Рішення № 34381583, 28.10.2013, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 2/254/159/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2013 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

головуючий суддя Заборський В.О.,

при секретарі Подгородецькій В.А.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданню в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 і ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» (далі ПрАТ «Страхова компанія «Статус») про стягнення: з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Статус» на користь ОСОБА_5 суму страхового відшкодування у розмірі 49 000,00 грн.; з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду - 128 095,22 грн. - грошових коштів, які необхідно витратити для проведення відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля (177095,22 грн. - 49 000,00 грн.); з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму сплачену за проведення автотехнічної експертизи при розгляді адміністративного матеріалу судом у розмірі 1687,68 грн.; з відповідачів ПрАТ «Страхова компанія «Статус» і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 і ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі по 5000,00 грн., витрати понесені за надання правової допомоги по 1500,00 грн. і судові витрати. Свої вимоги позивачі мотивують тим, що 27 вересня 2011 року відповідач ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «ГАЗ - 3302» реєстраційний номер НОМЕР_3 в Будьоннівському районі м. Донецька скоїв зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Lancer» реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1, який належить на праві власності ОСОБА_5. Внаслідок ДТП позивач ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження і зазнав нервового і емоційного стресу, а позивачка ОСОБА_5 дізнавшись про пошкодження належного їй майна зазнала душевне потрясіння. Одразу після ДТП у відношенні обох водіїв робітниками ДАІ було складено протоколи про притягнення кожного з водіїв до адміністративної відповідальності. Постановою суду від 24 жовтня 2011 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП і призначено покарання 340,00 грн.. Позивач ОСОБА_1 був не згоден з тим, що у відношенні його складено адміністративний протокол, під час його розгляду в суді заявляв клопотання про проведення автотехнічної експертизи і за результатами розгляду протоколу судом прийнято рішення про відсутність в його діях складу правопорушення і провадження закрито з реабілітуючи обставин. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Статус». 15 березня 2012 року ОСОБА_5 звернулась до «Експерт-сервісу», і згідно висновку вартість ремонту пошкодженого автомобілю склала - 177 095,22 грн.. Позивачі понесли витрати за надання правової допомоги по 1500,00 грн. кожний. Крім матеріальної шкоди, протиправними діями відповідача позивачам завдана моральна шкода, яку позивачі оцінюють по 6000,00 грн. кожний. Так позивач ОСОБА_1 був учасником ДТП, зазнав сильне душевне потрясіння, емоційний стрес і отримав тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку і забиті рани лобу, від загоєння якої залишився рубець. Із-за отриманого струсу мозку позивач ОСОБА_1 зазнав і зазнає сильні головні болі, запаморочення. Внаслідок отриманих в ДТП тілесних ушкоджень ОСОБА_1, знаходився на лікуванні, а потім деякий час не міг сідати за руль автомобілю. Та обставина, що належний позивачці ОСОБА_5 автомобіль був пошкоджений 27 вересня 2011 року і до теперішнього часу не відремонтований, завдає їй глибокі душевні переживання. З вини відповідача обидва позивача залишились без засобу пересування, що негативним образом сказалось на робочих і сімейних планах кожного, вони вимушені користуватись послугами громадського транспорту і таксі. Негативно позначається на самопочуття позивачів і той факт, що із-за очевидних неправомірних дій з боку відповідачів вони вимушені звертатись до суду за захистом своїх прав, витрачати свій час і нести непередбачені витрати. В наслідок постійних душевних переживань позивачі стали погано себе почувати, що суттєво відображається на їх здоров'ї і сімейних відносинах кожного. В них з'явилась нервозність, дратівливість і це впливає на їх взаємовідносини з оточуючими людьми.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що після аварії автомобіль досі не відремонтовано, відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Статус» виплатило страхове відшкодування у сумі 49 000,00 грн., автомобіль знищеним не визнають і збираються його відремонтувати. Просив позов задовольнити з урахуванням додаткових пояснень.

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити з урахуванням того, що страхове відшкодування виплачено і позивачі автомобіль знищеним не визнають.

Відповідач ОСОБА_3 і його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у скоєнні ДТП не оспорювали, частково згодні з відшкодуванням шкоди, з урахуванням проведеної судової експертизи. Вважають, що сума моральної шкоди повинна стягуватись і з страхової компанії, розмір її нічим не обґрунтований і завищений. Співвідповідач ПрАТ «Страхова компанія «Статус» належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, представника в судове засідання не направила, просило розглянути справу у відсутності їх представника. В наданих суду письмових поясненнях просили відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 і ОСОБА_5 до ПрАТ «Страхова компанія «Статус» повністю, у зв'язку з їх незаконністю та необґрунтованістю, оскільки 29 березня 2012 року ОСОБА_5 звернулась із заявою про виплату страхового відшкодування, згідно звіту автотоварознавчого дослідження № 53 від 28 травня 2012 року матеріальний збиток складає 108 349,67 грн.. ПрАТ «Страхова компанія «Статус» у зв'язку із страховим випадком, на підставі страхових актів № 7230 від 09 липня 2012 року та № 7283 від 20 липня 2012 року виплатило на користь ОСОБА_5 страхове відшкодування у сумі 49 000,00 грн. (50 000,00 грн. - 1000,00 грн. (франшиза)), що підтверджується платіжним дорученням № 2312 від 18 липня 2012 року та № 2415 від 27 липня 2012 року. Таким чином, ПрАТ «Страхова компанія «Статус» вважає, що вона вчасно та в повному обсязі, згідно лімітів відповідальності передбачених п. 2 полісу № АА/6361010 від 17 вересня 2011 року виплатило страхове відшкодування за зверненням ОСОБА_5.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) встановив наступне.

27 вересня 2011 року о 09-00 год., ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки ГАЗ-3302, державний номер НОМЕР_3, в районі будинку № 3 по вул.. Баумана у м. Донецьку порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України при зміні напрямку руху, не переконався в безпечності свого маневру та скоїв зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до частини 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 24 жовтня 2011 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн..

Постановою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 19 березня 2012 року провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.. 124 КпАП України відносно ОСОБА_1, закрито, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено в судовому засіданні, і не оспорювалось учасниками процесу, автомобілем ГАЗ 33021 ЗНГ, який належить ОСОБА_7, керував на відповідній правовій підставі ОСОБА_3.

Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як роз'яснив Пленум ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 15 Постанови №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Згідно висновку №576/27 автотоварознавчої експертизи від 25 березня 2013 року проведеної Донецьким НДІСЕ на підставі ухвали Будьоннівського районного суду м. Донецька, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_4, на час проведення експертизи складає 132 114,22 грн.; вартість матеріальної шкоди завданої володільцю автомобілю «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_4 на час проведення експертизи становить 102 577,70 грн.; ринкова вартість автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_4, без врахування аварійних пошкоджень, на вересень 2011 року складала 101 592,43 грн.; ринкова вартість автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_4, без врахування аварійних пошкоджень, на час проведення експертизи із строком експлуатації на дату ДТП (5 років) складає 102 577,70 грн.; відновлювальний ремонт автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_4, перевищує його ринкову вартість, і ремонт його є економічно недоцільним; ринкова вартість автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_4, з врахуванням аварійних пошкоджень, на час проведення експертизи складає 10451,81 грн..

Оскільки, згідно висновку експертизи відновлювальний ремонт є економічно необґрунтованим, а власник автомобілю «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_4, ОСОБА_5 не згодна із визнанням її транспортного засобу фізично знищеним, то відшкодуванню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди - 91 140,62 грн. (101 592,43 грн. - 10 451,81 грн.).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 3 Закону України від 01.07.2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон від 01.07.2004 року № 1961-IV) визначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно до положень ст. 22.1 Закону від 01.07.2004 року № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як роз'яснив Пленум ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.п. 3 п. 16 Постанови №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Між ПрАТ «Страхова компанія «Статус» та ОСОБА_7 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів І типу, яким забезпечено транспортний засіб ГАЗ 33021 ЗНГ номерний знак НОМЕР_3, на строк з 17 вересня 2011 року по 16 вересня 2012 року з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю на одного потерпілого - 100 000,00 грн., майну потерпілого - 50 000,00 грн., франшиза - 1000,00 грн., що підтверджується Полісом № АА/6361010.

Як вбачається із Страхових актів ПрАТ «Страхова компанія «Статус» № 7230-12-59-09 та №7283-12-59-09 дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого автомобіля ГАЗ 33021 ЗНГ, державний номер НОМЕР_3 та автомобілю «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_4, визнана страховим випадком, та визначена загальна сума страхового відшкодування складає - 49 000,00 грн. (24 852,00 грн. + 24 148,00 грн.), яка виплачена ОСОБА_5 на підставі Розпоряджень голови правління ПрАТ «СК «Статус» № 7230 від 18 липня 2012 і № 7283 від 27 липня 2012 року і підтверджується Платіжними дорученнями № 2312 від 18 липня 2012 року та № 2415 від 27 липня 2012 року на суми 24 852,00 грн. та 24 148,00 грн. відповідно.

Вирішуючи по суті позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди суд виходить з того, що власник автомобілю «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_4, ОСОБА_5 не згодна із визнанням її транспортного засобу фізично знищеним, у зв'язку з чим відшкодуванню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди - 91 140,62 грн. (101 592,43 грн. - 10 451,81 грн.), також враховуючи, що співвідповідачем ПрАТ «СК «Статус» в межах ліміту відповідальності сплачено 49 000,00 грн., то остаточна сума матеріальної шкоди становить - 42 140,62 грн. (91 140,62 грн. - 49 000,00 грн.), яку необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_3.

Позивачами зазначено, що дорожньо-транспортною пригодою їм завдана значна моральна шкода, яка виразилася у фізичних та душевних стражданнях внаслідок протиправних дій відповідача та пошкодженні майна. Позивач ОСОБА_1 моральну шкоду завдану йому обґрунтовує тим, що він був учасником ДТП, зазнав сильне душевне потрясіння, емоційний стрес і отримав тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку і забиті рани лобу, від загоєння якої залишився рубець. Із-за отриманого струсу мозку він зазнав і зазнає сильні головні болі, запаморочення, знаходився на лікуванні, а потім деякий час не міг сідати за руль автомобілю. Позивач ОСОБА_5, яка є власником автомобілю, обґрунтовує завдану їй моральну шкоду пошкодженням належного їй майна, оскільки автомобіль був пошкоджений 27 вересня 2011 року і до теперішнього часу не відремонтований, що завдає їй глибокі душевні переживання.

Згідно виписки від 11 квітня 2012 року з амбулаторної карти №12083 хворого ОСОБА_1, він знаходився на лікуванні у хірургічному відділені ГКБ № 2 «Енергетік» з 29 вересня 2011 року по 05 жовтня 2011 року з приводу травми отриманої в ДТП від 27 вересня 2011 року: забій, інфікована рана в області лоба.

Зі змісту ст. 23 ЦК України випливає, що під моральним збитком закон передбачає втрати немайнового характеру внаслідок душевних і фізичних страждань, яких фізична особа зазнала: 1) у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, як роз'яснено в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5 «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Пунктом 22.3 Закону від 01.07.2004 року № 1961-IV, в редакції що діяла на час виникнення деліктних правовідносин, передбачалось, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 (51 000, грн..) статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про наявність ушкодження здоров'я та протиправності дій у відношенні позивача ОСОБА_1 з боку відповідача ОСОБА_3, який внаслідок порушення ПДР України скоїв зіткнення з його автомобілем, завдавши позивачу ОСОБА_1 ушкодження здоров'я, що спричинило душевні страждання позивачу. Враховуючи характер та обсяг фізичних й душевних страждань, яких зазнав позивач ОСОБА_1, ступінь негативних наслідків для його життя та здоров'я, тривалість часу знаходження його на лікарняному, суд визначає розмір грошового відшкодування заподіяного морального збитку ОСОБА_1, у сумі 2 000,00 грн., яку необхідно стягнути з співвідповідача ПрАТ «СК «Статус».

Також суд, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу ОСОБА_5, характер та обсяг фізичних й душевних страждань, яких вона зазнала, ступінь негативних наслідків для його життя, тривалість часу на протязі якого не відшкодована шкода, суд визначає розмір грошового відшкодування заподіяного морального збитку ОСОБА_5 у сумі 2 000,00 грн., яку необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_3, який визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 сума у розмірі 1687,68 грн., яка сплачена останнім за проведення Донецьким НДІСЕ автотехнічної експертизи № 6159/18, оскільки проведення даної експертизи було необхідним позивачу ОСОБА_1 для доведення обставин його невинуватості у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди 27 вересня 2011 року.

Що стосується вимог позивачів про стягнення на їх користь витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн., то вони задоволенню не підлягають, окільна на підтвердження даних витрат позивачами не надано жодного належного доказу.

Згідно ст. 88 ЦПК України на користь ОСОБА_1, який сплатив судовий збір при подачі позову до суду у розмірі 1917,83 грн., необхідно стягнути сплачений ним судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог: за відшкодування майнової шкоди у розмірі 454,45 грн. та за відшкодування моральної шкоди - 20,00 грн. з ОСОБА_3, а всього 474,45 грн. і за відшкодування моральної шкоди з ПрАТ «Страхова компанія «Статус» - 20,00 грн..

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10,11,60,61,88,212,213,214,215 ЦПК України, статтями ст.ст. 22,23,1187,1188,1192,1194 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_5, ІН НОМЕР_5, у відшкодування завданої дорожньо-транспортною пригодою матеріальну шкоду у розмірі - 42 140,62 грн., моральну шкоду у розмірі - 2 000,00 грн., а всього 44 140 (сорок чотири тисячі сто сорок) грн. 62 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, ІН НОМЕР_6, суму за проведення експертизи у розмірі 1687,68 грн., судові витрати у сумі 474,45 грн., а всього 2162 (дві тисячі сто шістдесят дві) грн. 13 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус», ідентифікаційний код 31201694, на користь ОСОБА_1, ІН НОМЕР_6, моральну шкоду у розмірі - 2 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 20,00 грн., а всього 2020 (дві тисячі двадцять) грн.. 00 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: