Постанова № 3437687, 31.03.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.03.2009

Справа №2-31/18536-2006А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Привалової А.В.

при секретарі судового засідання Шильнової О.М.

за участю представників сторін :

від позивача – Бєляєв А.С., дов. у справі

від відповідача – Жаворонкова Г.В., дов. у справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом – Акціонерного товариства закритого типу «Аспект» (м.Сімферополь, вул.Самохвалова, 19)

до відповідача – Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРК (м.Сімферополь, вул..М.Залкі, 1/9)

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу «Аспект» звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРК з позовними вимогами про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0015342301/0 від 07.11.2006р., №0015352301/0 від 07.11.2006 р.

Ухвалою господарського суду АРК від 20.11.2006р. відкрито провадження у справі за даним адміністративним позовом суддею Колосовою Г.Г.

04.12.2006р. позивач заявою про уточнення позову збільшив позовні вимоги та просить визнати неправомірними дії ДПІ в м.Сімферополі в частині зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування; заборонити зменшувати від’ємне значення об’єкту оподаткування; визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 07.11.2006р. №0015352301\0 та № 0015342301\0.

У судовому засіданні 11.01.2007р. позивач доповнив позовні вимоги відповідною заявою та просить визнати нечинною першу податкову вимогу № 1\3317 від 22.11.2006р, а також заборонити ДПІ в м. Сімферополі вчиняти будь-які дії по виконанню податкових повідомлень-рішень № 0015352301\0 та № 0015342301\0 та по зменшенню від’ємного значення об’єкта оподаткування.

У судовому засіданні 23.01.2007р. позивач заявив клопотання, у якому відмовився від позовних вимог по визнанню нечинною першої податкової вимоги № 1\3317 від 22.11.2006р., а також від визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0015342301\0 від 07.11.2006р. в частині суми основного платежу 750грн.

Ухвалою господарського суду АРК від 23.01.2007р. в цієї частині провадження по справі закрито (а.с.126-127, т.1).

У судовому засіданні 26.02.2007р. позивач знов змінив позовні вимоги відповідною заявою та просить визнати нечинними податкове повідомлення-рішення від 07.11.2006р. № 0015352301\0 у повному обсязі, рішення №0015342301\0 - в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 375грн., а також визнати неправомірними дії ДПІ в м. Сімферополі в частині зменшення від’ємного значення об’єкту оподаткування у сумі 1937,8тис. грн., в частині зменшення валових витрат у сумі 24826 тис.грн. та в частині зменшення валових витрат в сумі 10842,6тис.грн.

Ухвалою господарського суду АРК від 26.02.2007р. провадження по справі зупинено у зв’язку з призначенням по справі судово-економічної експертизи відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 156 КАС України.

Ухвалою господарського суду АРК від 19.11.2007 р. провадження у справі було поновлено, справа призначена до слухання.

На підставі резолюції Голови Господарського суду АРК від 29.07.2008р. у зв’язку з припиненням повноважень судді Колосової Г.Г. справу було передано на розгляд судді Омельченко В.А.

Ухвалою господарського суду АРК від 30.07.2008 р. справу прийнято до свого провадження суддею Омельченко В.А. та призначено до судового розгляду.

За резолюцією в.о. голови господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2008р., у зв’язку з припиненням повноважень та переходом до іншого суду судді господарського суду АРК Омельченко В.А., справа передана на розгляд судді господарського суду АРК Приваловій А.В. Справі привласнено номер - №2-31/18536-2006А.

Ухвалою господарського суду АРК від 03.10.2008р. справу прийнято до свого провадження суддею Приваловою А.В. та призначено до судового розгляду.

У ході судового розгляду справи позивач знов заявою від 12.11.2008р. змінив предмет позову (а.с.149, т.2).

Заявою від 20.01.09р. про уточнення позовних вимог позивач остаточно визначився з предметом позову і просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Сімферополі від 07.11.2006р. №0015352301/0, податкове повідомлення-рішення №0015342301/0 від 07.11.2006р. в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 375грн., визнати протиправними дії ДПІ в м.Сімферополі в частині зменшення від’ємного значення об’єкту оподаткування в сумі 1937,8тис.грн., в частині зменшення валових витрат у сумі 24826 тис.грн. та в частині зменшення валових витрат в сумі 10842,6тис.грн.(а.с.18, т.3).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, на підставі якого винесені спірні податкові повідомлення-рішення, є помилковими та такими, що не відповідають дійсності, на підставі чого підлягають скасуванню, а дії ДПІ в м.Сімферополі зі зменшення від’ємного значення об’єкту оподаткування у сумі 1937,8тис. грн., в частині зменшення валових витрат у сумі 24826 тис.грн. та в частині зменшення валових витрат в сумі 10842,6тис.грн. суперечать вимогам діючого законодавства, порушують права та законні інтереси товариства і є втручанням у господарську діяльність АТЗТ «Аспект».

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням наданих до позову змін.

Відповідач не згоден з позовними вимогами, просить суд у задоволенні позову відмовити за мотивами, викладеними у письмових запереченнях на позов. Представник відповідача просить в позові відмовити посилаючись на документальне встановлення факту порушення податкового законодавства позивачем та на необгрунтованість доводів позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, висновок судово-економічної експертизи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У період з 12.10.2006 р. по 30.10.2006 р. ДПІ в м.Сімферополі була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності АТЗТ «Аспект» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р., про що складений акт перевірки №5836/23-6/22278196 від 03.11.2006 р.

Зокрема, проведеною перевіркою встановлено: у порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено ПДВ на суму 750 грн.: у тому числі у липні 2005р. на 62 грн., у вересні 2005 р. – на 125 грн., у жовтні 2005 р. – на 62 грн., у листопаді 2005 р. – на 62 грн., у грудні 2005 р. – на 62 грн., у січні 2006р. – на 62 грн., у лютому 2006 р. – на 63 грн., у березні 2006 р. – на 63 грн., у квітні 2006р. – на 63 грн., у травні 2006 р. – на 63 грн., у червні 2006 р. – на 63 грн.; порушення п.3.1 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 «Про затвердження положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», а саме – не повернуті невикористані кошти, надані під звіт, без подання одержувачем платіжного документу (товарного або касового чеку, квитанції до прибуткового ордеру, іншого письмового документу), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у розмірі 660,19 грн.; у порушення п.1.32. п.5.1 ст.5. п.5.10 ст.5, п.п.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також ст.86 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006р.» підприємством завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування у податковому періоді: за 9 міс.2005 р. у сумі 35669,5 тис.грн.; за 2005 р. у сумі 35671,4 тис.грн.; у 1 кварталі 2006 р. у сумі 37610.1 тис.грн.; у півріччі 2006 р. у сумі 37611 тис.грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м.Сімферополі винесені податкове повідомлення-рішення №0015342301/0, яким визначено позивачу податкове зобов’язання з ПДВ у сумі 1125грн., у тому числі за основним платежем 750 грн., за штрафними санкціями 375грн., а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0015352301/0 від 07.11.2006 р. в сумі 660,19 грн.

Незгода позивача із прийнятими рішеннями та висновками акту перевірки стала підставою для звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність порушень позивачем вимог п.3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637, через наступне.

За висновками ДПІ в м.Сімферополь, 14.10.2005 р. АТЗТ «Аспект» прийняло авансовий звіт №А-00000049 від підзвітної особи Луньової Г.П. на суму 660,19 грн., однак повернення невикористаної суми у розмірі 660,19грн. не було, так як документу, підтверджуючого сплату коштів за призначенням у банк, оформленого на вказану особу, перевіряючим представлено не було. Що призвело, на думку відповідача, до порушення АТЗТ «Аспект» вимог п.3.1 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні.

Проте висновок відповідача є помилковим і спростовується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що АТЗТ «Аспект» сплачені відповідні платежі у сумі 660,90 грн., що підтверджується відповідними квитанціями банківської установи, яки не були узяти до уваги відповідачем при проведенні перевірки. Посилання податкової інспекції на те, що платіжні документи повинні бути оформлені на Луньову Г.П. безпідставні, оскільки платником є юридична особа, тобто АТЗТ «Аспект», що і зазначено у вказаних квитанціях.

Згідно п.3.1 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637, зареєстрованої Міністерством юстиції 13.01.2005 р. за №40/10320 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно п.1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обліку готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Отже суд вважає, що наявність квитанцій банку про сплату АТЗТ «Аспект» коштів на загальну суму 660,19 грн. є достатнім підтвердженням проведення касових операцій за готівку, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства. При цьому суд виходить з того, що наведеними приписами нормативно-правових актів штрафна санкція передбачена саме за відсутність платіжних документів, а не за оформлення платіжного документу юридичної особи через іншу особу, а не через ту, що надала авансовий звіт.

У зв’язку з викладеним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ в м.Сімферополі АРК №0015352301/0 від 07.11.2006 р. підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення адміністративного позову приймає постанову про визнання протиправним і одночасно про скасування рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін у справі чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач просив суд скасувати спірне рішення, суд враховуючи викладене вище, вважає можливим в цій частині вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін у справі, і визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ в м.Сімферополі АРК №0015352301/0 від 07.11.2006 р. в сумі 660,19 грн.

Судом враховано, що вихід за межи позовних вимог у такий спосіб також не суперечить правилу, визначеному пунктом 1 частини 3 статті 105, пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не порушує принципи змагальності та диспозитивності в адміністративному процесі, а застосовуються виключно з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Сімферополі АРК №0015342301/0 від 07.11.2006 р. в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 375 грн. задоволенню не підлягають через наступне.

При перевірці даних декларацій з ПДВ відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді у податковий кредит АТЗТ «Аспект» щомісячно включалось 100 відсотків ПДВ від оренди легкового автомобіля, а саме: липень 2005 р. – 125 грн., вересень 2005 р. – 250 грн., жовтень 2005 р. – 125 грн., листопад 2005 р. – 125 грн., грудень 2005 р. – 125 грн., січень 2006 р. – 125 грн., лютий 2006 р. – 125 грн., березень 2006 р. – 125 грн., квітень 2006 р. – 125 грн., травень 2006 р. – 125 грн., червень 2006 р. – 125 грн.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

ДПІ в м.Сімферополі вважажє, що у порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит АТЗТ «Аспект» завищено у липні 2005 р. на 62 грн., у вересні 2005 р. – на 125 грн., у жовтні 2005 р. – на 62 грн., у листопаді 2005 р. – на 62 грн., у грудні 2005 р. – на 62 грн., у січні 2006 р. – на 62 грн., у лютому 2006 р. – на 63 грн., у березні 2006 р. – на 63 грн., у квітні 2006 р. – на 63 грн., у травні 2006 р. – на 63 грн., у червні 2006 р. – на 63 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 750 грн., який донараховано позивачу податковим повідомленням-рішенням №0015342301/0 від 07.11.2006 р.

З таким висновком відповідача позивач погодився, але вважає, що штрафні санкції в сумі 375грн. засновані спірним рішенням до нього неправомірно.

Штрафні санкції в сумі 375грн. за податковим повідомленням-рішенням №0015342301/0 від 07.11.2006 р., які є предметом оскарження, застосовані ДПІ в м.Сімферополі на підставі пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже зі змісту наведеної норми закону слідує, що сума штрафу обраховується від суми недоплати (заниження податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, але з встановленням граничного розміру таких штрафних (фінансових) санкцій: максимального (п'ятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

Інструкцією про порядок застосування і стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2001р. за №268/5459, визначено, що недоплата – це заниження суми податкового зобов’язання за відповідні базові податкові (звітні) періоди (п.2.8 п.2).

Підпунктом 6.1.3 пункту 6 зазначеної Інструкції встановлено, що у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.

До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом.

З акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки вбачається, що сума недоплати позивачем (заниження податкового зобов’язання) за період, що перевірявся, складає 750 грн., так як податковий кредит АТЗТ «Аспект» завищено у липні 2005 р. на 62 грн., у вересні 2005 р. – на 125 грн., у жовтні 2005 р. – на 62 грн., у листопаді 2005 р. – на 62 грн., у грудні 2005 р. – на 62 грн., у січні 2006 р. – на 62 грн., у лютому 2006 р. – на 63 грн., у березні 2006 р. – на 63 грн., у квітні 2006 р. – на 63 грн., у травні 2006 р. – на 63 грн., у червні 2006 р. – на 63 грн.

Оскільки штрафна санкція за кожний з податкових періодів, в якому встановлена сума недоплат, перевищує встановлений максимальний розмір суми штрафу, відповідачем податковим повідомленням-рішенням №0015342301/0 від 07.11.2006р. було застосовано штраф у розмірі 50% від суми заниження податкового зобов’язання, що складає 375грн.

Позивачем визнана сума основного боргу з ПДВ у сумі 750 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0015342301/0 від 07.11.2006 р., а підстав неправомірності нарахування штрафних санкцій цим рішенням позивачем не наведено.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0015342301/0 від 07.11.2006 р. в спірній частині.

Позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій ДПІ в м. Сімферополі щодо зменшення від’ємного значення об’єкту оподаткування у сумі 1937,8тис. грн., в частині зменшення валових витрат у сумі 24826 тис.грн. та в частині зменшення валових витрат в сумі 10842,6тис.грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з наступним.

Актом перевірки визначено, що у півріччі 2006 року від’ємне значення об’єкту оподаткування стр.04.9 декларації податку на прибуток позивача складає 51727.6тис.грн. за рахунок переносу від’ємного значення об’єкту оподаткування 2005 року, тоді як треба було перенести від’ємне значення об’єкту оподаткування 2005 року у сумі 49789,9тис.грн. Тому від’ємне значення об’єкта оподаткування за 1 квартал 2006р. завищено на 1937,8 тис.грн.

Із акту перевірки слідує, що позивач необґрунтовано відніс у 3 кварталі 2005 р. до валових витрат витрати на придбання товару від ТОВ «Промхолдінг» в сумі 24826 тис.грн. по наступним накладним – приходна накладна №02/08 від 30.08.2005 р. на суму 10842,6 тис.грн. без ПДВ (договір купівлі-продажу б/н станкі, обладнання, трансформатори); приходна накладна №01/08 від 29.08.2005 р. на суму 13983,3 тис.грн. без ПДВ (договір купівлі-продажу б/н позаплощадкові мережі водопроводу від ВК1, розташовані в м.Вінниця по Немировському шосе до ВК24, розташованому по вул.К.Маркса).

Також АТЗТ «Аспект» була виписана ТОВ «Теркхолдинг» коригуюча накладна кількісних і вартісних показників до податкової накладної №9 від 07.02.05р. за №15/9 на суму 108426699грн. на повернення товару. Згідно витратної накладної №А-0000004 від 19.08.2005р. АТЗТ «Аспект» повернув товар на суму 10842699грн. У податковому періоді за 9 місяців 2005 року валові витрати АТЗТ «Аспект» не відкореговані в сторону зменшення на вартість повернутого товару у сумі 10842699грн., отже валові витрати необґрунтовано завищені за 2005 рік на суму10842699грн.

Зі змісту акту випливає, що будь-які висновки щодо покладення на позивача обов’язків відповідачем не робились, дій по зменшенню від’ємного значення об’єкта оподаткування та зменшення валових витрат відповідачем не здійснювалось.

Доводи позивача про те, що у майбутньому при проведенні перевірок відповідачем встановлені факти будуть використані для визначення заниження податкового зобов’язання, не беруться судом до уваги, оскільки судовому захисту підлягають права та свободи, які порушені діями або бездіяльністю суб’єктів владних повноважень у теперішній час, а не на майбутне.

Позивачем не надано будь-яких доказів здійснення відповідачем порушень чинного законодавства.

Доводи позивача про те, що акт перевірки може бути підставою для внесення відповідних змін до особового рахунку платника податків не підтверджуються матеріалами справи.

Пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль зі справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України №276 від 18.07.2005 р., визначено, що в особових рахунках платників податків відображаються податкові зобов’язання, штрафні санкції а пеня, самостійно визначені платником податків, а також нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником податків відповідно до чинного законодавства. Сума від’ємного значення об’єктів оподаткування та зменшення валових витрат не відноситься до категорії таких показників, що відображаються в особовому рахунку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вказані позовні вимоги не відповідають обставинам справи та не є обгрунтованими.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню частково - в частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0015352301/0 від 07.11.2006 р. В інший частині позовних вимог позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 1,13грн. з Державного бюджету України на підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України пропорційно задоволеним вимогам.

Оскільки витрати на проведення судово-економічної експертизи не підтверджені позивачем документально, відсутні підстави для їх стягнення відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні 31.03.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови підписано 06.04.2009р.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 9, 11, 70, 71, 86, 94, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ в м.Сімферополі АРК про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0015352301/0 від 07.11.2006 р. в сумі 660,19 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу «Аспект» (м.Сімферополь, вул..Самохвалова, 19, ОКПО 22278196) 1,13грн. судового збору.

Виконавчий лист видати у встановленому ст.254 КАС України порядку після набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку і строки, передбачені пунктом 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі – з дня складення у повному обсязі). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копію постанови надіслати на адреси сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Привалова А.В.