Постанова № 34387529, 22.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77 ПОСТАНОВА

Іменем України

"22" жовтня 2013 р. місто Київ Справа № А15/339-07

10 год. 30 хв.

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: Рябцевої О.О. (головуючий), Антонової В.М., Бабкіної В.М. розглянувши матеріали адміністративної справи

За позовом Державної інспекції України з контролю за цінами, м. Київ

до Переяслав-Хмельницької житлово-експлуатаційної контори, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення 129608,31 грн.

при секретарі судового засідання Верьовкін С.С.

за участю представників:

від позивача : не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Встановив:

Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області звернулася до господарського суду Київської області з адміністративним позовом до Переяслав-Хмельницької житлово-експлуатаційної контори про стягнення 129608,31 грн. за порушення державної дисципліни цін при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем за період з 01.08.2006 р. по 01.01.2007 р., в порушення вимог п.п. 3 п. 2 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій стягувалась плата за невиконані в повному обсязі послуги по статтям витрат «Дератизація та дезінсекція», в результаті чого відповідачем необґрунтовано одержано суми виручки. За результатами перевірки дотримання відповідачем державної дисципліни цін при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій позивачем прийнято рішення № 42 від 19.02.2007 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі № А15/339-07.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2007 р. провадження у справі № А15/339-07 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № А6/571-07, яка розглядається господарським судом Київської області.

17.01.2008 р. господарським судом Київської області у справі № А6/571-07 винесено постанову, якою в задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2009 р. у справі № 22а-13979/08 (справа № А6/571-07 у першій інстанції) постанову господарського суду Київської області від 17.01.2008 р. залишено без змін.

Ухвалою господарського суду від 18.05.2009 р. поновлено провадження у справі № А15/339-07 та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2009 р. зупинено провадження у справі № А15/339-07 до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Переяслав-Хмельницької житлово-експлуатаційної контори у справі № А6/571-07.

Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 02.02.2012 р. у справі № А6/571-07 (№ К-20155/09) касаційну скаргу Переяслав-Хмельницької житлово-експлуатаційної контори залишено без задоволення, а постанову господарського суду Київської області від 17.01.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.09.2013 р. поновлено провадження у справі № А15/339-07, розгляд справи призначено на 01.10.2013 р.

24.09.2013 р. до господарського суду Київської області від Державної інспекції України з контролю за цінами надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою господарського суду від 01.10.2013 р. замінено позивача - Державну інспекцію з контролю за цінами в Київській області на правонаступника Державну інспекцію України з контролю за цінами.

18.10.2013 р. до господарського суду Київської області від Державної інспекції України з контролю за цінами надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

В судові засідання 01.10.2013 р. та 22.10.2013 р. представник позивача не з'явився.

В судові засідання 01.10.2013 р. та 22.10.2013 р. представник відповідача не з'явився, хоча про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 40810364 та № 38191916. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

01.10.2013 р. та 22.10.2013 р. фіксування судового засідання у даній справі не здійснювалося відповідно до норм ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судові засідання представників обох сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» забезпечення здійснення державної політики цін, визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, визначення повноважень органів виконавчої влади в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами) покладено на Кабінет Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області на підставі посвідчення № 828 від 06.12.2006 р. проведено перевірку додержання порядку формування, встановлення та застосування тарифів в Переяслав-Хмельницькій житлово-експлуатаційній конторі, за результатами якої складено Акт № 19 від 08.02.2007 р.

В ході перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області було встановлено, що Переяслав-Хмельницькою житлово-експлуатаційною конторою за період з 01.08.2006 р. по 01.01.2007 р. при нарахуванні плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям міста Переяслав-Хмельницький порушено порядок формування та застосування тарифів, оскільки застосовано з 01.08.2006 р. тариф, в який включені роботи по дератизації та дезінсекції, але які фактично не надавалися в запланованому об'єкті, в зв'язку з чим необґрунтовано одержано суму виручки в розмірі 43202,77 грн.

На підставі Акта перевірки № 19 від 08.02.2007 р. начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області Лизуном Г.І. прийнято рішення № 42 від 19.02.2007 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у відповідача в доход державного бюджету необґрунтовано одержану суму виручки 43202,77 грн. та штраф у сумі 86405,54 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Державної інспекції з контролю за цінами у Київській області, Переяслав-Хмельницька житлово-експлуатаційна контора звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування рішення № 42 від 19.02.2007 р.

Постановою господарського суду Київської області у справі № А6/571-07 від 17.01.2008 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2009 р. та ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 02.02.2012 р., в задоволенні позову Переяслав-Хмельницької житлово-експлуатаційної контори відмовлено повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області № 42 від 19.02.2007 р. є чинним, правомірність нарахування спірних штрафних санкцій встановлена у судовому порядку, відповідачем не спростована.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», координація роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюються відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Відповідач доказів сплати коштів на виконання рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області № 42 від 19.02.2007 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 129608,31 грн. за порушення державної дисципліни цін при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з яких 43202,77 грн. необґрунтовано одержаної суми виручки та 86405,54 грн. штрафу, є обґрунтованими, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Переяслав-Хмельницької житлово-експлуатаційної контори (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Гімназійна, 35, код 05447906) в доход Державного бюджету України необґрунтовано одержану суму виручки у сумі 43202,77 грн. (сорок три тисячі двісті дві грн. 77 коп.) та штраф у сумі 86405,54 грн. (вісімдесят шість тисяч чотириста п'ять грн. 54 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Рябцева О.О.

Суддя Антонова В.М.

Суддя Бабкіна В.М.