Рішення № 34387257, 28.10.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 жовтня 2013 р. справа №903/1025/13

за позовом державного підприємства "Волиньторф", с. Прилісне Маневицького району

до відповідача: приватного підприємства "Константа-М", м. Камінь-Каширський

про стягнення 16 482 грн. 29 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Бубнюк Л.Є. - юрисконсульт (дов. №1366 від 15.10.2013р.)

від відповідача: не з'явились

Суть спору: державне підприємство "Волиньторф" звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Константа-М" 16 482,29 грн., в тому числі 15 765,15 грн. заборгованості по оплаті відпущених у період з 12.01.1011р. по 09.03.2011р. товарно-матеріальних цінностей (брикету торфового) та наданих автотранспортних послуг по їх перевезенню зі складу позивача, а також 717,14 грн. трьох процентів річних, нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України за період прострочки платежів з 11.07.2012р. по 23.09.2013р.

Ухвалою господарського суду від 03.10.2013р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 17.10.2013р. за клопотанням позивача розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представник позивача, надавши на вимогу суду витребувані документи, повідомив, що 07.10.2013р. відповідачем була частково (на суму 5 070 грн.) погашена існуюча перед ДП "Волиньторф" заборгованість в результаті чого остання зменшилась та на день розгляду справи судом склала 10 695,15 грн.

У зв'язку з цим представником позивача було заявлене клопотання №1368 від 15.10.2013р. (а.с. 33-34) про зменшення розміру позовних вимог та стягнення з ПП "Константа-М" на користь ДП "Волиньторф" 10 695,15 грн. залишку заборгованості та нарахованої при поданні позову до суду суми трьох процентів річних 717,14 грн. (всього 11 412,29 грн.), а також покладення на боржника обов'язку відшкодування ДП "Волиньторф" понесених ним при поданні позову до суду сум судових витрат.

В обгрунтування пред'явленого позову представник сторони посилається на відпуск та доставку відповідачу товарно-матеріальних цінностей, отримання товарів та автотранспортних послуг підприємством "Константа-М", проведення часткових розрахунків по їх оплаті, існування заборгованості в розмірі 10 695,15 грн., нарахування у зв'язку з існуванням боргу сум процентів річних.

Відповідачем всупереч вимогам суду не було представлено витребуваних документів та письмових пояснень, не направлено в судове засідання свого представника, хоча про день та час розгляду справи в суді сторона повідомлялась належним чином (примірник ухвали про відкладення розгляду справи направлявся за юридичною: м. Камінь-Каширський, вул. 1 Грудня, 9, адресою ПП "Константа-М" рекомендованою кореспонденцією та був вручений відповідачу 21.10.2013р. про що свідчить відповідне поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції - а.с. 32).

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що у відповідності до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із наступними змінами) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №882115 від 10.10.2013р. (а.с. 39-40) приватне підприємство "Константа-М" з кодом ЄДРПОУ 31820131 зареєстроване в якості суб'єкта господарської діяльності 22.02.2002р., адресою місця знаходження підприємства є м. Камінь-Каширський, вул. 1 Грудня, 9, станом на 10.10.2013р. підприємство в процесі припинення господарської діяльності (банкрутства, санації) не перебуває.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ: державним підприємством "Волиньторф " с. Прилісне Маневицького району у період з 12 січня по 12 березня 2011 року було відпущено приватному підприємству "Константа-М", м. Камінь-Каширський, а останнім прийнято, товарно-матеріальних цінностей (брикету торфового) на загальну суму 18 515 грн., а саме :

брикети торфові для комунально-побутових потреб в кількості 17,9 тонн на суму 6 265 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-000000121 від 12.01.2011р.;

брикети торфові для комунально-побутових потреб в кількості 16,0 тонн на суму 5 600 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-000000124 від 12.01.2011р.;

брикети торфові для комунально-побутових потреб в кількості 8,7 тонн на суму 3 306 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-000001123 від 12.03.2011р.;

брикети торфові для комунально-побутових потреб в кількості 8,8 тонн на суму 3 344 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-000001124 від 12.03.2011р.,

копії котрих долучено позивачем до матеріалів справи (а.с. 8-11).

Відпуск позивачем та подальше отримання відповідачем визначеної кількості товарів підтверджується також долученими до матеріалів справи (а.с. 12, 13) довіреностями серії ЯПН №976870 від 12.01.2011р. та №19 від 09.03.2011р., виписаними ПП "Константа-М" на отримання торфобрикету від ДП "Волиньторф" на ім'я Марчука Костянтина Володимировича.

Поруч з цим позивачем у визначений період було надано, а відповідачем прийнято автотранспортні послуги по перевезенню визначеної кількості торфобрикету зі складу ДП "Волиньторф" до ПП "Константа-М" на загальну суму 3 754 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи (а.с. 14-16) товарно-транспортними накладними №16 від 12.01.2011р. на суму 1 040 грн., №59 від 12.01.2011р. на суму 1 235 грн., №52235 від 12.03.2011р. на суму 1 479 грн.

Відтак загальна сума відпущеного товару та наданих автотранспортних послуг склала 22 269 грн., що також підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2013р. (а.с. 17).

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Судом встановлено, що видаткові та товарно-транспортні накладні №РН-000000121 від 12.01.2011р., №РН-000000124 від 12.01.2011р., №РН-000001123 від 12.03.2011р., №РН-000001124 від 12.03.2011р., №16 від 12.01.2011р., №59 від 12.01.2011р., №52235 від 12.03.2011р. на відпуск ДП "Волиньторф" підприємству "Константа-М" торфобрикету та надання послуг по його перевезенню містять в собі всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток господарюючих суб'єктів, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на підставі останніх господарських операцій.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Враховуючи наведену норму Закону суд вважає, що у ПП "Константа-М" обов'язок оплати отриманого від ДП "Волиньторф" торфобрикету та оплати наданих послуг по його транспортуванню настав:

з 13.01.2011р. на загальну суму 14 140 грн. (оплата продукції та послуг по її доставці згідно видаткових накладних №РН-000000121 від 12.01.2011р. та №РН-000000124 від 12.01.2011р., а також товарно-транспортних накладних №16 від 12.01.2011р. та №59 від 12.01.2011р.);

з 13.03.2011р. на загальну суму 8 129 грн. (оплата продукції та послуг по її доставці згідно видаткових накладних №РН-000001123 від 12.03.2011р. та №РН-000001124 від 12.03.2011р., а також товарно-транспортної накладної №52235 від 12.03.2011р.)

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Керуючись зазначеною нормою законодавства 08 червня 2012 року позивачем на адресу приватного підприємства "Константа-М" було направлено претензію за №626 від 08.06.2012р. (а.с. 18) з вимогою проведення боржником належних розрахунків по оплаті відпущених товарів та наданих послуг, погашення існуючої заборгованості впродовж 30 календарних днів від дати її отримання. Доказом направлення претензії підприємству "Константа-М" виступає поштова квитанція №44614000 від 08.06.2012р. (а.с. 19).

Проте ПП "Константа-М" повних розрахунків з позивачем за отриманий товар і надані послуги не здійснив, заборгувавши при цьому ДП "Волиньторф" 15 765,15 грн.

Судом встановлено, що зазначена сума заборгованості включала в себе загальну вартість відпущених товарів та наданих послуг 22 269 грн. за мінусом проведених відповідачем 11.04.2013р. часткових оплат в сумі 6 503,85 грн. (платіжне доручення №77 від 07.07.2013р. - а.с. 77).

Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 909 ЦК України та статтею 307 ГК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно статті 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

В даному випадку суд вважає, що досягнуті між сторонами та оформлені шляхом підготовки, виписки та підписання відповідних видаткових та товарно-транспортних накладних усні домовленості містять в собі ознаки договорів поставки та перевезення у відповідності до котрих відповідачем було взято на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг та поставлених товарів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами в усній формі договорів, поставку позивачем на виконання їх умов відповідачу продукції, надання послуг по її доставці, отримання товарів ПП "Константа-М" та непроведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність (на дату звернення ДП "Волиньторф" до суду з відповідним позовом) пред'явлених позивачем до відповідача позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 15 765,15 грн.

Сума боргу повністю підтверджувалась наявними в матеріалах справи документами.

Однак, враховуючи, що після звернення позивача до суду з позовною заявою та після порушення судом провадження у справі, відповідачем було частково (на суму 5 070 грн.) зменшено існуючу перед кредитором заборгованість, суд вважає за необхідне в частині позовних вимог щодо стягнення 5 070 грн. боргу провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору, та задовольнити позовні вимоги ДП "Волиньторф" в цій частині на суму залишку заборгованості 10 695,15 грн.

Судом враховано, що зменшення заборгованості на 5 070 грн. відбулось на підставі підписаної між сторонами 07.10.2013р. угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 35).

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 717,14 грн. трьох процентів річних за період прострочки платежів з 11.07.2012р. по 23.09.2013р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення суми трьох процентів річних, перевіривши методику їх нарахування, господарський суд вважає, що останні підставні, є арифметично вірними, відповідають фактичним обставинам справи, а відтак підлягають до задоволення в повному об'ємі.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, а часткове зменшення заборгованості було здійснене лише після звернення позивача до суду з відповідним позовом та після порушення судом провадження у справі, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному об'ємі за рахунок ПП "Константа-М".

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 174, 181, 193, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599, 612, 625, 692, 712, 909, 916 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Константа-М" (м. Камінь-Каширський, вул. 1 Грудня, 9, код ЄДРПОУ 31820131) на користь державного підприємства "Волиньторф" (Маневицький район, с. Прилісне, код ЄДРПОУ 00426302) 10 695,15 грн. заборгованості та 717,14 грн. трьох процентів річних, а всього 11 412,29 грн. та 1 720,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 5 070 грн. заборгованості припинити.

Суддя В.А. Войціховський

Повне рішення

складено

28.10.2013р.