Рішення № 34387728, 24.10.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2013 Справа №917/1871/13

За позовом Селянського (фермерського) господарства "Влад", с.Туча, Козятинський район, Вінницька область, 22135, факт. адреса: с.Марківці, Козятинський район, Вінницька область, 22133

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, юр. адреса: АДРЕСА_2, пошт. адреса: АДРЕСА_1

про стягнення грошових коштів в сумі 271 800,00 грн.

Суддя Плотницька Н.Б.

Представники сторін:

від позивача: Слободяк В.М., пасп. НОМЕР_2 виданий Козятинським РВ УМВС України у Вінницькій області - керівник,

від відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно статті 85 ГПК України.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором поставки №15 від 31 травня 2012 року в розмірі 271 800,00 грн., з яких: 150 000,00 грн. - сума попередньої оплати, 121 800,00 грн. неустойка.

Позивач виклав зміст позовних вимог та наполягає на їх задоволенні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, всупереч умовам укладеного договору та вимогам чинного законодавства, отримавши від Позивача обумовлену договором передплату в сумі 150 000,00 грн., у встановлені договором строки не виконав взяті на себе зобов'язання, щодо поставки товару.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Судом враховано рекомендації Вищого господарського суду України, викладені у пункті 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а саме - у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, оглянувши надані Позивачем оригінали документів доданих до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

31 травня 2012 року між Селянського (фермерського) господарства "Влад" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поставки за №15 (надалі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору Відповідач зобов'язувався забезпечити поставку на адресу Позивача комбайну Claas SL 108 Maxi на протязі 21 календарного дня з дати зарахування коштів у вигляді передплати в розмірі 50% на розрахунковий рахунок Відповідача.

Позивач повністю виконав взяті на себе зобов'язання по Договору - здійснивши передплату за комбайн Claas SL 108 Maxi в розмірі 150 000,00 грн. на розрахунковий рахунок Відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №1336 від 01.06.2012.

В порушення умов Договору та норм чинного законодавства, Відповідач взяті на себе зобов'язання в частині поставки Товару не виконав.

21 серпня 2012 року Позивач на адресу Відповідача надіслав вимогу від 20 серпня 2012 року з проханням розрахуватись із СФГ "Влад" до 05 вересня 2012 року. Незважаючи на це, Відповідач до цього часу не повернув попередню оплату та не поставив на адресу Позивача Товар - комбайн Claas SL 108 Maxi.

Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частина друга статті 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін). Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

У відповідності до вимог п. 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення суми попередньої оплати товару в розмірі 150 000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафна санкція, яку просить стягнути Позивач, нарахована не за порушення грошового зобов'язання, а за порушення строків поставки товару.

В частині 4 статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В п. 5.2. договору Сторони визначили відповідальність учасника (Відповідача) за порушення строків виконання зобов'язання у вигляді стягнення пені в розмірі 0,2% від вартості недопоставленого товару, за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 121 800,00 грн. Клопотань щодо зменшення розміру нарахованої та заявленої Позивачем пені від Відповідача до суду не надходило.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок неустойки, заявленої до стягнення, з урахуванням приписів статті 232 ГПК України, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає вимога щодо стягнення неустойки в межах 110 400,00 грн. В іншій частині стягнення штрафних санкцій слід відмовити.

Відповідно до статей 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовані обставини, які зазначені у позові, доказів поставки товару та повернення передоплати відповідно до умов договору суду не надано.

Згідно частини першої статті 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юр. адреса: АДРЕСА_2, пошт. адреса: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 в АКБ "УкргазБанк", МФО 320478) на користь Селянського (фермерського) господарства "Влад" (с.Туча, Козятинський район, Вінницька область, 22135, факт. адреса: с.Марківці, Козятинський район, Вінницька область, 22133, код 20090790, р/р 26004055306446 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 302688) 150 000,00 грн. попередньої оплати, 110 400,00 грн. неустойки та 5 208,00 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.10.2013.

Суддя Плотницька Н.Б.