Ухвала суду № 34387906, 28.10.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр. Миру,20,тел. 672-847

У Х В А Л А

"28" жовтня 2013 року Справа № 927/1386/13

За позовом: Приватного підприємства "Артанія Агро",

вул. Леніна, 13, с. Носелівка, Борзнянський район, Чернігівська область, 16415

До Відповідача: Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України,

провул. Урожайний, 16, м. Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16600

про стягнення 319216,35 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН: не викликались.

Приватним підприємством "Артанія Агро" подано позовну заяву до Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України про стягнення 319216,35 грн., в тому числі 290660,00 грн. основного боргу, 21437,17 грн. пені та 7119,18 грн. – 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору купівлі-продажу №104 від 12 листопада 2012 року.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області дану заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №927/1386/13.

Разом з тим, до даного позову Позивачем додано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України в межах суми заявленого позову, що становить 318929,67 грн.

Заяву про забезпечення позову Позивач обґрунтовує великою сумою боргу Відповідача (290660 грн.), давністю виникнення заборгованості (кукурудза отримана ще 31 грудня минулого року) та відсутністю фінансової можливості Відповідача погасити борг за отриману кукурудзу, про що Відповідач повідомив у відповіді на претензію. Зазначене дає підстави Позивачу стверджувати, що виконання рішення господарського суду Чернігівської області по стягненню боргу з Відповідача буде утрудненим або взагалі неможливим.

Згідно ст.66 Господарського процесуального кодексу України:

«Господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.»

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.67 Господарського процесуального кодексу України:

«Позов забезпечується:

· накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

· забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

· забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

· зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

· зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.»

У п.1, п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 2 від 16.01.2013) зазначено, зокрема, таке:

«Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.»

У заяві про забезпечення позову Позивач просить накласти арешт на грошові кошти Відповідача в межах суми заявленого позову, що становить 318929,67 грн., а фактично згідно позовної заяви складає 319216,35 грн.

Проте, в даній заяві Позивач зазначає про відсутність фінансової можливості Відповідача погасити борг за отриману кукурудзу.

Тобто, виходячи з даних обґрунтувань Позивача, обраний ним захід неспроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Крім того, на підтвердження викладеного Позивачем надана лише відповідь Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України на претензію Приватного підприємства "Артанія Агро" вих. №313 від 18.03.2013.

Будь-яких інших доказів, що невжиття обраних Позивачем заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду Позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що заява Позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача в межах суми заявленого позову, що становить 318929,67 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з п.п.3 п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову встановлена ставка судового збору у 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Станом на 01.01.2013 розмір мінімальної заробітної плати становить 1147 грн.

Отже, за подання заяви про забезпечення позову Позивач мав сплатити 1720,50 грн. судового збору.

До позовної заяви додане платіжне доручення №1662 від 20.09.2013, з якої вбачається, що Позивачем було сплачено 6436,77 грн. судового збору за подання позову.

Доказів на підтвердження сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову Позивачем не надано.

Відповідно до п.2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 9 від 29.05.2013) у разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за згідно із статтею 49 названого Кодексу у залежності від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому(-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

З викладеного вбачається, що суд може вирішити питання про стягнення судового збору за подання заяви про забезпечення позову не лише в рішенні, прийнятому за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи, але й на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що з Позивача має бути стягнуто 1720,50 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.66, 67, 86 Госпдарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Приватного підприємства "Артанія Агро" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Державного підприємства "Ніжинський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України в межах суми заявленого позову, що становить 318929,67 грн., відмовити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Артанія Агро" (вул. Леніна, 13, с. Носелівка, Борзнянський район, Чернігівська область, 16415, ідентифікаційний код 34945166) в доход Державного бюджету України (рахунок 31217206783002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, отримувач: УК у м. Чернігові/м.Чернігів/22030001, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу: ?судовий збір, код 03500068, пункт 2.3?) 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ.

3. Ухвала набирає законної сили з 28 жовтня 2013 року.

4. Копії ухвали направити сторонам.

Суддя Кушнір І.В.

28.10.13