Ухвала суду № 34384900, 28.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1011/1258/12 Головуючий у І інстанції Селюкова О.Г. Провадження № 22-ц/780/4400/13 Доповідач у 2 інстанції ІвановаКатегорія 26 28.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

23 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Олійника В.І., Коцюрби О.П.,

при секретарі - Власенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на рішення Згурівського районного суду Київської області від 29 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", третя особа - ОСОБА_1 по визнання договору поруки припиненим,-

ВСТАНОВИЛА:

30.11.2012 року позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 18.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», найменування якого змінено на публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 37363,10 доларів США терміном по 18.02.2011 року включно з процентною ставкою за кредитом у розмірі 11,50 відсотків річних, яку було змінено на 16 відсотків річних, згідно з додатковою угодою від 17.10.2008 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, в цей же день 18.02.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2, 18.02.2008 року було укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання зобов'язалась солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором, а також усіх додаткових угод, які укладені або можуть бути укладені між Банком та Позичальником.

Далі позивач зазначив, що він свої зобов'язання за кредитним договором виконав повністю, а відповідачі не виконують, у зв'язку з чим станом на 05.11.2012 року за кредитним договором виникла заборгованість в загальному розмірі 458705, 04 доларів США, що в еквіваленті складає 3 666 429,36 грн., тому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь цю суму та сплачений судовий збір у розмірі 3219 грн.

У лютому 2013 року відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ «Родовід Банк», третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим, посилаючись на те, що у лютому 2013 року вона дізналась про те, що 17.10.2008 року між банком та третьою особою ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Кредитного договору, якою процентна ставка за кредитом була збільшена з 11,5 відсотків до 16 відсотків річних, тому вважає, що порука підлягає припиненню з дати укладення такої додаткової угоди, а саме з 17.10.2008 року у зв'язку із збільшенням обсягу відповідальності поручителя, оскільки вона жодним чином не надавала згоду збільшення обсягу її відповідальності.

Крім того, посилалась на припинення поруки у зв'язку з тим, що з моменту, коли настав строк виконання основного зобов'язання, а саме 18.02.2011 року відповідачем за зустрічним позовом не було пред'явлено вимоги до поручителя протягом шести місяців, у зв'язку з чим просила визнати договір поруки припиненим з 17.10.2008 року та стягнути з відповідача на її користь сплачений судовий збір.

Відповідач ОСОБА_1 заперечував проти первинного позову, посилаючись на те, що в порушення вимог кредитного договору Банк не здійснив жодних дій щодо мирного врегулювання спору, не була направлена вимога до відповідачів про погашення кредиту і він не мав інформації про залишок боргу згідно кредитного договору.

Крім того зазначив, що позивачем Банком було порушено спеціальний строк позовної давності в один рік, який повинен бути застосований до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Крім того, у зв'язку з тим, що у відповідачів на утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, відповідачка ОСОБА_2 перебуває у декретній відпустці, його доходів не вистачає на належне утримання родини, тобто вони знаходяться у скрутному матеріальному становищі, а розмір неустойки більше ніж у 18 разів перевищує суму боргу, тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та трьох відсотків річних у зв'язку необґрунтованістю, застосувавши до вимог про стягнення пені строк позовної давності та зменшити її розмір.

Банк, в свою чергу, заперечував проти зустрічного позову, а саме, щодо ненадання позивачкою за зустрічним позовом згоди на збільшення обсягу її відповідальності зазначив, що згідно договору поруки остання зобов'язувалась солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, а також усіх додаткових угод, які укладені або можуть бути укладені між Банком та позичальником і взяла на себе зобов'язання відповідати перед Банком у тому обсязі на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник.

Крім того, щодо непред'явлення вимоги до поручителя протягом шести місяців, Банк зазначив, що відповідно до договору поруки даний договір діє до повного погашення заборгованості за кредитним договором та припиняється припиненням дії кредитного договору, тому просив відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 29.05.2013 року позов ПАТ «Родовід Банк» задоволено частково.

Суд стягнув з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 37761,63 доларів США, що еквівалентно 301828,71 гривень за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості, з яких за сума простроченої заборгованості за кредитом - 23303,77 доларів США, що еквівалентно 186267,03 гривень, сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту 6133,01 долари США, що еквівалентно 49021,15 грн., сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості 6133,01 долари США, що еквівалентно 49 021,15 гривня, сума трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості 2191,84 долар США, що еквівалентно 17519,35 гривень.

Крім того, суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід-Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 132,62 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 суд повністю задовольнив.

Договір поруки від 18.02.2008 року, укладений між відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Родовід-Банк» та ОСОБА_2 визнаний припиненим з 17.10.2008 року.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Родовід-Банк» на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 114,17 гривень.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 20.05.2013 року виправлено допущену в рішенні описку, а саме у повному тексті рішення виправлено його дату з 29.05.2013 року на 29.04.2013 року.

В апеляційній скарзі ПАТ «Родовід-Банк» просить рішення суду в частині стягнення пені змінити та додатково стягнути суму пені в розмірі - 3364600,68 грн.

В обґрунтування своїх вимог послався на те, що судом не враховано положення ст.625 ЦК України про те, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 18.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Родовід-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого, Банк відкрив ОСОБА_1 відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 37 363,10 доларів США терміном по 18.02.2011 року с процентною ставкою 11.5 % річних, на купівлю автомобіля марки КІА, реєстраційний номер НОМЕР_1.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, 18.02.2008 року між Банком та позичальником ОСОБА_1 був укладений договір застави транспортного засобу, за яким останній передав у заставу належний йому на праві власності вищевказаний автомобіль КІА, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Крім того, 18.02.2008 року між Банком та поручителем ОСОБА_2 був укладений договір поруки, відповідно до якого у випадку невиконання зобов'язань по кредитному договору, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідають перед банком, як солідарні боржники.

В подальшому 17.10.2008 року між позивачем Банком та відповідачем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору, відповідно до умов якої, процентна ставка за цим договором встановлена у розмірі 16 % річних.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач ОСОБА_1 перед позивачем має заборгованість, загальна сума якої станом на 05.11.2012 року становить 458 392,93 доларів США, що в еквіваленті складає 3 663 934,66 грн. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку, з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом - 23 303,77 доларів США, що в еквіваленті складає 186 267,03 грн.; сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 6 133,01 доларів США, що в еквіваленті складає 49 021,15 грн; сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 338 542,02 доларів США, що в еквіваленті складає 2 705 966,39 грн.; сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту - 88 222,29 доларів США, що в еквіваленті складає 705 160,74 грн.; сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту - 1 737,81 доларів США, що в еквіваленті складає 13 890,30 грн.; сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту - 454,03 доларів США, що в еквіваленті складає 3 629,05 грн.

Частково задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник ОСОБА_1, відповідач у справі, свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість, тому позивач має право вимагати стягнення з відповідача коштів, нарахованих згідно з умовами кредитного договору та оскільки відповідач має на утриманні трьох малолітніх дітей, частково повернув суму кредиту та відсотки, суд прийшов до висновку про можливість зменшення розміру пені, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, до суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту в розмірі 6133,01 доларів США, що складає 49021,15 грн.

На думку колегії суддів, такий висновок є правильним і ґрунтується на повно встановлених та належним чином досліджених обставинах справи.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, що були йому передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності обставин, які мають істотне значення.

З розрахунку заборгованості вбачається, що розмір неустойки значно перевищує розмір заборгованості по кредиту та процентів, тому враховуючи наявність обставин, що мають істотне значення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку можливість зменшення розміру пені.

В іншій частині рішення суду апелянтом не оскаржується.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 308,314,315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" відхилити.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 29 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :