Постанова № 34375715, 18.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 року 15 год. 30 хв. Справа № 808/7369/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Лазько Д.В.

за участю представника позивача Міщенко О.В.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про: стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач або ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) звернулась з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 76 848 грн. 49 коп., який виник у зв'язку не сплатою узгоджених податкових зобов'язань, що визначені податковим органом за податковим повідомленням-рішенням, а також самостійно задекларованих податкових зобов'язань відповідно до поданих податкових декларацій, та нарахованої пені.

При судовому розгляді справи здійснена заміна первинного відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на належного відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_3.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та дала пояснення в їх обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимов заперечив в повному обсязі, просив у задоволенні позову відмовити та пояснив, що судові рішення, якими відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 про скасування податкового-повідомлення рішення від 06.07.2011 № 0004861702, яким визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 76567 грн., оскаржується на даний час в суді касаційної інстанції. Також представник вважає, що відповідачем своєчасно сплачуються задекларовані поточні зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з чим вважає неправомірним нарахування пені.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 22.10.1993, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.08.2013 №17044537 (а.с. 6-7).

Статтею 67 Конституції України закріплено, що кожний громадянин України зобов'язаний сплачувати податки та збори в розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з даними облікової картки платника податків та наданої довідки про заборгованість, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 76 848 грн. 49 коп., яка виникла з наступних підстав.

Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0004861702 від 06.07.2011, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 76 566 грн. - за основним платежем та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с 21).

За результатами судового оскарження рішення суду, яким відповідачу відмовлено у задоволенні позову про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення, набрало законної сили 21.03.2013 - з моменту проголошення ухвали апеляційного суду, у зв'язку з чим визначене контролюючим органом податкове зобов'язання вважається узгодженим з цієї дати та у зв'язку з несплатою набуло статусу податкового боргу (а.с. 19-20).

Також заборгованість з податку на додану вартість виникла у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість, самостійно визначених відповідачем відповідно до поданої до ДПІ податкової звітності з ПДВ:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013 року, згідно з яким відповідачем самостійно визначена сума податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 219 грн. та штрафні санкції у розмірі 7 грн. (а.с. 17-18);

- декларація з ПДВ за квітень 2013 року, згідно з якою відповідачем самостійно визначена сума податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 207 грн. (а.с. 13-14);

- декларація з ПДВ за травень 2013 року, згідно з якою відповідачем самостійно визначена сума податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 317 грн. (а.с. 15-16);

- декларація з ПДВ за червень 2013 року, згідно з якою відповідачем самостійно визначена сума податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 324 грн. (а.с. 11-12).

Крім того, відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України податковим органом у зв'язку з несвоєчасною сплатою суми податкового боргу нарахована пеня у розмірі 1 079 грн. 62 коп., що підтверджується обліковою карткою платника податків (а.с. 64-66).

Враховуючи наявну переплату з податку на додану вартість у сумі 1842 грн. 13 коп., загальна сума податкового боргу відповідача, з урахуванням податкових зобов'язань, що визначені контролюючим органом за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 06.07.2011 №0004861702 та самостійно визначеними податковими зобов'язаннями відповідно до податної податкової звітності, які несплачені у встановлені строки, становить 76 848 грн. 49 коп.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

У відповідності до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити розраховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Таким чином, сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 76 848 грн. 49 коп., що самостійно визначена відповідачем згідно поданої до ДПІ податкової звітності та визначена контролюючим органом ФОП ОСОБА_3 згідно з прийнятим податковим повідомленням-рішення за актом перевірки, а також нарахована сума пені, проте не сплачена відповідачем у строки, що передбачені Податковим кодексом України, є податковим боргом.

Пунктами 59.1 та 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З метою погашення податкового боргу, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, вжила заходи передбачені статтею 59 Податкового кодексу України, а саме відповідачу була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення: податкова вимога форми «Ф» № 309-19 від 26.04.2013, однак повернулась до податкового органу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 38).

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20 статті 20 Податковогго кодексу України, контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовм про стягнення суми податкоовго боргу платника податків - фізичної особи.

У відповідності до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України, не сплачено суму податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 76 848 грн. 49 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання представника відповідача про те, що судові рішення, якими відмолено у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, яким відповідачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 76567 грн., та про стягнення яких подано позов, оскаржуються на даний час у касаційному порядку, що унеможливлює стягнення, суд вважає необґрунтованими, оскільки судове рішення про відмову у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення відповідно до приписів частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрало законної сили 21.03.2013 - з моменту проголошення ухвали апеляційного суду, а відтак, згідно з положеннями пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання вважається узгодженим з цієї дати, та у зв'язку з несплатою у визначені законом строки набуло статусу податкового боргу.

Також суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача про те, що відповідачем своєчасно сплачувались самостійно визначені відповідно до поданої звітності податкові зобов'язання, у зв'язку з чим відповідач не має податкового боргу з самостійно задекларованих зобов'язань.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, у зв'язку з чим зарахування сум поточних платежів з податку на додану вартість, які здійснені позивачем, в рахунок погашення податкового боргу є правомірним.

Також суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно здійснено нарахування пені відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, що підтверджується обліковою карткою платника податків (а.с. 64-66).

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 76 848 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 49 коп. (отримувач: УК у Ленінському районі м. Запоріжжя, код одержувача 38025423 в ГУ ДКС України у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 14010100 на р/р №31119029700006).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша