Постанова № 3437644, 07.04.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"07" квітня 2009 р.

Справа № 14/249

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 14/249

за адміністративним позовом підприємства Кіровоградської виправної колонії №6 управління Державного департаменту України по виконанню покарань у Кіровоградської області, м. Кіровоград

до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Кіровограді, м. Кіровоград

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Секретар судового засідання – Зарічанська З.В.

Представники :

Від позивача – Романяк М.Я., довіреність №1028 від 05.03.2009 р.

Від відповідача – Скрипник О.М., довіреність №47 від 09.07.2008 р.

Подано позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Кіровоградської ОДПІ №0000082360\0 від 27.01.2006 р., №0000082360\1 від 13.03.2006 р., №0000082360\2 від 02.06.2006 р., №0000082360\3 від 27.07.2006 р., за яким позивача зобов'язано сплатити штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, що складає 991 082,00 грн.

Посилаючись на норми абзацу “а” підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивач зазначає, що платнику податків, активи якого перебувають в податковій заставі, дозволяється відчужувати без письмової згоди податкового органу готову продукцію за кошти за цінами, що не меншими за звичайні, а не фактичне отримання платником податків коштів від покупців за відчужене майно.

Позивач звертає увагу суду, що актом перевірки встановлено, що позивачем реалізовувалася готова продукція, однак помилково зроблено висновок про те, що продукція реалізовувалася не за кошти.

Позивач стверджує, що готова продукція реалізовувалася підприємством за кошти, що не меншими за звичайні, згідно договорів купівлі-продажу укладеними з ВАТ “Червона Зірка”, ТОВ “Нано”, ПП “Фауст”, а вже після реалізації готової продукції, між позивачем та вищезазначеними підприємствами оформлялися заліки взаємних однорідних вимог, оскільки позивач мав перед підприємствами грошовий борг.

Посилаючись на Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. №327 та зареєстрованого в Мін'юсті України 25.08.2005 р. за №925\11205 позивач зазначає про необґрунтованість висновків акту перевірки, які зроблені на підставі суб'єктивних припущень та відсутність під час перевірки доказів, що підтверджують факт існування у позивача на момент здійснення відчуження майна податкової застави.

Додатково обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, посилаючись на висновки судової експертизи по даній справі та підпункт 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зазначив, що сума податкового боргу підприємства станом на 24.11.2004 р. становила 431 327,57 грн., в той же час відповідачем застосовано штрафну санкцію в розмірі 991 082,00 грн., без врахування суми податкового боргу та без визначення самого предмету податкової застави.

Позивач стверджує, що угода про залік заборгованості є способом припинення зобов'язання, відповідає умовам щодо зустрічних вимог, що означає одночасну участь сторін у двох зобов'язаннях та однорідність вимог, а також не суперечить вимогам статті 218 Цивільного кодексу України та Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який не містить припису про обов'язкове письмове погодження з податковим органом способів припинення зобов'язань, в тому числі і заліку зустрічних однорідних вимог.

ДПІ у м. Кіровограді не погоджується з твердженнями позивача про помилковість висновків, викладених в акті перевірки стосовно того, що продукція реалізовувалася не за кошти, оскільки з акту перевірки вбачається, що поставка продукції відбувалася у рахунок погашення зустрічної заборгованості контрагентів без перерахування грошових коштів у готівковій або безготівковій формі, тобто мали місце розрахунки шляхом погашення однорідних зустрічних вимог, взаємозалік.

Відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

17.01.2006 р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ складений акт №3\23-00\08680253 за результатами комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача за період з 01.04.2003 р. по 30.09.2005 р.

За результатами перевірки податковою службою зроблено висновок, що в порушення підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, без письмового узгодження з податковим органом при наявності податкової застави реалізовані матеріальні цінності в сумі 991 081,85 грн., розрахунки за які проведені взаємозаліком.

Акт перевірки став підставою для нарахування позивачу штрафу у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, що складає 991 082,00 грн. та прийняття податкового повідомлення-рішення від 27.01.2006 р. №0000082360\0.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач оскаржив нарахування штрафу в порядку адміністративного узгодження. За результатами розгляду скарг позивача податкове повідомлення-рішення від 27.01.2006 р. залишено без змін та податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення зі значком “1”, “2”, “3”.

Господарський суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступним підстав.

Виникнення права податкової застави регламентовано пунктом 8.2 статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно якого право податкової застави виникає у тому числі у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Відповідно до абзацу “а” підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, а саме, купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницької діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Згідно з підпунктом 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом , платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

Таким чином, відповідальність, передбачена підпунктом 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, застосовується до платника податку за наявності двох підстав, а саме – активи платника податків перебувають у податковій заставі відповідно до пункту 8.2 статті 8 Закону; платник податку відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим відповідно до положень пункту 8.6 статті 8 Закону.

За висновком судово-економічної експертизи №1617, 1618\23 від 31.12.2008 р. по даній справі з наданих для дослідження документів встановлено, що у позивача існував податковий борг на дати відчуження підприємством готової продукції ВАТ “Червона зірка”, ТОВ “Нано”, ПП “Фауст” станом на 08.10.2003 р. - 338 990,68 грн., станом на 24.11.2004 р. - 417 327,57 грн., станом на 24.11.2004 р. - 431 126,987 грн., тобто розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового боргу платника податку.

Дана позиція відображена в рішенні Конституційного Суду України від 24.03.2005 р. №2-рп\2005 у справі №1-9\2005, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.09.2007 р.

В зв'язку з чим господарський суд вважає, що нарахування штрафної санкції за спірним податковим повідомленням-рішенням без визначення питання, які саме активи платника податку перебували в податковій заставі позивача, чи відповідає розмір податкової застави сумі податкового зобов'язання платника податку та чи дійсно саме ці активи були ним відчужені без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим, є неправомірним.

Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду, що під час здійснення перевірки та прийняття спірного рішення державним податковим органом досліджено питання, які саме активи платника податку перебували в податковій заставі позивача, чи відповідає розмір податкової застави сумі податкового зобов'язання платника податку та чи дійсно саме ці активи були ним відчужені без попередньої згоди податкового органу.

Крім цього, при дослідженні договорів купівлі-продажу, укладених позивачем з контрагентами щодо реалізації товару та протоколів про залік взаємних вимог (т.1, а.с.37- 86) встановлено, що позивачем реалізовувалася готова продукція за кошти, а вже потім, після реалізації готової продукції, між позивачем та ВАТ “Червона зірка”, ТОВ “Нано”, ПП “Фауст” оформлялися протоколи заліку зустрічних взаємних однорідних вимог, оскільки позивач мав перед вказаними підприємствами грошовий борг. Тобто мали місце господарські операції, укладені та виконані в різний час з неодночасною зміною в структурі активів та зобов'язань позивача.

Протоколи про залік взаємних вимог, оформлені позивачем з контрагентами після укладання договорів купівлі-продажу, є свого роду угодами про залік заборгованості та способом припинення зобов'язання, що відповідає умовам щодо зустрічності вимог та не суперечить вимогам статті 218 Цивільного кодексу України та Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який не містить припису про обов'язкове письмове погодження з податковим органом способів припинення зобов'язань, в тому числі і заліку зустрічних однорідних вимог.

Зважаючи на викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Керуючись частинами 1 - 3 статті 160, частинами 1 - 2 статті 162, статтею 163, частинами 1- 4 статті 254, статтею 258, пунктом 6 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000082360/0 від 27.01.2006р., № 0000082360/1 від 13.03.2006р., № 0000082360/2 від 02.06.2006р., № 0000082360/3 від 27.07.2006р., за яким позивача зобов'язано сплатити штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, що складає 991 082,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства Кіровоградської виправної колонії № 6 управління Державного департаменту України по виконанню покарань у Кіровоградській області (25006, м. Кіровоград, вул. Яновського, 50, ідентифікаційний код 08680253) судові витрати по справі в розмірі 3,40 грн. державного мита.

За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя

С. Б. Колодій