Рішення № 3437695, 23.01.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.08 Справа № 9/355/06-22/268/07

Суддя Скиданова Ю.О.

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійська ливарна компанія “ТАЛКО” (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 97;)

до відповідача-1: Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 9-А;)

від відповідача-2: Головне управління Державного казначейства України в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 168)

Суддя

Ю.О. Скиданова

Представники:

від позивача: Яновський О.Д., довіреність № 279 від 30.03.2006 р.;

від відповідача-1: Проценко А.Ю., посвідчення ЗП № 7 від 28.03.2006 р.;

Висоцька Л.С., довіреність № 980 від 23.01.2008 р.;

від відповідача-2: Сергач К.О., довіреність № 12-30/8192 від 25.12.2007 р.

від прокурора: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Первісно заявлені позовні вимоги про стягнення з Державної виконавчої служби в Жовтневому районі м. Запоріжжя на користь ТОВ “Таврійська ливарна компанія “ТАЛКО” 82964,20 грн. за невиконання рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2003 по справі №8/74/03.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.05.2007 р. ухвалу по справі № 9/355/06 від 27.02.2007 р. було скасовано та передано дану справу на розгляд господарському суду Запорізької області.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області № 895 від 09.07.2007 р. справу передано на новий розгляд судді Скидановій Ю.О.. Ухвалою від 09.07.2007 р. справу № 9/355/06 прийнято суддею до свого провадження, присвоєно їй № 9/355/06 -22/268/07, судове засідання призначено на 06.08.2007 р.

Ухвалою від 11.07.2007 р. суду провадження по справі було зупинено до повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою суду від 08.10.2007 р. провадження по справі поновлено з 07.11.2007 р., судове засідання призначено на 07.11.2007 р.

Ухвалою суду від 07.11.2007 р. за клопотанням представника позивача залучено відповідача-2 Головне управління Державного казначейства в Запорізькій області у зв’язку з тим, що виконання рішень про стягнення грошових коштів з рахунків, на яких враховуються грошові кошти державного бюджету України та місцевих бюджетів або бюджетних організацій, здійснюється органами Державного казначейства України. Розгляд справи відкладався до 29.11.2007 р., 25.12.2007 р..

17.12.2007 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшло повідомлення про вступ прокурора у справу.

Ухвалою голови господарського суду Запорізької області від 25.12.2007 р. процесуальний строк розгляду справи продовжено на один місяць –до 07.02.2008 р. та відкладено розгляд справи до 23.01.2008 р.

Судовий розгляд справи проводився при застосуванні технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 23.01.2008 р. представником позивача надано суду клопотання про проведення судового засідання без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін та інших учасників судового процесу, приймається та задовольняється судом.

В судовому засіданні 23.01.2008 р. розгляд справи закінчено оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.

Позивач у судових засіданнях підтримав позовні вимоги, з наступних підстав. 04.03.2003 р. господарським судом Запорізької області було винесено рішення по справі №8/74/03, яким стягнуто з ТОВ “УФ “Свертальф” ЛТД на користь ТОВ “Таврійська ливарна компанія “ТАЛКО” 77484,39 грн. основного боргу, 4540,57 грн. неустойки, 938,24 грн. судових витрат. На підставі зазначеного рішення видано наказ №8/74/03. 14.04.2003 р. позивач направив в адресу відповідача-1 заяву про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем ВДВС Жовтневого РУЮ м. Запоріжжя Мірошниченко О.А. було відкрито виконавче провадження. Постановою відповідача-1 зазначене виконавче провадження з виконання наказу №8/74/03 було закінчено на тій підставі, що постановою господарського суду Запорізької області №21/236 від 16.08.2005 р. ТОВ “УФ “Свертальф” ЛТД визнано банкрутом. Позивач зазначає, що виконавча служба не вжила відповідних заходів та не вчинила належних дій по виконанню судового рішення №8/74/03, у зв’язку з чим боржником було реалізоване наявне у нього майно, а саме автомобілі, а підприємство ліквідовано. З зазначених підстав було порушено кримінальну справу прокуратурою Жовтневого району м. Запоріжжя по факту службових злочинів відносно посадових осіб ВДВС Жовтневого РУЮ м. Запоріжжя, та винесено постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по звинуваченню Мірошниченко О.А. за ч.2 ст. 367 КК України, однак провадження припинено у зв’язку зі зміною стану. На час розгляду справи у суді рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2003 р. по справі №8/74/03 не виконано і можливість його виконання втрачена. Позивач посилається на постанову Пленуму ВСУ “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб ДВС та звернень учасників виконавчого провадження” від 26.12.2003 р. №14 де зазначено, що при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльності) державного виконавця, суди повинні виходити з положень ст. 11 Закону №202/98-ВР, ст. 86 Закону №606-ХІV і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України. На підстав ст.ст. 170, 173, 1173, 1166 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України “Про державну виконавчу службу”, ст.ст. 56, 124 Конституції України просить позов задовольнити, стягнути з відповідачів на користь позивача 82964,20 грн. збитків.

Відповідач-1 у судовому засіданні надав суду відзив на позовну заяву вих. №8260/5 від 29.11.2007 р., відповідно до якого він з позовними вимогами не згоден та просить суд відмовити у позові в повному обсязі з наступних підстав. Посилання позивача на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, в якій йдеться мова про те, що в результаті неналежного виконання державним виконавцем своїх обов’язків ТОВ “ТЛК “ТАЛКО” було завдано шкоду у вигляді неповернення боргу на загальну суму 82964,20 грн., тобто зазназначається сума , що підлягала стягненню з боржника ТОВ “УФ “Свертальф” за наказом господарського суду №8/74/03 від 04.03.2003 р., однак позивачем не враховано той факт, що в зазначеній постанові суд не встановлює суму шкоди, яка саме за результатами незаконних дій була спричинена стягувачу за наказом, тому посилатися на зазначену постанову не можна. Відповідач зазначає, що матеріалами виконавчого провадження і постановою господарського суду Запорізької області від 16.08.2005 р. про визнання ТОВ “Універсальна фірма “Свертальф” банкрутом підтверджується, що за даними усіх банківських установ, де були відкриті боржником рахунки, рух коштів не відбувався з 2001 р., тобто майже два роки до винесення рішення №8/74/03. Крім того, матеріалами виконавчого провадження і зазначеною постановою підтверджується відсутність нерухомого майна у власності боржника (довідка БТІ), рухомого майна (довідка ДАЇ та акти державного виконавця від 25.06.2003 р., 28.08.2003 р.). Відповідач-1 вважає заявлену до стягнення суму 82964,20 грн. збитків необґрунтованої з тієї підстави, що в обвинувальному висновку по кримінальній справі за обвинуваченням державного виконавця Мірошниченко О.О. встановлено, що автомобіль “Нісан Максима” було реалізовано директором ТОВ “УФ “Свертальф” ЛТД через Українську товарну біржу лише за 20000,00 грн., а 25.06.2003 р. було реалізовано техніку марки “ІЖ-216”. При виконання державним виконавцем проводилися всі дії по перевірці майнового стану боржника за місцем його знаходження. Крім того, відповідач-1 зазначає, що за неодноразовими виїздами державного виконавця за місцем знаходження відповідача було встановлено його відсутність, майна боржника не виявлено, у зв’язку з чим опису майна не проводилось, а було складено відповідні акти. 15.04.2003 р. держаним виконавцем направлено запити до органів ДАЇ, БТЇ. 25.06.2003 р. направлено повторний запит до органів ДАЇ. 16.08.2005 р. постановою господарського суду Запорізької області боржника ТОВ “Універсальна фірма “Свертальф” ЛТД визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, з цієї підстави з цього моменту державною виконавчою службою не могло бути вжито жодних заходів з примусового виконання вказаного виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Запорізької області №8/74/03 від 04.03.2003 р. про стягнення з ТОВ “Універсальна фірма “Свертальф” ЛТД на користь ТОВ “Таврійська ливарна компанія “ТАЛКО” коштів в сумі 82964,20 грн.. тому виконавче провадження було закінчено, виконавчий документ направлено арбітражному керуючому. Відповідач-1 стверджує, що зазначені обставини справи свідчать про відсутність шкоди, нанесеної діями або бездіяльністю органів ДВС.

У судовому засіданні 29.11.2007 р. відповідач-2 надав заперечення на позовну заяву (вих. №12-07/6578 від 28.11.20007 р.) , відповідно до яких він не погоджується з позовними вимогами та просить суд визнати Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області неналежною стороною по справі. Обґрунтовує свою позицію тим, що головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області не в змозі використовувати права учасників судового процесу, тому що згідно із своїми функціональними обов’язками не є учасником спірних відносин і не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення спору по справі. Крім того, порядок примусового списання (стягнення ) коштів з рахунків установ і організацій, відкритих в органах Державного казначейства, затверджений наказом Державного казначейства України від 05.10.2001 р. №175, передбачає, що примусове списання коштів з реєстраційних, спеціальних рахунків, на яких обліковуються кошти загального і спеціального фондів установ та організацій , та рахунків інших клієнтів проводиться органами Державного казначейства у випадках, установлених законами України, та за рішенням суду. Відповідно до наданих повноважень, встановлених законодавством України, відповідач-2 не несе відповідальність за дії органів державної влади, не може надати будь-яких фактичних даних, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що стосуються предмету спору, а виконання проваджень щодо обслуговування Державного бюджету України не є підставою для залучення Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області у якості відповідача.

Розглянувши матеріали справи у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 04.03.2003 р. господарським судом Запорізької області винесено рішення по справі №8/74/03 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійська ливарна компанія “ТАЛКО” до товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна фірма “Свертальф” ЛТД, яким вирішено стягнути з останнього на користь ТОВ “Таврійська ливарна компанія “ТАЛКО” 77484,39 грн. основного боргу, 4540,57 грн. неустойки, 938,24 грн. судових витрат. На виконання рішення №8/74/03 14.03.2003 р. господарським судом Запорізької області видано наказ №8/74/03 зі строком пред’явлення до виконання до 14.06.2003 р..

14.04.2003 р. позивач звернувся до Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції.

14.04.2003 р. державним виконавцем Мірошниченко О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №8/74/03 р. виданого господарським судом Запорізької області 04.03.2003 року.

15.04.2003 р. начальником РВ ДВС Жовтневого районного управління юстиції м. Запоріжжя направлено до ЗМ БТІ та ВДАЇ Жовтневого РОЗГУ УМВД України в Запорізькій області, ДПІ Жовтневого району м. Запоріжжя, вимоги щодо надання інформації про наявність об’єктів рухомого та нерухомого майна, наявних рахунків у ТОВ “Універсальна фірма “Свертальф” ЛТД (копії в матеріалах справи).

В матеріалах справи містяться копії постанов державного виконавця Мірошниченко О.О. про арешт коштів боржника, які були винесені за період часу з 31.07.2003 р. по 13.10.2003 р., та листи з банківських установ про повернення зазначених постанов без виконання, оскільки грошові кошти на рахунках ТОВ “Універсальна фірма “Свертальф” ЛТД відсутні.

12.09.2003 р. державним виконавцем ВДВС Жовтневого РУЮ винесено постанову серія АА №068372 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження (копія в матеріалах справи), постановлено накласти арешт на весь автотранспорт, що належить ТОВ “Універсальна фірма “Свертальф” ЛТД. 15.09.2003 р. листом №14014 Запорізьке МРЕВ УДАЇ повернуло зазначену постанову без виконання, оскільки згідно з електронною базою данних УДАЇ УМВС України в Запорізькій області станом на 17.09.2003 р. за ТОВ “Універсальна фірма “Свертальф” ЛТД транспортних засобів не зареєстровано.

06.10.2003 р. листом №4404 ОП ЗМ БТІ повідомило відповідача-1 про те, що право власності на об’єкти нерухомості в м. Запоріжжя за ТОВ “Універсальна фірма “Свертальф” ЛТД в м. Запоріжжя не зареєстровано.

30.12.2005 р. державним виконавцем ДВС у Жовтневому районі м. Запоріжжя Мірошниченко О.О. було винесено постанову (копія в матеріалах справи) про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 14.03.2003 р. виданого господарським судом Запорізької області, оскільки було встановлено, що постановою господарського суду Запорізької області №21/236 від 16.08.2005 р. ТОВ “УФ “Свертальф” ЛТД було визнано банкрутом, призначений арбітражний керуючий та відкрита ліквідаційна процедура.

При розгляді спору судом було встановлено, що відповідачем-1 не було проведено всіх необхідних виконавчих дій з виявлення майна боржника для задоволення вимог позивача. Як свідчать матеріали справи, під час дії виконавчого провадження з примусового виконання наказу №8/74/03 у боржника ТОВ “Універсальна фірма “Свертальф” ЛТД було наявне майно, однак ВДВС у Жовтневому районі не було здійснено всіх належних дій щодо його виявлення. Зазначений факт підтверджується наступним. На вихідний ВДВС Жовтневого РУЮ м. Запоріжжя, МРЕВ ДАЇ України по Запорізькій області №14636 від 26.09.2003 р., Запорізьке МРЕВ УДАЇ України в Запорізькій області вихідним листом №1б/13-1184р від 21.11.2003 р. направило в адресу першого ксерокопії підстав зняття з обліку наступних автомобілів які згідно бази даних УДАЇ УМВС України в Запорізькій області належали боржнику ТОВ “УФ “Свертальфа” ЛТД: ИЖ-2126 державний номер 182-08 НР знятий з обліку 25.06.2003 року; NISSAN MAXIMA держномер 004-64 НР знятий з обліку 29.08.2003 р., який в подальшому зареєстровано за гр.. Кочмарьовим Сергієм Івановичем 1962 р.н..

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджена неправомірність дій та наявність вини в діях відповідача-1, оскільки останнім було невчасно вжито всіх передбачених законом заходів щодо виявлення майна боржника ТОВ “УФ “Свертальф” ЛТД та накладення на нього арешту, в результаті чого майно яке належало боржнику, а саме автомобіль NISSAN MAXIMA держномер 004-64 НР та автомобіль ИЖ-2126 державний номер 182-08 НР були зняті з обліку та реалізовані, таким чином позивачу було завдано збитки у вигляді неповернутої суми боргу в розмірі 82964,20 грн..

Зазначений факт підтверджується також постановою Жовтневого районного суду від 05.07.2005 р. по звинуваченню державного виконавця ВДВС Жовтневого РУЮ м. Запоріжжя Мірошниченко Ольги Олександрівни, в мотивувальній частині якої було встановлено, що в наслідок неналежного виконання Мірошниченко О.О. своїх службових обов’язків у зв’язку з несумлінним ставленням до них ТОВ “Таврійська ливарна компанія “ТАЛКО” було нанесено шкоду у вигляді повернення боргу на загальну суму 82964,20 грн., що потягло тяжкі наслідки.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, що встановлений договором або законом.

Статтею 56 Конституції України закріплено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органу місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними діями, рішеннями чи бездіяльністю посадових і службових осіб органів державної виконавчої влади або місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про державну виконавчу службу” шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1173 ЦК України, шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією або бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державною, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 86 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов’язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи. Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають поверненню в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, необхідною підставою для притягнення органу державної виконавчої служби до відповідальності у вигляді стягнення збитків є факти неправомірних дій –виникнення шкоди та причинний зв’язок між бездіяльністю державного виконавця і заподіяною ним шкодою.

Враховуючи вищевикладене, та встановлене, обставини справи свідчать про наявність неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця відповідача-1, причинного зв’язку між бездіяльністю виконавчої служби (відповідача-1) та фактом неотримання ТОВ “Таврійська ливарна компанія “ТАЛКО” боргу від ТОВ “УФ “Свертальф” ЛТД, в результаті реалізації майна останнього, в результаті чого виникла шкода. Матеріалами справи підтверджено причинний зв’язок між бездіяльністю відповідача-1 та завданою шкодою.

Клопотання відповідача-1 про припинення провадження по справі або відмову у позові у зв’язку з тим, що Відділ державної виконавчої служби Жовтневого РУЮ м. Запоріжжя ліквідовано, а Державна виконавча служба у Жовтневому районні м. Запоріжжя не є його правонаступником, судом відхилено з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України “Про державну виконавчу службу”, з урахуванням змін, внесених Законом України № 2716-ІV від 23.06.2005 р., визначено систему органів державної виконавчої служби, на які покладено реалізацію єдиної державної політики у сфері виконання рішень.

Міністерством юстиції України прийнято наказ № 1482/к від 19.08.2005 р. про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції, а Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2005 р. № 711 затверджено Положення про Департамент державної виконавчої служби.

Положення про державну виконавчу службу Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та Положення про державну виконавчу службу у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах затверджено відповідними наказами Департаменту державної виконавчої служби № 34/к від 22.09.2005 р. та № 40/к від 29.09.2005 р..

Таким чином, реформування системи органів державної виконавчої служби, та у зв’язку з цим ліквідація одного державного органу і створення замість нього іншого з покладенням на останнього відповідних функцій, не може бути підставою для припинення провадження по справі, а отже, і відмови у відшкодуванні шкоди, завданої неправомірними діями відділу Державної виконавчої служби, який ліквідовано. У зв’язку з зазначеним, суд вважає за необхідне уточнити назву відповідача, та відповідачем по справі вважати Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2003 р. по справі №8/74/03 на даний час не виконано, вище встановлено, що можливість його виконання втрачена, чим позивачу завдано державним виконавцем відповідача-1 шкоду, яка підлягає відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Виходячи з вищезазначеного, керуючись ч. 2 ст. 86 Закону України “Про виконавче провадження” та ст. 1166 ЦК України, суд вважає позовні вимоги до відповідача-1 такими, що підлягають задоволенню. Стягнення має бути здійснене з рахунків Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції у Головному управлінні Державного казначейства України в Запорізькій області в порядку, передбаченому Законом України “Про державну виконавчу службу” та Бюджетним кодексом України.

Розглянувши позовні вимоги до відповідача-2, суд вирішив у їх задоволенні відмовити, оскільки Державне казначейство України є окремою юридичною особою, у зв’язку з чим має самостійний кошторис доходів та видатків, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, самостійно несе відповідальність за своїми зобов’язаннями та ніяких порушень прав позивача не допускало. Державне казначейство України не має функцій контролю за додержанням органами Державної виконавчої служби порядку виконавчого провадження. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана юридичній особі чиїмись неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Позивач не довів завдання йому шкоди діями чи бездіяльністю Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області. Отже, в порядку ст. 33 ГПК України посилання на завдання шкоди позивачу відповідачем-2 є недоведеними.

Судові витрати у порядку ст. 49 ГПК України покласти на відповідача-1, оскільки шкоду завдано в результаті його неправомірних дій.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 44-49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції задовольнити.

2. Стягнути з Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 9-А, стягнення провести з рахунків Державної виконавчої служби у Жовтневому районі у Головному управлінні Державного казначейства України в Запорізькій області в порядку, передбаченому Законом України “Про державну виконавчу службу” та Бюджетним кодексом України) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійська ливарна компанія “ТАЛКО” (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 97, р/р 26000325387941, МФО 313010 ЗОФ АКБ УСБ м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 31433316) за рахунок держави 82964,20 грн. завданої шкоди, 829,64 грн. державного мита, 118,00 витрат на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.

3. В позові до Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 23.01.2008 р..

Суддя Ю.О. Скиданова