Рішення № 3438441, 10.03.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

10.03.2009

Справа №2-15/8327-2008

10 березня 2009 року м. Сімферополь Справа № 2-15/8327-2008

За позовом Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, Шевченківський район, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 04633423)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ідентифікаційний код 20676633)

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Державне підприємство Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект» (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-а, ідентифікаційний код 00468177)

Про стягнення 11 104 040,00 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ідентифікаційний код 20676633)

До відповідача Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, Шевченківський район, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 04633423)

Про визнання угоди недійсною.

Суддя ГС АР Крим І. А. Іщенко

представники:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) – Цюра П. С., довіреність №049-16/4239 від 21.05.2008 р. у справі

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) – Кулагін Е. В., довіреність №1253 від 08.09.2008 р. у справі, Білоконь О.О., довіреність № 828 від 17.06.2008 р., у справі

Від третьої особи – Алфьорова Н.В., довіреність № 01-01-9/373 від 10.09.2008 р., у справі

Обставини справи: Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» про стягнення 11 104 040,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.11.2003 р. між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» та Державним підприємством Українським державним інститутом по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект» був укладений договір №1978, за умовами якого відповідач взяв на себе обов’язок сплатити пайовий внесок на створення інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва в розмірі 378 250,00 грн. у зв’язку з будівництвом нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень загальною площею 1840,01 кв. м. в житловому будинку по вул. Дмитрівській, 46-56 в Шевченківському районі м. Києва. Додатковою угодою від 27.12.2006 р. до договору №1978 були внесені зміни, розмір пайового внеску був збільшений до 7 316 120,00 грн. та встановлений термін його внесення – січень – березень 2007 року. Звертаючись до суду з цим позовом, Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) посилається на те, що відповідачем пайовий внесок сплачений лише частково в сумі 300 000,00 грн., у зв’язку з чим просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» в примусовому порядку заборгованість з урахуванням інфляційних втрат в сумі 9 718 690,00 грн. та 1 385 350,00 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2008 р. позовна заява передана за підсудністю до Господарського суду АР Крим.

Ухвалою ГС АР Крим від 09.07.2008 р. позовна заява прийнята до провадження суддею І. А. Іщенко з привласненням справі номеру 2-15/8327-2008 р. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, було залучено Державне підприємство Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект».

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що зобов’язання за договором №1978 від 27.11.2003 р. в частині перерахування пайового внеску в сумі 378 250,00 грн. були виконані в повному обсязі в грудні 2003 року, що безпосередньо підтверджується листом Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №049-08/209 від 15.01.2004 р. Таким чином, відповідач вважає, що договір №1978 від 27.11.2003 р. є припиненим в грудні 2003 року у зв’язку з виконанням його умов, а тому укладання додаткової угоди №1 від 27.12.2006 р. суперечить положенням чинного законодавства України, позаяк підписання додаткових угод до договору, строк дії якого закінчився і який є припиненим, законодавчо не передбачено. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» звернуло увагу на те, що Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) створено 29.12.2003 р., тобто після укладення договору №1978 від 27.11.2003 р., не є правонаступником Головного управління економіки та розвитку міста Київської міської державної адміністрації, яка укладала зазначений договір, а тому не може бути стороною за додатковою угодою №1 від 27.12.2006 р., оскільки це суперечить положенням статті 653 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України. Відповідач також посилається на те, що з боку ТОВ фірми «Консоль ЛТД» додаткову угоду №1 від 27.12.2006 р. підписано генеральним директором Ясинським В. Б., який не зазначений в штатному розкладі товариства, як і не передбачений статутними документами такий орган управління як генеральний директор. Відповідач стверджує, що прийняття рішень про укладення угод на суму більше ніж 5 000 000,00 грн. віднесено до виключної компетенції правління товариства, яке, в свою чергу, не надавало згоди на підписання додаткової угоди №1 від 27.12.2006 р. на суму 7 316 120,00 грн., а тому зазначену угоду підписано з перевищенням повноважень. Додатково Товариство з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» зазначило на те, що додатковою угодою №1 від 27.12.2006 р. передбачено перерахування пайового внеску під житлову частину, у той час як предметом основного договору №1978 від 27.11.2003 р. є сплата пайової участі на створення інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв’язку з будівництвом нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень.

Третя особа заперечувала проти позову та просила відмовити в задоволенні вимог Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з мотивів, викладених у письмових поясненнях.

18.11.2008 р. до ГС АР Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» надійшла зустрічна позовна заява до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсною з моменту укладення додаткової угоди №1 від 27.12.2006 р. і розрахунку 1.1 від 25.12.2006 р. Підстави зустрічного позову аналогічні підставам, викладеним у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою ГС АР Крим від 18.11.2008 р. зустрічна позовна заява була прийнята до розгляду разом із первісним позовом.

Державне підприємство Український державний інститут по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект» явку представника у судове засідання не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце слухання справи було проінформовано належним чином рекомендованою кореспонденцією.

06.03.2009 р. до господарського суду АР Крим від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, з яких вбачається, що ТОВ фірмой «Консоль ЛТД» 18.11.2008 р. було направлено на адресу Управління державного казначейства м. Києва та Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради повідомлення –вимога вих.. № 1686 про повернення помилково зарахованих коштів у сумі 414480,00 грн., на що була отримана відповідь казначейства про можливість їх повернення у випадку надання заявником відповідних документів.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. По справі оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

27.11.2003 р. між Головним управлінням економіки та розвитку міста Київської міської державної адміністрації, УДІ «Укррибпроект» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД» (Інвестор) був укладений договір №1978, предметом якого, згідно з пунктом 1.1, є сплата Інвестором пайової участі (внесків) на створення інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв’язку з будівництвом нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень загальною площею 1840,01 кв. м. (функціональне призначення приміщень не визначено) в житловому будинку по вул. Дмитрівській, 45-56 у Шевченківському районі м. Києва (друга черга будівництва).

Відповідно до пункту 1.2 Договору розмір пайового внеску, згідно з розрахунком, становить – 378,25 тис. грн. і підлягає уточненню після визначення конкретного функціонального призначення приміщень та погодження Шевченківською райдержадміністрацією.

Згідно з пунктом 2.1.2 Договору внесок у сумі 378,25 тис. грн. підлягає перерахуванню в строк до 12.12.2003 р.

Матеріали справи свідчать, що Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД» були виконані обов’язки за договором в частині перерахування пайових внесків, що підтверджується платіжним дорученням №71 від 12.12.2003 р. та платіжним дорученням №91 від 23.12.2003 р. (т. І, а. с. 123).

У той же час, 27.12.2006 р. між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) УДІ «Укррибпроект» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД» (Інвестор) була підписана додаткова угода №1 до договору про сплату пайової участі від 27.11.2003 р. №1978, якою пункт 1.1 Договору був викладений у наступній редакції: «Сплата Інвестором пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв’язку з будівництвом житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями загальною площею 1840,01 кв. м. (функціональне призначення приміщень не визначено) в житловому будинку по вул. Дмитрівській, 45-56 у Шевченківському районі м. Києва (друга черга будівництва)».

Вказаною додатковою угодою було зазначено, що розмір пайового внеску становить 7 316,12 тис. грн., який Інвестор зобов’язаний перерахувати в термін з січня по березень 2007 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) посилається на те, що Інвестор перерахував пайовий внесок лише частково в сумі 300 000,00 грн., у зв’язку з чим просить стягнути з ТОВ фірми «Консоль ЛТД» заборгованість з урахуванням інфляційних витрат в розмірі 9 718 690,00 грн., а також 1 385 350,00 грн. пені.

В свою чергу, заперечуючи проти вимог Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ТОВ фірма «Консоль ЛТД» посилається на те, що додаткова угода №1 від 27.12.2006 р. суперечить положенням чинного законодавства України.

Таким чином, вирішення справи по суті потребує, перш за все, дослідження правомірності укладання між сторонами додаткової угоди №1 від 27.12.2006 р.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з матеріалів справи, додаткова угода №1 від 27.12.2006 р. підписана з боку ТОВ фірми «Консоль ЛТД» директором Київського представництва В. Ясінським.

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно зі статтею 143 Цивільного кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Відповідно до положень статей 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо (ст. 99 Цивільного кодексу України).

Частинами 2, 3 статті 145 Цивільного кодексу України передбачено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

В пункті 5.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» передбачено, що у товаристві створюється колегіальний виконавчий орган – правління, яке складається з 9 осіб. Цим пунктом передбачено, що до виняткової компетенції Правління відноситься, зокрема, прийняття рішень про укладення договорів на суму більш ніж 5 000 000,00 грн.

Враховуючи те, що умовами додаткової угоди №1 від 27.12.2006 р. передбачено перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД» пайового внеску в сумі 7 316 120,00 грн., укладання цієї угоди потребує згоди правління товариства, яка має бути виражена шляхом прийняття відповідного рішення.

Однак, відповідне рішення правління прийнято не було, що свідчить про відсутність у ТОВ фірми «Консоль ЛТД» в момент підписання додаткової угоди достатніх повноважень.

Посилання Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на те, що додаткова угода №1 від 27.12.2006 р. була укладена за проханням ТОВ фірми «Консоль ЛТД» (лист №376 від 22.12.2006 р.) суд вважає непереконливими, оскільки наведене не є підставою для звільнення від дотримання відповідного порядку укладення правочинів, у даному випадку – отримання дозволу правління товариства у вигляді рішення.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

Згідно з Роз’ясненнями Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» №02-5/111 від 12.03.1999 р. (з наступними змінами та доповненнями) вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У вказаних Роз’ясненнях суд касаційної інстанції зазначив, що для укладення угод органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законом, іншим правовим актом або установчими документами. Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може згідно зі статтею 48 Цивільного кодексу бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.

Письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності. Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, враховуючи укладання додаткової угоди №1 від 27.12.2006 р. без наявності відповідного рішення правління Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД», тобто за відсутністю необхідних повноважень, вказана угода має бути визнана недійсною.

При цьому, суд не може прийняти до уваги посилання позивача (відповідача за зустрічним позовом) на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД» за цієї додатковою угодою було здійснено перерахування частки пайового внеску, оскільки матеріали справи свідчать, що листом №1686 від 18.11.2008 р. ТОВ фірма «Консоль ЛТД» звернулося до Управління державного казначейства м. Києва з вимогою про повернення цих помилково сплачених коштів. Більш того, незгода ТОВ фірми «Консоль ЛТД» з додатковою угодою №1 від 27.12.2006 р. та відсутність її подальшого схвалення безпосередньо підтверджується пред’явленням зустрічного позову про визнання її недійсною.

Також, суд вважає за необхідне повідомити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. При цьому, згідно зі статтею 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

В розділі 5 Договору №1978 від 27.11.2003 р. сторони обумовили, що договір закінчує свою дію з моменту виконання умов договору в повному обсязі.

Як вже було зазначено вище, умови договору №1978 від 27.11.2003 р. були виконані Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД» в повному обсязі шляхом перерахування пайового внеску в сумі 378,25 тис. грн., що підтверджується платіжним дорученням №71 від 12.12.2003 р. та платіжним дорученням №91 від 23.12.2003 р. Наведене дозволяє суду зробити висновок про те, що договір №1978 від 27.11.2003 р. є припиненим з 23.12.2003 р.

Частиною 1 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Згідно з частиною 3 статті 173 Господарського кодексу України сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Таким чином, положеннями чинного законодавства України передбачено, що будь-які зміни та доповненням можуть вноситися до договору лише під час його дії. Отже, укладання між сторонами додаткової угоди №1 від 27.12.2006 р. до договору, який припинив свої дію, суперечить положенням чинного законодавства. На думку суду, у даному випадку, покладення та ТОВ фірму «Консоль ЛТД» обов’язку щодо перерахування пайового внеску мало відбуватися виключно шляхом укладання між сторонами окремого договору. Про це також свідчить і те, що додатковою угодою були внесені до пункту 1.1 договору №1978 від 27.11.2003 р. та зазначено, що пайова участь вноситься у зв’язку з будівництвом житлового будинку, у той час як самим договором №1978 передбачено перерахування пайового внеску у зв’язку з необхідністю будівництва нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень, тобто були змінені підстави перерахування пайового внеску, що, з урахуванням припинення дії договору №1978, потребує укладання нового договору.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» про визнання недійсною з моменту укладення додаткової угоди №1 від 27.12.2006 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У той же час, в частині визнання недійсним розрахунку 1.1 від 25.12.2006 р. суд вважає за необхідне припинити провадження у справі, у зв’язку з непідвідомчістю спору господарським судам України. При цьому, суд враховує, що вказаний розрахунок є додатком до додаткової угоди, визнання якою недійсною позбавляє розрахунок будь-якої юридичної сили.

Згідно зі статтею 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З урахуванням цього, оскільки додаткова угода №1 від 27.12.2006 р. визнається судом недійсною, первісний позов Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволенню не підлягає.

Судові витрати суд покладає на Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення у в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 10.03.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В первісному позові Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» про стягнення 11 104 040,00 грн. відмовити.

2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» задовольнити частково.

3. Визнати недійсною з моменту укладення додаткову угоду №1 від 27.12.2006 р., укладену між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, Шевченківський район, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 04633423) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ідентифікаційний код 20676633).

4. Припинити провадження у справі в частині визнання недійсним розрахунку 1.1 від 25.12.2006 р.

5. Стягнути з Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, Шевченківський район, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код 04633423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ідентифікаційний код 20676633) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.