Постанова № 34381729, 07.10.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

07.10.2013 Єдиний унікальний номер 205/7121/13-а

Справа №2а/205/222/2013

205/7121/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., при секретарі Шевцовій М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

19 серпня 2013 року представник позивача звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона є громадянкою України, та з 14 жовтня 1999 року постійно проживає в державі Ізраїль. До виїзду на постійне місце проживання, позивач проживала за адресою: АДРЕСА_1. Трудовий стаж складає 38 років. 08 серпня 2013 року представник позивача звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, проте листом від 16 серпня 2013 року їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Просила суд визнати протиправним бездіяльність відповідача в призначенні позивачу пенсії за віком; зобов'язати відповідача призначити, виплачувати, перераховувати та індексувати позивачу пенсію за віком та пенсійну надбавку, на підставах, визначених пенсійним законодавством, як для непрацюючих громадян, на вказаний в Заяві банківський рахунок, починаючи з 08 березня 2013 року; зобов'язати відповідача виплачувати позивачу з 08 березня 2013 року підвищення, в розмірі надбавки, встановленої для дітей війни, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. №2195-IV та Постанови КМУ від 28.12.2011 р. №1381, у розмірі 7% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність; допустити негайне виконання постанови суду, в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення всієї суми заборгованості, починаючи з 08 березня 2013 року; покласти обов'язки по забезпеченню виконання рішення на начальника Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська; зобов'язати відповідача у місячний строк надати суду звіт щодо виконання судового рішення.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, посилалася на докази, які знаходяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні представник відповідача Ковнер С.В. позовні вимоги не визнала у повному обсязі та просила відмовити у задоволенні позову. Надала суду письмові заперечення, відповідно до яких до наданої заяви про призначення пенсії за віком не було додано жодного документа, який би свідчив, що ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає на території України і те, що оригінал документа, який засвідчує особу позивача, не був наданий, а таким чином право для надання заяви на призначення та отримання пенсії відсутнє. Оскільки позивач особисто не зверталась до управління з заявою про призначення пенсії, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ч.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Згідно ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено, позивач народилася в Україні 29 грудня 1935 року, що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Амурнижньодніпровським Районним Бюро РАГС м. Дніпропетровська (а.с.22).

ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон, дійсного до 14 жовтня 2014 року (а.с.9).

Позивачка постійно проживає в державі Ізраїль, що підтверджується копією свідоцтва, виданого аташе з консульських питань Посольства України в Державі Ізраїль, відповідно до якого ОСОБА_1 є живою та проживає за адресою: АДРЕСА_2 та документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 14 жовтня 1999 року (а.с.10-11).

Відповідно до довідки №4389 від 18 липня 2013 року, ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 18 квітня 1971 року, та 27 вересня 1999 року знята з реєстраційного обліку у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю (а.с.12).

Як вбачається з копії трудової книжки, загальний трудовий стаж ОСОБА_1 складає 38 років (а.с.18-20).

08 серпня 2013 року представник позивача звернулася до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська з заявою про призначення пенсії за віком ОСОБА_1, надавши при цьому нотаріально завірену копію паспорту громадянина України для виїзду за кордон, свідоцтво посольства України в Ізраїль, довідку ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, копію свідоцтва про народження, копію трудової книжки, свідоцтво про шлюб, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, копію нотаріально посвідченої довіреності на ім'я представника (а.с.13-14).

Проте, листом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська №К96-1/13 від 16 серпня 2013 року було відмовлено, враховуючи те, що згідно наданих документів ОСОБА_1 не зареєстрована та фактично не проживає в Україні і те, що оригінали документа, який засвідчує особу ОСОБА_1, не був наданий, право на надання заяви на призначення та отримання пенсії відсутнє (а.с.26).

Відповідно до ст. 25 Конституції України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною 2 ст.2 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Статтею 8 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у ст. 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

ОСОБА_1 є громадянкою України, та є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та має право на отримання пенсії.

Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни - є особа яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років.

Статтею 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Таким чином, ОСОБА_1 має статус «дитина війни» та має право на щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи всі доводи в сукупності, суд приходить до висновку, що діями відповідача порушуються права позивачки в частині розміру отриманого щомісячного довічного грошового утримання.

За результатами розгляду справи, оцінивши надані представником позивача та представником відповідача пояснення та обставини, перевіривши матеріали справи що надійшли до суду, суд вважає, що є достатньо підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне адміністративний позов ОСОБА_4 задовольнити частково, оскільки право громадянина на одержання пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні. Щодо позовних вимог позивача про покладення обов'язку щодо забезпечення виконання постанови суду на начальника управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська та зобов'язання відповідача в місячний термін надати до суду звіту про виконання постанови, суд не знаходить достатніх підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 33, 46 Конституції України, ст.ст. 6-11, 71, 99, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення за призначенням пенсії - 08 серпня 2013 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська призначити ОСОБА_1 з 08 серпня 2013 року надбавку, встановлену для дітей війни, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом перерахування належних сум пенсії на визначений банківський рахунок, який відкрито у відділенні «Дніпропетровського РУ» ПАТ КБ «Приватбанк», поточний рахунок НОМЕР_2, рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_3 в Приватбанку, МФО 305299, КОД 14360570.

Звернути постанову до негайного виконання в частині виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць з дати призначення пенсії.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська на користь держави судовий збір у розмірі 34 грн. 41 коп.

В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.Г.Остапенко