Ухвала суду № 34376494, 24.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 р.Справа № 815/2323/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Орлик Л.Л.

з участю: представника Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області - Петровського Вадима Вікторовича, представника малого приватного підприємства "Транзит-Юг" - Жукова Дмитра Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (в теперішній час Білгород-Дністровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі за позовом малого приватного підприємства "Транзит-Юг" до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2013 року мале приватне підприємство "Транзит-Юг" (далі МПП "Транзит-Юг") звернулося до суду з адміністративним позовом до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі Білгород-Дністровська ОДПІ Одеської області) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000762201 від 29 грудня 2012 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість (далі ПДВ) в розмірі 275 133, 22 грн., в тому числі 220 160, 22 грн. за основним платежем та 55 027 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000082201 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 253 122 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки не відповідають чинному законодавству та прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року адміністративний позов МПП "Транзит-Юг" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області ДПС №0000762201 від 29 грудня 2012 року та №000082201 від 04 лютого 2013 року.

В апеляційній скарзі Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

В ході апеляційного провадження, в зв'язку з реорганізацією, було замінено відповідача (апелянта) Білгород-Дністровську об'єднану державну податкову інспекцію Одеської області Державної податкової служби на Білгород-Дністровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку МПП "Транзит-Юг" з питань правових взаємовідносин з ТОВ ТПК "Соларіс" за весь період діяльності по теперішній час, за результатами якої складено Акт №3741/22-118/32132517 від 24 грудня 2012 року.

В акті перевірки зроблено висновок про те, що МПП "Транзит-Юг" порушено:

- п.138.2 ст. 138, п.139.1.9 ст. 139 ПК України від 02 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями), а саме занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі - 275 133 грн., у тому числі: за 2-3 квартал 2011 року на суму 146 250 грн.; за 2-4 квартал 2011 року на суму - 128 883 грн.

- п.201.4, п.201.6 ст. 201, п.187.1 ст. 187, п.198.3 ст. 198 ПК України, встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі - 220 106, 22 грн., а саме: у вересні 2011 року у сумі 117 000 грн., у жовтні 2011 року у сумі 103 106, 22 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 29 грудня 2012 року №0000762201 та №0000752201.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав первинну скаргу, за якою 19 січня 2013 року №225/10/10-2007 Державною податковою службою в Одеській області прийняте рішення, яким: залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 29 грудня 2012 року №0000762201 про донарахування грошового зобов'язання з ПДВ на суму 220 106, 22 грн. та штрафних (фінансових) санкцій з вказаного податку на суму 55 027 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення №0000752201 від 29 грудня 2012 року в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 22 011 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Таким чином, на підставі даного рішення відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2013 року №0000082201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 253 122 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що документи укладені під час здійснення правочинів з ТОВ ТПК "Соларіс" належним чином складені, викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків, отже МПП "Транзит-Юг" правомірно, на підставі виданих постачальниками податкових накладних, віднесло до складу свого податкового кредиту суми ПДВ по цих накладних, що підтверджується документально.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 198 ПК України.

В апеляційній скарзі Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області вказується, що господарські операції з контрагентом ТОВ ТПК "Соларіс" мають ознаки фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ ТПК "Соларіс" були укладені договори поставки, відповідно яких постачальник ТОВ ТПК "Соларіс" зобов'язалось поставити, а МПП "Транзит-Юг" оплатити та прийняти продукцію за ціною та асортиментом, які вказані в Специфікації, що є невід'ємною частиною до договорів (а.с.51-56).

В підтвердження реальності господарських операцій позивачем надані копії договорів, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення (а.с. 34-74).

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

Судова колегія зазначає, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, керувався лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів між позивачем та ТОВ ТПК "Соларіс", спираючись на данні перевірки вказаного контрагента, в яких зазначено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, спеціального обладнання, а також відсутність за місцезнаходженням.

Відповідачем не спростовано, що на момент складення податкових накладних, за якими позивачем сформовано податковий кредит на суму та за період вказаний в оскаржуваних повідомленнях - рішеннях, контрагент позивача був зареєстрований як платник ПДВ та відповідно мав право на складання податкових накладних.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосереднім контрагентом, які оформлені належними документами, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (в теперішній час Білгород-Дністровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області) залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 вересня 2013 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: