Рішення № 3438514, 23.04.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2009 р.

Справа № 18/54-22/54

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: головуючої судді Малєєвої Олени Вікторівни, судді Гриняка Богдана Павловича, судді Грици Юрія Івановича при секретарі судового засідання: Строїч П.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом: відкритого акціонерного товариства " Івано-Франківськцемент", с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області, 77422,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю " ТрансКомСервіс", вул. Промислова, 11, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Івано-Франківська міська рада, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: управління розквартирування і капітального будівництва Головного управління внутрішніх військ МВС України, вул. Народного ополчення, 9а, м. Київ, 03151 (адреса: вул. Констянтинівська, 5, м. Київ, 03151),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне фінансове управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації, (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації, (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, (вул. Народного ополчення, 9а, м. Київ, 03151),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –фізичні особи:

Мицик Тарас Ярославович, (с. Березівка, вул. Сагайдачного,4 Тисменицький район);

Бойчук Параска Миколаївна, (вул. Довженка буд. 11 кв. 47, м. Івано-Франківськ.);

Маланюк Ніна Сергіївна, (вул. Тролейбусна, буд. 14 кв. 74, м. Івано-Франківськ);

Поліщук Сергій Петрович, (вул. Молодіжна, 34 кв. 48, м. Івано-Франківськ);

Жилава Світлана Юрівна, (с. Задарів, Монастириський район, Тернопільська область);

Тарасевич Надія Степанівна, (с. Маринопіль, Галицький район, Івано-Франківська область);

Лубик Микола Михайлович , (вул. Хіміків, буд. 17 кв. 35, м. Івано-Франківськ);

Косаревич Юрій Михайлович, (вул. Драгоманова,103, м. Кам'янка-Бузька, Львівська область);

Бідочка Дмитро Степанович, (вул. Вовчинецька, 206, кв. 23, м. Івано-Франківськ);

Шведов Андрій Миколайович, (вул. Є.Коновальця, 144-а, кв. 83, м. Івано-Франківськ);

про визнання права на отримання квартир за договором про дольову участь в будівництві житла від 25.02.2002 р.,

за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс", вул. Промислова, 11, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент", с. Ямниця Тисменецького району Івано-Франківської області, 77422

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Івано-Франківська міська рада, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018,

про визнання договору на дольову участь в будівництві житла від 25 лютого 2002 року, що укладений між колективним підприємством "Транскомсервіс" та Відкритим акціонерним товариством " Івано-Франківськцемент" –недійсним,

за участю представників сторін:

від відкритого акціонерного товариства " Івано-Франківськцемент":

- Воробець В.Я., ( довіреність № 16/346 від 21.02.2008р.);

- Мина В.В., (довіреність № 16/348 від 21.02.08);

від товариства з обмеженою відповідальністю " ТрансКомСервіс":

- Маланюк О.Я., ( довіреність б/н від 07.08.2007р.);

- Клейнота Л.М., ( довіреність № 02 від 20.01.2009 р.);

від Івано-Франківської міської ради:

- Буджак В.М., (довіреність № 1059/05-17/07 в від 12.07.2006 р.);

від виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради:

- Буджак В.М., (довіреність № 1058/05-17/07 в від 18.07.2006 р.);

від Головного фінансового управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації:

- Штефарук Є.І., (довіреність № 03-20/111 від 21.01.2009 р.) - юрисконсульт;

від Головного управління внутрішніх військ України:

- Бондар С.В.- майор, (довіреність № 5/7-19 від 20.01.2009 р.);

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –фізичні особи:

- Бойчук Параска Миколаївна, (паспорт серії СС № 008639);

- Поліщука Сергій Петрович;

- Косаревича Ю.М.;

- Лубик Микола Михайлович;

в с т а н о в и в:

ВАТ “Івано-Франківськцемент” заявлено позов до ТзОВ “ТрансКомСервіс” про визнання права на отримання квартир за договором про дольову участь у будівництві житла від 25.02.2002р., а саме на квартири №№4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,52,56 в будинку №21 по вул.Тролейбусній в м.Івано-Франківську. Участь у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, бере Івано-Франківська міська рада.

Ухвалою суду від 21.08.2008р. до участі в справі якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено управління розквартирування і капітального будівництва Головного управління внутрішніх військ МВС України.

Згідно ухвали суду від 03.12.2008р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено головне управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Головне фінансове управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.

Ухвалою суду від 17.12.2008р. здійснено заміну головного управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Івано-Франківської обласної державної адміністрації його правонаступником - головним управлінням регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації, а також залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.

Згідно ухвал суду від 21.01.2009р. та від 13.02.2009р. залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, –Мицика Тараса Ярославовича, Бойчук Параску Миколаївну, Маланюк Ніну Сергіївну, Поліщука Сергія Петровича, Жилаву Світлану Юріївну, Тарасевич Надію Степанівну, Лубик Миколу Михайловича, Косаревич Юрія Михайловича, Бідочка Дмитра Степановича, Шведова Андрія Миколайовича.

ТзОВ “ТрансКомСервіс” подано зустрічний позов до ВАТ “Івано-Франківськцемент”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Івано-Франківська міська рада про визнання недійсним договору на дольову участь в будівництві житла від 25.02.2002р.

Заявлений первісний позов мотивований тим, що відповідно до умов договору на дольову участь в будівництві житла від 25.02.2002р. позивач зобов'язувався передати відповідачу незавершене будівництво житлового будинку по вул. Тролейбусні,21 в м.Івано-Франківську, а відповідач зобов'язувався завершити будівництво даного будинку та передати у власність позивача квартири, вказані в договорі. Зазначає, що факт виконання позивачем договірних зобов'язань підтверджується підписаним сторонами актом передачі незавершеного будівництва від 31.07.2002р. При цьому вказує, що 31.07.2002р. між сторонами був підписаний новий договір, який замінив собою попередній і стосувався того ж незавершеного будівництва, але була змінена вартість та кількість житла, що підлягало передачі позивачу. Однак рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2007р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2008р., договір від 31.07.2002р. був визнаний неукладеним. А тому позивач вважає, що правовідносини сторін врегульовані договором від 25.02.2002р., відповідно до п.1.1. якого відповідач після завершення будівництва повинен передати позивачу по осях 5-6 –по дві двохкімнатні і дві трьохкімнатні квартири на другому, третьому,четвертому і п'ятому поверхах, по осях 4-5 –трьохкімнатну квартиру на четвертому поверсі та трьохкімнатну квартиру на п'ятому поверсі. Вказану в позовних вимогах нумерацію квартир підтверджує листом Івано-Франківської філії Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Діпромісто” №3838-03/391 від 18.07.2008р. та технічною документацію на будинок, виготовленою ОКП “Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації” від 07.05.2007р. Позовні вимоги та обрання способу захисту прав відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України мотивує тим, що згідно довідки відповідача №53 від 17.04.2008р. ВАТ “Івано-Франківськцемент” не вказаний в складі юридичних осіб, які беруть участь у фінансуванні будівництва, що на даний час не введено в експлуатацію.

Відповідач по первісному позову заявлені позовні вимоги не визнав і вказав, що договір про дольову участь від 25.02.2002р. був замінений договором від 31.07.2002р., який в судовому порядку визнаний неукладеним. Зазначає, що договір від 25.02.2002р. підписаний особою, яка не мала на те повноважень, оскільки Салига Олекса Васильович був призначений директором КП “ТрансКомСервіс” згідно протоколу №17 зборів учасників підприємства від 12.06.2002р. і приступив до виконання обов'язків керівника відповідно до наказу №34/1-к від 12.06.2002р. Також заперечує визначення нумерації квартир, так як на час укладення договору не існувало розробленого проекту будівництва, який був затверджений тільки в 2004р. Відповідно до ст.71 ЦК УРСР, ст.257 ЦК України просить застосувати наслідки пропуску позивачем строку позовної давності.

Щодо заперечень відповідача позивач пояснив, що договір від 31.07.2002р., який визнаний судом неукладеним, не породив жодних юридичних наслідків, в тому числі і щодо припинення зобов'язань за договором від 25.02.2002р. Твердження відповідача про відсутність проекту будівництва спростовує листом Івано-Франківської філії Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Діпромісто” №03-3838/116 від 11.03.2008р., згідно якого робочий проект №3838-91 “Житловий будинок №21 з вбудовано-прибудованими об'єктами побуту на вул.Тролейбусній в місті Івано-Франківську” розроблений в мікрорайоні №4 “Пасічна” в 1992 році на замовлення Івано-Франківського цементно-шиферного комбінату (на сьогоднішній день ВАТ “Івано-Франківськцемент”) і в 1994р. та в 1996р. в ньому виконані коригування. Стосовно спливу строку позовної давності покликається на те, що про порушення свого права за договором від 25.02.2002р. дізнався 31.01.2008р. після визнання неукладеним договору від 31.07.2002р. згідно рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2007р.та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2008р. А тому вважає, що строк позовної давності не пропущено.

Залучені до участі у справі треті особи без самостійних вимог дали пояснення з приводу підстав, з яких вони претендують на отримання спірних квартир, вважають, що право на отримання цих квартир мають саме вони, оскільки здійснили фінансування будівництва; посилаються на невиконання ТзОВ “ТрансКомСервіс” договірних зобов'язань щодо передачі цих квартир дольовикам.

Зустрічна позовна заява про визнання недійсним договору на дольову участь в будівництві житла від 25.02.2002р. мотивована підписанням договору не уповноваженою особою, що є підставою для визнання його недійсним згідно ст.ст.48, 63 ЦК УРСР, чинного на час укладення договору. Вважає, що внаслідок відсутності в належній формі волевиявлення КП “ТрансКомСервіс” не можна говорити про узгодження сторонами всіх істотних умов договору і його укладення відповідно до ст.153 ЦК УРСР.

ВАТ “Івано-Франківськцемент” зустрічний позов не визнало і зазначило, що за приписами ст.63 ЦК УРСР угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою; наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення. Вважає, що доказами схвалення угоди є підписання акту передачі незавершеного будівництва від 31.07.2002р. Салигою Олексою Васильовичем, який на той час вже був наділений повноваженнями директора і підпис якого скріплений печаткою підприємства, а також подальшим володінням, користуванням і розпорядженням отриманим майном, укладенням щодо нього договорів з третіми особами. Зазначає, що з 2002 по 2007 роки будь-яких повідомлень про невизнання даного договору позивачем до нього не надходило, не було повернуто і майно, отримане за угодою.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.

Між колективним підприємством “ТрансКомСеріс”, як виконавцем, та ВАТ “Івано-Франківськцемент”, як дольовиком, 25.02.2002р. був укладений договір на дольову участь у будівництві житла (надалі “Договір від 25.02.2002р.”). Відповідно до п.1.1. Статуту ТзОВ “ТрансКомСеріс”, затвердженого в новій редакції рішенням зборів засновників від 23.10.2006р. (протокол №30) та зареєстрованого 27.02.2007р. за №11201050008000574, товариство утворене внаслідок реорганізації колективного підприємства “ТрансКомСеріс” і є його правонаступником. Відповідно до п.1.1. Договору від 25.02.2002р. дольовик передає виконавцю незавершене будівництво житлового будинку по вул.Тролейбусній,21, загальною вартістю на момент укладення договору 1186000грн., а виконавець зобов'язується завершити будівництво даного будинку та передати у власність дольовика у строки, передбачені в договорі, наступні квартири: по осях 5-6 –по дві двохкімнатні і дві трьохкімнатні квартири на другому, третьому,четвертому і п'ятому поверхах, по осях 4-5 –трьохкімнатну квартиру на четвертому поверсі та трьохкімнатну квартиру на п'ятому поверсі. В п.1.2. Договору від 25.02.2002р. зазначено, що вказані квартири передаються виконавцем після закінчення будівництва з розрахунку вартості 1 кв.м. загальної площі 890грн., і дана вартість не може бути змінена до закінчення терміну виконання договору. Виконавець зобов'язувався передати у власність дольовика вказані квартири до 31.12.2003р. (п.2.1.5. Договору від 25.02.2002р.). Від імені КП “ТрансКомСервіс” Договір від 25.02.2002р. підписано Салигою Олексою Васильовичем, який названий директор підприємства і підпис якого скріплений круглою печаткою КП “ТрансКомСервіс”. Надалі, між тими ж сторонами був підписаний договір №1 дольової участі в будівництві від 31.07.2002р., предметом якого була передача ВАТ “Івано-Франківськцемент”, як пайовиком, КП “ТрансКомСервіс”, як забудівнику, того ж незавершеного будівництва, вартістю 1860000грн., з визначенням обов'язку забудівника передати у власність пайовика 1013 кв.м. загальної житлової площі, з визначенням вартості 1кв.м. загальної площі житла в розмірі 1170,78грн.

