Постанова № 3437757, 09.04.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2009 р.

Справа № 02/25-2А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Любарт», м.Луцьк

до Луцької обґєднаної державної податкової інспекції, м.Луцьк

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20.02.2007р. №0000032304/3

Суддя Костюк С.В.

При секретарі Бондар Л.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Лошак В.О. –представник, дов. №17 від 07.04.2009р.

від відповідача: Дячук В.М. –заст.нач.юр.відділу , дов. №111 від 20.01.2009р.

Відповідно до п.6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, спір розглядається за нормами КАС України.

В судовому засіданні представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.49, 51 КАС України. Заяви про відвід судді відповідно до ст.27 КАС України не поступило.

Відповідно до ст. 126 КАС України здійснюється повна фіксація судового процесу технічними засобами, а саме: програмно-апаратним комплексом “Діловодство суду”.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

СУТЬ СПОРУ: Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Любарт»звернувся з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення Луцької ОДПІ від 20.02.2007р. №0000032304/3 про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 273900,00грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 136950,00грн.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що оспорювань рішення прийнято на підставі акту перевірки від 05.10.2006р. №01632/211/2301/30297485, яким встановлено порушення п.п.5.39 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині включення до валових витрат суми маркетингових та консультаційних послуг по договору з підприємцем Євтушевським В.Г. в період 01.07.2002р. по 31.12.2003р., в результаті чого занижено валовий дохід на суму 930000,00грн. та не сплачено до бюджету податок на прибуток в сумі 273900,00грн.

Описані в акті порушення податкового законодавства не відповідають дійсності та спростовуються первинними документами, що підтверджують реальність виконання договору про надання маркетингових послуг. Також посилаться на ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині пропуску строку давності для визначення суми податкового зобов’язання по даній господарській операції. З врахуванням зазначеного вказує, що податкове повідомлення-рішення прийнято безпідставно та є необґрунтованим.

Відповідач в запереченні на позов №1207/10/011 від 16.04.2007р. вказує, що висновок в акті перевірки щодо порушення товариством п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зроблено з врахуванням того, що Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2006р. було визнано недійсним договір підряду від 10.07.2002р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Любарт»та Приватним підприємцем Євтушевським В.Г., а тому оспорюваним податковим повідомленням-рішенням було донараховано податок на прибуток в сумі 273900,00грн. Щодо пропуску строку давності посилається на положення ст.261 Цивільного кодексу України та те, що по акту перевірки від 03.10.2003р. рішення не приймалось, а зазначалось, що зазначене буде прийнято при визнанні угоди недійсною.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлену вимогу, а відповідач заперечив позов.

З матеріалів справи, пояснень представників сторін вбачається наступне.

05.10.2006р. працівниками податкової перевірки складено акт про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Любарт»з питань правових відносин з Приватним підприємцем Євтушевським В.Г. за період з 01.07.2002р. по 31.12.2003р. За результатами перевірки встановлено заниження товариством податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 273900,00грн. по господарській операції з Приватним підприємцем Євтушевським В.Г., яка оформлена договором підряду від 10.07.2007р. В акті вказано, що згідно Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2006р. вказаний договір підряду визнано недійсним, як такий, що укладений з метою обготівкування коштів та штучного завищення валових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Любарт», в чому вбачається умисел в обох сторін угоди на приховування доходів від оподаткування.

На підставі даного акту Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2006р. №0000022304/0 про визначення податкового зобов’язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток в сумі 547800,00грн.

В результаті адміністративного оскарження даного рішення до Держаної податкової адміністрації у Волинській області, та Держаної податкової адміністрації України прийнято податкове повідомлення-рішення зі значком «3»від 20.02.2007р. про визначення податкового зобов’язання в сумі 410850,00грн., з якої 273900,00грн. основний платіж та 136950,00грн. штрафна (фінансова) санкція.

Дане рішення є предметом спору по справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності суд дійшов висновку, що оспорювань рішення прийнято з порушенням чинного законодавства, а тому підлягає визнанню нечинним.

При цьому судом враховується наступне.

Постановою Господарського суду Волинської області від 15.01.2009р. №9/50/14-92А, яка набрала законної сили, відмовлено в позові Луцької ОДПІ про визнання недійсним договору підряду від 10.07.2002р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Любарт»та Приватним підприємцем Євтушевським В.Г.

В Постанові господарського суду від 15.01.2009р., зокрема, зазначено, що договір підряду від 10.07.2002 р. виконаний в період з 10.07.2002 р. по жовтень 2003 р., тому вимога податкового органу про визнання недійсною угоди, укладеної до набрання чинності Господарським кодексом України та застосування санкцій є помилковою.

Крім того, встановлені частиною 1 статті 208 ГК України санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених статтею 250 цього Кодексу - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення субґєктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки момент виконання договору підряду - з 10.07.2002 р. по жовтень 2003 р., а Луцька ОДПІ звернулась до суду з вимогою про стягнення в доход держави коштів, одержаних за нікчемним правочином 17.11.2008 р., тобто з порушенням строків визначених ст.250 Господарського кодексу України.

В постанові про закритя кримінальної справи №55-014-07 від 25.12.2007 р. зазначено, що в ході досудового слідства по кримінальній справі не здобуто доказів, які вказували на те, що службові особи ТзОВ “Торговий дім “Любарт”здійснювали “безтоварні”операції з приватним підприємцем Євтушевським В.Г. за договором підряду від 10.07.2002 р. і ухилилися від сплати податків до бюджету, що вказує на відсутність в діях службових осіб ТзОВ “Торговий дім “Любарт”та його колишнього керівника Барадного Б.С. ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Відповідно ч.1 до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткуванн прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звґязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Підпунктом 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність, це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовґязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з акту податкової перевірки від 05.10.2006р. підставою для висновку про порушення товариством п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»стало визнання недійсним договору підряду від 10.07.2002р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Любарт»та Приватним підприємцем Євтушевським В.Г. згідно Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2006р.

Однак зазначена Постанова скасована Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.06.2008р., а при новому розгляді справи Постановою господарського суду від 15.01.2009р. в позові про визнання угоди недійсною відмовлено.

За даних обставин товариством правомірно включено до валових витрат суму 930000,00грн. по господарській операції з підприємцем Євтушевським В.Г., а тому відсутні підстави для донарахування податку на прибуток по оспорюваному податковому повідомленню-рішенню від 20.02.2007р. в сумі 273900,00грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 136950,00грн.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Луцька ОДПІ не довела належними та допустимими доказами правомірність прийняття оспорюваного рішення, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись Конституцією України,Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», статтями 70,71,86,94,158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задоволити .

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Луцької обґєднаної державної податкової інспекції від 20.02.2007р. №0000032304/3 про визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 410850,00грн., з них 273900,00грн. основний платіж та 136950,00грн. штрафна (фінансова ) санкція.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.В.Костюк

Дата виготовлення повного тексту

постанови 14.04.2009р.