Рішення № 34377547, 24.10.2013, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3155/13-ц

Провадження № 2/552/1320/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2013 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.

При секретарі - Геті А.О.

За участю адвокатів -ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Української медичної стоматологічної академії про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

23 квітня 2013 року позивач ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до відповідача Української медичної стоматологічної академії про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свій позов тим, що 31.01.2005 року без оформлення медичної картки стоматологічного хворого в приміщенні обласної стоматологічної поліклініки, що розташована по вул.Комсомольська, 50 в місті Полтаві, внаслідок неналежного виконання своїх професійних обов»язків асистентом кафедри ортопедичної стоматології і імплантології УМСА ОСОБА_5, який є лікарем ортопедом, були проведені стоматологічні маніпуляції, які не відносяться до його компетенції і під час яких було допущено поломку стоматологічного інструмента та цей фрагмент залишився не видаленим. 01.02.2005 року, продовжуючи стоматологічні маніпуляції, які не відносяться до компетенції ОСОБА_5 до зубного каналу був введений гутаперчевий штифт, який вийшов за межі зуба у м»які тканини ясен разом з пломбувальною масою. Відповідно до виписки з Акту судово-медичного дослідження №491 від 25.02.2005 року їй завдано тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. ОСОБА_5 був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.140 КК України. Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 21.09.2012 року ОСОБА_5 був звільнений від кримінальної відповідальності згідно ст.49 КК України у зв»язку з закінченням строків давності притягнення до такої, що не є реабілітуючою підставою. В зв»язку з протиправним діянням ОСОБА_5 вона перенесла безліч операцій з оперативним втручанням. Їй було проведено три реставрації зубів та двічі установлювалися металеві та пластмасові шини. З діагнозом гостра одонтогенна нейропатія, невралгія тройнічного нерву та змішаного вузлового зобу. В зв»язку з цим знаходилась на стаціонарному лікуванні з 14.03.2005 року по 04.04.2005 року та на амбулаторному лікуванні з 31.01.2005 року по 12.05.2005 року. В зв»язку з цим вона понесла матеріальні витрати: медичні препарати, проїзд в поїзді, операції на загальну суму 933 грн. 57 коп., проведення СМЕ на суму 12 грн., правова допомога адвоката ОСОБА_6 5 450 грн. Вважає, що їй заподіяна моральна шкода, яка полягає в довготривалому моральному стражданні з 2005 року. Дана подія назавжди змінила її ритм життя, вона пережила фізичні та моральні страждання, які є не сумісними з людськими можливостями. Сам ОСОБА_5 навіть до цього часу не вибачився перед нею. Вважає, що моральна шкода у розмірі 100 000 грн. відповідає характеру її страждань і повинна бути стягнена у грошовій формі. Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України вона звільнена від доказування того, що шкода їй вчинена протиправними діями ОСОБА_5 Просила суд стягнути з Української медичної стоматологічної академії на її користь матеріальну шкоду в сумі 945 грн. 57 коп., витрати на правову допомогу 5 450 грн. Стягнути з Української медичної стоматологічної академії на її користь моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

09 жовтня 2013 року позивачка ОСОБА_3 звернулась в суд до відповідача Української медичної стоматологічної академії з заявою про збільшення розміру позовних вимог. Просила суд стягнути з відповідача Української медичної стоматологічної академії на її користь моральну шкоду в розмірі 418 081 грн. Стягнути з відповідача Української медичної стоматологічної академії на її користь витрати на проведення судово-психологічної експертизи в розмірі 2 754 грн. Стягнути з відповідача Української медичної стоматологічної академії на її користь витрати в розмірі 308 грн. 27 коп. Стягнути з відповідача Української медичної стоматологічної академії на її користь матеріальну шкоду в розмірі 945 грн. Стягнути з відповідача Української медичної стоматологічної академії на її користь витрати на правову допомогу в розмірі 5 450 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Просили суд позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Представник Української медичної стоматологічної академії Панасенко В.С. з позовом не згодна. Просила суд відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову за необґрунтованістю та за недоказаністю завданої шкоди некваліфікованими діями асистента кафедри ОСОБА_5 Також просила суд застосувати до позову ОСОБА_3 строк позовної давності.

Третя особа ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_2 з позовом не згодні. Просили суд в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити за безпідставністю. Також просили суд застосувати до позовних вимог позивача строк позовної давності.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_3, думку адвоката ОСОБА_1, представника Української медичної стоматологічної академії Панасенко В.С., третю особу ОСОБА_5, думку адвоката ОСОБА_2, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 будучи медичним працівником - лікарем ортопедом, асистентом кафедри ортопедичної стоматології і імплантології Української медичної стоматологічної академії, 31 січня 2005 року, без оформлення медичної картки стоматологічного хворого, в приміщенні обласної стоматологічної поліклініки, що розташована по вул.Комсомольській, 50 в м.Полтаві, виконав стоматологічні маніпуляції, що не відносяться до його компетенції, ОСОБА_3, а саме: депульпацію 22 зуба верхньої щелепи із застосуванням відповідного медичного інструменту - пульпоекстрактора. Внаслідок недбалого та неналежного ставлення до виконання своїх медичних обов»язків, при депульпації вказаного зубу, допустив поломку пульпоекстрактора, фрагмент якого, довжиною 4-4,5 мм, залишився в кореневому каналі 22 зубу. При цьому ОСОБА_5 не передбачив можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій для здоров»я пацієнтки, однак повинен був і міг їх передбачити і не зважаючи на це, не прийняв заходів по видаленню з кореневого каналу зуба фрагменту поламаного інструменту.

01 лютого 2005 року ОСОБА_5 у приміщенні обласної стоматологічної поліклініки, що розташована по вул.Комсомольській, 50 в місті Полтаві, продовжив проведення стоматологічних маніпуляцій ОСОБА_3, які не відносяться до його компетенції та внаслідок недбалого та неналежного ставлення до своїх медичних обов»язків, ввів гутаперчевий штифт у верхній правий 12 зуб, який через перфоративний отвір вийшов в навколишні м»які тканини разом з пломбувальною масою. При цьому ОСОБА_5 не передбачив можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій для здоров»я пацієнтки, однак повинен був і міг їх передбачити та не прийняв заходів по усуненню заподіяної шкоди, не проінформував про це ОСОБА_3 та з 31.01.2005 року по 08.02.2005 року під час звернення ОСОБА_3 до ОСОБА_5, останній продовжував вести пацієнтку, не направляючи її до лікаря стоматолога-терапевта, у зв»язку з чим ОСОБА_3 в гострий період не отримала лікування.

Неналежне виконання лікарем-ортопедом ОСОБА_5 своїх професійних обов»язків, внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення під час надання медичної допомоги ОСОБА_3, спричинило хворій тяжкі наслідки у вигляді виникнення періодонтиту 12 та 22 зубів, одонтогенної невралгії П-Ш гілок трійчастого нерву, що згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи ДУ Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України №40/07 від 15.12.2009 року відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (а.с.127-147).

Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 21 вересня 2012 року (а.с.19) закрито справу щодо ОСОБА_5 у зв»язку з закінченням строків давності на підставі статті 49 КК України.

Отже, третя особа ОСОБА_5 звільнений від кримінальної відповідальності не за реабілітиуючими обставинами.

В судовому засіданні встановлено і дану обставину не заперечували сторони по справі, що на час надання медичної допомоги ОСОБА_3 ОСОБА_5 працював на посаді старшого лаборанта та асистента 0,5 ставки за сумісництвом кафедри ортопедичної стоматології з імплантологією з 25.12.2003 року. Згідно Витягу з наказу №226 від 16.06.2004 року ОСОБА_5 обрано за конкурсом на посаду асистента кафедри ортопедичної стоматології та імплантології за строковим трудовим договором по 30.06.2007 року з попередньою оплатою праці. Судом також встановлено, що ОСОБА_5 на даний час продовжує працювати в Українській медичній стоматологічній академії.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов»язків.

Стаття 60 ЦПК України покладає на сторони обов"язок щодо надання доказів з приводу заявлених позовних вимог чи заперечень на них.

Позивачем надані ксерокопії квитанцій (а.с.7-12, 25-28, 63, 65, 182, 185), ксерокопії витягів з історії хвороби (а.с.13, 59-60, 62, 186-187, 189-191), консультативні висновки (а.с.14-15, 38, 46, 56-57, 61, 114, 169-179, 188), ксерокопії проїзних документів (а.с.16), оригінали проїзних документів (а.с.64) ксерокопії чеків (а.с.18, 180, 183, 219), ксерокопії довідок (а.с.40, 58, 107), ксерокопія медичної картки амбулаторного хворого (а.с.109-113), ксерокопії листків непрацездатності (а.с.115-120), ксерокопії фотознімків зубів (а.с.121-126), ксерокопія виписки із медичної картки амбулаторного хворого (а.с.166), де вона проходила лікування, але не всі вони стосуються лікування, яке проводив позивачу ОСОБА_5.

Позивачем надано безліч чеків на придбання ліків, які маються в матеріалах цивільної справи, але зазначені чеки в більшій їх кількості мають відомості про придбання ліків, які позивач придбавала за весь час лікування з 31.01.2005 року по теперішній час і які не мають відношення до лікування, яке проводив ОСОБА_12

Будь-яких інших доказів, що позивач витратила кошти на лікування, яке проводив ОСОБА_5, вона суду не надала.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 1 253 грн. 27 коп. задоволенню не підлягають.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь витрат за надання правової допомоги в сумі 5 450 грн., оскільки дана правова допомога надавалась адвокатом ОСОБА_6 в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_5 і повинна була стягуватись при розгляді кримінальної справи.

Моральна шкода відповідачем не відшкодовувалась.

Враховуючи обставини справи, суд дійшов до висновку, що внаслідок неправомірних дій працівника Української медичної стоматологічної академії ОСОБА_5 позивачеві заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що нею отримані тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що встановлено в постанові Октябрського районного суду м.Полтави.

З урахуванням наданих суду доказів, ступені тяжкості отриманих тілесних ушкоджень та їх наслідків, суд визначає розмір моральної шкоди в сумі 20 000 грн.

Суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності до позовних вимог ОСОБА_3.

На виконання вимоги ст.79 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати за проведення судово-психологічної експертизи в сумі 2 754 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.1172 ЦК України, ст. ст.4-14, 60, 79, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Української медичної стоматологічної академії на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 20 000 грн., витрати за проведення судово-психологічної експертизи в сумі 2 754 грн., а всього 22 754 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Т.В.Турченко