Рішення № 34386208, 03.06.2013, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/380/13-ц

провадження № 2/710/197/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2013 р. Шполянський районний суд Черкаської області

в складі головуючого судді: КРАВЧУКА В.М.

за участю секретаря: ТКАЧЕНКО В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шпола Черкаської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом, який уточнив та підтримав в судовому засіданні його представник ОСОБА_2 і просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №CSXRRX03570271 від 18.06.2007 року в розмірі 74651,32 грн. та судові витрати в розмірі 861,52 грн., мотивуючи тим, що відповідно до укладеного договору №CSXRRX03570271 від 18.06.2007 року відповідачка ОСОБА_1 18.06.2007 року отримала кредит у розмірі 6600 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.06.2009 року.

Згідно умов укладеного договору, він складається із Заяви позичальника та Умов надання кредиту фізичним особам. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) складає між нею і банком Договір, про що свідчить підпис відповідачки у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов надання кредиту.

Судовим наказом Шполянського районного суду Черкаської області від 10.09.2008 року по справі №2-н-119/2008, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору №CSXRRX03570271 від 18.06.2007 року в сумі 12409,27 грн., в тому числі 6600 грн. заборгованість за кредитом, 3539,42 грн. заборгованість по процентах, 1461,07 грн. заборгованість по комісії, 808,78 грн. заборгованість по пені.

Згідно умов кредитного договору, договір діє в обсязі виданих позичальнику коштів до повного виконання сторонами зобовязань за даною угодою.

В порушення норм закону та умов договору, відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала. В зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором, станом на 19.03.2013 року, згідно уточненого розрахунку, відповідачка має заборгованість в розмірі 74651,32 грн., яка складається з: заборгованості по процентам за користування кредитом 19931,79 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом 1108,80 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 49032,09 грн., а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 4078,64 грн. - штраф (процентна складова). В звязку з невиконанням відповідачкою своїх зобовязань, позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала частково і пояснила, що вона отримує пенсію в розмірі 994 грн., якої вистачає лише для оплати комунальних послуг та придбання продуктів харчування. Вона згідна погашати заборгованість по кредитному договору, але вважає, що розмір пені та штрафів, в порівнянні з тілом кредиту, є занадто великим, тому просила врахувати її матеріальний стан і зменшити розмір пені та штрафів.

Вислухавши сторони, вивчивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що дійсно, відповідно до укладеного договору №CSXRRX03570271 від 18.06.2007 року відповідачка ОСОБА_1 18.06.2007 року отримала кредит у розмірі 6600 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.06.2009 року.

Згідно умов укладеного договору, він складається із Заяви позичальника та Умов надання кредиту фізичним особам. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) складає між нею і банком Договір, про що свідчить підпис відповідачки у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов надання кредиту.

Згідно судового наказу від 10.09.2008 року, виданого Шполянським районним судом Черкаської області по справі №2-н-119/2008, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору №CSXRRX03570271 від 18.06.2007 року в сумі 12409,27 грн., з яких: 6600 грн. заборгованість за кредитом, 3539,42 грн. заборгованість по процентах, 1461,07 грн. заборгованість по комісії, 808,78 грн. заборгованість по пені.

В судовому засіданні представником позивача було надано уточнений розрахунок, згідно якого відповідачка ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 74651,32 грн., яка складається з: заборгованості по процентам за користування кредитом 19931,79 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом 1108,80 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 49032,09 грн., а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 4078,64 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно п. 1.7.31 Умов надання кредиту фізичним особам, встановлена позовна давність за вимогами стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів за договором тривалістю 50 років.

Як вбачається із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України передбачено, якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, тобто це є фінансові санкції за те саме порушення. Отже, пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Виходячи із змісту ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 616 ЦК України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобовязання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Із матеріалів справи вбачається, що за порушення позичальником строків виконання зобовязання за кредитним договором банком одночасно нараховано пеню та штраф. Отже, банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобовязання (прострочення виконання грошового зобовязання), що суперечить ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Отже штраф в розмірі 500 грн. та 4078,64 грн. не підлягає до стягнення.

ПАТ КБ «ПриватБанк» знаючи те, що відповідачка ОСОБА_1 останній платіж по сплаті відсотків та тіла кредиту здійснила в 2007 році, несвоєчасно сплачувала відсотки за кредитним договором та не дотримувалася графіку погашення кредиту, встановленого кредитним договором, мав змогу звернутись до суду за захистом порушених своїх прав раніше, відповідно до невиконаних умов договору. Позов до суду про стягнення заборгованості з відповідачки по кредитному договору було подано 19 лютого 2013 року. Таким чином, позивач не звертаючись своєчасно до суду сам призвів до того, щоб по кредитному договору відповідачки зросли відсотки, штраф та пеня. Крім того, відповідно до наданого позивачем розрахунку сума пені, відсотків та штрафу більше ніж в десять раз перевищує тіло кредиту, тому враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру неустойки до 43032,09 грн.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Заслухавши пояснення сторін, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши та оцінивши їх у єдності і сукупності, враховуючи, що відповідачка не виконувала договірні зобовязання належним чином та у встановлений законом і договором строк, в результаті порушення відповідачкою ОСОБА_1 договірних зобовязань утворилася заборгованість за кредитним договором №CSXRRX03570271 від 18.06.2007 року, виходячи з встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №CSXRRX03570271 від 18.06.2007 року в розмірі 64072,68 грн., з яких: 19931,79 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1108,80 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 43032,09 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Крім того, з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в розмірі 640,73 грн., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 551, 610, 616, 624, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний №1774020760, жительки АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором №CSXRRX03570271 від 18.06.2007 року в сумі 64072,68 грн., а саме: 19931,79 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1108,80 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 43032,09 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, та 640,73 грн. судових витрат на рах. №64993919400001, а всього стягнути 64713,41 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М.Кравчук