31.07.2002р. був складений акт передачі незавершеного будівництва житлового будинку №21 по вул.Тролейбусна в м.Івано-Франківську, вартістю 1186000грн., підписаний комісіями в складі працівників ВАТ “Івано-Франківськцемент” і КП “ТрансКомСервіс” та затверджений, зокрема, директором КП “ТрансКомСервіс” Салигою О.В., підпис якого завірений круглою печаткою підприємства. Правова підстава складення даного акту в ньому не зазначена.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2007р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2008р., у справі №3/153 було визнано неукладеним договір від 31.07.2002р., оскільки в п.1.5. цього договору сторони однозначно не визначили, що пайовик передає забудівнику - чи незавершене будівництво, чи кошти. Рішення суду щодо неукладеності договору від 31.07.2002р. також мотивовано тим, що між сторонами підписано два різних за змістом договору із одного і того ж факту (передачі незавершеного будівництва по вул.Тролейбусна,21), при цьому в договорі від 31.07.2002р. не вказано на припинення договору від 25.02.2002р.

Доводи відповідача по первісному позову про нечинність договору від 25.02.2002р. внаслідок визнання неукладеним договору від 31.07.2002р., не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст.4, ст.151 ЦК УРСР неукладений договір не тягне виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. А тому підстави стверджувати, що договір від 25.02.2002р. припинив свою дію - відсутні.

Судом встановлено, що Салига Олекса Васильович був призначений директором даного підприємства згідно згідно рішення зборів учасників підприємства від 12.06.2002р. (протокол №17) і приступив до виконання обов'язків керівника відповідно до наказу №34/1-к від 12.06.2002р. Згідно довідки ТзОВ “ТрансКомСервіс”№08 від 27.03.2008р. Салига О.В. до 12.06.2002р. на підприємстві не працював.

Як було передбачено ч.1 ст.29 ЦК УРСР (чинного на час укладення оскаржуваного договору), юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).

Згідно Статуту КП КП “ТрансКомСервіс”, затвердженого рішенням зборів учасників №8 від 30.06.2000р., управління поточною діяльністю підприємства здійснює директор, до повноважень якого відноситься укладення будь-яких угод від імені підприємства.

Таким чином, Договір від 25.02.2002р. від імені КП “ТрансКомСервіс” підписано не уповноваженою особою.

Однак, відповідно до ст. 63 ЦК УРСР угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою; наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Суд вважає, що затвердження 31.07.2002р. акту приймання-передачі незавершеного будівництва житлового будинку №21 по вул.Тролейбусній в м.Івано-Франківську,Салигою О.В., який на той час був директором КП “ТрансКомСервіс”, а також подальше здійснення будівництва та укладення договорів щодо нього з третіми особами є схваленням угоди уповноваженою особою, що визначає дійсність Договору від 25.02.2002р. з моменту укладення.

Відповідно до ст.4, ст.151 ЦК УРСР цивільні права і обов'язки та зобов'язання виникають, зокрема, з договорів.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004р. щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Як передбачено ст.ст.509,526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За умовами Договору від 25.02.2002р. у відповідача по первісному позову виникло зобов'язання завершити будівництво вказаного будинку та передати у власність дольовика квартири: по осях 5-6 –по дві двохкімнатні і дві трьохкімнатні квартири на другому, третьому,четвертому і п'ятому поверхах, по осях 4-5 –трьохкімнатну квартиру на четвертому поверсі та трьохкімнатну квартиру на п'ятому поверсі.

Твердження відповідача про відсутність на час укладення договору проекту будівництва і неможливість визначення квартир, які підлягають передачі дольовику, спростовуються листом Івано-Франківської філії Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Діпромісто” №03-3838/116 від 11.03.2008р., згідно якого робочий проект №3838-91 “Житловий будинок №21 з вбудовано-прибудованими об'єктами побуту на вул.Тролейбусній в місті Івано-Франківську” розроблений в мікрорайоні №4 “Пасічна” в 1992 році на замовлення Івано-Франківського цементно-шиферного комбінату (на сьогоднішній день ВАТ “Івано-Франківськцемент”), і в 1994р. та в 1996р. в ньому виконувались коригування. Робочий проект №3838-03 є третім коригуванням першої черги будівництва, виконаним на замовлення КП “ТрансКомСервіс”, яке не вплинуло на розташування квартир по осях.

Згідно листа Івано-Франківської філії Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст “Діпромісто” №3838-03/391 від 18.07.2008р. та технічної документації на будинок, виготовленої ОКП “Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації” 07.05.2007р., плани поверхів 2-х під'їздів новозбудованого будинку №21 на вул.Тролейбусній в м.Івано-Франківську згідно проекту №3838-03 мають таку нумерацію осей: лівій під'їзд з квартирами №№4-5-6-7 на 2-му поверсі - “5-6”, правий під'їзд з квартирами №№41-42-43-44 на 2-му поверсі - “4-5”, що свідчить про відповідність умовам Договору від 25.02.2002р. вказаній позивачем нумерації квартир.

Актом робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії підтверджується завершення будівництва житлового будинку №21 на вул.Тролейбусній в м.Івано-Франківську. В листі №358/01-08/13 від 12.02.2008р. Івано-Франківська міська інспекція держархбудконтролю повідомила, що 08.02.2008р. ТзОВ “ТрансКомСервіс” подано пакет документів щодо прийняття в експлуатацію вказаного будинку.

Враховуючи викладене, у ТзОВ “ТрансКомСервіс” існує зобов'язання щодо передачі у власність ВАТ “Івано-Франківськцемент” вказаних квартир, що кореспондується з правом позивача на їх отримання.

Проте, ТзОВ “ТрансКомСервіс” дане право не визнає, що підтверджується його позицією по справі, а також укладенням договорів щодо вказаних квартир з третіми особами.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Посилання відповідача на пропуск позивачем по первісному позову строку позовної давності не може бути взято до уваги, оскільки відповідно до ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов; право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Аналогічні положення містяться і в ч.1 ст. 261 ЦК України. Матеріали справи №3/153, зокрема, заява ВАТ “Івано-Франківськцемент” №16/1758 від 23.08.2007р. про зміну підстав позову, свідчать про те, що позивач вважав, що договір від 25.02.2002р. був замінений договором №1 від 31.07.2002р., в п.1.6. якого термін передачі житла визначений в ІУ кварталі 2005р. А тому про порушення свого права по договору від 25.02.2002р. дізнався після винесення рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.12.2007р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2008р. у вказаній справі. Таким чином, строк позовної давності по первісному позову не пропущено.

Враховуючи викладене, первісний позов підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову –слід відмовити.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на ТзОВ “ТрансКомСервіс” .

Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 43,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Первісний позов задоволити.

Визнати за відкритим акціонерним товариством "Івано-Франківськцемент" (код ЄДРПОУ 00292988, с.Ямниця, Тисменецького району, Івано-Франківської області, 77422) право на отримання квартир №№4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,52,56 в будинку №21 по вул.Тролейбусна в м.Івано-Франківську згідно договору про дольову участь в будівництві житла від 25.02.2002р.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс" (код ЄДРПОУ 22178299, вул. Промислова, 11, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) в користь відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" (код ЄДРПОУ 00292988, с.Ямниця, Тисменецького району, Івано-Франківської області, 77422) 85 грн. сплаченого державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Судові витрати по зустрічному позову покласти на позивача.

Головуючий суддя Малєєва Олена Вікторівна

Суддя Гриняк Богдан Павлович

Суддя Грица Юрій Іванович

Внесено в АС "Діловодство суду"

_____ помічник судді Бандура Володимир Степанович