00 грн. за період з 11.09.2010р. по 11.09.2013р.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки трьох процентів річних та пені з огляду на наступне.

Як встановлено судом, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 10.09.10р., отже, позивач має право на нарахування 3 % річних та пені з 10.09.10р.

За перерахунком суду, в межах заявленого позивачем періоду, розмір 3 % річних становить:

190 644,00 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365* 1097 (за період з 11.09.2010р. по 11.09.2013р.) = 17 189,30 грн.

Таким чином, розмір 3 % річних становить 17 189,30 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 16 738,54 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач здійснив розрахунок пені у розмірі 86 758,69 грн. за періоди з 11.09.2010р. по 22.03.2012р., з 23.03.2012р. по 09.06.2013р., з 10.06.2013р. по 12.08.2013р., з 13.08.2013р. по 11.09.2013р. з суми боргу 190 644,00 грн.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.11.3. Договору, зі змінами внесеними Додатковою угодою №3 від 20.08.10р., у випадку порушення строків оплати робіт підрядник сплачує субпідряднику неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від загальної ціни робіт за кожен календарний день прострочення оплати.

Як встановлено судом вище, у позивача право на нарахування пені виникло з 10.09.10р. Таким чином, шестимісячний строк нарахування пені, встановлений ч.6 ст.232 ГК України, спливає 09.03.11р.

За перерахунком суду, в межах шестимісячного строку нарахування пені та періоду, заявленого позивачем (з 11.09.2010р. по 11.09.13р.), розмір пені з суми боргу 190 644,00 грн. за період з 11.09.2010р. по 09.03.2011р. становить 14 572,51 грн.

Таким чином, розмір пені становить 14 572,51 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір пені склав 14 572,51 грн., а позивачем заявлено про стягнення 86 758,69 грн. пені, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 14 572,51 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення суми боргу у розмірі 190 644,00 грн., 3 % річних у розмірі 16 738,54 грн. та пені в розмірі 14 572,51 грн., у зв'язку з чим, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЦ Охоронні системи" (01015, м.Київ, вул.Лаврська, буд.20, літера А, код ЄДРПОУ 35810038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Охоронні системи" (03035, м.Київ, вул.Механізаторів, 1, код ЄДРПОУ 31405191) 190 644 (сто дев'яносто тисяч шістсот сорок чотири) грн. 00 коп. - суми основного боргу, 16 738 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 54 коп. - 3 % річних, 14 572 (чотирнадцять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 51 коп. - пені та 4 439 (чотири тисячі чотириста тридцять дев'ять) грн. 10 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 24.10.13 р.

Суддя Капцова Т. П.