Постанова № 34376069, 18.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2013 року 15:50 № 826/13291/13-а

s104">Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до

Комунального підприємства «Київський міський центр захисту прав споживачів»

про

стягнення заборгованості в розмірі 3 715,08 грн.,

ass="fs100">ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Київський міський центр захисту прав споживачів» про стягнення заборгованості в розмірі 3 715,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед державним бюджетом зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у сумі 3 715,08 гривень, які самостійно в добровільному порядку не були сплачені відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяв про розгляд справи без його участі, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Заперечень та/або пояснень по суті позовних вимог не надано.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Київський міський центр захисту прав споживачів» зареєстровано як платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності у Голосіївській міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 03.04.2009 р. за реєстраційним номером № 800050053201.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 №2240-ІІІ» (далі - Закон України №2240), загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною - інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених у Законі.

Відповідно до п. 7 «Прикінцевих та перехідних» положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон України №2464-VI), суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України № 2240 (в редакції, що діяла до введення в дію Закону № 2464) страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі. А строком сплати страхових внесків є день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період (ч. 1 ст. 23 Закону № 2240).

Відповідно до ст. 115 Кодексу законів про працю, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до останнього звіту Ф4-ФСС з ТВП, наданого відповідачем за 2009 р., відповідач має узгоджену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у сумі 3 715,08 грн. та, яка станом на день подання позовної заяви не сплачена.

Таким чином, (відповідно до п. 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України № №2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або несплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій), заборгованість, що підлягає примусовому стягненню у судовому порядку з відповідача, складає відповідно до останнього наданого звіту 3 715,08 грн.

Заборгованість визнана боржником у повному обсязі, що підтверджується звітом Ф4 - ФСС з ТВП за 2009 рік, який містить загальну прострочену заборгованість в розмірі 3 715,08 грн.

На час розгляду справи у суді відповідачем доказів сплати даної заборгованості суду не надано.

Відповідно до ст. 8 Закону України № 2240, спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду в порядку, встановленому статутом Фонду та в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 9 Закону №2240 визначено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, проводить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, як суб’єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69- 71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київський міський центр захисту прав споживачів» (м. Київ, вул. Боженка, 127, р/р 26008210086814 в ЗАТ «Прокредитбанк», МФО 320984, код ЄДРПОУ 36376305), на користь Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Київ, вул. Дегтярівська, 53 –а, р/р 25605292576003 в ПАТ КБ «Надра», м. Київ, Центр, МФО 380764, код ЄДРПОУ 26080410) кошти в сумі 3 715 (три тисячі сімсот п’ятнадцять) гривень 08 копійок.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук