Рішення № 3437920, 09.04.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

09.04.2009

Справа №2-2/12126-2007

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» (97402, м.Євпаторія, вул.Ескадронна,25)

До відповідача: СВК «Красна Поляна» (96430,Чорноморський район, с.Красна Поляна, вул.Леніна, 5)

Про стягнення 68 975грн.31коп

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Ким – предст, довір у справі

Від відповідача : не з’явився.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - СВК «Красна Поляна» про стягнення 68 975грн.31коп. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 01.01.2005р. по 10.5.2007р. позивач поставив відповідачу товар (газ, пропан, метан). Відповідно до акту звірки розрахунків від 01.11.2006р сума заборгованості відповідача склала 68 975грн.31коп. 11 травня 2007року позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату боргу, яка була залишена відповідачем без розгляду та сума боргу погашена не була, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у суд.

У судовому засіданні, що відбулося 11.01.2008р. відповідач пояснив, що позовні вимоги у частині стягнення 12 259грн09коп визнає, а по накладним №№ 146, 558, 436 не визнає, оскільки по вказаним у даних накладних довіреностям вантаж не отримував.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення позивача, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст.205 ЦК України встановлено, що правочин для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України сторони вправі самостійно обирати будь-яку форму договору (усну, письмову, нотаріально посвідчену), якщо вимоги щодо його форми не встановлені законом.

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1ст.692 ЦК України).

Між сторонами склалися тривалі господарські зв’язки.

В ході судового розгляду встановлено, що спір йде на суму 56 716грн22коп по накладним №146 від 03.4.2006р, №558 від 30.9.2006р та №436 від 01.9.2006р, факт отримання газу за якими відповідач не визнає.

В цій частині суд вважає за необхідне у позові відмовити, оскільки при зверненні позивача з позовом до суду вказана сума була нарахована необґрунтовано виходячи з наступного:

Позивач в обґрунтування вказаної суми позовних вимог посилається на те, що відповідно до накладних №146 від 03.4.2006р, №558 від 30.9.2006р та №436 від 01.9.2006р відпустив відповідачу товар (газ, пропан, метан), який був отриманий представниками відповідача за довіреностями серії ЯЛМ № 966329 та ЯМА №008312, а також знаходження вказаних довіреностей у ТОВ «Фірма «Сервісгаз» - як на підтвердження передачі товару, тоді як відповідач не виконав свої зобов’язання по оплаті отриманого газу, при цьому ТОВ «Фірма «Сервісгаз» стверджує, що свої зобов’язання виконав у повному об’ємі, тобто передав відповідачу газ.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК| України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що накладні №146 від 03.4.2006р, №558 від 30.9.2006р, №436 від 01.9.2006р та довіреності серії ЯЛМ № 966329, серії ЯМА №008312 не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами, тому що накладна №146 від 03.4.2006р на містить відомостей щодо довіреності, за якою має бути отриманий товар, вказаний у накладній, тому що замість номеру довіреності вказано «0», а замість дати «0 січня 1900р.», а довіреність серії ЯЛМ № 966329, на яку посилається позивач, як на доказ отримання відповідачем товару по накладній №146 від 03.4.2006р на містить року видачі, оскільки у цій графі вказано «31 березня 20__р.»

Довіреність серії ЯМА №008312 від 01.9.2006р, за якою нібито було отримано товар за накладними №558 від 30.9.2006р та №436 від 01.9.2006р, не може бути визнана судом належним та допустимим доказом, тому що у вказаній довіреності відсутній підпис особи, якій доручено отримання товару, та чий підпис засвідчено керівником підприємства та головним бухгалтером СВК «Красна Поляна».

А самі накладні №558 від 30.9.2006р та №436 від 01.9.2006р, на які ТОВ «Фірма «Сервісгаз» посилається у позові, як на підставу позовних вимог та доказ передачі відповідачу товару (газ, пропан, метан) також не можуть бути визнані судом відношувальним та допустимим доказом, тому що вони являються односторонніми документами позивача, що не підтверджують передачу товару СВК «Красна Поляна», оскільки позивач не доказав приналежність підпису на вказаних накладних саме вповноваженому довіреністю представнику відповідача.

Слід також зазначити, що у вищезазначених довіреностях не вказана кількість товару, який має бути отриманий.

Враховуючи вищенаведене, а також у зв’язку з тим, що позивачем документально не підтверджено отримання відповідачем товару по накладним №146 від 03.4.2006р, №558 від 30.9.2006р та №436 від 01.9.2006р, які являються підставою вимог позивача та не визнаються відповідачем, позов у частині стягнення 56 716грн22коп боргу не підлягає задоволенню.

У частині стягнення 12 259грн09коп заборгованості позов підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті держмита витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу віднести на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні оголошувалась перерва на 09.4.2009р для підготовки рішення.

Рішення оголошене 09.4.2009р

Керуючись ст. ст. 49,75,77,82,84,85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з СВК «Красна Поляна» (96430, Чорноморський район, с.Красна Поляна, вул.Леніна, 5,р/р 260068482 у КРД АППБ «Аваль» м.Сімферополь, МФО 324021,ЗКПО 30833679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» (97402, м.Євпаторія, вул.Ескадронна, 25, р/р 26001485463481 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м.Сімферополь, МФО 324010, ЗКПО 23203562,ІНН 232035601051, св-во №100006496) 12 259грн09коп заборгованості, 122грн.59коп. державного мита, 20грн97коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. У частині стягнення 56 716грн22коп боргу відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.