Ухвала суду № 34382322, 23.10.2013, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/11201/13-ц

Провадження № 2/592/2932/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Корольова Г.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю « Аріадна Суми ЛТД» про визнання угоди недійсною, визнання права власності на 1\2 частину житлового будинку та виділ майна в натурі.. 08 серпня 1997 року позивач уклав шлюб з відповідачкою, 28.10.2009 року шлюб між сторонами був розірваний. Під час спільного проживання 18 червня 2007 року подружжям було спільно набуте майно - будинок за адресою АДРЕСА_1 із земельною ділянкою, загальною площею 0,0474 га для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, які відповідачка оформила на своє ім'я. У листопаді 2010 року позивач звернувся з позовом про поділ майна до відповідачки, який було розглянуто 23.05.2013 року Ковпаківський районним судом м. Суми на користь позивача та судовим рішенням за позивачем було визнано право власності на 1\2 частину спірного житлового будинку з надвірними будівлями. Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 11 липня 2013 року вищезазначене рішення суду за апеляційною скаргою ОСОБА_2 було залишено без зміни в частині визнання права власності на 1\2 частину будинку, але 23 липня 2013 року ТОВ «Аріадна Суми ЛТД» подало апеляційну скаргу на зазначене рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 травня 2013 року та рішення Апеляційного суду Сумської області від 11 липня 2013 року з підстав того, що спірний будинок є його статутним капіталом і належить йому на праві приватної власності, про що стало відомо під час апеляційного розгляду і позбавило позивача можливості заявити відповідний позов та вирішити питання права власності.

В жовтні 2013 року одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - будинок АДРЕСА_1 до розгляду справи судом.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому заяву позивача слід задовольнити.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову..

Згідно п. 1 та п. 2 ч.1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також шляхом заборони вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до Пленуму Верховного Суду України у Постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»№ 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Аналізуючи матеріали справи, так як всі правоустановчі документи на майно знаходяться у відповідачки, шлюб між подружжям розірваний, суду дійшов висновку, що є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому заяву позивача про накладення арешту слід задовольнити.

Згідно ч. 9 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, а п. 10 цієї статті передбачає, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі вищеозначеного та керуючись ст. 153, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити .

Накласти арешт на майно - будинок АДРЕСА_1.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно відповідно до вимог ст.153 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в Сумський апеляційний суд через Ковпаківський районний суд м.Суми протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Г.Ю. Корольова